Упрощенная HTML-версия
24
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2017.2.92.
УДК 631.6
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА МЕЛІОРАЦІЯ
стабілізації гумусового фонду та покращенню його складу,
завдяки чому, незважаючи на тривалий строк експлуатації
ґрунтів під садами (26–55 років), процес дегуміфікації від-
бувався повільніше. Багаторічне (15–55 років) зрошення
садів водою підвищеної мінералізації (1,2–2,5 г/л) зумовлює
збільшення загальної кількості солей у темно-каштановому
ґрунті, зокрема токсичних. Під впливом зрошення відбулися
також зміни у складі вбирного комплексу темно-каштаново-
го ґрунту. Після 15-річного використання під садом у шарі
ґрунту 0–60 см вміст увібраного кальцію зменшився від 27,7
до 22,1 мг-екв/100 г, сума увібраних натрію і калію, а також
магнію, навпаки, збільшилася на 1; 1 та на 1,8 мг-екв/100 г
відповідно. Використання мульчувальних матеріалів сприяло
збереженню вологи опадів та зрошення на 11–48%.
УДК 631.67:634.21/632.111.5
2017.2.92. ДРІБНОДИСПЕРСНЕ ДОЩУВАННЯ НА ЗА-
ХИСТІ АБРИКОСА ВІД ВЕСНЯНИХ ЗАМОРОЗКІВ
/ Один-
цова В.А. // Управління водними ресурсами в умовах змін
клімату: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., присвяченої
Всесвітньому дню води, 21 берез. 2017 р. — К., 2017. —
С. 126–127. Шифр 548784.
Дрібнодисперсне дощування, абрикос, весняні замороз-
ки.
Встановлено, що для досягнення позитивного ефекту та
надійності роботи системи зрошення протизаморозкове до-
щування слід проводити за температури повітря не нижче
–5°С та швидкості вітру 1,5 м/с і розпочинати у передсві-
танкові години доби при підвищенні температури повітря
до –0,5°С, а припинити після заморозку за підвищення її до
+0,5°С. Протизаморозкові дощування необхідно здійснювати
в автоматичному режимі з використанням низки приладів
контролю та реєстрації сигналів від датчиків метеопарамет-
рів і температури бруньок. На підставі узагальнення отри-
маних результатів розроблено спосіб захисту кісточкових
культур від приморозків дрібнодисперсним дощуванням
крони дерев (патент України № 33128).
УДК 631.671:631.674:581.1
2017.2.93. ЗАКОНОМІРНОСТІ ВОДНОГО ОБМІНУ ТА СУ-
МАРНОГО ВОДОСПОЖИВАННЯ РОСЛИН В УМОВАХ ЗРО-
ШЕННЯ
/ Ромащенко М.І., Журавльов О.В., Шатковський А.П. //
Управління водними ресурсами в умовах змін клімату: мате-
ріали Міжнар. наук.-практ. конф., присвяченої Всесвітньому
дню води, 21 берез. 2017 р. — К., 2017. — С. 14–15. Шифр
548784.
Зрошення, водний обмін, сумарне водоспоживання рослин,
томат, коефіцієнт транспірації, продуктивність транс-
пірації.
Встановлено, що транспірація рослин томата у фазі 6–8
справжніх листків протягом доби неоднакова. За середньої
денної температури повітря +20°С транспірація становила
6–9 г і в подальшому зростала з підвищенням температури
повітря. В нічний час транспірація зменшувалася у 5–7 разів.
Транспірація рослин томата залежала також від фази роз-
витку рослини та погодних умов. Найбільше значення транс-
пірації — 0,484 г/росл. календарно спостерігали 7 серпня за
сухої та спекотної погоди, а мінімальне — 0,091 г/росл. —
13 серпня за вологої та прохолодної погоди. У структурі
сумарного водоспоживання на початку та вкінці вегетації
транспірація становила 84–70%, а в середині — 65–79%.
У середньому за вегетаційний період випаровування з по-
верхні ґрунту становило майже 24%. Встановлено, що транс-
пірація та сумарне водоспоживання рослин у вегетаційних
судинах має кореляційний зв’язок з розрахунковими мето-
дами визначення випаровування. У міру наростання сухої
маси рослин томата кількість вологи на транспірацію збіль-
шувалась. Протягом вегетації коефіцієнт транспірації зна-
ходився в межах 295–385. Середній коефіцієнт транспірації
томата становив 305, середня продуктивність транспірації —
3,28 г/дм
3
. У міру розвитку рослин прослідковується тенден-
ція зниження інтенсивності транспірації.
УДК 631.672:631.587:633.18(477)
2017.2.94. ВПЛИВ ЗРОШЕННЯ ДРЕНАЖНО-СКИДНИМИ
ВОДАМИ НА ҐРУНТИ РИСОВИХ СІВОЗМІН
/ Дудченко К.В.,
Морозов В.В., Корнбергер В.Г. // Ґрунти та меліорація: минуле
і майбутнє: зб. наук. пр. — К., 2015. — С. 72–78. — Бібліогр.:
3 назви. Шифр 548502.
Зрошення, дренажно-скидні води, ґрунти рисових сівозмін,
урожайність рису.
Показано, що зрошення дренажно-скидними водами ґрун-
тів рисових сівозмін призводить до незначного збільшення
засоленості глибоких шарів ґрунту. Регульоване викорис-
тання дренажно-скидних вод сприяє вимиванню солей з
поверхневих шарів ґрунту у більш глибокі, а загальний вміст
легкорозчинних солей у ґрунтовому розчині не перевищує
0,2%. Спосіб регульованого використання дренажно-скидних
вод є одним з перспективних шляхів підвищення експлуата-
ційних показників рисових зрошувальних систем, який дає
можливість зменшити обсяг використання зрошувальної
води за вирощування рису на 1220 м
3
/га, обсяг водовідве-
дення — на 1200 м
3
/га, та підвищити урожайність рису на
0,9–1,0 т/га. Середній економічний ефект від впровадження
розробленого способу використання дренажно-скидних вод
становить 4876 грн/га.
УДК 631.674
2017.2.95. НЕОБХІДНІСТЬ ТА ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ
ЕФЕКТИВНОСТІ ВОДОКОРИСТУВАННЯ ПРИ ЗРОШЕННІ
СУПУТНІХ КУЛЬТУР РИСОВОЇ СІВОЗМІНИ В УМОВАХ
ЗМІН КЛІМАТУ
/ Сингаєвич Д.М., Приходько Н.В., Рокочин-
ський А.М. // Управління водними ресурсами в умовах змін
клімату: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., присвяченої
Всесвітньому дню води, 21 берез. 2017 р. — К., 2017. —
С. 168–169. Шифр 548784.
Зрошення, водокористування, супутні культури, рисова
сівозміна.
Обґрунтовано необхідність економії водних і енергетичних
ресурсів шляхом впровадження ресурсоощадних режимів
зрошення вирощуваних культур у першу чергу провідної
культури затоплюваного рису. Відмічено, що підвищення
ефективності водокористування рисової сівозміни при зро-
шенні супутніх культур є важливою умовою ефективного
функціонування рисових зрошувальних систем (РЗС) та
використання водних ресурсів в умовах змін клімату. Така
необхідність зумовлена, перш за все, тим, що прогнозовані
зміни погодно-кліматичних умов у зоні рисосіяння, які перед-
бачають зниження кількості опадів і підвищення температури
повітря, можуть призвести до зменшення коефіцієнта волого-
забезпечення території більш ніж на 30%, що потребуватиме
істотного збільшення обсягів водоподачі та витрат електро-
енергії на роботу насосної станції для зрошення. Таким
чином, виникає гостра необхідність оптимізації технік поливу
і режимів зрошення супутніх суходільних культур рисової
сівозміни на еколого-економічних засадах, розробки організа-
ційно-господарських, технічних і конструктивних заходів для
стабілізації та підвищення ефективності рисосіяння.
УДК 631.674.6:631.4
2017.2.96. КРАПЛИННЕ ЗРОШЕННЯ БЕЗ ДЕГРАДАЦІЇ
ҐРУНТІВ
/ Рябков С.В., Усата Л.Г. // Ґрунти та меліорація:
минуле і майбутнє: зб. наук. пр. — К., 2015. — С. 43–51.
Шифр 548502.
Краплинне зрошення, ґрунти, плодові насадження, якість
поливної води, хімічні меліоранти.
Викладено результати досліджень щодо змін фізичних і
фізико-хімічних показників різних типів ґрунтів під плодовими
насадженнями в умовах тривалого краплинного зрошення
водою різної якості. Зазначено, що застосування для поливу
води належної якості та дотримання всіх технологічних вимог
практично унеможливлює, з точки зору погіршення стану та
властивостей ґрунтів, вплив краплинного зрошення, що дає
підставу кваліфікувати його як найбільш екологобезпечний
спосіб поливу. Для попередження ущільнення у міжряддях
багаторічних насаджень проводять різноглибинний обробі-
ток у фазі фізичної стиглості ґрунту, вирощують багаторічні
трави та використовують сучасні засоби боротьби із бур’яна-
ми. Підвищення водостійкості структури у зоні зволоження
ґрунтів забезпечують за рахунок внесення органічної речо-
вини через удобрення та вирощування сидератів. Засолення
ґрунтів токсичними солями знижують профілактичними про-
миваннями у осінній період, норма яких становить 1,5–2,0
норми вегетаційних поливів. Для ослаблення розвитку про-