Упрощенная HTML-версия
23
№ 2 (72), 2017
2017.2.91.
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА МЕЛІОРАЦІЯ
УДК 631.6
фотосинтезу у фазі виколошування — цвітіння — 4–5 г/м
2
за добу. Визначено можливість організації укісних конвеєрів
на основі сортосуміші грястиці збірної з різних за стиглістю
досліджуваних сортів. Їх різниця за укісної стиглості: в першо-
му укосі становить 7–10 днів і в другому-третьому укосах —
20–25 днів. За врожайністю такі травостої забезпечують
отримання на фоні Р
45
К
120
— 42–45 т/га, а за N
90
P
45
K
120
—
58–62 т/га зеленої маси. Вихід сухої маси травостоїв різ-
них сортів грястиці збірної на фоні РК становив 10–12 т/га
і 7–8 т/га к. од., а за повного мінерального удобрення, від-
повідно 12–14 і 8–9 т/га. Кращими за продуктивністю були
сорти Муравка і Українка.
УДК 631.615:633.853.34
2017.2.87. ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ КУКУРУДЗИ
НА ОСУШУВАНИХ ОРГАНОГЕННИХ ҐРУНТАХ ЛІСОСТЕПУ
/
Богатир Л.В. // Наукові основи ефективного розвитку галузі
землеробства та використання земельно-ресурсного потен-
ціалу України: матеріали наук.-практ. конф. молодих учених
та спеціалістів, Київ, 1–3 листоп. 2016 р. — К., 2016. —
С. 35–37. Шифр 548771.
Осушувані органогенні ґрунти, кукурудза, оранка, дис-
кування, нульовий обробіток, добрива, урожайність.
Дослідження проводили протягом 2013–2015 рр. на Пан-
фильській дослідній станції ННЦ “Інститут землеробства
НААН” (заплава річки Супій). Встановлено, що врожайність
кукурудзи в досліді коливалася в межах 41,9–96,7 т/га на
силос та 4,2–10,4 т/га зерна. За оранки на 25–27 см та дис-
кування на 10–12 см спостерігали вищу врожайність, ніж за
нульового обробітку. Важливим фактором у прирості вро-
жайності були калійні добрива, як окремо, так і в поєднанні
з фосфорними й азотними. За внесення К
90
урожайність
збільшувалась на 40% порівняно з неудобреними ділянками.
Внесення рідких органічних і хелатних добрив неістотно впли-
вало на підвищення врожайності. За внесення N
45
P
45
K
120
та у поєднанні з реакомом отримали приріст силосу 35,4–
48,2 т/га, а зерна — 4,37–5,43 т/га.
УДК 631.62
2017.2.88. НЕОБХІДНІСТЬ ТА ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ
ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПОЛЬДЕРНИХ ОСУ-
ШУВАЛЬНИХ СИСТЕМ ЗАХІДНОГО ПОЛІССЯ В УМОВАХ
ЗМІН КЛІМАТУ
/ Чугай Є.О., Дячук О.В., Контюк Р.М., Роко-
чинський А.М. // Управління водними ресурсами в умовах
змін клімату: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., присвяче-
ної Всесвітньому дню води, 21 берез. 2017 р. — К., 2017. —
С. 176–177. Шифр 548784.
Польдерна осушувальна система, зміни клімату, водні
ресурси, водогосподарсько-меліоративні об’єкти.
Відмічено, що кліматичні зміни, які призводять до знижен-
ня рівня забезпеченості водними ресурсами і погіршення їх
якості, зумовлюють необхідність змін політики щодо ство-
рення та функціонування водогосподарсько-меліоративних
об’єктів, насамперед, ресурсозатратних, до яких відносяться
польдерні осушувальні системи. На території Рівненської
області діє багато польдерних систем, одна з яких — поль-
дерна система “Бірки”, яку було засновано в 1978 р. Нада-
но її технологічну і технічну характеристику. Характерною
особливістю системи “Бірки” є те, що за конструктивною
побудовою тут є можливість реалізації практично всіх основ-
них технологій водорегулювання осушуваних земель. Тому
представляє інтерес на базі польдерної системи “Бірки”, яка
є типовою для умов Західного Полісся, оцінити вплив зміни
погодно-кліматичних умов на природно-меліоративний ре-
жим об’єкта, розробити комплекс інженерно-меліоративних
заходів щодо підвищення загальної технічної, технологічної,
економічної та екологічної ефективності його функціонування
на засадах ресурсозбереження.
УДК 631.62:631.95–047.36
2017.2.89. ВОДНИЙ РЕЖИМ ОСУШУВАНИХ ҐРУНТІВ —
ОСНОВА ЇХ ЕКОЛОГО-МЕЛІОРАТИВНОГО МОНІТОРИНГУ
/
Ладика М.М., Корх О.В., Дорошенко А.В., Степанчук Н.В. //
Ґрунти та меліорація: минуле і майбутнє: зб. наук. пр. — К.,
2015. — С. 98–106. — Бібліогр.: 13 назв. Шифр 548502.
Осушення, водний режим, еколого-меліоративний стан, мо-
ніторинг, підтоплення, переосушення, дренажна система.
Представлено дані еколого-меліоративного моніторингу,
основані на аналізі водного режиму осушуваних територій у
межах дії Трубізької та Ірпінської осушувально-зволожуваль-
них меліоративних систем. За показниками рівнів підґрунто-
вих вод здійснено оцінку їх еколого-меліоративного стану.
Відмічено переважно несприятливу меліоративну ситуацію
з окремими випадками прояву таких небезпечних процесів
як підтоплення (рівні підґрунтових вод підіймаються вище
50 см) та переосушення ґрунтової товщі (вода опускається
нижче 125–200 см). Негативний вплив на формування водно-
го режиму на цих територіях, перш за все, має застарілість
меліоративної мережі, яка неспроможна вчасно відводити
надлишкову вологу, низька водозабезпеченість осушуваних
територій та відсутність джерел води на зволоження с.-г.
угідь у посушливі періоди року. Дренажна система потребує
реставрації, яку необхідно провести локально з урахуванням
господарської та природної значущості окремих меліоратив-
них територій.
УДК 631.67
2017.2.90. ЕРОЗІЙНО-ДОПУСТИМІ ПОЛИВНІ НОРМИ
ДОЩУВАЛЬНИХ МАШИН
/ Музика О.П., Усата Л.Г., Бабіць-
ка В.В. // Ґрунти та меліорація: минуле і майбутнє: зб. наук.
пр. — К., 2015. — С. 53–58. — Бібліогр.: 5 назв. Шифр
548502.
Ерозійно допустима норма поливу, широкозахватні до-
щувальні машини, питома потужність дощу, тип ґрунту.
Проведено аналіз агротехнічних показників і визначено
ерозійно допустимі норми поливу для сучасних типів ши-
рокозахватних дощувальних машин залежно від питомої
потужності дощу та типу ґрунту. Визначено, що ерозійно
допустимі норми поливу дощувальними машинами здійсню-
ються на глибину від 13,5 до 92,5 мм. Найбільші значення
ерозійно допустимої норми поливу (92,5 мм) має дощувальна
машина “Фрегат” ДМФГ на каштановому важкосуглинковому
ґрунті, який перебуває у розпушеному стані. Водночас для
цього типу ґрунту всі досліджувані дощувальні машини ма-
ють найбільше значення ерозійно допустимої норми поливу.
Найменші значення ерозійно допустимих норм поливу на всіх
досліджуваних ґрунтах мають дощувальні машини із забором
води з каналу. Відзначено, що найменші норми поливу для
всіх досліджуваних машин має чорнозем вилугуваний легко-
суглинковий після боронування ріллі. Ерозійно допустима
норма поливу для зазначеного типу ґрунту, в середньому
в 1,6, 2,1 і 1,4 раза менше порівняно з каштановим важко-
суглинковим ґрунтом і чорноземом вилугуваним важкосу-
глинковим добре оструктуреним відповідно. За основними
показниками якості виконання технологічного процесу поливу
широкозахватні дощувальні машини “Фрегат” та “Zimmatic”
різних модифікацій мають найбільшу величину ерозійно
допустимої норми поливу порівняно з іншими машинами
зарубіжного виробництва і відповідно вищу екологічну без-
пеку для ґрунту щодо ущільнення, поверхневого стоку та
іригаційної ерозії.
УДК 631.67:631.445.4(477.7)
2017.2.91. ВПЛИВ ЗРОШЕННЯ ТА УТРИМАННЯ ҐРУНТУ
В САДАХ НА СТАН ЧОРНОЗЕМНИХ ҐРУНТІВ ПІВДЕННОГО
СТЕПУ УКРАЇНИ
/ Малюк Т.В., Пчолкіна М.Г. // Управління
водними ресурсами в умовах змін клімату: матеріали Між-
нар. наук.-практ. конф., присвяченої Всесвітньому дню води,
21 берез. 2017 р. — К., 2017. — С. 124–125. Шифр 548784.
Зрошення, утримання ґрунту, сади, чорноземні ґрунти,
системи удобрення.
Проведено дослідження з вивчення впливу зрошення,
мінеральних і органічних добрив, меліорантів, систем утри-
мання ґрунту на властивості ґрунтів та продуктивність на-
саджень яблуні, груші, черешні і абрикоса. Ґрунти дослідних
ділянок — темно-каштановий слабосолонцюватий та чорно-
зем південний. Встановлено, що переважне застосування за
останні 25 років мінеральної системи удобрення за майже
повної відсутності внесення органічних добрив у поєднан-
ні з утриманням ґрунту під чорним паром при зрошенні в
умовах темно-каштанового ґрунту, зумовило зниження за-
пасів гумусу у шарі ґрунту 0–60 см на 19–29 т/га. Водночас
активне застосування органічної та органо-мінеральної сис-
теми удобрення у 70–80-ті роки минулого століття сприяло