Упрощенная HTML-версия
25
№ 2 (72), 2017
2017.2.101.
цесів осолонцювання використовують заходи хімічної меліо-
рації шляхом внесення у воду чи ґрунт хімічних меліорантів
(гіпс, фосфогіпс, нітрат кальцію, карбонатні шлами тощо).
А головною умовою безпечного використання краплинного
зрошення є дотримання науково обґрунтованих рекомендацій
щодо його застосування.
УДК 631.674.6:631.6.03
2017.2.97. ОЦІНКА ЯКОСТІ ВОДИ ДЛЯ КРАПЛИННОГО
ЗРОШЕННЯ
/ Усатий С.В., Усата Л.Г. // Управління водними
ресурсами в умовах змін клімату: матеріали Міжнар. наук.-
практ. конф., присвяченої Всесвітньому дню води, 21 берез.
2017 р. — К., 2017. — С. 22–23. Шифр 548784.
Краплинне зрошення, якість води, безпечне використан-
ня, завислі частки, режим зрошення.
Встановлено, що вода більшості джерел в Україні, а саме в
Миколаївській, Херсонській, Одеській, Вінницькій та Київській
областях не відповідає вимогам для її безпечного викорис-
тання в ланцюзі “зрошувальна мережа — рослина — ґрунт”.
Найбільш небезпечними складовими поливної води для вка-
заного ланцюга були підвищена токсична лужність, рН, висо-
кий вміст токсичних солей, висока лужність від нормальних
карбонатів, підвищений вміст заліза, магнію та азоту, висока
загальна мінералізація, підвищений вміст закисних часток.
Провідне значення щодо погіршення якості води належало
завислим часткам, уміст яких у воді перевищував встановлені
норми у 2–50 разів. У пробах води, відібраних з кінцевих
поливних трубопроводів систем краплинного зрошення,
були присутні завислі частки, які складалися з відмерлих і
живих гідробіотів (синьо-зелені, зелені, діатомові, евгленові
водорості). Завислі частки органічної природи з біомасою у
воді понад 60,0 г/дм
3
являють реальну загрозу для систем
краплинного зрошення через можливе блокування краплин-
них водовипусків у поливних трубопроводах та відповідно
порушення експлуатаційних режимів зрошення.
УДК 631.674.6:633.34
2017.2.98. СОЯ В ИНТЕНСИВНЫХ ОРОШАЕМЫХ ОВОЩ-
НЫХ СЕВООБОРОТАХ
/ Шатковский А., Сметана П. // Ово-
щеводство. — 2017. — № 4. — С. 60–63.
Краплинне зрошення, соя, коефіцієнт ефективності
зрошення, урожайність.
Результати досліджень засвідчили, що показники сумарно-
го водоспоживання сої за краплинного зрошення становлять
6,76–8,57 тис. м
3
/га, а без поливу — 2,48–2,91 тис. м
3
/га.
Зафіксовано зниження коефіцієнта водоспоживання на фоні
збільшення густоти рослин. Мінімальне значення коефіцієнта
ефективності зрошення характерне для посівів з густотою
рослин 417 тис. шт./га, що вказує на найбільш економну
витрату поливної води для формування приросту врожай-
ності. Установлено, що в умовах Степу України урожайність
бобів з краплинним зрошенням становить 5,33–5,94, а без
нього — 2,65–2,99 т/га. Приріст урожайності від краплинного
зрошення становить 2,73–3,29 т/га, або 92–107%. Найвищі
економічні показники вирощування насіннєвої сої за крап-
линного зрошення забезпечили посіви з густотою рослин
417 тис. шт./га. За врожайності бобів 5,94 т/га і ціни їх реалі-
зації 16200 грн/т одержано валовий дохід у 96,2 тис. грн/га,
собівартість насіння — 6,35 тис. грн/т, а рівень рентабель-
ності виробництва — понад 155%.
ДОБРИВА
УДК 631.8
631.8 ДОБРИВА
Науковий референт — кандидат хім. наук ТОВМАЧЕНКО В.М.
Науковий консультант — член-кореспондент НААН БИКІН А.В.
УДК [632.488.2П:631.11“324”]:631.8
2017.2.99. ВПЛИВ ОРГАНІЧНИХ І МІНЕРАЛЬНИХ ДОБ-
РИВ НА РОЗВИТОК ХВОРОБ ЛИСТЯ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ
/
Олейніков Є.С. // Вісник Харківського національного аграрно-
го університету ім. В.В. Докучаєва: зб. наук. пр. — Х., 2016. —
№ 1/2. — С. 79–82. — (Сер. Фітопатологія та ентомологія). —
Бібліогр.: 7 назв. Шифр 548791.
Пшениця озима, збудники хвороб, септоріоз, борошниста
роса, органічні і мінеральні добрива.
В умовах ДП ДГ “Елітне” Харківського району Харківської
області оцінено вплив органічних і мінеральних добрив на
розвиток хвороб листя пшениці озимої. Дослідження прово-
дили на посівах пшениці озимої лабораторії рослинництва та
сортовивчення Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН
в Харківському районі Харківської області із сортами Дорідна
й Досконала. Наведено дані щодо впливу органо-мінераль-
них добрив на розвиток борошнистої роси і септоріозу листя
пшениці м’якої озимої (фаза — вихід у трубку), 2013–2015 рр.
Не виявлено суттєвої різниці між сортами щодо розвитку на
листках борошнистої роси і септоріозу. Упродовж 2013–2015 рр.
у патогенному комплексі хвороб листків пшениці м’якої озимої
переважав септоріоз листя, а борошниста роса виявлялася
періодично. Розвиток борошнистої роси був низьким, рівень
розвитку септоріозу залежно від фону живлення становив від
13,4–17,8% у 2014 р. до 5,2–9,9% у 2015 р. У варіанті з вне-
сенням гною (30 т/га) розвиток борошнистої роси на листках
пшениці м’якої озимої зменшився від 0,6–0,8% до 0,4–0,5%,
що на тлі стійких і толерантних до хвороби сортів покращило
загальний фітосанітарний стан посівів. У варіанті з внесен-
ням гною розвиток септоріозу листків також зменшився.
УДК 631.427/.579.64
2017.2.100. БІОЛОГІЧНА ТРАНСФОРМАЦІЯ АЗОТУ В
АГРОЦЕНОЗАХ КАРТОПЛІ ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ КУЛЬ-
ТУРИ ЗА ОРГАНІЧНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА
/ Волкогон В.В.,
Дімова С.Б., Волкогон К.І., Горбань В.П., Журба М.А., Штань-
ко Н.П., Луценко Н.В., Британ Т.Ю. // Сільськогосподарська
мікробіологія: міжвід. темат. наук. зб. — Чернігів, 2016. —
Вип. 24. — С. 3–8. — Бібліогр.: 8 назв. Шифр 06 548780.
Органічне землеробство, гній, сидерати, мікробні пре-
парати, картопля.
Досліджено вплив органічних добрив (гній ВРХ та люпи-
новий сидерат), а також мікробного препарату Біогран на
активність перебігу процесів азотфіксації та емісії N
2
O в ри-
зосферному ґрунті рослин картоплі, урожайність культури та
якість продукції. Застосування гною стимулювало активність
азотфіксації, але, поряд з тим, супроводжувалось значними
втратами газоподібних сполук азоту. Ефективність Біограну
по цьому агрофону значною мірою нівелювалась. Люпино-
вий сидерат стимулював нітрогеназну активність, особливо
за поєднання з біопрепаратом. При цьому спостерігалась
тенденція до зменшення емісії закису азоту. Органічні до-
брива сприяли достовірному приросту врожаю картоплі.
Біогран забезпечував зростання продуктивності лише по
фону зеленого добрива. Водночас мікробний препарат за-
безпечив покращення якісних параметрів продукції на всіх
досліджуваних агрофонах.
УДК 631.8
2017.2.101. УПРАВЛІННЯ ПРОДУКТИВНІСТЮ ЗЕРНО-
ВИХ КУЛЬТУР. ПОЗАКОРЕНЕВІ ПІДЖИВЛЕННЯ
/ Полянчи-
ков С., Капітанська О., Ковбель А. // Пропозиція. — 2017. —
№ 5. — С. 90–91.
Продуктивність зернових культур, позакореневі під-
живлення, поживні речовини, фаза кущення, прапорцевий
листок, фаза наливання зерна, комплексне добриво.
Подальше зростання врожайності с.-г. культур можливе
за умови використання сучасних високопродуктивних сортів,
ефективної системи захисту та збалансованого забезпечен-
ня макро- та мікроелементами, які спрямовані на створенні
оптимальних умов для формування надземної біомаси та
окремих елементів урожайності. Основним завданням систем