Упрощенная HTML-версия
81
№ 1 (71), 2017
2017.1.365.
Харківського національного аграрного університету ім. В.В. До-
кучаєва: зб. наук. пр. — Х., 2016. — № 2. — С. 134–141. —
(Сер. Ґрунтознавство, агрохімія, землеробство, лісове гос-
подарство, екологія ґрунтів). — Бібліогр.: 6 назв. Шифр
548317.
Таксація лісосік, дубові деревостани, модельні дерева,
сортиментно-ґатункова структура, програмно-техноло-
гічний комплекс Field-Map.
Наведено результати досліджень щодо встановлення сор-
тиментно-ґатункової структури (СГС) дубових деревостанів
методом вимірювання модельних дерев на пні за допомогою
програмно-технологічного комплексу Field-Map. Одержані
результати порівнювалися з чинними нормативами. Зазна-
чено, що максимально ефективне використання лісосічного
фонду підприємств, зокрема раціональна розробка лісосік
та оперативний контроль виходу сортиментів, дає змогу
підвищити рівень прибутковості шляхом оптимізації систе-
ми використання лісових ресурсів. Використання методу
модельних дерев дає можливість установлювати реальну
СГС деревостанів на пні. З допомогою програмно-інстру-
ментального комплексу Field-Map можна розрахувати об’єм
стовбурів дерев та визначити СГС деревостанів без рубки
модельних дерев. Слід зазначити, що такий недеструктивний
метод оцінки встановлення сортиментно-ґатункової структу-
ри деревостанів на пні є перспективним з погляду грошової
оцінки лісосік та аукціонного продажу лісу на пні.
УДК 630*18:502.4(477.5)
2017.1.361. СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗВ’ЯЗКИ В
ЛІСОВИХ ЕКОСИСТЕМАХ НПП “ДЕСНЯНСЬКО-СТАРО-
ГУТСЬКИЙ”
/ Коваленко І.М. // Агроекологічний журнал. —
2016. — № 3. — С. 13–18. — Бібліогр.: 10 назв.
Екосистеми лісові, нац. природний парк “Деснянсько-
Старогутський”, синтаксон, трав’яно-чагарниковий ярус,
фітоценоз лісовий.
Здійснено аналіз видового складу трав’яно-чагарникового
ярусу основних лісових фітоценозів НПП “Деснянсько-Старо-
гутський” на рівні класів рослинності. Визначено індивідуаль-
ний екологічний оптимум основних видів трав і чагарників.
Реалізація цього завдання є доволі актуальною, оскільки в
останні десятиліття чітко простежується дія на ліси регіону
глобального потепління клімату й зміни типів користування
цими лісами. З’ясовано, що у формуванні лісових екосистем
північно-східної частини України провідну роль відіграють
угруповання класів
Querceto-Fagetea
Br.-Bl., 1937,
Vaccinio-
Piceetea
Br.-Bl., 1939 i
Pulsatillo-Pinetea sylvestris Oberdorfer
,
1992. Види рослин, що є характерними для цих класів і
входять до складу трав’яно-чагарникового ярусу, відрізня-
ються широкими екологічними амплітудами, які охоплюють
не менше 3–5 ступенів шкал основних екологічних чинників.
Глобальне потепління може призвести до виражених змін
складу і структури популяцій рослин, які формують трав’яно-
чагарниковий ярус лісових фітоценозів класів рослинності,
характерних для північно-східного регіону України.
УДК 630*182.228.0(477.7)
2017.1.362. ФЛОРОЦЕНОТИЧНА ПРИУРОЧЕНІСТЬ РІД-
КІСНИХ ВИДІВ ПРИРОДНИХ ЛІСІВ НА НИЖНЬОДНІПРОВ-
СЬКИХ ПІСКАХ
/ Захарова М.Я., Мойсієнко І.І. // Чорномор-
ський ботанічний журнал. — 2016. — Т. 12, № 2. — С. 206–
213. — Бібліогр.: 24 назви.
Лісова рослинність природна, раритетні види лісових
угруповань, береза, вільха, дуб, осика, вербово-тополево-
ясеневі ліси, созофіти.
Проведено дослідження природної лісової рослинності на
Нижньодніпровських пісках, а саме їх раритетного елементу.
Зазначено, що природна лісова рослинність в цьому регіоні
представлена не суцільними заростями, а окремими гайками,
приуроченими до улоговин видування. Вони мають округлу
чи овальну форму і займають невелику площу, інколи утво-
рюються витягнуті саги на місцях старих річищ. Домінуючими
деревними рослинами в лісах Нижньодніпров’я є вільха,
береза, дуб, осика, а також вербово-тополево-ясеневі дере-
востани. За геоботанічними описами встановлено, що флора
природних лісів на Нижньодніпровських пісках становить 223
види, з яких 27 є рідкісними. Високий рівень созофітів вказує
на їх значну созологічну цінність. Созофіти мають різне по-
ширення у виявлених на даній території класах рослинності.
Зауважується, що березові природні ліси є найсприятливіши-
ми для збереження рідкісних видів, оскільки у своєму складі
мають найбільшу кількість созофітів. Найменшою кількістю
видів відзначаються вільхові ліси.
УДК 630*187(477.5)
2017.1.363. ТИПОЛОГІЧНА СТРУКТУРА ЛІСІВ ВОДО-
ЗБОРІВ РІЧКИ СУЛА
/ Бондар О.Б. // Вісник Харківського
національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва: зб.
наук. пр. — Х., 2016. — № 2. — С. 154–161. — (Сер. Ґрун-
тознавство, агрохімія, землеробство, лісове господарство,
екологія ґрунтів). — Бібліогр.: 9 назв. Шифр 548317.
Типи лісу, лісистість фактична, типологічне різноманіт-
тя, водозбір річки Сули, категорії земель.
Здійснено типологічне оцінювання лісів та досліджено за-
кономірності формування типів лісу на водозборах р. Сули.
З’ясовано, що типологічна структура лісів водозборів цієї ріки
доволі різноманітна і представлена 49 типами лісу. Фактична
лісистість варіює від 0,2 до 19,2%. На водозборах Сули пе-
реважають такі типи лісу, як: свіжа кленово-липова діброва,
свіжа грабова діброва, свіжий дубово-сосновий субір, свіжий
грабово-дубово-сосновий сугруд, свіжа грабова судіброва.
Встановлено, що на цій території домінують такі дерево-
стани: дубняки, сосняки, вільшаники, березняки, липняки,
акаційники, які становлять близько 89% загальної площі,
вкритої лісовою рослинністю земель. Зазначено, що під час
планування, організації й ведення лісового господарства за
водозбірно-ландшафтним принципом, необхідно врахувати
наступне різноманіття: лісистість, типи лісу і деревостанів,
розподіл за категоріями захисності земель на цих дослідних
ділянках.
УДК 630*232.32:630*17:582.475.4
2017.1.364. ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ СТАНДАРТ-
НИХ СІЯНЦІВ СОСНИ ЗВИЧАЙНОЇ В УМОВАХ ЗАКРИТОГО
ҐРУНТУ
/ Булат А.Г., Трунов О.П. // Вісник Харківського на-
ціонального аграрного університету ім. В.В. Докучаєва: зб.
наук. пр. — Х., 2016. — № 1. — С. 198–205. — (Сер. Ґрун-
тознавство, агрохімія, землеробство, лісове господарство,
екологія ґрунтів). — Бібліогр.: 8 назв. Шифр 548186.
Сосна звичайна, сіянці сосни, схожість насіння, вирощу-
вання сіянців сосни, закритий ґрунт.
Наведено результати дослідження впливу густоти виро-
щування сіянців сосни звичайної (СЗ) на лінійні показники
посадкового матеріалу в умовах закритого ґрунту. Визна-
чено, як густота вирощування сіянців СЗ впливала на ва-
гові показники. Розраховано оптимальну норму висіву для
одержання максимального виходу стандартного садивного
матеріалу на основі результатів досліджень з вирощування
однорічних сіянців СЗ у плівковій теплиці. З’ясовано, що
в досліджуваному діапазоні норм висіву найбільший вихід
стандартного садивного матеріалу з високими лінійними,
ваговими і якісними показниками одержано за норми висіву
250 і 200 шт./м. Зазначено, що первинна перевага садивного
матеріалу, одержаного за такої норми висіву, забезпечить
йому більшу життєздатність на лісокультурній площі.
УДК 630*266’5:630*17:582.628.2(477.5)
2017.1.365. РІСТ ЛІЩИНИ ДЕРЕВОПОДІБНОЇ В ЗАХИС-
НИХ НАСАДЖЕННЯХ ЛІВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРА-
ЇНИ
/ Поташов Ю.М., Ситнік І.Й., Бабенко В.В. // Вісник Хар-
ківського національного аграрного університету ім. В.В. До-
кучаєва: зб. наук. пр. — Х., 2016. — № 1. — С. 186–190. —
(Сер. Ґрунтознавство, агрохімія, землеробство, лісове гос-
подарство, екологія ґрунтів). — Бібліогр.: 3 назви. Шифр
548186.
Ліщина деревоподібна, насадження захисні, таксація на-
саджень ліщини.
Проведено дослідження з метою визначення спроможності
ліщини деревоподібної (ЛД) успішно зростати в досить сухих
умовах південно-східної частини лісостепової зони України,
виконуючи при цьому важливу захисну функцію. Здійснено
обміри висот та діаметрів стовбурів ЛД у прибалковій лісо-
смузі, дендрологічному парку та парку ветеранів на території
зеленої зони навколо навчального містечка ХНАУ. Про-
ведено порівняльний аналіз даних, одержаних у 2009 р., з
ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК 630