Упрощенная HTML-версия
80
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2017.1.357.
ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК 630
стани віком від 40 років і вирізняються швидким поширенням
активнодіючих, постійно зростаючих у розмірах та кількісно
осередків гострого та різкого ураження і стрімким перебігом
патологічного відпаду. Відзначається формування стійкої
тенденції переходу локальних (групових та куртинних) вси-
хань у крупноділянкові, а надалі — у повидільні. На даний
час темпи поширення ксилофагово-офіостомових асоціацій
істотно випереджають темпи виконання заходів з ліквідації
осередків ураження. Прогноз подальшого розвитку всихань
залишається несприятливим. Найперше масово відімруть
заповідні сосняки, де видалити осередки патогенів згідно з
оновленою нормативною базою фактично стає неможливим.
Втрата соснових насаджень призведе до розбалансування
галузевих програм, які й так перебувають у зоні ризику. У
зв’язку з катастрофічною ситуацією розроблено рекомендації
і заходи безпосередньо для лісогосподарств. Це, щонай-
перше, дієвий моніторинг процесів всихання (відмирання) і
рання діагностика, облік, створення бази даних, картування
та закріплення в натурі контурів осередків, але виникає про-
блема з відсутністю підготовлених фахівців. Найдієвішим і
по суті безальтернативним методом боротьби з поширенням
агресивних ксилофагово-офіостомових асоціацій на даному
етапі є проведення санітарних рубок, спрямованих на опе-
ративне видалення осередків ураження. В осередках комп-
лексного ураження і стрімкого гострого всихання слід надати
пріоритет суцільним санітарним рубкам, проте на ці заходи
не так просто отримати дозвіл. Рубки головного користуван-
ня необхідно зміщувати у фонд уражених сосняків шляхом
оперативної заміни лісосік. Рекомендовано на місцях суціль-
ного видалення осередків патологій невідкладно і в повному
обсязі проводити заходи сприяння природному поновленню
сосни шляхом мінералізації поверхні ґрунту. Запропонова-
но розгорнути роботи з експериментального випробування
деревних порід, перспективних щодо заміщення всихаючих
хвойних насаджень, змін клімату та дії комплексів шкідників і
хвороб. Але все ж таки надія на збереження соснових лісів є.
Слід зазначити, що життєздатні дерева-насінники, які за-
лишились неушкодженими після нападу шкідників, можуть
дати нову, стійкішу до викликів цього тисячоліття популяцію
сосон.
УДК 630*17:582.623.2:620.952:630*232.32
2017.1.357. УПРАВЛІННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИМИ ПРОЦЕСА-
МИ ВИРОЩУВАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ВЕРБИ
/ Сінченко В.М.,
Пиркін В.І., Гнап І.В., Гізбулліна Л.Н., Москаленко В.П., Мель-
ничук Г.А. // Біоенергетика. — 2016. — № 2. — С. 6–10. —
Бібліогр.: 6 назв.
Верба енергетична, вирощування енергетичної верби,
догляд за енергетичною вербою.
Розглянуто питання щодо управління технологічними про-
цесами вирощування енергетичної верби (ЕВ). Серед ши-
рокого спектра перспективних культур для біоенергетики,
особливу увагу в світі, зокрема в Україні, приділяють ЕВ.
Оптимальним напрямом є вирощування енергетичної сиро-
вини на плантаціях швидкорослих деревних порід (верба,
тополя та ін.), здатних до легкого відновлення надземної
частини після її зрізання. В Україні ведеться значна робота
зі створення нових сортів ЕВ, придатних для промислового
вирощування. Особлива увага приділяється технології ство-
рення й вирощування насаджень ЕВ, активно вивчається і
впроваджується на практиці досвід вітчизняних та зарубіжних
фахівців, а також застосовуються сучасні засоби механізації
та хімізації виробництва. Для створення високопродуктивних
плантацій ВЕ слід враховувати її біологічні особливості та
вимоги до ґрунтово-кліматичних умов. Найважливішими за-
ходами зі створення високопродуктивних плантацій ЕВ є:
вибір місця, ретельний основний та передсадивний обробі-
ток ґрунту, підбір оптимального сортового складу верби для
конкретної зони вирощування, своєчасне та якісне садіння
живців, догляд за рослинами впродовж усього періоду екс-
плуатації плантації, що включає внесення добрив та захист
рослин від шкідників і хвороб. За європейською технологією
ЕВ висаджують смугами по 2 ряди. Ширина міжрядь між сму-
гами становить 1,5 м, а між рядами у смузі — 0,75 м. За такої
схеми садіння довжина лінії рядів на 1 га становить 8889 м.
Проаналізувавши недоліки та переваги відомих закордонних
технологій, а також врахувавши ґрунтово-кліматичні умо-
ви України і традиційну для нашої країни систему машин,
зорієнтовану на міжряддя 70 см, запропоновано технологію
вирощування ЕВ з шириною міжрядь між смугами
a
=1,4 м та
шириною міжрядь у смузі
b
=0,7 м.
УДК 630*17:582.623.2:630*238:631.527:662.63
2017.1.358. СЕЛЕКЦІЙНІ ОСНОВИ ВИВЕДЕННЯ НОВИХ
СОРТІВ РОДИНИ ВЕРБОВІ (
SALICACEAE
MIRB.) ДЛЯ
СТВОРЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ ПЛАНТАЦІЙ
/ Фучило Я.Д.,
Афонін О.О., Сбитна М.В. // Сортовивчення та охорона прав
на сорти рослин. — 2016. — № 4. — С. 18–25. — Бібліогр.:
12 назв.
Верба енергетична, селекція верби енергетичної, сорти
верби енергетичної, плантаційне вирощування верби енер-
гетичної, модельні популяції верби енергетичної.
Проведено дослідження щодо розроблення алгоритму
створення нових високопродуктивних сортів-клонів пред-
ставників родини
Salicaceae
з поліпшеними господарсько
цінними ознаками з метою їх використання для створення
енергетичних плантацій. Зауважується, що автохтонні по-
пуляції верб і тополь мають високий генетичний потенціал і
можуть бути використані як початковий матеріал для селекції
за широким спектром напрямів. Поліпшений селекційний ма-
теріал є основою для створення стійких високопродуктивних
насаджень. Слід зазначити, що екологічна пластичність верб
і тополь дає змогу створювати багатоцільові насадження, зок-
рема енергетичні плантації в найрізноманітніших ґрунтових
умовах. Селекція із застосуванням комплексу прогресив-
них методів добору (індивідуальний, родинний, груповий
і клоновий) сприяє одержанню модельних популяцій з ви-
сокою частотою цінних алелів і генотипів, високим рівнем
генетичного розмаїття. З’ясовано, що завдяки негативному
багатоступінчастому індивідуальному внутрішньородинному
й міжродинному добору відбувається очищення штучних по-
пуляцій від небажаних генів без істотного зменшення рівня
генетичного розмаїття.
УДК 630*17:582.632.2:630*5(477.21)
2017.1.359. ВІК І РАДІАЛЬНИЙ ПРИРІСТ СТАРОВІКОВИХ
ДЕРЕВ
QUERCUS ROBUR
ПАРКУ “ФЕОФАНІЯ”
/ Нецве-
тов М.В., Прокопук Ю.С. // Український ботанічний журнал. —
2016. — Т. 73, № 2. — С. 126–133. — Бібліогр.: 23 назви.
Дуб старовіковий, дендрохронологія, діброва, ліси Києва,
діаметр старовікових дубів.
Проведено дослідження з метою з’ясування віку найбіль-
ших за розмірами
Quercus robur
у парку “Феофанія”. Зазначе-
но, що дуб (Д.) є видом-едифікатором лісостепової зони, що
підтримує біорізноманіття в природних і міських лісах, має
екологічне й економічне значення у функціонуванні великих
міст. Слід зауважити, що найстаріші Д. відіграють важливу
роль у життєздатності, стійкості лісових екосистем, оскільки
вони забезпечують тривалі топічні, трофічні і форичні зв’язки
з багатьма організмами й особливі умови під наметом. Їх
розглядають як особливі естетичні об’єкти незважаючи на
частково всохле гілля і дупла. Старі Д. мають також наукове
значення, оскільки їх деревина містить унікальну інформацію
про те, як дерево або ціле насадження росло в минулому,
реагувало на мінливі чинники навколишнього середовища.
Водночас старі Д. є найуразливішими і потребують охоро-
ни, особливо на урбанізованих територіях, де механізми
самопідтримки лісових екосистем обмежені. За кільцевою
хронологією визначено вік і співвідношення віку до діаметра,
укладено узагальнену хронологію деревостану. Серед усіх
відібраних кернів найбільш ранньому річному шару — 220
років. Визначений за кільцями річного приросту або роз-
рахований вік досліджених дерев варіює в межах 156–270
років. Відношення віку до діаметра в насадженні — 2,10 см
за рік. Основні статистичні дані хронології свідчать, що уза-
гальнений хронологічний ряд має задовільну якість і містить
сильний кліматичний сигнал. За розрахунками, найстарішим
деревам у парку “Феофанія” — 300, а в м. Києві — понад
350–400 років.
УДК 630*17:582.632.2:630*52
2017.1.360. ОЦІНКА СОРТИМЕНТНО-ҐАТУНКОВОЇ СТРУК-
ТУРИ ДУБОВИХ ДЕРЕВОСТАНІВ З ВИКОРИСТАННЯМ СУ-
ЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
/ Любчич М.В., Букша М.І. // Вісник