Упрощенная HTML-версия
79
№ 1 (71), 2017
2017.1.356.
УДК 664.6/.7
2017.1.352. ВПЛИВ ТЕПЛОВОЇ ОБРОБКИ ОЛІЙНОЇ СИ-
РОВИНИ НА ЯКІСТЬ КОМБІКОРМІВ
/ Лакіза О.В., Са-
пай А.С. // Хранение и переработка зерна. — 2016. —№ 12. —
С. 58–62. — Бібліогр.: 24 назви.
Теплова обробка, насіння льону, лляна макуха, лляний
шрот, комбікорм, антипоживні речовини, мікробіологічна
безпека.
Досліджено одержання високоякісних повнораціонних
комбікормів, БВД, блендів та преміксів для відгодівлі сви-
ней, великої рогатої худоби, птиці та риби. З’ясовано, що
у виробництві комбікормів традиційно використовують як
високопротеїнову добавку соєві, соняшникові та ріпакові
макухи, шроти, отримані у процесі переробки олійного на-
сіння методом механічного відтискання на пресах і методом
екстракції за допомогою органічних розчинників. Простеже-
но, що лляне насіння має повноцінний склад амінокислот,
ессенціальні поліненасичені жирні кислоти, харчові волок-
на. Дослідження проведено в умовах науково-виробничої
лабораторії з визначення якості зерна та зернової продукції
ДДАЕУ (м. Дніпро). Для роботи взято дослідні зразки сортів
льону, аналогічні контрольним — Могилівський, Чарівний,
Золотий. У процесі дослідження встановлено, що здатність
добавок накопичувати ціаногенний глікозид лінамарин є не-
доліком, який надає продуктам гіркого смаку. Цей недолік
регулюється тепловою та водно-тепловою обробкою. Си-
нильну кислоту (отруйну) не виявлено. Проаналізовано зміни
мікробіологічного стану екструдованих зернових сумішей з
насінням льону під час зберігання при t 0...+20°С протягом
30 діб. Виявлено, що при температурі зберігання рівній 0,
термін зберігання збільшується. Встановлено, що викориc-
тання екструзійного оброблення дало змогу одержати майже
стерильний продукт. Рекомендовано вживання насіння льо-
ну для cумішей: пшенично-лляної та кукурудзяно-ячмінно-
лляної.
УДК 664.7
2017.1.353. ТЕХНОЛОГІЧНІ ПРИЙОМИ ЗБЕРІГАННЯ ЗЕР-
НА ТА ЇХ ОСОБЛИВОСТІ
/ Острогляд А.А., Чернишук Т.П.,
Кошулько В.С. // Хранение и переработка зерна. — 2016. —
№ 12. — С. 42–43. — Бібліогр.: 4 назви.
Зерно, зберігання зерна, шкідники зерна.
Досліджено різні способи зберігання зерна. Встановлено,
що вентилювання зерна з підлоги — спосіб трудомісткий і
неефективний. За таких умов зерно перегрівається, активі-
зуються комахи і бактерії, які спричиняють захворювання і
знижують якість. Досліджено активне вентилювання в пря-
мокутних силосах — металевих, дерев’яних і залізобетонних.
Вивчено ефективність роботи аеродинамічних систем ємнос-
тей для зберігання. Розглянуто спосіб штучного охолодження
зерна. За результатами випробувань зроблено висновок,
що для виконання операції зі зберігання 10 т зерна на добу
потрібно близько 0,8 кВт потужності для охолоджувальної
установки, при цьому використання електроенергії становить
близько 135 кВт/т. З’ясовано, що повторне охолодження
потрібно проводити через 10 діб. Доведено, що найбільш
ефективним способом якісного зберігання є активне венти-
лювання зерна.
УДК 664.788/664.668.9
2017.1.354. ПЕРЕРАБОТКА ЗЕРНА УЗКОЛИСТОГО ЛЮ-
ПИНА В КРУПУ И МУКУ
/ Зверев С.В., Кандроков Р.Х. //
Хранение и переработка зерна. — 2016. — № 12. — С. 50–
52. — Библиогр.: 4 назв.
Люпин вузьколистий, люпин білий, комбікорми.
Люпин — високобілкова добавка у виробництві комбікор-
мів. З’ясовано, що для виробництва комбікормів викорис-
товують два види люпину — вузьколистий і білий, у яких
склад білка 30–35%. Досліджено процес подрібнення крупки
і облущування зерна. Розроблено технологічну схему пере-
робки крупки люпину вузьколистого в борошно на основі
технології отримання муки горохової. Досліджено найбільш
оптимальні умови дроблення. Простежено, що на відсіюван-
ня лузги впливає такий чинник, як вологість. Розраховано
межі коливання вологості — від 9,7 до 13,3%. Досліджено,
що при відсіюванні дрібна фракція висівок містить велику
частку борошна і дрібних часток ядра і має підвищений вміст
білка. Встановлено загальний вихід борошна за даною тех-
нологічною схемою, який становить 95%. Дані дослідження
надано в таблицях.
УДК 664.858.01.635.12
2017.1.355. РОЗРОБКА ТЕХНОЛОГІЇ ОВОЧЕВОГО КОН-
ФІТЮРУ НА ОСНОВІ КОРІННЯ СЕЛЕРИ
/ Біленька І.Р.,
Голінська Я.А. // Науковий вісник Львівського національ-
ного університету ветеринарної медицини та біотехнологій
ім. С.З. Ґжицького. — Л., 2016. — Т. 18, № 1(65), ч. 4. —
С. 20–25. — (Сер. Харчові технології. Екон. науки). — Біб-
ліогр.: 8 назв. Шифр 548376.
Коріння селери, конфітюр, буряк, морква, лимонна цедра,
агар-агар.
Запропоновано нетрадиційну переробку для солодкої де-
сертної продукції — коріння селери. В пошуках наступних і
ефективних шляхів ліквідації дефіциту незамінних харчових
речовин, зниження ризику впливу ксенобіотиків, було роз-
роблено нову технологію виготовлення 3 видів овочевого
конфітюру на основі коріння селери: з додаванням буряку
“Scarlet”, моркви “Orange Shine” та з додаванням цедри
лимону “Golden Sheen”. Вивчено фізико-хімічні властивості
нових отриманих продуктів та вміст у них вітаміну С. Про-
ведено експертну оцінку овочевих конфітюрів за органо-
лептичними показниками. Встановлено, що розроблені в
асортименті конфітюри можна рекомендувати для виготов-
лення і подальшого впровадження у виробництві десертної
продукції. Доведено, що коріння селери сприятливо діє на
обмін речовин в організмі, стимулює секрецію шлункового
соку. Конфітюр багатий на вміст жиророзчинних вітамінів —
бетакаротину, вітаміну Е, водорозчинних вітамінів, К, РР,
групи В. Також містить фолієву кислоту, цукри, пектинові
речовини, мінеральні солі, фосфор, кальцій, магній. Запро-
понований конфітюр сприятливо діє на обмінні процеси в
клітинах крові людини.
630 ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО
Науковий референт — РОМАНЧУК Л.О.
Науковий консультант — професор ГОЙЧУК А.Ф.
ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК 630
УДК 630*17:582.475.4:630*44
2017.1.356. ВОРОГИ БОРОВИХ ЛІСІВ
/ Цюриць С. // Лісо-
вий і мисливський журнал. — 2016. — № 5. — С. 6–11.
Хвороби соснових лісів, шкідники стовбурові хвойних,
лісова патологія, ксилофаги, усихання хвойних.
Висвітлено актуальні питання стосовно патології всихання
борових лісів (“зелена соснова пожежа”), яка мов цунамі на-
криває континент за континентом, діставшись і до України.
Якщо не зробити рішучих і кардинальних кроків з оздоров-
лення борових насаджень нашої країни, можна втратити їх,
якщо не назавжди, то принаймні на найближчі десятиліття.
Причини цього явища — глобальне потепління (можли-
во еволюційний збій), що запустило біологічний годинник
ксилофагів та асоційованих з ними небезпечних збудників
мікозів. Про причини, розвиток і перспективи поширення
патологічних процесів у всихаючих соснових деревостанах
йдеться в інтерв’ю з відомим українським науковцем, стар-
шим науковим співробітником Поліського філіалу УкрНДІЛГА
ім. Г.М. Висоцького В.В. Бородавкою, який разом з колегами
вивчає ці невідкладні проблеми і шляхи їх вирішення. Зазна-
чено, що в соснових лісах динамічно розвиваються процеси
всихань нового типу. Здебільшого вони охоплюють дерево-