Упрощенная HTML-версия
82
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2017.1.366.
ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК 630
результатами 2015 р. Зазначено, що ЛД на Сході України
може успішно зростати у відносно посушливих кліматичних
умовах і за великого рекреаційного навантаження. Стовбури
ЛД ІІІ класу віку в лісосмузі мають помітно менші середні
прирости за діаметром (0,54–0,60 см) і висотою (0,24–0,27 м)
порівняно з подібними за віком деревами в дендропарку, де
ці показники коливаються в межах 0,75–0,82 см і 0,38–0,40 м.
У прибалковій лісосмузі окремі дерева ІІІ класу віку сягають
діаметра 30 см і висоти до 10,3 м, а в кращих умовах ден-
дропарку — відповідно 34 см і 14,3 м. За умови збереження
наявних дерев у наступні роки це буде дуже цінний об’єкт
для подальшого моніторингу.
УДК 630*4:632
2017.1.366. ДЕРЕВОРУЙНІВНИКИ
/ Мєшкова В. // Лісовий
і мисливський журнал. — 2016. — № 6. — С. 18–20.
Шкідники лісу стовбурові, короїд, лубоїд, заболонник,
златка синя соснова, вусач чорний сосновий, захист лісу
від стовбурових шкідників.
Розглянуто питання щодо шкодочинності стовбурових
шкідників (СШ) живих дерев та зменшення небезпеки поши-
рення СШ у деревостанах. Розглянуто питання щодо шкодо-
чинності, поширення стовбурових шкідників (СШ) живих де-
рев та шляхів запобігання або мінімізації шкоди, якої вони
завдають лісовій продукції. Для цього необхідно знати, які
види, коли, в яких умовах заселяють дерева та заготовлену
деревину. Серед сотень видів комах, що заселяють живі де-
рева, шкідниками є близько 2–3 десятків. Так серед короїдів
в ялинових лісах поширені короїд-типограф, багатохідний
короїд, великий ялиновий лубоїд, гравер звичайний, дубовий
заболонник тощо. Крім короїдів, під корою та в деревині жи-
вих дерев розвиваються златки, вусачі, рогохвості й навіть
гусінь деяких метеликів. Найагресивнішими з “некороїдів”
у соснових лісах є синя соснова златка і чорний сосновий
вусач. Реальна фізіологічна шкідливість СШ визначається
їхньою чисельністю та станом насаджень, тому здійснення
будь-яких заходів, спрямованих на підвищення стійкості
насаджень, сприяє зменшенню шкоди від цих комах. Змен-
шенню небезпеки поширення СШ у деревостанах сприяють,
зокрема, такі заходи, як регулювання рекреації, профілактика
й гасіння пожеж, вчасне застосування засобів захисту лісу
від комах-хвоєлистогризів, а також формування мішаних
багатоярусних насаджень з багатим підліском і потужним ша-
ром лісової підстилки, що сприятиме утриманню вологи під
наметом лісу та підвищенню стійкості дерев. Щоб уберегти
насадження від поривів вітру конче необхідно уникати різко-
го їх зріджування. Слід зауважити, що заготовлену ліквідну
деревину потрібно вчасно (до початку заселення її шкідни-
ками, у крайньому випадку — до максимального розвитку
на них ходів) вивозити, корувати або обробляти інсекти-
цидами.
УДК 630*5:630*17:582.47(477)
2017.1.367. ХВОЙНІ ДЕРЕВОСТАНИ УКРАЇНИ: ФІТОМАСА
ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДАНІ: монографія
/ Лакида П.І.,
Василишин Р.Д., Блищик В.І., Терентьєв А.Ю., Лакида І.П.,
Домашовець Г.С., Володимиренко В.М., Білоус А.М., Мату-
шевич Л.М., Мельник О.М., Лакида М.О., Алексіюк І.Л., Ловин-
ська В.М., Стратій Н.В. — Корсунь-Шевченківський, 2016. —
480 с. — Бібліогр.: 40 назв. Шифр 547984.
Хвойні деревостани, фітомаса хвойних лісів, таксація
лісова.
Наведено таксаційну й типологічну характеристики хвойних
деревостанів України, кількісні параметри їхньої фітомаси
(ФМ), а також дослідні дані, зібрані, оброблені й агреговані
за єдиною методикою на тимчасових пробних площах з
оцінюванням компонентів надземної ФМ дерев і деревоста-
нів хвойних порід України. З’ясовано, що нині загальна ФМ
хвойних лісів України становить близько 661 Тг (1 Тг=10
12
г=1 млн т) сухої речовини, або майже 329 Тг вуглецю (С.).
У середньому це дорівнює 156,3 т сухої речовини, або 77,4 т
вуглецю на 1 га. У компонентній структурі ФМ на надземну
ФМ припадає 82,8%, зокрема 77,7% — це ФМ дерев. Частка
коріння дерев (підземна частина деревостанів) дещо переви-
щує 17%. У віковому розподілі ФМ домінують середньовікові
(50%) та пристиглі (26%) деревостани. Видова структура ФМ
характеризується домінуванням соснових деревостанів, де
зосереджено 76% загальних обсягів ФМ. Найвищі показни-
ки щільності ФМ характерні для ялинових (20,3 кг (м
2
)
–1
та
ялицевих (15,6 кг (м
2
)
–1
) деревостанів. Майже 86% фітомаси
хвойних деревостанів зосереджено в Українському Поліссі
й Карпатах.
УДК 630*5:630*17:582.931.4:546.26(477.4)
2017.1.368. ФІТОМАСА ТА ДЕПОНОВАНИЙ ВУГЛЕЦЬ
ДЕРЕВ І ДЕРЕВОСТАНІВ ЯСЕНА ЗВИЧАЙНОГО У ПРАВО-
БЕРЕЖНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ: монографія
/ Лаки-
да П.І., Матейко І.М. — К., 2016. — 233 с. — Бібліогр.: 268
назв. Шифр 548193.
Ясен звичайний, фітомаса дерев, вуглець депонований
деревостанів.
Науково обґрунтовано й практично реалізовано систему
нормативно-інформаційного забезпечення оцінки компонентів
надземної фітомаси дерев і деревостанів ясена звичайного
(ЯЗ) у Правобережному Лісостепу України та депонованого
в них вуглецю. Слід зазначити, що серед численних еколо-
гічних функцій пріоритетною є їх довготермінова здатність
акумулювати з атмосфери вуглець біомасою компонентів
фітомаси деревних рослин. В умовах глобальної зміни клі-
мату на планеті ця функція лісів є особливо актуальною.
Висока пластичність виду (
Fraxinus excelsior
L.), біологічні й
екологічні особливості ЯЗ, широкий діапазон кліматичних і
ґрунтових умов його зростання, здатність пристосування до
різних умов — температурних, зволоження, сонячної радіації
тощо, характеризує його як стійкий теплолюбний деревний
вид, достатньо поширений в лісостеповій зоні України. За-
пропоновано комплекс нормативно-інформаційного забезпе-
чення для оцінки фітомаси та депонованого вуглецю дерев і
деревостанів ЯЗ у досліджуваному регіоні: якісні показники
основних компонентів фітомаси дерев, математичні моделі
компонентів фітомаси дерев і деревостанів, нормативи оцін-
ки компонентів фітомаси деревостанів в абсолютно сухому
стані, нормативи відношення надземної фітомаси дерево-
станів до їх запасу в корі, нормативи вмісту вуглецю в абсо-
лютно сухій надземній фітомасі деревостанів тощо.
УДК 630*618:630*17:582.475.4(282.247.364)
2017.1.369. ДИНАМІКА ПРОДУКТИВНОСТІ СОСНЯКІВ
ВОДОЗБОРУ СЕРЕДНЬОЇ ТЕЧІЇ РІЧКИ СІВЕРСЬКИЙ ДО-
НЕЦЬ ТА ВИКОРИСТАННЯ НИМИ ЛІСОРОСЛИННОГО ПО-
ТЕНЦІАЛУ
/ Горошко В.В., Сєвідова І.О., Гордіященко А.Ю.,
Бондар Е.О. // Вісник Харківського національного аграрного
університету ім. В.В. Докучаєва: зб. наук. пр. — Х., 2016. —
№ 1. — С. 192–197. — (Сер. Ґрунтознавство, агрохімія,
землеробство, лісове господарство, екологія ґрунтів). — Біб-
ліогр.: 13 назв. Шифр 548186.
Сосна, продуктивність сосняків, лісорослинний потенціал,
водозбір, ріст сосняків.
Висвітлено результати дослідження особливостей росту
сосняків (С.), їх продуктивності. Визначено ефективність ви-
користання лісорослинного потенціалу С. в найпоширеніших
типах лісів водозбору річки Сіверський Донець. Здійснено
аналіз таксаційних показників С. лісового фонду на основі
повидільної бази даних лісів водозбору Сіверського Дінця,
сформованої за матеріалами лісовпорядкування дев’яти
державних підприємств лісового господарства Харківської
області. З’ясовано, що для підвищення ефективності ви-
користання сосняків у досліджуваному регіоні першочергові
лісогосподарські заходи необхідно впроваджувати насам-
перед у насадженнях з низьким рівнем використання лісо-
рослинного потенціалу.
УДК 630*68:630*18:630*905.2“737”
2017.1.370. МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА НОРМАТИВНО-АНАЛІ-
ТИЧНІ ОСНОВИ ЕКОЛОГІЧНОГО АУДИТУ ЛІСОВИХ РЕСУР-
СІВ НА ВІДПОВІДНІСТЬ ПРИНЦИПАМ І КРИТЕРІЯМ (FSC)
I ICP-FOREST
/ Чеверда П.В. — Суми, 2016. — 464 с. Шифр
547856.
Лісові ресурси, аудит екологічний, сталий розвиток,
управління лісовим господарством, лісокористування єв-
ропейське.
Висвітлено основні теоретичні та практичні положення про-
ведення екологічного аудиту (ЕА) лісових ресурсів на основі
аналізу вітчизняної та зарубіжної наукової літератури, влас-