Упрощенная HTML-версия
75
№ 1 (71), 2017
2017.1.337.
ВЕТЕРИНАРІЯ
УДК 619
вецькій, Житомирській областях та АР Крим дослідження
щодо цирковірусної інфекції не проводились.
УДК 636.09:616.98:578.833.31:636.4
2017.1.333. АНАЛІЗ ЕПІЗООТИЧНОЇ СИТУАЦІЇ ЩОДО
АФРИКАНСЬКОЇ ЧУМИ СВИНЕЙ
/ Омельченко Г.О. // Вісник
Сумського національного аграрного університету. Сер. Вет.
медицина. — 2016. — Вип. 6. — С. 108–111. — Бібліогр.:
6 назв.
Африканська чума свиней, свиногосподарства, епізоотії,
ризики АЧС, спалахи АЧС, вірусні інфекційні хвороби.
Представлено дані щодо африканської чуми свиней (АЧС)
за останні 4 роки у світі та в Україні. За підтримки ФАО
в Україні створено інформаційну он-лайн систему “СТОП
АЧС”, яка постійно вдосконалюється. Повідомляється, що у
більшості випадків (97%) первинні заноси АЧС на ферми від-
бувались через заражену продукцію свинарства, яку згодову-
вали свиням, вторинні — найчастіше пов’язані із зараженим
транспортом, прямими контактами свиней з різних госпо-
дарств чи працівниками із заражених ферм тощо. Епізоо-
тіям АЧС властива літньо-осіння сезонність. Число спалахів
зростає у господарствах населення особливо в літні місяці —
із червня по серпень, ризики занесення хвороби на ферми —
до листопада. Потім вони зменшуються. Якщо до кінця 2014 р.
Державній ветеринарній та фітосанітарній службі України
вдавалось протистояти занесенню збудника АЧС на тери-
торію нашої країни, то потім епізоотична ситуація суттєво
погіршилась, а масштаби загрози та ризиків неконтрольо-
ваного поширення АЧС значно зросли. Наголошується на
необхідності посилення контролю та заходів з біобезпеки у
свиногосподарствах, свідомому і оперативному ставленні
власників до проблеми. На державному рівні потрібно роз-
робити Національну концепцію екологічної безпеки щодо
моніторингу та контролю АЧС.
УДК 636.09:616.98:579.86:636.2
2017.1.334. ЕПІЗООТИЧНИЙ МОНІТОРИНГ ПНЕВМО-
КОКОВОЇ ІНФЕКЦІЇ ТЕЛЯТ В УКРАЇНІ
/ Кісера Я.В., Стор-
чак Ю.Г. // Науковий вісник Львівського національного універ-
ситету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Ґжи-
цького. — Л., 2016. — Т. 18, № 1(65), ч. 1. — С. 50–55. —
(Сер. Вет. науки). — Бібліогр.: 12 назв. Шифр 548373.
Пневмококова інфекція, стрептококи, телята, профі-
лактика хвороб тварин, молоко, м’ясо, безпека харчових
продуктів, епізоотичний моніторинг.
Аналіз матеріалів звітності регіональних лабораторій ве-
теринарної медицини за період 2008–2015 рр. засвідчив, що
в Україні зареєстровано 57 випадків захворювання телят
на пневмококову інфекцію (ПКІ). Так у 2008 — 3, 2009 — 1,
2010 — 13, 2012 — 9, 2013 — 2, 2014 — 14, 2015 — 15);
зокрема у 2015 р. ПКІ реєструвалась у 5 областях — Волин-
ській, Донецькій, Житомирській, Одеській і Харківській. Серед
загальної кількості виділених стрептококів на частку
Str. pneu-
moniae
припадає 29%. Зазначено, що капсульні форми
Str.
pneumoniae
не піддаються фагоцитозу та сприяють активації
патогенних властивостей інших мікроорганізмів, слугуючи
пусковим механізмом для розвитку патологічного процесу
в організмі тварин. Виникнення інфекційних захворювань
зумовлено скупченням тварин, неналежними утриманням та
годівлею, неконтрольованим застосуванням антибіотиків, що
спричинило зниження резистентності організму телят та стій-
кість мікроорганізмів до антибіотиків, які їм застосовували.
Наголошується на необхідності постійного моніторингу етіо-
логічних чинників хвороб тварин та організації своєчасних
ефективних профілактичних заходів, адже значна кількість
хвороб передається людині з молоком і м’ясом.
УДК 636.09:616.98:579:636.5–022.513.2
2017.1.335. АНТИМІКРОБНА АКТИВНІСТЬ ПРЕПАРАТІВ
НАНОЧАСТИНОК МЕТАЛІВ ЩОДО ДЕЯКИХ ЗБУДНИКІВ
БАКТЕРІОЗІВ ПТИЦІ
/ Фотіна Т.І., Ващик Є.В. // Проблеми
зооінженерії та ветеринарної медицини: зб. наук. пр. — Х.,
2016. — Вип. 33, ч. 2: Вет. науки. — С. 122–125. — Бібліогр.:
4 назви. Шифр 548776.
Нанопрепарати, бактеріози птиці, срібло, вісмут, золо-
то, цинк, колоїди, тест-культури бактерій, антимікробна
дія нанопрепаратів.
Досліджено антимікробну активність препаратів наночас-
тинок металів (ПНМ) на збудників бактеріозів птиці:
Escheri-
chia coli
,
Salmonella typhimurium
,
Staphylococcus epidermidis
,
Pseudomonas aeruginosa
. Склад ПНМ: 1 — срібло та золото
(Ag+Au); 2 — срібло, золото і вісмут (Ag+Au+Vi); 3 — срібло
(Ag); 4 — шумерське срібло (шумер. Ag); 5 — цинк (Zn). У дос-
лідженні використовували метод стікаючої краплі. Інкубували
в термостаті із температурою +38°С, облік вели через 12, 24,
48 год. Досліджували тест-культури — виробництва ТОВ ДП
“Грінмаш” (м. Київ), а ПНМ — виробництва ТОВ “Коровай”
(м. Суми). Поживні середовища — МПБ і МПА. Встановлено,
що ПНМ-2 на основі Ag+Au+Vi проявляв ефективну антимі-
кробну дію щодо
E. coli
та
P. aeruginosa
, проте мав слабкий
вплив на
S. typhimurium
та
St. epidermidis
. Водночас ПНМ-3
(Ag) був ефективним відносно всіх тест-культур, як і ПНМ на
основі шумерського срібла, що проявляли абсолютну анти-
мікробну дію. Розчин із умістом цинку виявив ефективність
лише щодо
E. coli
та
St. epidermidis
, інші тест-культури були
до нього резистентними.
УДК 636.09:616.98:615.33:636.4
2017.1.336. АНТИБІОТИКОТЕРАПІЯ У СВИНАРСТВІ: ЗНА-
ТИ ТА ДІЯТИ
/ Гавриленко А. // Тваринництво. Ветеринарія. —
2017. — № 3. — С. 26–29.
Антибіотики, свині, хвороби свиней, актинобацилярна
плевропневмонія, атрофічний риніт, дизентерія, клостри-
діоз, колібактеріоз, гемофільозний полісерозит, лептоспі-
роз, ензоотична пневмонія (мікоплазмоз), сальмонельоз,
стрептококи.
Описано найпоширеніші захворювання свиней (актино-
бацилярна плевропневмонія, атрофічний риніт, дизенте-
рія, клостридіоз, колібактеріоз, гемофільозний полісерозит,
лептоспіроз, ензоотична пневмонія, сальмонельоз, стреп-
тококова інфекція). Надаються поради щодо застосування
відповідних антибіотиків при лікуванні цих хвороб, аби не
зумовити “виведення” нових штамів антибіотикорезистент-
них мікроорганізмів. Наприклад, для лікування колібактеріо-
зу рекомендуються: колістин, енрофлоксацин, цефтіофур,
гентаміцин, триметоприм, а для лікування і контролю леп-
тоспірозу — стрептоміцин, окситетрациклін та вакцинацію.
При сальмонельозі антибіотики, особливо кишкової форми
використання, не завжди швидкоефективні, а застосування
антимікробних препаратів одужання не забезпечує, тому
найчастіше дієвішими є цефтіофур, гентаміцин, тримето-
прим + сульфаніламіди. При клостридіозі застосовують
амоксицилін, ампіцилін чи цефтіофур, а за стрептококової
інфекції — амоксицилін, цефтіофур, тіамулін, гентаміцин.
Наголошується на обов’язковому проведенні ідентифікації
збудника в лабораторних умовах та визначенні його чутли-
вості до антибіотиків.
УДК 636.09:616.993.192–07:636.2
2017.1.337. ЕФЕКТИВНІСТЬ ДІАГНОСТИКИ ТОКСОПЛАЗ-
МОЗУ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ ЗА ДОПОМОГОЮ ІМУН-
НОГО БІОСЕНСОРА
/ Галат М.В., Шаванова К.Є., Стріль-
чук М.Б., Шпирка Н.Ф., Стародуб М.Ф. // Біологія тварин. —
2016. — Т. 18, № 4. — С. 35–39. — Бібліогр.: 9 назв.
Токсоплазмоз, ВРХ, діагностика токсоплазмозу, методи
діагностики у ветмедицині, імунний біосенсор “Плазмо-
тест”, методи ППР та ІФА.
Констатується, що для зажиттєвої діагностики токсоплаз-
мозу (ЗДТ) існує значна кількість лабораторних методів,
проте їх ефективність не завжди відповідає вимогам фахів-
ців ветмедицини. Тому запропоновано новий метод ЗДТ з
використанням імунного біосенсора “Плазмотест” на основі
поверхневого плазмового резонансу (ППР). Представлено
результати досліджень сироваток крові ВРХ (48 гол.) у ла-
бораторіях біосенсорики і кафедри паразитології і тропічної
ветеринарії НУБіП України щодо ЗДТ (2014–2016 рр.). Вік
ВРХ — від 5 міс. до 7 років. Дослідження 48 тварин із за-
стосуванням “Плазмотесту” показали, що позитивними на
токсоплазмоз виявились 9 гол. ВРХ (18,8%), сумнівними — 3
(6,2%), негативними — 36 гол. (75,0%). Методом ІФА ці по-
казники дали інший результат: 9 позитивних, 33 негативних,
6 сумнівних. У висновках стверджується, що дослідження за
допомогою імунного біосенсора на основі ППР є ефективні-
шими. Визначено, що різниця щодо поширення хвороби у