Стр. 74 - rj_2017_01

74 “АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2017.1.329.
незначні відмінності, що дає підставу використовувати оби-
два препарати як стабілізатори. Установлено, що клітини,
культивовані за 1-м методом, активніше проліферували, ніж
ті, які одержували за 2-м методом (на 7-й день виявлялось
більше еритроцитів, ніж стовбурових клітин). У культурі клі-
тин, отриманих за 2-м методом, із застосуванням гепарину,
спостерігали більше колоній стовбурових клітин, ніж у про-
бах із цитратом натрію. Вже на 10-й день на 0-му пасажі при
мікроскопії конфлюентність моношару клітин досягала 90%,
а округлі клітини витіснялись фіброподібними. Це свідчить
про високу біологічну активність культивованих клітин. Ре-
зультати досліджень показали, що в культуральних чашках
з висівом клітин, одержаних 2-м методом, на 10-ту добу від-
мічалось збільшення конфлюентності моношару клітин до
80%, що майже не поступалось щільності в культурі клітин,
одержаних першим методом.
УДК 636.09:614.31:637.5
2017.1.329. ВИЗНАЧЕННЯ ФАЛЬСИФІКАЦІЇ М’ЯСА ЗА-
БІЙНИХ ТВАРИН В АСПЕКТІ СУДОВО-ВЕТЕРИНАРНОЇ
ЕКСПЕРТИЗИ / Богатко Н.М., Букалова Н.В., Богатко Л.М.,
Яценко І.В., Сердюков Я.К., Артеменко Л.П. // Проблеми
зооінженерії та ветеринарної медицини: зб. наук. пр. — Х.,
2016. — Вип. 33, ч. 2: Вет. науки. — С. 161–167. — Бібліогр.:
16 назв. Шифр 548776.
Ветсанекспертиза, м’ясо, яловичина, свинина, птиця,
баранина, методи судово-ветеринарної експертизи, фор-
малін, хлор, пероксид водню, кислота оцтова, калій, збері-
гання м’яса, фальсифіковане м’ясо, безпечність м’яса.
Висвітлено експресні методи для проведення судово-ве-
теринарної експертизи за фальсифікації м’яса (ФМ) забійних
тварин і птиці. У дослідженні встановлено ФМ за обробки
його розчинами формаліну, хлору, пероксиду водню, оцто-
вої кислоти, калієм перманганатом. Так, наприклад, суть
методу визначення ФМ за обробки розчином хлору полягала
у виявленні наявності або відсутності синього кольору за
послідовного додавання до м’ясо-водної витяжки розчинів
йодистого калію, водорозчинного крохмалю та концентро-
ваної хлороводневої кислоти. Стабільність показників за
інтенсивністю різного кольору при встановленні ФМ за об-
робки розчином формаліну становила 99,4%, а за обробки
розчином хлору — 99,5, пероксиду водню — 99,6, оцтовою
кислотою — 99,8, розчином калію перманганату — 99,9%.
Отже, запропоновані експресні методи дали можливість
визначати безпечність м’яса забійних тварин (свинина, яло-
вичина, баранина, козлятина, тушки птиці) при обробці їх
вищевказаними речовинами у концентрації до 0,02–0,05%.
Ці методи рекомендується використовувати при експертизі
фальсифікованого м’яса.
УДК 636.09:614.48:637.5.02
2017.1.330. ДЕЯКІ МІКРОБІОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
МИЙНО-ДЕЗІНФІКУЮЧОГО ЗАСОБУ “САН-АКТИВ” ДЛЯ
САНІТАРНОЇ ОБРОБКИ НА М’ЯСОПЕРЕРОБНИХ ПІДПРИ-
ЄМСТВАХ / Салата В.З. // Вісник Сумського національного
аграрного університету. Сер. Вет. медицина. — 2016. —
Вип. 6. — С. 57–61. — Бібліогр.: 6 назв.
Дезінфектант “Сан-актив”, м’ясопереробні підприєм-
ства, бактерицидна дія, грампозитивні і грамнегативні
бактерії, тест-культури (E. coli, S. aureus).
Представлено результати досліджень фенольного та
білкового індексу мийно-дезінфікуючого засобу “Сан-ак-
тив” (розробка Тернопільської ДС ІВМ НААН і Львівського
національного університету ветмедицини та біотехнологій
ім. С.З. Ґжицького) та його впливу на умовно-патогенні мі-
кроорганізми на добових мікробних біоплівках. Виявляли
наявність адаптації у E. coli шт. 1257 і S. aureus шт. 209-Р
до розчинів даного засобу. Високу бактерицидну дію (БД)
“Сан-актив” мав на грампозитивну та грамнегативну мікро-
флору. Порівняно з фенолом ця БД “Сан-активу” виявилась
активнішою в 14,8 раза. За умови наявності в середовищі дії
засобу білкових субстанцій, його активність знижувалась у
2,3–2,4 раза. У концентрації 0,5% засіб мав бактерицидну дію
на клітини S. aureus та E. faecalis, які перебували у біоплівці
через 10 хв експозиції. Визначено, що для інактивації клітин
E. coli і P. aeruginosa , які знаходились у біоплівці, необхідно,
щоб “Сан-актив” діяв у концентрації не нижче 0,5% і не мен-
ше 30 хв. У висновках підкреслено, що тест-культури E. coli
і S. aureus не адаптуються до розчинів засобу “Сан-актив” і
його можна довготривало застосовувати для санітарної об-
робки на підприємствах м’ясопереробної галузі.
УДК 636.09:616.98.579.873.21–07
2017.1.331. ЗБУДНИКИ ТУБЕРКУЛЬОЗУ Й АТИПОВІ МІ-
КОБАКТЕРІЇ, ЇХ УЛЬТРАСТРУКТУРА, ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ТА
ЕПІЗООТОЛОГІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ / Головко В.О., Кассіч О.В.,
Левченко А.Г. // Проблеми зооінженерії та ветеринарної меди-
цини: зб. наук. пр. — Х., 2016. — Вип. 33, ч. 2: Вет. науки. —
С. 95–101. — Бібліогр.: 24 назви. Шифр 548776.
Туберкульоз, діагностика туберкульозу, мікобактерії
(диференціація), туберкулінова проба, методи діагностики
у ветмедицині.
Досліджували ультраструктуру мікобактерій (МБ) різних
видів. Проаналізовано результати їх диференціації мікро-
скопічними, бактеріологічними, біохімічними, біологічними та
молекулярно-генетичними методами. До роду Mycobacterium
(МБ) на сьогодні належать 48 мікроорганізмів, серед яких
патогенними для людини і тварин є види: M. tuberculosis,
M. bovis, M. avium, M. leprae, M. africanum, M. paratuberculosis.
Представники інших видів роду МБ здатні сенсибілізувати
організм с.-г. і лабораторних тварин, а деякі проявляють
патогенність. Вони мають назву атипових МБ (АМБ), які не
відрізняються від збудника туберкульозу (ЗТ) за морфологіч-
ними і тінкторіальними властивостями, але суттєво різняться
за культуральними, біохімічними та біологічними (вірулентни-
ми) ознаками. На рисунках зображено конгломерат паличко-
подібних форм M. bovis — 17 діб культивування. Показано,
що в препараті M. bovis присутні як паличкоподібні, так і
овоїдні (кокоподібні) мікроорганізми на різних стадіях поділу
материнської клітини (МК). Визначено, що продуктивні тільця
(спори), які утворюються в МК, не мають нічого спільного з
ендоспорами бактерій. У зв’язку із цим повним дисонансом
є ствердження науковців В.В. Власенка та О.В. Мудрака про
присутність спорової форми ЗТ у туберкуліні, що не відпо-
відає сучасним уявленням про біологію МБ. Вони вважають,
що алергічні дослідження худоби методом внутрішньошкірної
туберкулінової проби призводить до зараження тварин тубер-
кульозом. Проте в Україні, завдяки застосуванню алергічного
методу діагностики забезпечено благополуччя ВРХ щодо
туберкульозу у Республіці Крим — упродовж 30 років, Рів-
ненській обл. — 10, Волинській — 9, Полтавській — 5, Івано-
Франківській — 3, Донецькій і Закарпатській — 2 роки. Число
неблагополучних господарств зменшилось від 548 у 1985 р.
до 144 у 1999 р., 9 — у 2004 р., 3 — у 2008 р. (В.О. Бусол,
Ю.Я. Кассіч із співавт.). Зроблено висновок, що застосування
вищевказаних методів диференціації МБ у практиці лабора-
торій ветмедицини сприяє підтвердженню або скасуванню
діагнозу на наявність туберкульозу у сумнівних випадках,
що дає можливість запобігання необґрунтованому забою
сенсибілізованої атиповими мікобактеріями худоби.
УДК 636.09:616.98:578.8:636.4
2017.1.332. АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ МОНІТОРИНГОВИХ
СЕРОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ СВИНЕЙ ЩОДО ЦИРКО-
ВІРУСНОЇ ІНФЕКЦІЇ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ ЗА ПЕРІОД
2013–2015 РОКІВ / Масюк Д.М., Кокарєв А.В., Коляда С.Г.,
Фурда І.Л., Байдалюк В.А., Ситюк М.П. // Біологія тварин. —
2016. — Т. 18, № 4. — С. 58–65. — Бібліогр.: 13 назв.
Цирковірусна інфекція, свиногосподарство, метод ІФА.
Упродовж 2013–2015 рр. здійснено моніторинг цирковірус-
ної інфекції ІІ типу у господарствах домашніх свиней (1889
зразків сироваток крові (СК) зі 109 господарств 96 районів
20 областей України). Найбільшу кількість позитивних СК ви-
явлено у 2013 р. (639), а найменшу — у 2015 (299). Найвищі
показники серопревалентності свиней до цирковірусу ІІ типу
виявлено у Херсонській (95,2%) та Чернігівській (93,42%)
областях. Водночас у Волинській обл. цей показник стано-
вив 83,3%, Закарпатській — 72,7, Львівській — 60,8, Терно-
пільській — 35,0, Хмельницькій — 60,0, Запорізькій — 67,3,
Миколаївській — 21,7, Одеській — 83,3, Київській — 62,96,
Сумській — 57,14, Донецькій — 83,33, Луганській — 72,97,
Харківській — 66,67, Вінницькій — 75,0, Дніпропетровській —
55,38, Кіровоградській — 76,32, Полтавській — 72,2 і Чер-
каській — 67,6%. У Івано-Франківській, Рівненській, Черні-
ВЕТЕРИНАРІЯ УДК 619