Стр. 73 - rj_2017_01

Упрощенная HTML-версия

73
№ 1 (71), 2017
2017.1.328.
вирощування — 3,3±0,1. Індекс високоспинності знаходився
в межах від 2,5 до 2,6. Індекс обхвату тулуба становив 1,1.
Індекс хвостового стебла коливався в межах від 1,9 до 1,4.
Згідно з отриманими результатами досліджень встановлено,
що рибогосподарські показники цьоголіток галицького коропа
були вищими порівняно з нормативними значеннями.
УДК 678.048:543.632:639.371/.374
2017.1.325. СЕЗОННІ ТА ПОРОДНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕ-
РОКСИДНИХ ПРОЦЕСІВ І АКТИВНІСТЬ ЕНЗИМІВ СИСТЕ-
МИ АНТИОКСИДАНТНОГО ЗАХИСТУ У КОРОПОВИХ РИБ
/
Руденко О.П., Віщур О.І. // Біологія тварин. — 2016. — Т. 18,
№ 4. — С. 72–77. — Бібліогр.: 18 назв.
Коропові риби, пероксидні процеси, плазма крові, гідро-
перекиси ліпідів, каталазна активність.
Дослідження проведено на трьох групах риб дворічного
віку. Коропи різного покриву та сазан вирощувалися в ставах
за ідентичних умов. Риб вирощували за екстенсивною тех-
нологією з використанням зерносумішей у годівлі. Показано,
що вміст проміжних і кінцевих продуктів пероксидантних
процесів у плазмі крові лускатих та рамчастих коропів і са-
зана в осінній період значно більший (P<0,01–0,001), а вміст
гідроперекисів ліпідів у літній період досліджень — менший
(P<0,001), ніж у весняний. При цьому у крові досліджуваних
видів риб в осінній період досліджень, порівняно з весня-
ним, зафіксовано нижчу супероксиддисмутазну і глутатіон-
пероксидазну активність та вищу каталазну активність
(P<0,01–0,001), що свідчить про залежність інтенсивності
пероксидних процесів в організмі риб від температурних фак-
торів і активності ензимів системи антиоксидантного захисту.
В усі періоди досліджень у крові сазанів і рамчастих коропів,
порівняно з лускатими, встановлено значно вищу глутатіон-
пероксидазну і нижчу каталазну активність (P<0,05–0,001).
Водночас зафіксовано вищу (P<0,05) супероксиддисмутазну
активність у крові рамчастих коропів порівняно з лускатими у
весняний період і нижчу (P<0,01) — у сазанів в осінній період
досліджень. Отже, пероксидні процеси і стан ензимної ланки
антиоксидантної системи в організмі досліджуваних ставових
риб характеризуються видовими особливостями та залежать
від дії сезонних чинників.
619 ВЕТЕРИНАРІЯ
Науковий референт — КАРГІНА О.В.
Науковий консультант — член-кореспондент НААН МАЗУРКЕВИЧ А.Й.
УДК 636.09:542:65.012.8.001.25
2017.1.326. ВИМОГИ ЩОДО ТЕРИТОРІЇ ТА ПРОЕКТУВАН-
НЯ ПРИМІЩЕНЬ ЛАБОРАТОРІЙ В УСТАНОВАХ, ЯКІ ПРА-
ЦЮЮТЬ ЗІ ЗБУДНИКАМИ ІІІ–IV ГРУПИ ПАТОГЕННОСТІ
/
Данілова І.С., Рисований В.І., Тонкошкур Т.І., Максуль Т.Є.,
Богородицький В.В., Гаєва О.А., Звєрєва Н.В. // Вісник Сум-
ського національного аграрного університету. Сер. Вет. ме-
дицина. — 2016. — Вип. 6. — С. 61–66. — Бібліогр.: 6 назв.
Біобезпека, лабораторії, збудники інфекцій, санітарно-
технічні вимоги, ризики, інфекційні хвороби, захист насе-
лення, нормативи біозахисту.
Висвітлено важливі принципи й основні вимоги щодо ор-
ганізації територій установ, які працюють з біологічно пато-
генними агентами (БПА) з метою забезпечення біологічної
безпеки населенння та збереження природного середовища
України. Зокрема зазначено, що виробничі лабораторії БПА
ІІІ–IV груп небезпеки мають розташовуватися в окремих
будівлях, не пов’язаних з виробничими приміщеннями, жит-
ловими будинками ін., бути в ізольованому блоці з окремим
входом і виходом. Описано вимоги до мікроклімату, темпе-
ратурного режиму, освітлення, вентиляції, водопостачання і
водовідведення, санітарно-технічних приладів, обладнання
і конструкцій та структурних приміщень. Наголошується, що
кожна лабораторія БПА ІІІ–IV груп небезпеки повинна мати
відповідний пакет керівництв і нормативних документів, які
регламентують основні вимоги біобезпеки та біозахисту, аби
запобігти ризикам.
УДК 636.09:60:620.3.001.25
2017.1.327. ТОКСИКО-БІОХІМІЧНА ОЦІНКА НАНОМЕТА-
ЛІВ ЗА СИСТЕМНИМИ МАРКЕРАМИ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ
У ВЕТЕРИНАРНІЙ МЕДИЦИНІ
/ Куцан О.Т., Романько М.Є.,
Оробченко О.Л., Ушкалов В.О. — Х., 2016. — 328 с. Шифр
548635.
Нанотехнології у ветмедицині, біотехнологія, токсико-
біохімічна оцінка нанометалів, лабораторні тварини, кури-
несучки, біобезпека, біосумісність нанометалів, державна
система контролю, моніторинг наноматеріалів.
Наведено термінологію та визначення понять стосовно
наноматеріалів і нанотехнологій. Представлено коротку іс-
торичну довідку про “нанонауку”. Нанотехнології, а особливо
молекулярна технологія, — нові і малодосліджені дисципліни.
Розглянуто способи синтезу наночастинок металів, методи
їх визначення, а також сферу застосування наноматеріа-
лів та питання їх безпечності у біотехнологіях гуманної та
ветеринарної медицини. Охарактеризовано експерименти
в системах
in vitro
та
in vivo
на різних біологічних об’єктах
із залученням ключових системних характеристик живого
організму (фізіологічних, токсикологічних, біохімічних, імуно-
логічних, генетичних тощо). Показано чутливість до токсичної
дії наночастинок на лабораторних тваринах. Викладено
методологію щодо визначення безпечності (можливої токсич-
ності) та біосумісності наночастинок металів, перспективних
для використання у сучасному тваринництві і птахівництві, а
також питання біотехнології, що дасть можливість правильно
і з високою вірогідністю оцінювати їх вплив на організм про-
дуктивних тварин. Зокрема, розглянуто ембріотоксичну дію
нанокомпозиту металів. Зауважується, що у найближчій пер-
спективі слід очікувати різке збільшення обсягів виробництва
в усьому світі низки наноматеріалів (наночастинки оксидів
кремнію, титану, цинку, феруму, церію, алюмінію; металеві
наночастинки Феруму, Купруму, Кобальту, Нікелю, Алюмінію,
Аргентуму, Ауруму; вуглецеві нанотрубки, фулерени; нано-
частинки біополімерів і рекомбінантних вірусів). Це неминуче
призведе до надходження значних кількостей наноматеріалів
у навколишнє середовище, їх накопичення в компонентах
біоти й абіотичних середовищах з подальшим надходженням
до людини. Тому назріла необхідність розробки державної
системи контролю і нагляду за виробництвом нанотехно-
логічної продукції, складовою якої є постійний моніторинг
наявності наноматеріалів в об’єктах довкілля, компонентах
біоти, с.-г. рослинах і тваринах, харчових продуктах.
УДК 636.09:611.013.395:611.018.46:602.9:636.2
2017.1.328. ДО МЕТОДУ ОТРИМАННЯ МЕЗЕНХІМАЛЬ-
НИХ СТОВБУРОВИХ КЛІТИН ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ
/
Мазуркевич А.Й., Грищук А.В. // Науковий вісник Львівського
національного університету ветеринарної медицини та біо-
технологій ім. С.З. Ґжицького. — Л., 2016. — Т. 18, № 2(66). —
С. 132–135. — (Сер. Вет. науки). — Бібліогр.: 7 назв. Шифр
548377.
Клітинна терапія, кістковий мозок, мезенхімальні стов-
бурові клітини, ветеринарна регенеративна терапія, ре-
генерація, хвороби молочної залози, ВРХ, культивування
клітин (МСК), біотехнології у ветеринарії.
Проаналізовано 2 методи одержання, культивування і
глибокого заморожування культур мультипотентних мезен-
хімальних стовбурових клітин (МСК) з високою біологічною
активністю, виділених із кісткового мозку великої рогатої
худоби. Суть першого методу полягала у розділенні клітин
у градієнті щільності фіколу (Лабораторія НУБіП). Описа-
но процес 1-го методу, який виявився ефективнішим, ніж
другий. Порівняльний аналіз ефективності виділення МСК
за використання гепарину або цитрату натрію засвідчив
ВЕТЕРИНАРІЯ
УДК 619