Упрощенная HTML-версия
72
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2017.1.308.
ТВАРИННИЦТВО. Рибне господарство. Аквакультура
УДК 639.2/.6
перевищувати 14 т. Розрахунковий ліміт вилучення плос-
кирки рекомендовано встановити в обсязі 70 т. Дотримання
запропонованих лімітів дасть змогу без екологічного збитку
здійснювати промислове вилучення даних видів риб.
УДК 639.2:604.4:615.33:612.01.11
2017.1.320. ВПЛИВ ПРЕПАРАТУ “ФЛЮМЕК” НА ПО-
КАЗНИКИ НЕСПЕЦИФІЧНОЇ РЕЗИСТЕНТНОСТІ КОРОПА
/
Солопова Х.Я. // Біологія тварин. — 2016. — Т. 18, № 4. —
С. 188.
Короп, неспецифічна резистентність, сироватка крові
риб, лізоцимна і бактерицидна активність, імуностиму-
лювальний вплив.
Дослідження проводились у акваріумальній лабораторії
на базі ДП ДГ Львівської дослідної станції Інституту рибного
господарства НААН на дволітках коропа. Було сформовано
3 групи риб по 6 особин у кожній, середньою масою 278,6 г
та довжиною 23,4 см. Перша група — дослідна, якій через
зонд упродовж 7 днів задавали антибактеріальний препарат
“Флюмек” з розрахунку 10 мг/кг маси риби у складі 3%-ї крох-
мальної суспензії, 2-й дослідній групі — 20 мг/кг маси риб,
3-тя група — контрольна, отримувала лише 3%-ву крохмаль-
ну суспензію. Показано, що згодовування коропам препарату
“Флюмек” з розрахунку 10 мг/кг маси спричиняло підвищення
лізоцимної і бактерицидної активності сироватки крові риб.
Водночас застосування більшої дози препарату — 20 мг/кг
маси риб викликало тенденцію до зниження бактерицидної
активності, проте істотно не вплинуло на лізоцимну актив-
ність сироватки крові риб. Фітоцидна активність гранулоцитів
крові риб 1-ї дослідної групи була на рівні контролю, а в 2-й
спостерігали тенденцію до її підвищення. При цьому зафіксо-
вано збільшення фагоцитарного числа у риб, яким задавали
антибактеріальний препарат дозою 10 і 20 мг/кг маси, від-
повідно на 20,62 та 16,73%. Отже, констатовано відсутність
імуносупресивної дії досліджуваного препарату на гумораль-
ну і клітинну ланки неспецифічної резистентності організму
коропів. При цьому застосування препарату дозою 10 мг/кг
маси риб більшою мірою спричиняє імуностимулювальний
вплив на природні механізми захисту організму риб.
УДК 639.3:597.551.2:616.15(477.7)
2017.1.321. СЕЗОННІ ЗМІНИ МОРФОФІЗІОЛОГІЧНОГО
СТАНУ КОРОПОВИХ РИБ, ВИРОЩЕНИХ ЗА ПАСОВИЩНОЇ
ТЕХНОЛОГІЇ В УМОВАХ ПІВДНЯ УКРАЇНИ
/ Воліченко Ю.М.,
Пентилюк С.І., Шерман І.М. // Рибогосподарська наука Украї-
ни. — 2017. — № 1. — С. 84–92. — Бібліогр.: 12 назв.
Карпові риби, цьоголітки, однорічки, пасовищна техноло-
гія, гематологічні показники, зимове утримання.
Здійснено аналіз гематологічних показників цьоголіток
та однорічок коропових риб, вирощених за пасовищною
технологією в період зимового утримання. Отримані дані
фізіологічного стану організму риб після зимового утримання
свідчать про зниження вмісту загального білка крові; високу
кількість еритроцитів — від 1,7 у коропа до 2,4 млн/мкл у
строкатого товстолоба та білого амура, високий еритропоез
(8,0–25,0%) еритроцитів; зниження вмісту лейкоцитів з підви-
щенням частки нейтрофільних гранулоцитів у лейкоцитарній
формулі. За біохімічним аналізом сироватки крові, відмічено
характерне зниження загального білка в крові та зниження
глюкози в межах від 25,0 до 53,1%. Також відмічається змен-
шення рівня тригліцеридів та холестеролу на 24,7–59,5%.
Отримані результати дають можливість рекомендувати їх як
компонент індикації якості та загального фізіологічного стану
рибопосадкового матеріалу.
УДК 639.371.1
2017.1.322. ПРОДУКТИВНА ХАРАКТЕРИСТИКА 3-РІЧНИХ
ПЛІДНИКІВ СТРУМКОВОЇ ФОРЕЛІ (
SALMO TRUTTA
), ВИ-
РОЩЕНИХ В УМОВАХ ІНДУСТРІАЛЬНОЇ АКВАКУЛЬТУРИ
/
Галоян Л.Л., Мрук А.І., Кучерук А.І., Тертерян Л.А. // Рибо-
господарська наука України. — 2017. — № 1. — С. 64–72. —
Бібліогр.: 13 назв.
Струмкова форель, 3-річні плідники, робоча плодючість,
індустріальна аквакультура, продуктивність.
Отримано результати, які є складовою частиною розробки
комплексної технології з вирощування лососевих риб з метою
розширення асортименту цінної делікатесної продукції та
обґрунтування заходів зі штучного відтворення струмкової
форелі в річках Карпатського регіону. Відмічено, що плідники
струмкової форелі, вирощені на спеціалізованих штучних
кормах, мали наступні показники продуктивності: середня
маса 3-річних плідників струмкової форелі становила 458 г
у самців та 453 г у самиць. Середня робоча плодючість 3-річ-
них самиць струмкової форелі становила 1847 ікринок, се-
редня відносна робоча плодючість — 3971 ікринок, середні
якісні показники яких мали наступні значення: маса 61,5 мг,
діаметр 4,7 мм. Репродуктивна характеристика трирічних
самців струмкової форелі була високою — середня плодю-
чість становила 1391 млн сперміїв, їх рухливість тривала
35,6 с.
УДК 639.371.2:639.212.3.03(477.7)
2017.1.323. СУЧАСНИЙ СТАН ВИРОЩУВАННЯ РЕМОНТ-
НИХ ЦЬОГОЛІТОК ОСЕТРОПОДІБНИХ РИБ (
ACIPENSERI-
FORMES
) В УМОВАХ ПІВДНЯ УКРАЇНИ
/ Алхімов Є.М., Шев-
ченко В.Ю. // Рибогосподарська наука України. — 2017. —
№ 1. — С. 52–64. — Бібліогр.: 20 назв.
Цьоголітки, стерлядь, веслоніс, монокультура, полікуль-
тура, рибопродуктивність.
Встановлено, що фізико-хімічні параметри води у ставах
господарства відповідали діючим у ставовому рибництві
нормативам; наявний рівень розвитку природної кормової
бази був задовільним для вирощування ремонтного мате-
ріалу осетроподібних. Середня маса стерляді при посадці
на вирощування в умовах монокультури була вищою, ніж в
умовах полікультури, і становила відповідно 53,8 мг проти
51,3 мг. Середня маса веслоноса в умовах монокультури
дорівнювала 276,5 мг, а за полікультури — 281,3 мг. Отже,
середня маса стерляді і веслоноса за умов монокультури
була вищою порівняно з такою, отриманою в умовах по-
лікультури. У стерляді нормативний вихід спостерігався
тільки в монокультурі при розріджених посадках, стано-
вив 65,9–71,3%. При високих щільностях посадки (5000 та
12500 екз./га), вихід був 51,28 та 23,38% відповідно. Весло-
ніс за щільністю посадки 3000 екз./га демонстрував високий
вихід з вирощування — 34,87 та 48,52%. За утримання ре-
монтних цьоголіток у полікультурі оптимальним був варіант,
за якого щільність посадки становила 10000 екз./га, при
цьому відсоток стерляді у полікультурі становив 75%, а вес-
лоноса — 25%. Рибопродуктивність у цьому варіанті сягала
166,1 кг/га. Відсоток виходу з вирощування, середня маса
та рибопродуктивність за окремими видами були вищими в
монокультурі, окрім рибопродуктивності стерляді, яка у моно-
культурі становила 61,0 кг/га, а у полікультурі — 81,9 кг/га.
Відмічено, що за більшістю показників окремих видів риб
спостерігалась перевага монокультури. Проте при цьому за-
гальна рибопродуктивність вища в умовах полікультури.
УДК 639.371.52.08(1–924.51/.54)
2017.1.324. РИБНИЦЬКО-БІОЛОГІЧНА ОЦІНКА ЦЬОГОЛІ-
ТОК ГАЛИЦЬКОГО КОРОПА В УМОВАХ ПРОМИСЛОВОГО
ВИРОЩУВАННЯ У СТАВАХ ПРИКАРПАТТЯ
/ Грициняк І.І.,
Гурбик В.В., Базаєва А.М., Чужма Н.П. // Рибогосподарська
наука України. — 2017. — № 1. — С. 40–52. — Бібліогр.: 15
назв.
Галицький короп, цьоголітки, промислове вирощування,
показники екстер’єру, питома швидкість росту.
Проведено аналіз рибницьких та біологічних показників
цьоголіток галицького коропа за промислового вирощування
у ставах в умовах Прикарпаття. Густота посадки риб у ви-
рощувальний став І порядку становила 10 тис. екз./га; рибо-
посадковий матеріал представлений личинками галицького
коропа. В кінці вегетаційного сезону отримано 27,2 тис. екз.
цьоголіток, відсоток виходу з вирощування становив 68%.
Середня індивідуальна маса — 96±7,5 г, коефіцієнт варіації
знаходився на рівні 12%. При оцінці динаміки вагового росту
спостерігався пік у першій декаді серпня, в той час як показ-
ник питомої швидкості росту набував свого найбільшого зна-
чення у третій декаді липня. Для оцінки породних характерис-
тик визначали показники екстер’єру. Цьоголітки в середині
вегетаційного сезону мали коефіцієнт вгодованості 2,6±0,3,
що є високим показником для даної вікової групи. Перед зи-
мівлею він збільшився до 3,0±0,2. Індекс голови на початку
вегетаційного сезону знаходився на рівні 4,4±0,7, а в кінці