Упрощенная HTML-версия
71
№ 1 (71), 2017
2017.1.319.
зи). Неонікотиноїди є загрозою для бджіл, а з часом стануть
загрозою для людей, хоча за нестачі бджіл продуктів не
бракуватиме, адже сучасні наукові технології забезпечать
їх виробництво, хіба що буде бідним їх різноманіття. Але
загроза зростатиме, адже хімічна промисловість щоразу
більше насичує отрутами ґрунти в різних країнах. Проблемою
стає й те, що в Євросоюзі з початком 2016 року закінчився
мораторій на використання отрутохімікатів. Наявність НН у
ґрунті робить отруйними всі рослини, які на ньому ростуть,
зокрема бур’яни і їхній цвіт. Однак реальна небезпека для
бджіл від цих інсектицидів є ледь помітною і прихованою.
Ми не помічаємо втрат бджоли від НН. Споживаючи нектар,
беручи пилок, бджоли за хвилину нагромаджують собі НН,
отримуючи летальне отруєння. Отрута ушкоджує нервову
систему і бджоли-збирачки не можуть повернутися до вулика.
Від отруєння спостерігаємо ненормальну поведінку бджіл:
вони не можуть ховати язичків; тремтять на щільнику і т.і.
Смертельні дози імідаклопри (препарат “Гаучо” для обробки
насіння, потрапивши в організм бджоли спочатку спричиняє
атрофію (відмирання) шлуночка. Від такого ушкодження
бджоли-годувальниці не можуть виробляти бджолине молоч-
ко для матки і розплоду, внаслідок чого сім’я гине.
639.2/.6 Рибне господарство. Аквакультура
Науковий референт — кандидат с.-г. наук НИНЬКО П.І.
Науковий консультант — доктор с.-г. наук ТРЕТЯК О.М.
УДК [597–1.05:639.371.52]:[ 639.3.043.13:636.087.73]
2017.1.316. ПЕРЕБІГ ОКИСНИХ ПРОЦЕСІВ В ГЕПАТО-
ПАНКРЕАСІ ДВОЛІТОК КОРОПА ЗА ВВЕДЕННЯ ДО СКЛА-
ДУ КОРМІВ НАСІННЯ РОЗТОРОПШІ ПЛЯМИСТОЇ (
SILY-
BUM MARIANUM
)
/ Кориляк М.З., Грициняк І.І., Дерень О.В.,
Добрянська О.П. // Рибогосподарська наука України. —
2017. — № 1. — С. 73–84. — Бібліогр.: 24 назви.
Короп, розторопша плямиста, система антиоксидант-
ного захисту, продукти пероксидного окиснення ліпідів.
Дослідження проведено на базі ДП ДГ Львівської дослідної
станції ІРГ у двох повторностях. Першу повторність прове-
дено в 2013 р., другу в 2014 р. у виробничих умовах ставів-
аналогів за площею з єдиним джерелом водопостачання.
Об’єктом дослідження були дволітки любінського лускатого
коропа. Експеримент складався із чотирьох варіантів і три-
вав 60 днів. У результаті проведених досліджень відмічено
активацію системи антиоксидантного захисту та зниження
інтенсивності процесів утворення продуктів пероксидного
окиснення ліпідів у гепатопанкреасі усіх трьох дослідних
груп коропів, яким до складу раціону було введено розмелені
плоди розторопші плямистої з розрахунку 1,5 і 10% відносно
контрольної. Дана тенденція була виражена за використання
1 і 5% даної добавки в складі корму. Зокрема, в першій по-
вторності зростає (P<0,001), а в другій виявляється тенденція
до зростання вмісту супероксиддисмутази на 13,8–58,2% та
зниження концентрації кінцевої ланки продуктів пероксидного
окиснення ліпідів на 19,9–73,7%.
УДК 547–304.2:547.992:546.3:639.2
2017.1.317. ВИКОРИСТАННЯ СОЛЕЙ ГУМІНОВИХ КИС-
ЛОТ ДЛЯ ВИВЕДЕННЯ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ З ОРГАНІЗМУ
РИБ
/ Гаріян Л.В. // Біологія тварин. — 2016. — Т. 18, № 4. —
С. 127.
Осетрові риби, однорічки стерляді, гумінові кислоти,
важкі металм, кормові добавки.
Метою роботи було дослідити ефект від додавання до
корму розчинів гумінових кислот різних концентрацій на
рівень накопичення іонів важких металів у м’язовій тканині
осетрових риб. У дослідженнях як кормову добавку було
використано препарат гумату калію. Матеріалом для до-
сліджень було обрано однорічок стерляді, які були поділені
на три групи. Контрольна І група — корм не оброблявся
розчином гумату калію, ІІ група одержувала корм, обробле-
ний розчином гумату калію, з розрахунковою концентрацією
гумінових кислот 15 мг/кг корму, ІІІ група споживала корм з
концентрацією гумінових кислот 30 мг/кг корму. У контроль-
ній групі спостерігалася тенденція до накопичення таких
важких металів: Zn, Fe, Mn, Cu, Cr, Cd, Pb. Результати
аналізу риб ІІ групи свідчать про зниження вмісту цинку в
2,5 раза, марганцю — на 25%, заліза — 17%, хрому — в 4
рази. Дані досліджень ІІІ групи показали зниження вмісту
цинку в 4 рази, марганцю та заліза — у 2 рази, хрому — у
8 разів порівняно з рибами контрольної групи. Це свідчить
про доцільність використання гумінових кислот як кормо-
вих добавок для покращення показників безпеки харчової
продукції.
УДК 636.087.6:577.16:577.118:577.115
2017.1.318. ВПЛИВ ВІТАМІННО-МІНЕРАЛЬНОЇ ДОБАВКИ
НА ВМІСТ ЗАГАЛЬНИХ ЛІПІДІВ ТА СПІВВІДНОШЕННЯ
ОКРЕМИХ ІХ КЛАСІВ У ПЕЧІНЦІ ТА СКЕЛЕТНИХ М’ЯЗАХ
ДВОРІЧОК КОРОПА У КІНЦІ ВЕГЕТАЦІЙНОГО ПЕРІОДУ
/
Фурманевич М.Б., Віщур О.І., Смолянінов К.Б., Томчук В.А. //
Біологія тварин. — 2016. — Т. 18, № 4. — С. 113–119. — Біб-
ліогр.: 29 назв.
Дворічки коропа, вітамінно-мінеральні добавки, ліпіди,
скелетні м’язи, печінка, холестерол.
Дослід проведено на 3 групах коропів 2-річного віку, які
наприкінці вегетаційного періоду за принципом аналогів були
розділені на контрольну та дві дослідні групи по 10 особин
у кожній. Риби утримувалися в спеціальних лотках за умов
постійної замкненої системи циркуляції води. Особинам
контрольних груп упродовж 30 діб згодовували гранульова-
ний комбікорм (рибне борошно, соєвий шрот, пшениця, жито,
олія). Коропам І дослідної групи згодовували вказаний ком-
бікорм з добавками препарату “Тривіт” з одинарною дозою
вітамінів і мікроелементів. Рибам ІІ дослідної групи давали
аналогічний комбікорм з добавками препарату “Тривіту” з
подвійною дозою вітамінів і мікроелементів на кілограм кор-
му. Після закінчення досліду у риб контрольної і дослідних
груп у зразках печінки та скелетних м’язів визначали вміст
загальних ліпідів і окремих класів ліпідів. Відмічено більший
(P<0,05–0,001) вміст ліпідів і фосфоліпідів у скелетних м’язах
та печінці дворічок коропів за умов згодовування їм у складі
раціону вітамінно-мінеральної добавки. При цьому у досліджу-
ваних зразках зафіксовано зменшення (P<0,05–0,001) частки
ефірозв’язаного холестеролу. Вказані зміни були виражені
більшою мірою у скелетних м’язах та печінці коропів ІІ дос-
лідної групи, яким у складі вітамінно-мінеральної добавки
застосовували більшу кількість вітамінів і мікроелементів.
УДК 639.2.03:597.5(282.247.326.8)
2017.1.319. БІОЛОГІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЛІМІТІВ ВИ-
ЛОВУ РИБИ У ЗАПОРІЗЬКОМУ (ДНІПРОВСЬКОМУ) ВОДО-
СХОВИЩІ НА 2017 РІК
/ Маренков О.М., Федоненко О.В.,
Філіпова Є.В. // Рибогосподарська наука України. — 2017. —
№ 1. — С. 29–40. — Бібліогр.: 16 назв.
Ліміт вилову риби, біологічне обґрунтування, Запорізьке
(Дніпровське) водосховище, промисловий запас, судак, лящ,
плітка, плоскирка.
Визначено сучасний стан популяцій промислових риб,
вилучення яких лімітується (плітка, лящ, судак, плоскирка).
Встановлено основні біологічні показники даних видів риб,
визначено вікову та статеву структуру популяцій та розрахо-
вано величини промислового запасу. Визначено коефіцієнти
природної промислової та загальної смертності і розраховано
величини лімітів промислового вилучення дослідних видів
риб. За оптимального вилову плітки в обсязі не вище 25% від
розрахованого запасу рекомендовано встановити ліміт на ви-
лов даного виду в 2017 р. в розмірі 190 т. Ліміт вилову ляща
доцільно встановити на рівні не вище 88 т. Через критичний
стан запасів судака Запорізького (Дніпровського) водосхови-
ща, рекомендований ліміт його вилову в 2017 р. не повинен
ТВАРИННИЦТВО. Рибне господарство. Аквакультура
УДК 639.2/.6