Упрощенная HTML-версия
70
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2017.1.312.
Варроа. Головним оздоровчим чинником організму бджоли є
збереження високого профілактичного потенціалу опірності
навіть за тимчасової відсутності личинок у гнізді. У новона-
роджених бджіл, які не годують розплоду, зберігається запас
поживних речовин, закладених у них ще в стадії личинок,
включаючи фермент бактерицидної дії — лізоцим. Маючи
такий високий потенціал фізіології, годувальниці зможуть
згодом виховувати здорове покоління і молодших сестер.
Ізолюючи плідну матку на основному взятку, зимовий клуб
сформується із бджіл, вигодуваних на різноманітті та достат-
ку пилку середини літа. Не виховуючи осіннього розплоду,
бджола збереже весь запас повноцінного жирового тіла для
зимівлі. Не менш важливим є й той факт, що так само зимова
бджола в майбутньому сезоні вигодує і повноцінне здорове
покоління собі на заміну. І яке саме буде за якістю перше
покоління бджіл навесні — такий старт якості буде мати їх
розвиток в активний сезон, передусім щодо протистояння
хворобам.
УДК 638.145
2017.1.312. УКРАЇНСЬКА СТЕПОВА
/ Григорків Л. // Укра-
їнський пасічник. — 2017. — № 1. — С. 13–14.
Степові бджоли, личинки, селекція і репродукція бджіл,
бджолосім’ї.
У відділі селекції і репродукції українських степових бджіл
ННЦ “Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича” ведуть-
ся роботи щодо поліпшення популяції українських бджіл.
Зокрема, упродовж 2011–2015 р. тривали дослідження з
визначення характерної для породи гігієнічної здатності
українських степових бджіл. Вона визначалась кількістю
видалених штучно ушкоджених личинок (задавали 100 шт.)
за 24 год. Виявлено, що для українських степових бджіл
характерним є видалення 76,8±2,9 ушкоджених личинок
за 24 години. Початок очищення чарунок у сім’ях було за-
реєстровано через 2,5–3 години, повне видалення (100% —
100 шт.) загиблих личинок спостерігали через 18–20 год.
Виконання селекційних досліджень з поліпшення гігієнічної
поведінки бджіл потребує виявлення бджолосімей, які слугу-
ватимуть продовжувачками у процесі створення заводського
типу. Для цього в 2011 р. було виділено 8 сімей, які мали
високі показники гігієнічної поведінки та господарсько-ко-
рисних ознак. У наступні роки із них визначено найкращі
три сім’ї, які стали родоначальницями. У 2012–2013 рр. від
родоначальниць отримали маток-дочок першого покоління.
У 2013 р. бджоломаток (2012 р. народження) оцінювали за
комплексом біологічних ознак, після чого з них виділено
9 сімей-продовжувачок, від яких відокремили маток-онучок,
які сформували 30 бджолосімей. Сформовані дослідні гру-
пи сімей (64) з матками F2 (2013 р. народження) оцінили у
2014 р. за комплексом господарських ознак. На підставі
аналізу було виділено дев’ять бджолиних сімей з матками-
внучками (F2). Сім’ї мали менші витрати корму за зимовий
період на 25,7%, більшу на 1,0–19,9% медопродуктивність і
на 0,8% посилену гігієнічну поведінку порівняно з попереднім
(F1) поколінням. Число вимушено ушкоджених личинок, ви-
далених бджолами за 24 год, становило 99–100%. Ставлячи
за мету стабілізацію та поліпшення санаційної здатності
бджіл, співробітники відділу розробили метод “оновлення”
гнізда для поліпшення гігієнічної поведінки бджіл у активний
період їхньої життєдіяльності.
УДК 638.15
2017.1.313. ЯК ПОПЕРЕДИТИ ГОСТРИЙ ПАРАЛІЧ БДЖІЛ
/
Цікава В. // Пасіка. — 2017. — № 3. — С. 9–10.
Бджоли, інфекційна хвороба, гострий параліч, вірус, інва-
зія паралічу, противірусні препарати
Гострий параліч — це інфекційна хвороба дорослих особин
медоносних бджіл, яку викликає РНК-вірус сферичної форми.
Вірус поширюється на всіх стадіях розвитку бджоли, але хво-
ріють переважно дорослі молоді бджоли. Носіями збудника
(вірусу) є медоносні бджоли, трутні, джмелі, самки кліща
Варроа. При цьому зовні здорові бджоли можуть бути віру-
соносіями. Надано опис перебігу хвороби, можливі джерела
вірусу (мед, перга, загальні напувалки, перестановлення
стільників, інфікований пасічницький інвентар та інструмен-
ти). Порушення технологій утримання бджіл, невідповідне
годування бджіл, наявність кліща Варроа сприяє розвитку
хвороби гострого паралічу. Прогресує захворювання рано
навесні, в деяких ситуаціях — наприкінці зими. На рамках
навесні відзначається велика кількість плям проносу. Вірус
гострого паралічу може жити в підморі близько 6 місяців, але
за температури вище 15°С вірус існує тільки один місяць.
Сонце може вбити вірус за 40 хвилин. Діагноз хвороби гост-
рого паралічу встановлюється за характерними клінічними
ознаками в результаті лабораторних досліджень. Для під-
твердження діагнозу у ветеринарній лабораторії перевіряють
50 хворих або недавно загиблих бджіл від 2–3 бджолиних
сімей з вираженими ознаками хвороби. При встановленні
гострого паралічу пасіку оголошують неблагополучною щодо
цієї хвороби, вводять обмеження і проводять заходи відпо-
відно до діючих інструкцій. Наведено перелік інших заходів
щодо усунення наслідків захворювання. Для профілактики
захворювання використовують противірусні препарати. Од-
ним з кращих протизапальних і антивірусних засобів є на-
стоянки екстрактів квіток деревію, що мають антисептичну,
в’яжучу дію і поліпшують стан бджолиних сімей під час за-
хворювання на параліч.
УДК 638.15
2017.1.314. ДОСЛІДЖЕННЯ СТУПЕНЯ ЗАКЛІЩЕНОСТІ
БДЖОЛИНИХ СІМЕЙ
/ Гайдар В. // Пасіка. — 2017. — № 3. —
С. 10–11.
Бджолині сім’ї, кліщі Варроа, деструктор гасу з тактиком
(ДГзТ), закліщеність сімей бджіл.
Для контролю природного осипання кліщів та визначен-
ня ефективності застосування акарицидних (проти кліщів)
препаратів на пасіках використовують внутрішньовуликові
планшети, затягнуті сіткою з вічками 2
×
2 мм чи 2
×
3 мм, в
яких по всій площині розміщують цупкий папір, змащений
вазеліном чи іншими липкими речовинами, на які осипається
та прилипає кліщ. За числом знайдених кліщів на папері ви-
значають закліщеність бджолиних сімей. У 2006 р. вперше
застосовано для боротьби з кліщем Варроа деструктор диму
високоочищеного гасу з тактиком (ДГзТ), який з того часу є
основним засобом боротьби з надзвичайно небезпечною хво-
робою бджіл — вароатозом. Наведено оцінку закліщеності
бджолиних сімей на пасіці за даними проведених досліджень.
Одержані результати показали, що закліщеність сімей, ви-
значена підрахунком кліщів, знайдених на днищі вулика,
покритому змащеним папером та відділеному від бджіл
сіткою, у 3 рази менша (2,3%), ніж визначена за пробою
бджіл (7,1%). Отже, при застосуванні ДГзТ при вароатозі при-
близно дві третини кліщів відчувають потік свіжого повітря у
вулик, панічно повзуть на нього, виповзають назовні вулика
та падають на землю, де й гинуть. Тому при застосуванні
ДГзТ об’єктивно визначити закліщеність сімей по знайдених
кліщах на планшеті чи на днищі вулика неможливо. Такий
висновок підтверджується й аналізом відношення величин
відстані лімітів (максимального та мінімального відсотка)
закліщеності сімей щодо середнього значення. Так, останнє
для закліщеності, визначеної за знайденими кліщами на
днищі вулика, становить 2, а за пробою бджіл — 1,2. Не
встановлено і залежності між величинами знайдених кліщів
у пробах бджіл і на днищі вулика.
УДК 638.155
2017.1.315. ПЕСТИЦИДИ І БДЖОЛИ
/ Kлаус-Вернер Вен-
зел // Український пасічник. — 2017. — № 1. — С. 23–24.
(Переклад з німецької доктора Мацей Вінярські, журнал
“Pasieka” № 4 за 2016 р.).
Пестициди, бджолосім’ї, отрутохімікати, неонікотиноїди.
Обговорюється проблема, висвітлена у статті професора
з Німеччини, і яка є актуальною і на українських пасіках. Та,
на жаль, ні наукові кола, ні громадські організації пасічників
не приділяють достатньо уваги тому, що в останні роки сила
бджолосімей, стан здоров’я та продуктивний вік бджіл значно
знижені, зважаючи на масове використання на полях пести-
цидів, зокрема неонікотиноїдів (НН), які тепер вільно можна
придбати на нашому ринку і безконтрольно застосовувати.
Чи зможуть українці, як у Євросоюзі, заборонити використан-
ня найнебезпечніших для довкілля отрутохімікатів на своїх
родючих ґрунтах? Німецький професор, автор статті, провів
детальний аналіз наукових повідомлень за останні роки про
дію НН на бджіл та інших комах (щодо смертельної загро-
ТВАРИННИЦТВО. Бджільництво. Шовківництво
УДК 638.1/.2