Упрощенная HTML-версия
69
№ 1 (71), 2017
2017.1.311.
тіла складаються з овальних закручених дріжджових клітин
розміром 4–8 мкм. Будова клітинної стінки забезпечує до-
брий захист від впливу несприятливих чинників зовнішнього
середовища, зокрема і застосовуваних лікарських препаратів
(див. рисунок). Потрапляючи в організм ослаблених бджіл,
гриби починають розмножуватися і проростають у їхні слизові
оболонки, спричиняючи загибель. У процесі їх проникнення
порушуються функції травної та дихальної систем уражених
бджіл. У разі сильного ураження в інфікованих бджіл спос-
терігаються зміни у грудних м’язах. Під час захворювання
бджолині сім’ї у період зимівлі сильно слабшають унаслідок
загибелі дорослих бджіл, а навесні гине і розплід. Різно-
вид дріжджоподібного гриба роду
Aurobasidium pullulans
є
збудником меланозу — інфекційного захворювання бджоли-
них маток, робочих бджіл і трутнів. Інтенсивність ураження
бджіл залежить від їхнього віку. Молоді особини зазнають
ураження менше, однак матки різних порід і вікових груп
однаковою мірою можуть хворіти на меланоз. Принесення
у вулик значної кількості падевого меду порушує обмін речо-
вин у робочих бджіл, личинок і маток, спричиняє захворюван-
ня маток меланозом. Заходи боротьби з хворобою починають
із суворого дотримання ветеринаринарно-санітарних правил
щодо розведення та утримання медоносних бджіл на пасіках.
Ослаблі сім’ї бажано пересадити у чисті продезінфіковані
вулики. Протягом весни і літа провести заміну маток. На
зиму бджолам бажано замінити недоброякісний мед цукро-
вим сиропом.
УДК 638.132
2017.1.308. КВІТКОВИЙ ПИЛОК, ОБНІЖЖЯ, ПЕРГА: ВЛАС-
ТИВОСТІ І ЗАСТОСУВАННЯ
/ Приймак Г.М. // Пасіка. —
2017. — № 3. — С. 17–20.
Квітковий пилок, обніжжя, перга, бджоли, терапевтичні
властивості пилку, хімічний склад пилку.
Квітковий пилок (КП) є сукупністю пилкових зерен, що
утворюються в пиляках покритонасінних рослин. Це чолові-
чий елемент квіток рослин, що у своєму складі має комплекс
збалансованих біологічно активних речовин, у тому числі
всі відомі вітаміни, всі незамінні амінокислоти, біологічно
активні речовини. Обніжжя (О.) — квітковий пилок, зібраний
бджолами у вигляді грудочок у кошичках третьої пари ніжок.
Бджоли додають до пилку певну кількість нектару, виділень
слинних залоз, у тому числі лізоцим, що посилює антибак-
теріальні властивості обніжжя, в результаті чого і можливе
формування грудочок. Перга (П.) — це КП, законсервований
бджолами у стільниках бджолиного гнізда. Вона є високоякіс-
ним кормом, який бджоли використовують для вигодовування
розплоду та свого живлення. Так П. містить всі необхідні
амінокислоти, вітаміни Е, С, В, каротиноїди (провітамін
А), вітамінну сполуку інозит, понад 20 хімічних елементів
(у тому числі калій, магній, залізо, кальцій), біологічно активні
речовини. Надано рекомендації щодо використання КП, О.
і П. у медичній практиці. Наведено дані щодо кольору обніж-
жя нектаро- та пилконосів, а також терапевтичних властивос-
тей квіткового пилку з різних пилконосів. Розглянуто питання
хімічного складу пилку; кількості пилку, яка утворюється у
квітках рослин; користь для людини використання КП. На-
ведено перелік різних захворювань, норми застосування і
тривалість лікування квітковим пилком та медом.
УДК 638.132
2017.1.309. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМИ І ТОПОГРАФІЇ НЕК-
ТАРНИКІВ МЕДОНОСНИХ РОСЛИН УКРАЇНИ
/ Адам-
чук Л.О. // Пасіка. — 2017. — № 3. — С. 25–27.
Нектарники, медоносні рослини, форма і топографія нек-
тарників, бджоли, комахи.
Протягом 2014–2015 рр. виконано: теоретичний огляд
наукової інформації стосовно відомостей та кількісних да-
них, які характеризували форму і топографію нектарників
медоносних рослин; оцінювання новизни, достовірності та
взаємозалежності відібраних даних, їх доповнення та уточ-
нення змісту; логічну переробку отриманих даних з метою
одержання нового рівня, тенденцій і перспектив розвитку
наукової думки в обраному напрямі. Встановлено, що нектар-
ники різноманітні за величиною і формою, походженням та
розміщенням у квітці. Під час розвитку квітки вони формують-
ся переважно із епідермальних і субепідермальних клітин,
які потім стають меристематичними. Відомо, що більшість
нектарників розміщені у квітках (флоральні) — на чашолист-
ках, пелюстках, стінках зав’язі, квітколожі, тичинках. Проте
у деяких рослин нектарники формуються і на вегетативних
органах. Результати дослідження, пов’язані із розміщенням
і формою нектарників, дали змогу сформулювати наступні
положення. На пелюстках родини жовтцевих, купальниць та
водозбору звичайного нектарники мають вигляд невеликих
заглибин, так званих медових ямок, прикритих своєрідним
язичком. У інших рослин на пелюстках утворюються потов-
щення або валики. На чашолистках нектарники утворюються
рідше, ніж на інших частинах квітки. Встановлено, що для
нектарників такої будови характерне незначне виділення
нектару. Описано форму і топографію нектарників медонос-
них рослин України. Здійснено розподіл нектарників на 15
груп і 25 підгруп за їхнім типом, топографією, формою та
доступністю для бджіл. Одержані результати є підґрунтям
для подальшого вивчення різних груп нектарників з огляду
етології бджіл, продуктивності тощо у взаємозв’язку “рос-
лина – нектар – комаха”. Наведено фото квіток медоносних
рослин з різним розміщенням нектарників.
УДК 638.141
2017.1.310. СТВОРЕННЯ ПРОПОЗИЦІЙ НА ЗАПИЛЕННЯ
БДЖОЛАМИ
/ Григоренко А. // Бджолярський круг. За рента-
бельну пасіку. — 2017. — № 1. — С. 35–36.
Бджоли, запилення с.-г. культур, організоване запилення.
На даний час ринок запилення с.-г. культур за допомогою
бджолосімей має стихійний характер. Така послуга існує і
вона надається с.-г. виробникам пасічниками, але в неорга-
нізованому, стихійному порядку і зазвичай без договору сто-
совно обов’язків сторін та оплати. Вважається, що пасічники
і так мають бути вдячними, адже як плату за запилення с.-г.
культур вони отримують мед. Але при цьому сільгоспвироб-
ники втрачають на тому, що пасічники розміщують пасіки
як їм зручно, тобто в одному місці, на краю поля. У такому
випадку один край поля буде добре запилений і продемон-
струє підвищення врожаю, а от віддалений такого запилення
може не доотримати, а то й зовсім не отримає і загалом на
круг вийде майже те ж, що і завжди. При організованому
запиленні за контрактом і обов’язками сторін, фермер зміг
би обговорити найкращий варіант розміщення бджолосімей
для запилення поля, кількість та якість бджолосімей, строки
розміщення та перебування бджолосімей на запиленні кон-
кретної сільгоспкультури та інші деталі. При цьому збільшен-
ня врожайності соняшника, гречки чи іншої ентомофільної
культури, безумовно, має перекрити видатки на оплату за
запилення. Одним із шляхів вирішення даної ситуації буде
створення пропозиції послуг по запиленню с.-г. культур. На-
віть при відсутності нині явного попиту, є сенс пасічникам,
які зацікавлені в такого роду діяльності, запропонувати свої
пропозиції щодо даного сервісу.
УДК 638.145
2017.1.311. ТЕХНОЛОГІЯ БЕЗМЕДИКАМЕНТОЗНОГО
ОЗДОРОВЛЕННЯ БДЖІЛ П. Я. ХМАРИ
/ Хмара П.Я.,
Малихін В.Є. / Український пасічник. — 2017. — № 1. —
С. 11–13.
Бджоли, безмедикаментозне оздоровлення, патогенна
мікрофлора, розмноження, екосистема, природний потен-
ціал.
Бджоли стійко справлялися з хворобами завдяки вироб-
леному роками природному захисту. Та комерційне бджіль-
ництво в гонитві за надприбутками стало турбуватися про
здоров’я бджолосімей спрощеним способом — лікуванням і
профілактикою антибіотиками. Запропонована П. Я. Хмарою
технологія регулювання розмноження за допомогою тимча-
сової ізоляції плідної матки у спеціальній кліточці-ізоляторі
є штучним копіюванням деяких природних процесів розмно-
ження сім’ї в повному річному циклі розвитку. Цей метод дає
позитивні результати і в оздоровленні медоносних бджіл від
багатьох захворювань без хімічних препаратів. Є практичні
підтвердження бджолярів щодо ефективності методики оздо-
ровлення бджіл при хворобах розплоду (і дорослих імаго).
Досягнуто високі результати у лікуванні хворих бджолосімей
від американського гнильця, аскоферозу, паралічу. Розроб-
лено спеціальну схему позбавлення бджолосімей від кліща
ТВАРИННИЦТВО. Бджільництво. Шовківництво
УДК 638.1/.2