Упрощенная HTML-версия
52
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2017.1.228.
також вплив зазначених важких металів (ВМ) на її біохімічний
склад. Установлено, що органо-мінеральна система удобрен-
ня виявилась ефективнішою для забезпечення найменшої
концентрації в рослинах, а відтак і найкращої якості продук-
ції. Так високий вміст сухої речовини, суми цукрів та вітаміну
С з найменшими концентраціями нітратів і ВМ у головках
КБ як на забрудненому свинцем, так і кадмієм ґрунті спо-
стерігався за комплексного внесення органо-мінеральних та
органічних добрив у половину норми N
68
P
68
K
68
+ Біогумус —
4 т/га. Проте найкращу якість продукції КБ на всіх рівнях за-
бруднення ВМ одержали за внесення вищезазначеної норми
добрив N
68
P
68
K
68
+ Біогумус (4 т/га) + CaCO
3
(5 т/га), але на
фоні вапнування ґрунту. Отже, збалансоване застосування
органо-мінеральної системи удобрення на фоні вапнування
сприяло детоксикації важких металів у ґрунті, відновленню
його родючості й одержанню найкращої якості капусти біло-
голової.
УДК 635.615:631.527.52
2017.1.228. МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДОБОРУ ТА СТВО-
РЕННЯ ВИХІДНОГО МАТЕРІАЛУ У ГЕТЕРОЗИСНІЙ СЕЛЕК-
ЦІЇ КАВУНА
/ редкол.: Корнієнко С.І. (ред.), Сергієнко О.В.,
Крутько Р.В. — Вінниця, 2016. — 106 с. Шифр 547967.
Кавун, селекція кавуна, гетерозис.
Узагальнено й вирішено наукову проблему визначення та
обґрунтування напрямів і принципів добору вихідного мате-
ріалу кавуна (К.) для створення гетерозисних гібридів F
1
з
використанням системного підходу. Виявлено закономірності
мінливості цінних господарських ознак у гібридів F
1
та їх
батьківських форм, донорські властивості останніх, прояв та
кореляції ознак у гібридів та батьківських форм. Розроблено
метод прогнозу прояву цінних господарських ознак у гібридів
F
1
на основі рівня прояву ознак у батьківських форм, що дає
змогу скоротити процес створення гетерозисних гібридів і
знизити витрати ресурсів. За кордоном сьогодні найінтен-
сивніші дослідження з гетерозису К. проводять у США, Китаї,
Японії, Франції і Нідерландах, проте інформація про шляхи
створення ліній, способи й методи оцінки ліній і гібридів
практично відсутня. Слід зазначити, що складність масового
насінництва гетерозисних гібридів кавунів стримує їх широке
впровадження у вітчизняне виробництво.
УДК 635.625:631.5/.526.32:631.16
2017.1.229. ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНО-
ЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ СОРТІВ ГАРБУЗА МУСКАТНОГО В
ЛІСОСТЕПУ
/ Хареба В.В., Конойко В.В. // Вісник аграрної
науки. — 2016. — № 10. — С. 61–64. — Бібліогр.: 12 назв.
Гарбуз мускатний, вирощування гарбуза мускатного,
сорти гарбуза мускатного, регулятори росту рослин,
рентабельність.
Здійснено економічну оцінку елементів технології вирощу-
вання гарбуза мускатного (ГМ) в умовах Лісостепу України.
В результаті досліджень (2013–2015 рр.) виявлено економічно
найвигідніші сорти, регулятори росту і схеми розміщення рос-
лин. Економічно вигідне було вирощування сортів ГМ Диво і
Доля (36,3 і 34,3 т/га відповідно), умовно-чистий дохід стано-
вив 21851,9 і 20013,9 грн/га, а рівень рентабельності — 151,2
і 140,1% відповідно. Найнижчий чистий дохід (9813,0 грн/га)
та рівень рентабельності (73,3%) встановлено в сорту Гілея,
що на 10200,9 грн та 66,8% нижче контролю (сорт Доля). За
обробки насіння та рослин сорту Яніна препаратом біолан
одержано високу врожайність — 46,3 т/га, умовно чистий
дохід — 30619,7 грн/т, рівень рентабельності — 195,3%. З’я-
совано, що за вирощування сорту ГМ Доля застосування пре-
паратів біолан, емістим С, стимпо призвело до зниження вро-
жайності і було економічно невигідним. Слід зазначити, що
застосування схеми розміщення рослин 1,4
×
1,4 м на сорті
Доля забезпечило високу врожайність (38,2 т/га), умовно-чис-
тий дохід (23598 грн/т) та рівень рентабельності 161,6%.
УДК 635.627:631.5
2017.1.230. ЛАГЕНАРИЯ — ДАР ПРИРОДЫ
/ Майда-
нюк В. // Овощеводство. — 2016. — № 12. — С. 61–63.
Лагенарія (калабас), вирощування лагенарії, лагенарія як
підщепа для кавуна.
Наведено біологічну характеристику, особливості виро-
щування і корисні властивості лагенарії (Л.) (
Lagenaria vul-
garis
L.) — однієї з древніх рослин, яка культивується люди-
ною як у функціональних, так і декоративних цілях. Для їжі
використовують лише недозрілі плоди. Вона була домести-
кована ще за античних часів разом з іншими представниками
родини Гарбузові (кавун, диня, гарбуз). Лагенарія — трав’я-
ниста рослина, стебло якої може сягати 1,5 м завдовжки.
Форма плода в різних видів і підвидів Л. різна — витягнута,
кругла, груше- і пляшкоподібна та ін. Довжина плоду може
бути 50 см, а у деяких видів плоди виростають і до 1–2 м.
Родом Л. з Африки, де її часто називають калабасом і до
цього часу зустрічаються її дикі популяції. Два основних під-
види Л. було одомашнено в різний час:
Lagenaria siceraria
spp. asiatica
— 10–12 тис. років назад, а
Lagenaria siceraria
spp. siceraria
— близько 4 тис. Особливе місце в господарстві
людей займала Л.-горлянка, яка в тропічних областях слугу-
вала як посуд ще до появи кераміки. Вирощувати горлянку
люди почали ще в донеолітичний період. Лагенарія є попу-
лярною завдяки багатьом корисним властивостям, зокрема
великому поліморфізму плодів. Найбільш придатними для Л.
є родючі ґрунти з великим вмістом органіки. Кращі поперед-
ники для Л. — картопля, бобові культури і капуста. Рослини
Л. тепловимогливі, найсприятливішою для них є температура
25°С. Холоду вони не витримують і за найменших заморозків
гинуть. У південних районах Л. сіють безпосередньо в ґрунт.
У середній смузі частіше використовують розсадний спосіб
вирощування (остання декада квітня). Вегетаційний період
різних сортів Л. може становити від 120 до 150 діб. Догляд
за Л. полягає в постійному розпушуванні ґрунту, систематич-
них поливах і підживленні. Через 3 місяці після появи сходів
плоди дозрівають і готові до збирання. Розмножується Л.
лише насінням. На Південній державній с.-г. дослідній станції
Ін-ту водних проблем і меліорації НААН розроблено спосіб
й одержано патент на корисну модель “Спосіб одержання
розсади щепленого кавуна”. Як підщепа в цій моделі ви-
користовується Л. Наведено низку корисних властивостей
лагенарії — дієтичні і лікувальні.
УДК 635.63:631.544:339.554
2017.1.231. НАДРАННІ ОГІРКИ НА ЕКСПОРТ
/ Капус-
тіна Л. // Плантатор. — 2016. — № 6. — С. 18–19.
Огірок надранній, вирощування надраннього огірка, екс-
порт надраннього огірка.
Висвітлено передову технологію вирощування в теплицях
надраннього огірка (НРО) без досвічування в овочевому ком-
бінаті “Станишівка” (Житомирська обл.). Комбінат одержує
в 1-й місяць плодоношення (лютий) до 3–4 кг/м
2
товарного
НРО, на який є попит не лише в Україні, а й у Польщі та
країнах Балтії. Серед гладеньких середньоплідних гібридів
найкраще Яні F
1
— самозапильний, тіневитривалий (витри-
мує довгі зимові темні дні). У 1-му обороті культивують НРО
до 1-го червня, а в 2-му — помідор до середини листопада.
У вирощуванні огірка виділяють 3 основні періоди: 1-й — роз-
садний, 2-й — виходу рослин на шпалеру і 3-й — масового
плодоношення. У розсадному періоді рослини формують
максимальну площу листків для інтенсивного росту в умовах
недостатнього освітлення. Це найвідповідальніший період у
вирощуванні огірка, від якого залежать урожайність та якість
плодів. У 3-му періоді підтримується баланс між вегетатив-
ним ростом НРО та генеративним розвитком рослин, тобто
збільшенням розміру рослини та плодоношенням. Детально
описано технологію вирощування й збирання врожаю огірка
в усіх трьох основних періодах. Слід зазначити, що потужний
гібрид Яні ще може плодоносити 1,5–2 місяці, але в госпо-
дарстві штучно зупиняють його вирощування, хоча він до
1 червня дає 30 кг/м
2
. У випадку вирощування цього гібрида
він здатний ще 2 місяці давати 45 кг/м
2
і більше плодів.
УДК 635.64:631.811.98:581.13
2017.1.232. ДІЯ 6-БЕНЗИЛАМІНОПУРИНУ НА ФОРМУ-
ВАННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ФОТОСИНТЕТИЧНОГО
АПАРАТУ ТОМАТІВ
/ Буйний О.В., Кур’ята В.Г., Рогач В.В. //
Вісник аграрної науки Причорномор’я. — 2016. — Вип. 4. —
С. 111–117. — Бібліогр.: 13 назв.
Помідор, регулятори росту рослин, фотосинтез.
Вивчався вплив 6-бензиламінопурину (6-БАП) на фор-
мування площі листків й продуктивність рослин помідора
сорту Бобкат. Рослини помідора обробляли за допомогою
РОСЛИННИЦТВО. Овочівництво. Городництво
УДК 635.1/.8