Упрощенная HTML-версия
53
№ 1 (71), 2017
2017.1.236.
ранцевого обприскувача ОП-2 0,005%-м водним розчином
6-БАП у фазі бутонізації. З’ясовано, що під впливом препара-
ту відбувалося формування більшої кількості листків, збіль-
шувалась їхня маса та площа листкової поверхні. За дії 6-БАП
вміст хлорофілу в листках збільшувався до 0,87±0,04% проти
0,59±0,03% у контролі, що є типовою реакцією на застосу-
вання цитокінінів. Наслідком змін фотосинтетичного апарату
було підвищення врожайності помідора (100,2±4,77 т/га
проти 85±3,92 т/га у контролі).
УДК 635.646:632.931.937
2017.1.233. БІОЗАХИСТ БАКЛАЖАНА
/ Білик М. // План-
татор. — 2016. — № 6. — С. 36–39.
Баклажан, хвороби баклажана, шкідники баклажана, біо-
захист баклажана.
Висвітлено питання щодо застосування агротехнічного й
біологічного методів захисту баклажана (Б.) в теплицях. За-
значено, що систематичне видалення та знищення уражених
плодів і рослинних решток із теплиць і біозаходи дають змогу
одержувати врожай без застосування хімічних препаратів.
Найпоширенішими й найшкодочиннішими грибними хворо-
бами Б. є вертицильозне в’янення, сіра гниль, фомопсис,
антракноз і чорна пліснява плодів. Вони проявляються у ви-
гляді плямистостей, некрозів, нальотів на листках, стеблах і
плодах, у зміні їх забарвлення, порушенні росту рослин, де-
формації листя й плодів, в’яненні сходів і дорослих рослин.
На Б. зареєстровано кілька хвороб, збудниками яких є віруси
та фітоплазми. Вони часто знижують урожайність культури
в середньому на 20–30%, а іноді й на 50–60%. Наведено
комплекс заходів щодо захисту Б. від зазначених хвороб.
Зі шкідників Б. у закритому ґрунті економічне значення має
низка видів попелиць, теплична й тютюнова білокрилки й
трипси. У польових умовах Б. ушкоджують насамперед коло-
радський жук, а також багатоїдні шкідники — гусінь бавов-
никової (особливо в південних регіонах України), городньої
та озимої совок, лучного метелика, дротяники, капустнянка
та інші. Охарактеризовано найнебезпечніші шкідники Б., зок-
рема попелиці: оранжерейна або теплична, баштанна або
бавовникова, звичайна і велика картопляна, а також тепличні
білокрилки, тютюновий, західний квітковий або каліфорній-
ський і пасльоновий (розанний) трипси. Наведено екологічно
безпечні методи боротьби з ними. У боротьбі з трипсами
ефективним є застосування хижих кліщів:
Amblyseius mc
Kenziei
,
Neoseiulus cucumeris
, хижих клопів родин
Orius
i
Ma-
crolophes
, а також біопрепаратів на основі ентомопатогенних
грибів
Verticillium lecanii
,
Beauveria bassiana
та ін.
УДК 635.649:631.523/.527:60
2017.1.234. ГЕНОФОНДИ ПЕРЦІВ І ЇХ ВИКОРИСТАННЯ
В СЕЛЕКЦІЙНО-ГЕНЕТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ
/ редкол.:
Корнієнко С.І. (ред.), Самовол О.П., Кравченко В.А., Круть-
ко Р.В., Степенко Т.А. — Вінниця, 2016. — 248 с. — Біб-
ліогр.: 3 назви. Шифр 547952.
Перець, генофонд перців, селекція перців, генетика,
класифікація видів перців.
Здійснено комплексну оцінку дикорослого, культурного й
мутантного генофонду перців. Розглянуто питання щодо по-
ходження, розповсюдження і критичного аналізу класифікацій
видів роду
Capsicum
L. Наведено результати біохімічного,
серологічного оцінювання, а також селекційно-генетичного
потенціалу видів. Розкрито шляхи застосування в селекцій-
ному процесі екологічної пластичності, кореляційних зв’язків,
ступеня домінантності та регресійного аналізу. Представлено
оновлений список мутантних генів і молекулярно-генетичних
маркерів, а також вказано перспективні напрями їх засто-
сування в селекційно-генетичних дослідженнях. Зазначе-
но, що додавання рослинам через міжвидову гібридизацію
комплексної стійкості сприятиме щорічному прояву істотної
стабільності врожаю оброблюваних с.-г. культур, зокрема
овочевих. Наголошено на необхідності будувати селекційні
програми в напрямі поєднання в геномах створюваних сортів
і гібридів основних генів вертикальної стійкості проти відомих
рас патогена з генетичними системами, що забезпечують
широкий спектр неспецифічної стійкості. Слід зазначити, що
розв’язання завдання істотного підвищення якості врожаю
овочів також вимагає ефективнішого використання в прак-
тичній селекції всієї видової різноманітності, сформованої
протягом тривалого еволюційного періоду.
УДК 635.742:631.5
2017.1.235. ЧАБЕР САДОВЫЙ
/ Позняк А. // Овощевод-
ство. — 2016. — № 10. — С. 62–63.
Чабер садовий, вирощування чаберу, насінництво ча-
беру.
Наведено біологічну характеристику, особливості вирощу-
вання і насінництва малопоширеної пряно-смакової овочевої
культури — чаберу садового (ЧС). Зазначено, що ЧС — світло-
любна рослина, тому її висівають на сонячних ділянках з
легким родючим ґрунтом. Цвіте ЧС в липні – серпні, а насіння
дозріває у вересні. У рослині містяться ефірні олії, дубиль-
ні речовини, слиз і смоли, тому її з успіхом застосовують
як замінник класичних прянощів, як лікарську сировину, а
також для озеленення. Ділянки під ЧС мають бути чистими
від бур’янів. Кращі попередники — озимі культури, висіяні
по чистих чи зайнятих добре удобрених парах, а також
зернобобові, за винятком представників родини Ясноткові.
Після збирання попередників на ділянці проводять лущення
дисковими боронами на глибину 4–6 см. Рано навесні поле
рекомендовано боронувати в 2 сліди з метою збереження
вологи. Догляд за рослинами полягає в регулярному роз-
пушуванні ґрунту в міжряддях і прополюванні бур’янів. Якщо
сходи загущені, їх бажано прорідити, залишивши рослини
в рядку через 3–5 см — тоді сформуються розвинуті, роз-
галужені (кулясті), добре облистяні кущики. Збирають ЧС
у період масового цвітіння, зрізуючи облистяну частину,
і сушать під навісами або в добре провітрюваних примі-
щеннях. На насінних ділянках ЧС здійснюють апробацію і
2–3 сортові та фітопатологічні прочистки (перед цвітінням).
Видаляють нетипові для сорту, слабко розвинуті і хворі рос-
лини. У підживлення бажано внести 1,5 ц/га аміачної селітри,
1 ц/га калійної солі та 0,5 ц/га суперфосфату. Збирання
насіння чаберу проводять роздільним способом. Очищен-
ня насіння здійснюють на насіннєочисних машинах типу
“Петкус”.
РОСЛИННИЦТВО. Декоративні культури. Квітництво
УДК 635.9
635.9 Декоративні культури. Квітництво
Науковий референт — РОМАНЧУК Л.О.
Науковий консультант — академік НААН КОНДРАТЕНКО П.В.
УДК 635.9:582.736
2017.1.236. НАЙКРАСИВІША ЛІАНА — ГЛІЦИНІЯ
/ Лев-
ченко Л.А. // Дім, сад, город. — 2016. — № 11. — С. 14–15.
Декоративне садівництво, гліцинія, вирощування глі-
цинії.
Наведено біологічну характеристику високодекоративної
ліани — гліцинії (Г.) з родини Бобові, яка вирізняється вели-
кими звисаючими китицями суцвіть (нагадує водоспад) різних
кольорів, що мають сильний аромат. Виростає Г. до 10 м і
більше, розростаючись при цьому в ширину на 4–6 м, тому
рослині потрібна дуже міцна опора. Річний приріст становить
до 3 м. Цвіте Г. навесні, довго, через 3 тижні — повторне цві-
тіння, але вже не таке рясне, іноді зацвітає і в серпні. Заува-
жується, що Г. не втрачає своєї декоративності навіть восени
завдяки яскраво-золотистому листю й ефектним плодам.
Підібравши міцну опору, кілька стовбурів Г. переплітаються й
утворюють найцікавіші форми, створюючи унікальні ансамблі
і маскуючи непривабливі стіни або опори. Навесні у Г. об-
різують молоді пагони, а минулорічні вкорінюють до 30 см,
оскільки це забезпечує триваліше й рясніше цвітіння. На