Стр. 51 - rj_2017_01

51 № 1 (71), 2017
2017.1.227.
міни, як інновація, еволюція, конкуренція і т.п. стали його
невід’ємною складовою. Порівняно недавно в нас дізналися
і про краплинне зрошення, наноудобрення, синтетичні плівки
і неткані матеріали, регулятори росту рослин, генну модифі-
кацію тощо. Зазначено, що еволюція інновацій як нескінченне
вдосконалення не знає кінця. Рух уперед створюють 2 крила
прогресу: нові ідеї і капітал. В єдності вони перетворюються
в інновації, які змінюють старі уявлення про технології. Лише
за постійного впровадження інновацій з’являється шанс ви-
тримати конкуренцію з боку як вітчизняних, так і світових
виробників овочевої продукції в умовах глобалізації. Ево-
люція технологій в О. відбувається в тісному взаємозв’язку
з іншими напрямами господарської діяльності. Висвітлено
перспективи 4-ї технологічної революції в О.: насамперед
інновації базуватимуться на комбінації різних технологій у
діяльності людини з використанням штучного інтелекту, і
забезпечити їх обслуговування зможуть лише спеціалісти з
дуже високим рівнем технічної підготовки. Поріг економічного
доступу технологій буде дуже високим. Важливим принципом
є також прогнозоване скорочення транспортних витрат при
глобальних перевезеннях. Практично основою нових техно-
логій в О. захищеного і відкритого ґрунту стане автоматизація
технологічних процесів з мінімальним застосуванням ручної
праці на основі високоточного фітомоніторингу. Наведено
приклад впровадження нової технології вирощування час-
нику з точки зору моделювання світової еволюції технологій
одержання товарної продукції овочів з відкритого ґрунту для
свіжого ринку, експорту і переробки. Зроблено висновок,
що 4-та технологічна революція створює нові можливості
для розвитку овочівництва, однак за умови комплексного
використання інновацій.
УДК 635.13:631.527.5
2017.1.223. НАУКОВІ ПІДХОДИ СТВОРЕННЯ ГІБРИДІВ
МОРКВИ / редкол.: Корнієнко С.І. (ред.), Горова Т.К., Івчен-
ко Т.В., Леонова К.П., Сергієнко О.Ф., Терьохіна Л.А., Мор-
гун А.В., Труш С.І., Черкасова В.К., Віценя Т.І. — Вінниця,
2016. — 80 с. — Бібліогр.: 53 назви. Шифр 547976.
Морква, гібриди моркви, селекція моркви, органогенез,
продуктивність моркви.
Представлено наукові підходи щодо встановлення ботаніч-
них та біологічних особливостей колекційного та селекційного
матеріалу моркви (М.) за морфотипом, органогенезом, продук-
тивністю, біохімічним складом, стійкістю до біо- і абіотичних
чинників, лежкістю, придатністю до механізованого вирощу-
вання й переробки. Висвітлено питання щодо створення й
прискореного розмноження вихідного матеріалу для гетеро-
зисної селекції гібридів М. за допомогою методів культури
ізольованих тканин in vitro. Охарактеризовано перспективні
лінії та гібриди F1 на фертильній і стерильній основах. Слід
зазначити, що більша частина новостворених європейських
та американських комерційних форм М. є гібридами F1 на
чоловічостерильній основі, які забезпечують високу врожай-
ність й товарність урожаю та захист від несанкціонованого
репродукування, а тому прискорення селекційного процесу
створення гібридів 1-го покоління для України стоїть особливо
гостро. Застосування мікроклонування та експериментальної
гаплоїдії у вітчизняній селекції М. може значно прискорити
одержання ліній з різноманітними корисними властивостями. У
селекційному процесі М. ефективним є застосування генетич-
них методів, які можуть забезпечити істотне його прискорення.
У зв’язку з цим для вирішення проблемних питань гібридної
селекції актуально встановлювати генетичні особливості ознак
батьківських вихідних зразків та створювати конкурентоспро-
можні лінії (А, В і С) з високою комбінаційною здатністю за
наявності контролюючих генів морфогенезу і встановлення
тісних кореляційних залежностей між ознаками.
УДК 635.21:581.143:60:573
2017.1.224. КУЛЬТИВУВАННЯ РОСЛИН КАРТОПЛІ IN
VITRO ЗА МІКРОКЛОНАЛЬНОГО РОЗМНОЖЕННЯ / Лав-
риненко Ю.О., Балашова Г.С., Котова О.І. // Вісник аграрної
науки. — 2016. — № 11. — С. 43–47. — Бібліогр.: 12 назв.
Картопля, культивування картоплі in vitro, розмноження
мікроклональне картоплі.
Проведено дослідження з метою визначення оптимального
режиму бульбоутворення в культурі in vitro середньоран-
нього сорту картоплі (К.) Невська залежно від кислотності
живильного середовища (рН), інтенсивності освітлення та
фотоперіоду для збільшення обсягу виробництва вихідного
оздоровленого садивного матеріалу. Досліди проводилися
за комплексного використання лабораторного, математич-
но-статистичного та розрахунково-порівняльного методів
і системного аналізу. Результати дослідження засвідчили,
що рН живильного середовища впливає на інтенсивність
бульбоутворення. Найвищі показники продуктивності й еко-
номічної ефективності рослин К. сорту Невська одержано за
рН (5,3); фотоперіоду — 16 годин та освітлення — 2500 лк;
маси середньої мікробульби — 667,7 мг, маси мікробульб
на одну рослину — 617,3 мг, кількості мікробульб масою по-
над 350 мг — 79,1% за рентабельності виробництва 117%,
собівартості 7,37 грн/мікробульбу. Умовний чистий прибуток
становив 8,63 грн/мікробульбу.
УДК 635.21:631.532.2.04:631.559(477.41/.42)
2017.1.225. ВИКОРИСТАННЯ РІЗНИХ СХЕМ САДІННЯ
ЗА ВИРОЩУВАННЯ КАРТОПЛІ В ЗОНІ ПІВДЕННОГО ПО-
ЛІССЯ / Рожнятовський А.О. // Агробіологія: зб. наук. пр. —
Біла Церква, 2016. — № 1(124). — С. 72–77. — Бібліогр.: 14
назв. Шифр 547511.
Картопля, вирощування картоплі, садіння картоплі, між-
ряддя комбіновані, урожайність картоплі.
Висвітлено результати досліджень (2011–2013 рр.) сто-
совно впливу ширини міжрядь на площу живлення рос-
лин та асиміляційну поверхню листків картоплі (К.) сортів
різного біологічного діапазону — Серпанок і Явір, а також
на їх продуктивність. Установлено, що вирощування К. з
комбінованими міжряддями 85+75 см сприяє збільшенню
площі живлення рослин порівняно з контролем, зростає
асиміляційна поверхня листків обох сортів від 0,1 м2 /кущ,
підвищується врожайність К. сорту Явір на 5,8 т/га та Серпа-
нок на 6,6 т/га і зростає вихід бульб насіннєвої фракції щодо
сорту Явір на 3,6 і Серпанок — на 3,7 т/га. З’ясовано, що
застосування звужених шин коліс та комбінованих міжрядь
дає змогу збільшити площу живлення рослин та формування
величини асиміляційної поверхні листків, а також підвищити
врожайність картоплі.
УДК 635.21:631.559:631.811.98
2017.1.226. ПРОДУКТИВНІСТЬ КАРТОПЛІ ЗАЛЕЖНО ВІД
ЗАСТОСУВАННЯ РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ ДЛЯ ОБРОБКИ
САДИВНИХ БУЛЬБ / Завірюха П. // Вісник Львівського на-
ціонального аграрного університету. — Л., 2016. — № 20:
Агрономія. — С. 51–56. — Бібліогр.: 9 назв. Шифр 548316.
Картопля, продуктивність картоплі, регулятори росту.
На дослідному полі навчально-науково-дослідного центру
Львівського НАУ досліджувався вплив передсадивної оброб-
ки бульб картоплі (К.) Емістимом С, Біоланом і Потейтіном
у нормах 2,5 мл/т, 3 мл/т і 100 мг р./т відповідно на біомет-
ричні, фізіологічні показники й продуктивність К. сорту Воля.
З’ясовано, що передсадивна обробка бульб регуляторами
росту рослин сприяє збільшенню висоти, густоти насаджень,
зростанню площі листкової поверхні рослин, скороченню
періоду сходи — бутонізація, а також формуванню якісних
бульб. Максимальну врожайність К. сорту Воля одержано за
обробки бульб перед садінням Потейтіном (100 мг д.р./т), яка
за роки досліджень становила 259 ц/га, а приріст порівняно
з контролем — 33 ц/га.
УДК 635.342:[546.48+546.815]:631.821.1:631.4:504.054
2017.1.227. БІОХІМІЧНИЙ СКЛАД КАПУСТИ БІЛОГОЛО-
ВОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД РІВНЯ ЗАБРУДНЕННЯ ҐРУНТУ КАД-
МІЄМ І СВИНЦЕМ ЗА ВИКОРИСТАННЯ МЕЛІОРАНТІВ ТА
РІЗНИХ СИСТЕМ УДОБРЕННЯ / Снітинський В., Дидів А. //
Вісник Львівського національного аграрного університету. —
Л., 2016. — № 20: Агрономія. — С. 3–13. — Бібліогр.: 19 назв.
Шифр 548316.
Капуста білоголова, забруднення ґрунту, кадмій, свинець,
накопичення полютантів у рослинах капусти, удобрення
капусти, вапнування.
Досліджувався вплив органічної, мінеральної та органо-
мінеральної систем удобрення в поєднанні з вапнуванням на
рухомість Cd 2+ i Pb2+ у ґрунті та їх нагромадження в рослинах
капусти білоголової (КБ) залежно від рівня забруднення, а
РОСЛИННИЦТВО. Овочівництво. Городництво УДК 635.1/.8