Упрощенная HTML-версия
43
№ 1 (71), 2017
2017.1.185.
сирого протеїну на рівні 17,9%, жиру — 4,34, клітковини —
23,7 та БЕР — 44,2%.
УДК 633.31/.39:631.81:631.5
2017.1.181. ФОРМУВАННЯ БОТАНІЧНОГО СКЛАДУ СУМІ-
ШОК ЛЮЦЕРНИ І ЗЛАКОВИХ ТРАВ ЗАЛЕЖНО ВІД РІВНЯ
УДОБРЕННЯ ТА СПОСОБУ СІВБИ
/ Демидась Г.І., Демцю-
ра Ю.В. // Таврійський науковий вісник. — Херсон, 2016. —
Вип. 96: С.-г. науки. — С. 52–58. — Бібліогр.: 10 назв. Шифр
548329.
Ботанічний склад сумішок, способ сівби, рівень удобрення.
Наведено результати досліджень з вивчення впливу агро-
технічних прийомів вирощування на ботанічний склад люцер-
но-злакових сумішок (табл.). Вивчали склад сумішок (фактор
А), спосіб сівби (В) та дози удобрень (фактор С). Встанов-
лено, що підвищити продуктивність сіяних ценозів можна за
рахунок підбору різних видів злакових трав, оптимального їх
співвідношення, способу сівби та доз удобрення. У середньо-
му за три роки (2010–2012) частка люцерни у сумішках усіх
досліджуваних злакових багаторічних трав була найвищою
за сівби смугами порівняно з сівбою в один рядок. Смуговий
спосіб сівби люцерни з кострицею лучною, стоколосом без-
остим та очеретянкою звичайною сприяв найбільшому збере-
женню люцерни. За додаткове внесення до сумішок добрив
(NPK) дещо зменшувалась частка люцерни і збільшувався
відсоток злакових трав, тоді як на фоні (PK) частка люцерни
сягала 44–49%. Доцільно зазначити, що на третій рік веге-
тації злакові трави сформували досить потужний стеблостій,
тоді як у люцерни він дещо зменшився, але залишався щіль-
ним. Разом з цим у посівах з’явилось більше різнотрав’я.
Зроблено висновок, що найсприятливіші умови для росту
і розвитку люцерни створювались у травостоях зі стоколо-
сом безостим та тонконогом лучним за смугової сівби при
вирощуванні на фосфорно-калійному фоні добрив (PK).
УДК 633.31:631.527.5
2017.1.182. ГЕНОФОНД БАГАТОРІЧНИХ ВИДІВ ЛЮЦЕР-
НИ ПІДРОДУ
FALCAGO
(RCHB.) GROSSH, ХАРАКТЕРИС-
ТИКА ОСНОВНИХ ОЗНАК
/ Тищенко О.Д., Тищенко А.В. //
Світові рослинні ресурси: стан та перспективи розвитку: мате-
ріали ІІ міжнар. наук.-практ. конф., м. Київ, 3 листоп. 2016 р. —
Вінниця, 2016. — С. 93–95. Шифр 547982.
Люцерна, видовий генофонд, ознаки рослин люцерни.
Відмічено, що формування, вивчення та збереження гено-
фонду польових культур є найбільш відповідальними етапами
селекційного процесу. В Україні Лубенець П.А. дійшов виснов-
ку, що з усіх видів люцерни підроду
Falcago
Grossh слід за-
лишити тільки 22, у яких ясно виражені видові та морфологічні
відмінності. Серед них чільне місце займає
M. Sativa
L. За Лу-
бенцем П. види люцерни різняться за формою та структурою
кореневої системи, її кількістю та боковим відгалуженням над-
земної маси. Встановлено, що між загальною кількістю боко-
вих відгалужень, надземною масою і кореневою системою іс-
нує зв’язок від середньої до високої тісноти — R=0,480–0,949.
Діаметр бокових відгалужень коливається у широких межах —
від одного до трьох і більше міліметрів. Переважають тонкі
відгалуження (до 1 мм); частка їх становить 79,7–90,0%. За
формою кореневої системи біотипи люцерни поділяються на
стрижнево-розгалужену з більшою кореневою масою і стриж-
неву. Різниця за масою становить від 2,6 до 260%. Встанов-
лено, що більш важливим показником продуктивності рослин
люцерни є діаметр головного кореня. За діаметром головно-
го кореня біотипи знаходяться в межах 4,20–8,36 мм. Між
діаметром кореня і повітряносухою надземною та кореневою
масами кореляція висока — r=0,67–0,90, яка визначає висоту
рослин та кількість бокових відгалужень.
УДК 633.31:631.558:631.81
2017.1.183. МАКСИМУМ ДЛЯ ЛЮЦЕРНИ
/ Кірілеско О. //
The Ukrainian farmer. — 2017. — № 1. — С. 96–98.
Люцерна, способи сівби, добрива, травосумішки, врожай-
ність кормових одиниць, окупність витрат.
Наведено результати досліджень з вивчення впливу добрив,
покривних культур та складу травосумішок на продуктивність
люцерни в умовах Поділля. Відмічено, що люцерна краще
росте на ґрунтах з рівнем рН 6,5–7,5 кислотного розчину. За
підвищення кислотності ґрунту рослини люцерни слабо роз-
виваються, діяльність бульбочкових бактерій пригнічується.
Люцерна добре використовує післядію органіки та мінераль-
них добрив. Азотні добрива в дозі 20–30 кг/га вносять лише у
початковий період росту, коли бактерії на коренях ще слабо
розвинуті. Внесення азоту в підживленнях недоцільне. Люцер-
на — світлолюбна культура довгого дня, тому дуже чутлива до
затінення в період 25–30 днів після появи сходів. Виявлено,
що найкраща освітленість є у безпокривних посівах, на яких
формується найбільший врожай кормових одиниць (68,5–
70,0 ц/га) та перетравного протеїну (12,45–13,19 ц/га). Покрив-
ною культурою для люцерни є кукурудза на зелений корм та
вико-вівсяна суміш. Чисті посіви люцерни зазвичай недовго-
вічні, тому її краще висівати у сумішці зі злаковими травами.
Злакові трави, висіяні з бобовими, частково використовують
азот бульбочкових бактерій, займають місця, на яких випали
рослини люцерни. Зі злакових трав перевагу слід надавати
стоколосу безостому, костриці лучній, грястиці збірній і тимо-
фіївці лучній. Збирають люцерну у фазі бутонізації, що забез-
печує найвищий урожай зеленої маси, збір кормових одиниць
і перетравного протеїну. Збирання у фазі стеблування знижу-
вало врожайність і призводило до зрідження посіву. Зроблено
висновок, що за збором кормових одиниць і перетравного про-
теїну люцерна дає однаковий урожай за безпокривного посіву
та сівби під кукурудзу на зелений корм і вико-вівсяну сумішку,
а окупність витрат вища на безпокривному посіві.
УДК 633.31:631.847:631.821
2017.1.184. ВПЛИВ ВАПНУВАННЯ ҐРУНТУ ТА ПЕРЕД-
ПОСІВНОГО ОБРОБЛЕННЯ НАСІННЯ НА ФОРМУВАННЯ
ЯКІСНИХ ПОКАЗНИКІВ СУХОЇ РЕЧОВИНИ ЛЮЦЕРНИ ПО-
СІВНОЇ В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ ПРАВОБЕРЕЖНОГО
/
Циганський В.І., Циганська О.І. // Сільське господарство та
лісівництво: зб. наук. пр. — 2016. — № 4. — С. 110–117. —
Бібліогр.: 5 назв.
Люцерна посівна, суха речовина, якісні показники, вапну-
вання ґрунту, передпосівне оброблення насіння, кормова
продуктивність.
Наведено результати досліджень з оцінки впливу вап-
нування ґрунту різними нормами вапна та передпосівного
оброблення насіння бактеріальним препаратом Ризобофіт
у поєднанні із регулятором росту Емістим С на формування
якісних показників сухої речовини та поживність люцерни
посівної. Вивчали сорт люцерни Синюха за безпокривної та
підпокривної сівби, згідно зі схемою досліду (табл.). Встанов-
лено, що найбільший вміст сирого протеїну було отримано за
безпокривного способу вирощування із внесенням у рік сівби
гербіциду (Пікадор, 1 л/га), який становив 18,93–21,69% та
був більшим на 0,76–1,64%, ніж за підпокривного вирощуван-
ня. Вапнування ґрунту повною нормою сприяло зростанню
протеїну на 0,88–0,90% за безпокривного способу вирощу-
вання та 0,67–0,74% — за підпокривного. Зроблено висно-
вок, що передпосівна обробка насіння та вапнування ґрунту
зумовлювало збільшення величини основних показників
кормової продуктивності та біохімічного складу корму.
УДК 633.311:631.524.7
2017.1.185. ОБЛИСТЯНІСТЬ — ВАЖЛИВИЙ ПОКАЗНИК
ЯКОСТІ КОРМУ СОРТОЗРАЗКІВ ЛЮЦЕРНИ
/ Антипова Л.К. //
Вісник аграрної науки Причорномор’я. — 2016. — Вип. 3. —
С. 62–68. — Бібліогр.: 10 назв.
Люцерна, сорт, облистяність, кормові одиниці, якість
корму.
Наведено результати дослідження облистяності люцерни
різних сортів (табл.), що впливає на якість корму в умовах
Причорномор’я. Встановлено, що у кормовому відношенні
листки люцерни у фазі початку бутонізації є найбільш цін-
ними. У них міститься в 2 рази більше жиру, в 1,5 раза —
протеїну, золи, кальцію, азоту, в 1,2 раза — фосфору, ніж у
стеблах, а клітковини — в 2,3 раза менше. Встановлено, що
облистяність люцерни всіх сортів більше на другий рік жит-
тя — 45,6±0,9%, яка зменшується на третій рік до 41,5±1,5%.
У середньому за три роки, найвищу облистяність мали сорти
Єва (45,0%), Вінничанка і Смуглянка (44,6%), Світоч (43,7%),
тоді як контрольний варіант (сорт Синська) — майже на рівні
всіх сортів (43,6%). Зроблено висновок, що при збиранні
люцерни на сіно необхідно застосовувати всі заходи щодо
недопущення втрат листя.
РОСЛИННИЦТВО. Кормові культури
УДК 633.2/.4