Упрощенная HTML-версия
42
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2017.1.177.
633.2/.4 Кормові культури
Науковий референт — доктор с.-г. наук ШЕЛЕПОВ В.В.
Науковий консультант — професор БОГОВІН А.В.
висіву та норм унесення добрив. Окупність приросту врожай-
ності відбувається за внесення N
30-60
P
30-60
K
30-60
. Збільшення
дози добрив потребує застосування додаткових складових —
регуляторів росту та системи захисту рослин. Зроблено ви-
сновок, що технологія вирощування ячменю озимого є не
догмою, а динамічною системою, яка об’єднує взаємодію
генотипу, екологію умов і власне елементи технології кон-
кретного сорту.
УДК 633.527:633.111:631.4
2017.1.177. ХАРАКТЕР ПРОЯВУ ЕЛЕМЕНТІВ ПРОДУК-
ТИВНОСТІ КОЛОСА І ЇХ ВПЛИВ НА ФОРМУВАННЯ ВРО-
ЖАЙНОСТІ ПШЕНИЦІ М’ЯКОЇ ОЗИМОЇ
/ Бойчук І.В., База-
лій В.В. // Таврійський науковий вісник. — Херсон, 2015. —
Вип. 94. — С. 3–8. — Бібліогр.: 6 назв. Шифр 548326.
Пшениця м’яка озима, продуктивність колоса, успадку-
вання ознак.
Наведено результати досліджень прояву ознак продуктив-
ності колоса пшениці у гібридів різного покоління вирощуван-
ня — F
1
–F
3
. Аналізом гібридних комбінацій в F
1
встановлено,
що в більшості гібридів ступінь успадкування продуктивності
не перевищував 50% і лише у незначних гібридів ступінь
успадкування був вищим — H
2
=60,8...78,4%. Було також
виявлено, що не завжди висока маса зерна з колоса в F
1
гарантує одержання в цілому гарантованої врожайності.
Тому виділяти гомозиготні трансгресивні форми можна лише
у більш пізніх поколіннях (F
3
–F
4
). Лінії з високим проявом
однієї ознаки структурних показників не завжди перевищу-
ють за врожайністю стандарт і батьківські сорти. Добір слід
проводити за комплексом ознак, наприклад, високою масою
зерна з колоса за рахунок сумісного об’єднання озерненості
і крупності зерна, а також підвищеної зимостійкості. Такі
добори є більш продуктивними і здатними перевищувати
стандарти і батьківські сорти на 0,56–1,34 т/га.
УДК 631.5:633.367
2017.1.178. ВПЛИВ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУ-
ВАННЯ НА БІОМЕТРИЧНІ ПОКАЗНИКИ РОСЛИН ЛЮПИНУ
БІЛОГО
/ Панцирева Г.В. // Сільське господарство та лісів-
ництво: зб. наук. пр. — 2016. — № 3. — С. 104–112. — Біб-
ліогр.: 10 назв.
Люпин білий, передпосівна обробка насіння, позакореневе
підживлення, висота рослин, суха речовина.
Наведено результати досліджень із вивчення впливу пе-
редпосівної обробки насіння бактеріальним препаратом
Ризогумін та стимулятором росту Емістим С у поєднанні із
двома позакореневими підживленнями на показники рос-
тових процесів люпину білого. Вивчали сорти Вересневий
та Макарівський. Встановлено, що густота та виживання
рослин люпину білого змінювались залежно від елементів
технології вирощування, зокрема від передпосівної обробки
насіння у поєднанні із позакореневими підживленнями. Так,
максимальна густота рослин сорту Вересневий на період
збирання — 73,8 шт./м
2
, виживання рослин — 90,1% були
на варіантах з передпосівною обробкою Емістимом С у по-
єднанні з позакореневими підживленнями Емістимом С. На
контрольному варіанті ці показники становили 69,9 і 87,3%
відповідно. Найбільша надземна маса сорту Вересневий
на варіанті із обробкою насіння Ризогуміном із стимулято-
ром Емістим С — 55,4 г/рослину. Зроблено висновок, що
в умовах Правобережного Лісостепу України застосування
передпосівної обробки насіння бактеріальним препаратом
Ризогумін та стимулятора росту Емістим С у поєднанні із
двома позакореневими підживленнями Емістимом С дає
можливість суттєво підвищити ростові процеси рослин і за-
гальну продуктивність посіву.
УДК 633.2.031:631.81
2017.1.179. ДИНАМІКА ЩІЛЬНОСТІ ПАГОНІВ БОБОВО-
ЗЛАКОВОГО АГРОФІТОЦЕНОЗУ ЗАЛЕЖНО ВІД УДОБРЕН-
НЯ
/ Сеник І., Сидорук Г., Ворожбит Н., Болочек Н. // Вісник
Львівського національного аграрного університету. — Л.,
2016. — № 20. — С. 141–145. — (Сер. Агрономія). — Біб-
ліогр.: 7 назв. Шифр 548316.
Бобово-злакова травосумішка, мінеральні добрива, щіль-
ність пагонів, густота стояння пагонів.
Наведено результати досліджень щодо вивчення впливу
різних видів мінеральних добрив на формування щільності
пагонів бобово-злакової травосумішки (табл.) в умовах По-
ділля. Вивчали сумішку двох видів бобових трав — люцерни
посівної і лядвенцю рогатого та трьох видів злакових трав —
костриці очеретяної, стоколосу безостого і пажитниці багато-
річної. У перший рік використання (другий рік життя) лучного
агрофітоценозу на 1 м
2
налічувалось 1597–2156 пагонів.
Внесення аміачної та вапняно-аміачної селітри забезпечило
густоту пагонів на рівні 2411 і 2390 шт./м
2
відповідно. У се-
редньому за два роки (2014–2015) кількість пагонів на 1 м
2
на
контрольному варіанті без добрив становила 1512 шт., а за
внесення повного мінерального добрива N
60
P
60
K
60
вапняно-
аміачної селітри — 2493 шт., зокрема бобового компонента —
1410 шт./м
2
. За внесення фосфорно-калійних добрив гус-
тота становила 2065 шт./м
2
. Додавання карбаміду сприяло
незначному збільшенню густоти — 2114 шт./м
2
. Зроблено
висновок, що найефективнішим способом збереження мак-
симальної кількості пагонів лучних трав є внесення повного
мінерального добрива N
60
P
60
K
60
вапняно-аміачної селітри,
що сприяє збільшенню густоти пагонів до 2442 шт./м
2
, з них
бобових 1086 шт. і злакових — 1356 шт.
УДК 633.2/.31:631.8:636.085
2017.1.180. ВПЛИВ РІВНЯ УДОБРЕННЯ ТА СПОСОБУ
СІВБИ НА ВМІСТ ОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН У ЗЕЛЕНІЙ МАСІ
СУМІШОК ЛЮЦЕРНИ І ЗЛАКОВИХ БАГАТОРІЧНИХ ТРАВ
/
Демидась Г.І., Демцюра Ю.В. // Сільське господарство та
лісівництво: зб. наук. пр. — 2016. — № 3. — С. 76–83. — Біб-
ліогр.: 10 назв.
Трав’яні сумішки, рівень удобрення, спосіб сівби, органічні
речовини, зелена маса.
Наведено результати досліджень з впливу способу сівби
та рівня удобрення на вміст органічних речовин у зеленій
масі сумішок люцерни і злакових багаторічних трав. Вивчали
сумішки бобових і злакових трав; способи сівби та рівень
удобрення (табл.). Встановлено, що на вміст протеїну у су-
хій речовині зеленої маси впливали як склад травосумішок,
так і удобрення. За звичайного способу сівби на неудобре-
них варіантах вміст сирого протеїну у сумішках становив
14,3–16,2%, при цьому найменші показники були у сумішках,
де із злакових висівали грястицю збірну та кострицю лучну.
Внесення добрив сприяло підвищенню вмісту сирого протеї-
ну до 17,0–18,1%. На неудобрених варіантах його показники
становили 15,0–16,1%. Найвищим вмістом сирого жиру ви-
окремлювалась сумішка люцерни посівної з очеретянкою
звичайною і тонконогом лучним — 3,9–4,29% за звичайного
і 3,94–4,34% — смугового способу сівби. У сухій речовині
зеленої маси сумішок вміст сирої клітковини залежав від
їхнього складу та удобрення і коливався в межах 24,4–28,5%
за звичайного та 23,4–27,4% — смугового способу сівби.
Разом з тим, за смугового способу сівби, навіть на ділянках
без добрив спостерігалося зниження вмісту клітковини до
24,6–27,4%. Застосування добрив сприяло зниженню вмісту
клітковини до 24,0–26,7%. Зроблено висновки, що найбільш
збалансованою за вмістом органічних речовин є зелена маса
травосумішки з люцерни посівної, очеретянки звичайної та
тонконога лучного, висіяної смуговим способом та при вне-
сенні повного мінерального добрива в дозі N
30
P
60
K
90
— вміст
РОСЛИННИЦТВО. Кормові культури
УДК 633.2/.4