Упрощенная HTML-версия
40
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
РОСЛИННИЦТВО. Хлібні злаки. Зернові культури
2017.1.167.
УДК 633.1
Озимі посіви, стан посівів, контроль життєздатності
рослин.
Відмічено, що восени 2016 р. склалися несприятливі умови —
перевищення середніх багаторічних показників температури
повітря і недостатня кількість опадів призвели до запізнення
сівби озимих культур. Проте занадто ранній перехід темпера-
тур через +5° сповільнив ростові процеси рослин і озимина
на 10-те листопада увійшла в зиму з кращими показниками:
30% з повноцінним кущінням і утворенням вузлових коренів,
решта — утворення сходів і перших листків (65%) і про-
ростання зерна (5%). Складна ситуація озимини потребує
контролю за її станом під час зимівлі. Контролем є визна-
чення життєздатності рослин, проби яких беруться 25 січня,
23 лютого і 10 березня. Основними методами визначен-
ня життєздатності є: метод монолітів, Донський, водний,
цукровий методи, фарбування фуксином, тетразолон та
біологічний контроль. Вважається, якщо після відростання
рослин у пробі є 90% живих — посів знаходиться в доброму
стані; при 70–80% живих рослин — у задовільному і при 50
і менше відсотка живих — незадовільному і посів потребує
ремонту або пересіву.
УДК 633.111:631.51:631.582.2
2017.1.167. ЯК СЛІД ПІДГОТУВАТИСЯ ДО СІВБИ ПШЕ-
НИЦІ ОЗИМОЇ, ЩОБ ОДЕРЖАТИ ЗЕРНО ПОЛІПШЕНОЇ
ЯКОСТІ
/ Гасанова І.І., Семенкова А.С., Єршова М.В. // Хра-
нение и переработка зерна. — 2016. — № 10. — С. 36–37.
Пшениця озима, попередники, обробіток ґрунту, врожай-
ність та якість зерна.
Наведено результати вивчення агротехнічних прийомів
восени на формування якості зерна пшениці озимої в умовах
Північного Степу України. Встановлено, що першим чинни-
ком, який сприяє формуванню якості зерна пшениці озимої
є правильний підбір попередника. Кращими в цьому плані є
чорний та зайняті пари, гіршими — непарові попередники, со-
няшник, ріпак та ярі колосові культури. Парові попередники у
більшості років навіть за мінімального удобрення забезпечу-
ють формування зерна з умістом білка 11–13, клейковини —
20–25%, що задовольняє продовольчі потреби та експорт.
Другим чинником, який має важливе значення, є правильний
обробіток ґрунту. Дослідження показали, що оранка, плоско-
різний чи поверхневий обробіток ґрунту істотно не впливають
на вміст білка і клейковини в зерні за вирощування після
будь-якого непарового попередника. Для чорного і зайнятих
парів перевага залишається за оранкою. Для одержання ви-
сокоякісного зерна, обробіток ґрунту слід проводити за 20–30
діб до сівби. Третім чинником, який впливає на якість зерна,
є строк сівби. За оптимального строку сівби урожайність
пшениці значно вища порівняно з раннім чи пізнім. Проте
за пізнього строку сівби спостерігається збільшення в зерні
вмісту білка та клейковини, що пояснюється прискоренням
темпів проходження заключних фаз вегетації. Четвертим
чинником формування якості зерна є норми висіву, між яки-
ми з урожайністю і якістю зерна існує пряма залежність. Як
правило, в загущених посівах зменшується маса 1000 зерен,
кількість зерен у колосі, вміст білка і клейковини. Останнім
чинником формування якості зерна є мінеральні добрива,
які потрібно оптимізувати з попередником, сортовими осо-
бливостями та умовами року. Зроблено висновок, що для
формування високоякісного зерна пшениці озимої потріб-
но гармонійно поєднувати попередники, обробіток ґрунту,
строк сівби, густоту посіву, живлення рослин та особливості
сортів.
УДК 633.111:631.559:631.165
2017.1.168. ЯРУ ПШЕНИЦЮ НЕЗАСЛУЖЕНО ВИТІСНЯ-
ЮТЬ З ПОЛІВ
/ Бобро М. // Пропозиція. — 2016. — № 10. —
С. 53.
Пшениця яра, сорти, технологія вирощування, врожай-
ність.
Відмічено, що пшеницю яру споконвічно вирощували хлі-
бороби України, зокрема у 1913 р. її висівали на площі
5,7 млн га. Зі створенням більш зимостійких сортів пшениці
озимої, площі посіву пшениці ярої почали скорочувати — у
повоєнні роки — до 1,2 млн га, нині — до 500 тис. га. Пше-
ниця яра слугує страховою культурою для пересіву загиблих
посівів пшениці озимої. Проте сучасні сорти ярої м’якої
пшениці мають високий потенціал урожайності і в умовах
виробництва можуть забезпечити 32–35 ц/га. Водночас ви-
рощування озимої і ярої пшениці стабілізує виробництво
продовольчого збіжжя, забезпечить сировиною потреби
макаронної промисловості та економіку імпорту зерна. Під-
раховано, що вирощування 80% озимої і 20% ярої твердої
пшениці зменшує виробничі затрати, підвищує рентабель-
ність виробництва та прибуток господарства (табл.).
УДК 633.111:633.1:631.527
2017.1.169. ХАРАКТЕР ФОРМУВАННЯ ТА ПРОЯВ ЗИ-
МОСТІЙКОСТІ ГІБРИДІВ І СОРТІВ ПШЕНИЦІ М’ЯКОЇ ОЗИ-
МОЇ ЗА УМОВ ПІВДЕННОГО СТЕПУ
/ Базалій В.В., Бой-
чук І.В., Бабенко Д.В., Базалій Г.Г. // Таврійський науковий
вісник. — Херсон, 2016. — Вип. 95. — С. 9–15. — Бібліогр.:
17 назв. Шифр 548327.
Пшениця озима, сорти альтернативного типу, успадку-
вання, зимостійкість, врожайність.
Наведено результати досліджень з характеру формуван-
ня, успадкування зимостійкості у гібридів пшениці озимої та
прояву її у типових сортів пшениці озимої та альтернативного
типу. Виявлено, що більшість сортів, впроваджених у вироб-
ництво на півдні, за потребою яровизації не значно відріз-
няються між собою (45–55 днів). Тому за пізніх строків сівби
вони різко знижують врожайність. Для адаптування до пізніх
строків сівби необхідно створювати і впроваджувати нові
альтернативні сорти (“умовні” дворучки і дворучки). Так, сорт
дворучка Кларіса за сівби 10 листопада сформував врожай-
ність 51,6 ц/га, що на 11,5 ц/га більше озимого сорту Дріада 1.
Проте сорти дворучки за сівби весною слід сіяти тільки в
“лютневі вікна”. Для підвищеної зимостійкості внутрішньо-
видових гібридів пшениці озимої характерні типи успадку-
вання: домінування більш зимостійких батьків, проміжне
і домінування менш зимостійких батьків. Більш зимостійкі
гібриди утворювались за схрещування високозимостійкі /
високозимостійкі — зимостійкість на рівні батьківських форм.
При схрещуванні середньозимостійких сортів між собою, у
гібридів виявлялась частка (до 28%) гібридів з зимостійкістю
більше ніж у батьківських форм. За зворотних схрещувань
успадкування ще недостатньо вивчене. За рекурентних —
слід приділяти увагу останньому компоненту схрещування,
який вносить у гібридний організм до 50% спадкових фак-
торів. Зроблено висновок, що сорти альтернативного типу
(Кларіса та ін.) необхідно використовувати на Півдні України
у пізні строки сівби як страхові. Більш зимостійкі гібриди
формуються при схрещуванні середньозимостійких сортів
між собою.
УДК 633.113:631.527:631.559
2017.1.170. СПЕЛЬТА: ДРЕВНЯ, НЕВІДОМО-ВІДОМА
/
Макаренко В. // Агроперспектива. — 2016. — № 8/9. — С. 28–
30.
Спельта, площі посіву, селекція, сорти, врожайність.
Відмічено, що в країнах Західної Європи спельту вирощу-
ють на площі понад 100 тис. га, передусім завдяки високим
дієтичним і поживним властивостям зерна, яке містить 18
незамінних амінокислот. Підвищена увага до спельти обу-
мовлена низкою чинників, серед яких можна назвати при-
датність для біологічного землеробства, невимогливість до
умов вирощування, здатність витримувати гірські, збіднені на
елементи живлення, ґрунти. Вона має високу зимостійкість,
стійкість до надмірного зволоження. Виділяють два підвиди
спельти: азіатський, який включає 40 різновидів та євро-
пейський, що включає 14 різновидів. У світовому зерновому
господарстві найпоширеніші сорти: Алькоран, Ober-cuner III,
Ardenne, Renval, Franken korn та Nirvana. Негативними влас-
тивостями спельти є важкий вимолот зерна (плівчастість),
ламкість колосового стрижня, відносно довгий вегетацій-
ний період, слабка посухостійкість, чутливість до хвороб.
В Україні селекція спельти ведеться в Інституті рослинництва
ім. В.Я. Юр’єва, Білоцерківському національному аграрному
університеті та в Уманському національному університеті
садівництва. Проте до Державного реєстру сортів рослин,
придатних для поширення в Україні, занесено лише один
сорт озимої спельти — Зоря України, який здатний формува-
ти врожайність 41,9 ц/га, вміст білка — 23,5%, клейковини —
52,5%, група якості клейковини — ІІІ.