Упрощенная HTML-версия
39
№ 1 (71), 2017
2017.1.166.
УДК 633.111:632.931.2
2017.1.162. ЗАЛЕЖНІСТЬ ФІТОСАНІТАРНОГО СТАНУ
ПОСІВІВ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ВІД ПОГОДНИХ УМОВ
/ Пе-
тренкова В.П., Лучна І.С., Боровська І.Ю. // Вісник Центру
наукового забезпечення АПВ Харківської області: наук.-ви-
робн. зб. — Х., 2016. — Вип. 20. — С. 60–68. — Бібліогр.:
10 назв. Шифр 547676.
Пшениця озима, фітосанітарний моніторинг, збудники
хвороб, погодні умови.
Наведено результати фітосанітарного моніторингу посівів
пшениці озимої, який проводили шляхом маршрутних об-
стежень для визначення складу фітопатогенного комплексу
та домінуючих видів шкідливих організмів в умовах Лівобе-
режного Лісостепу України впродовж 2008–2015 рр. Відмі-
чено, що за останні роки відбулися зміни погодних умов, що
вплинуло як на рослин-господарів, так і на склад шкідливих
організмів. Встановлено, що склад фітопатогенного комп-
лексу посівів пшениці озимої залежить від погодних умов,
які складаються напередодні висіву культури та впродовж
періоду вегетації. За умов достатнього зволоження у період
вегетації рослин домінуюче положення у фітопатогенному
комплексі займають збудники хвороб септоріозу та пірено-
форозу. У період посухи та зволоженості поширюються хво-
роби кореневих гнилей. В останні роки відбулося зниження
шкодочинності борошнистої роси, бурої іржі та твердої сажки,
що пояснюється якісним протруюванням насіння. Прояви
вірусних хвороб спостерігаються щороку, що відбувається
за рахунок розмноження комах-переносників та тривалого
їх живлення на рослинах в умовах теплих затяжних осінніх
періодів. Зроблено висновок, що запоруками високих урожаїв
пшениці озимої є підбір стійких сортів, систематичний моні-
торинг та своєчасний хімічний захист посівів.
УДК 633.85:631.527.8
2017.1.163. ТРАНСФОРМЕРИ ЗАВОЙОВУЮТЬ ПОЛЯ УК-
РАЇНИ? МІФИ ТА РЕАЛІЇ ВИРОЩУВАННЯ ГМ-СОНЯШНИ-
КУ
/ Гаряча лінія Hot Line // Пропозиція. — 2016. — № 11. —
С. 48–50.
ГМ-соняшник, характерні ознаки, міфи, реальність.
Відмічено, що незважаючи на відсутність дозволу на виро-
щування трансгенних культур, в Україні неофіційно прижили-
ся трансгенна соя і ріпак озимий. Останнім часом цей список
доповнив ГМ-соняшник. Проте офіційних шанувальників
ГМ-культур знайти непросто. Співробітникам журналу вда-
лося отримати згоду одного з аграріїв із Полтавщини, який
протягом двох років (2014–2015) вирощує ГМ-соняшник. Це
був фермер Степан Васильович (без афішування прізвища
та адреси). На одному з Днів поля оригінатори насіння харак-
теризували ГМ-соняшник високою врожайністю (до 5,0 т/га),
жаростійкістю, стійкістю до хвороб, гербіцидів, вилягання,
добрим зберіганням та життєздатністю пилка. Він також є
самозапильним, що не потребує бджолозапилення. Вирощу-
вання трансгенного соняшнику протягом двох років показало,
що більшість характеристик, крім бджолозапилення, не зна-
йшли свого підтвердження. Так у перший рік врожайність
ГМ-соняшнику становила 3,2 т/га (30 га), проти 2,8 т/га кла-
сичного гібрида, на другий рік, у більш вологому, навпаки,
3,3–3,4 т/га (50 га) проти 3,4–3,6 т/га класичного. Зроблено
висновок, що перспектива ГМ-соняшнику може бути через
10–15 років, а зараз це справа совісті кожного аграрія. Проте,
якщо Ви професіонал, то вирощуйте перевірені гібриди, які
ще не підводили аграріїв.
УДК 633:633.1:631.559
2017.1.164. УКРАЇНА ЗІБРАЛА НАЙБІЛЬШИЙ УРОЖАЙ
ЗЕРНОВИХ ЗА ВСЮ ІСТОРІЮ НЕЗАЛЕЖНОСТІ
/ Прес-служ-
ба Мінагрополітики // Agroexpert. — 2017. — № 1. — С. 6.
Урожай польових культур, культури (зернові, зернобобові
та технічні).
Відмічено, що виробництво зерна колосових і зернобобо-
вих культур у заліковій вазі торік становило 66 млн т, що є
рекордним в історії України та на 5,9 млн т більшим, ніж у
2015 р. Урожайність становила: пшениці — 42,1 ц/га, жита —
27,3, кукурудзи — 66,0 та гороху — 31,3 ц/га, що є рекорд-
ними показниками. Загалом, середня врожайність сягнула
46,1 ц/га, що на 5 ц/га більше, ніж у 2015 р. Зокрема україн-
ські аграрії зібрали 26 млн т пшениці, майже 28 млн т кукуру-
дзи на зерно, 9,4 млн т ячменю за врожайності 33,0 ц/га, жи-
та — 391,5 тис. т, вівса — 499 тис. т за врожайності 23,9 ц/га,
гречки — 176,4 тис. т за врожайності 11,5 ц/га, гороху —
745,6 тис. т, рису — 64,8 тис. т за врожайності 54,0 ц/га.
Урожай технічних культур: буряків цукрових — 13,9 млн т за
врожайності 482,4 ц/га, соняшнику — 13,6 млн т за врожай-
ності 22,4 ц/га, сої — 4,3 млн т за врожайності 23,1 ц/га.
РОСЛИННИЦТВО. Хлібні злаки. Зернові культури
УДК 633.1
633.1 Хлібні злаки. Зернові культури
Науковий референт — доктор с.-г. наук ШЕЛЕПОВ В.В.
Науковий консультант — член-кореспондент НААН ТАНЧИК С.П.
УДК 633.111/.14:631.547.3:551.632.111.5
2017.1.165. ФАКТОРИ ЗИМОСТІЙКОСТІ ОЗИМИХ ЗЕР-
НОВИХ КУЛЬТУР
/ Авраменко С., Попов С., Циганко В. //
Пропозиція. — 2016. — № 10. — С. 60–64.
Пшениця озима, жито озиме, зимостійкість, строки
сівби, метеорологічні умови.
Відмічено, що в Україні вірогідність загибелі пшениці ози-
мої на третині площі посіву спостерігається двічі-тричі за 10
років, озимих жита і тритикале — один–три рази. Проблема
зимо- та морозостійкості озимих зернових культур є од-
нією із найважливіших в економіці сільського господарства
і її успішне вирішення сприятиме збільшенню зернового
балансу в країні. Перезимівлю озимих культур визначають
двома термінами: морозостійкістю — стійкістю до низьких
температур і зимостійкістю — стійкістю рослин до комплексу
умов зимівлі. Наукою доведено, щоб витримати комплекс
умов зимівлі, рослини восени повинні пройти дві фази загар-
тування: нагромадження цукрів та їх зводнення. Тривалість
цих періодів сягає 25–50 діб, проте щоб не закінчився процес
яровизації. Стародавні сорти пшениці мали період яровизації
від 90 до 105 діб і зимостійкість від 8,0 до 8,5 балів. Сучасні
сорти — відповідно від 50 до 95 діб і від 1,5 до 7,5 балів.
Вважається, що на формування продуктивності нових сортів
озимих зернових впливають строки сівби. Вони мають комп-
лексний вплив, що у подальшому позначається на процесах
проходження фаз органогенезу, стійкості до умов зимівлі,
ураження хворобами і шкідниками. Проте осінній період ве-
гетації рослин є вирішальним. Наслідки допущених восени
помилок у подальшому неможливо виправити застосуванням
певних агротехнічних прийомів. Більш сприятливі оптималь-
ні умови для сівби озимих настають за середньодобової
температури повітря 14–16°С, а осіння вегетація триває
45–55 днів. За даними досліджень Інституту рослинництва
ім. В.Я. Юр’єва, це період 10–12 вересня. Однак переважна
більшість дослідників схильна вважати, що пізні строки сівби
більш сприятливі для формування продуктивності пшениці
озимої. Це питання слід розглядати двояко: щодо продуктив-
ності — можливо, а щодо перезимівлі — кращим є середній
строк сівби. Крім строків сівби, на перезимівлю впливають
попередники і біологічні особливості сорту. Зроблено висно-
вок, що для визначення перезимівлі озимих слід враховувати
конкретні метеорологічні, агротехнологічні умови та біологічні
особливості сортів.
УДК 633.111:551.632.111.5
2017.1.166. ЗИМОВИЙ МОНІТОРИНГ ОЗИМИНИ
/ Олій-
ник К., Юла В. // The Ukrainian farmer. — 2017. — № 1. —
С. 22–26.