Упрощенная HTML-версия
38
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
РОСЛИННИЦТВО. Загальні питання
2017.1.158.
Проаналізовано роботу елеваторів в Україні по прийман-
ню зерна й визначенню його якості. Виявлено, що власники
елеваторів доводять “план” до лабораторій з визначення
якості зерна по його фальсифікації, який стартує від 3% і
вище. Через таку “планову фальсифікацію” і інфляцію витрат,
елеватори тільки й виживають. Власна лабораторія з визна-
чення якості зерна не відповідає сучасним потребам. Цьому
сприяють ДСТУ та обладнання, які спираються на методи
майже 60-річної давнини. В країнах Західної Європи вико-
ристовується обладнання, яке за 5–6 хв визначає не лише
основні показники зерна, а й додаткові — число падіння та
клейковини. Обслуговують лабораторію лише 2 працівники,
які не тільки роблять аналізи, а й зважують зерно і вирішують
у який силос його направити для зберігання. Обладнання
всіх лабораторій елеваторів обслуговує лише одна фірма, а
відтак, усі прилади відкалібровані однаково. Прикладом є ла-
бораторії елеваторів в Естонії. Зроблено висновок, що точне,
чесне й швидке визначення якості зерна нашим власникам
елеваторів невигідне ні зараз, ні в далекій перспективі —
оскільки це прямий шлях до їх розорення.
УДК 633.1:631.527:631.524.022
2017.1.158. МОДЕЛЬСОРТУ ТРИТИКАЛЕОЗИМОГОСПИР-
ТОДИСТИЛЯТНОГО НАПРЯМУ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕРНА
/
Стариченко В.М., Штакал М.І., Голик Л.М., Кирильчук А.М.,
Ткачова Н.А. // Збірник наукових праць ННЦ “Інститут зем-
леробства НААН”. — К., 2016. — Вип. 1. — С. 133–139. —
Бібліогр.: 10 назв. Шифр 547523.
Тритикале озиме, модель сорту, біоетанол, селекційно-
генетичні показники.
Відмічено, що в Україні джерела для виготовлення біо-
палива можна розташувати в такій послідовності: кукурудза,
тритикале, пшениця, сорго, просо, буряки цукрові, соняшник,
ріпак. Проте ці культури досить суттєво відрізняються за
ефективністю переробки збіжжя в етанол. Найвищі показ-
ники виходу етанолу відмічено у сортів пшениці, тритикале
та гібридів кукурудзи. Підвищити вихід етанолу у тритикале
можна за допомогою селекції, змінивши якісні показники зер-
на. Для цього потрібно звернути увагу на наступні показники:
урожайність (10–12 т/га), вміст крохмалю (70–75%), крупність
насіння (55–60 г), вміст білка (6,5–8%), лінійні розміри гранул
крохмалю (20–23 мкм), стійкість гранул до механічного руй-
нування (8–9 бал.), співвідношення амілози до амілопектину
(табл.). Використовуючи ці показники, в процесі селекції
можна створити сорти тритикале з виходом спирту понад
450–600 л з 1 т шроту, що виведе тритикале в лідери серед
біоенергетичних культур.
УДК 633.11:632.51+038:631.582.9
2017.1.159. БУР’ЯНИ ТА ХВОРОБИ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ
ЗА ОРГАНІЧНОГО ВИРОЩУВАННЯ
/ Сторчоус І.М., Ми-
хайленко С.В. // Захист і карантин рослин: міжвід. темат.
наук. зб. — К., 2015. — Вип. 61. — С. 261–266. — Бібліогр.:
10 назв. Шифр 06 547786.
Пшениця озима, бур’яни, хвороби, органічне вирощування.
Описано поширення бур’янів та хвороб у посівах пшениці
озимої за органічного вирощування в центральній частині
Лісостепу України впродовж 2013–2015 рр. Визначення за-
бур’янення та розвитку хвороб проводили на посіві сорту
Мірлена. У середньому за роки досліджень встановлено,
що найбільш поширеними видами в посіві пшениці були
дводольні бур’яни, які представляли 9 видів (57% загальної
чисельності) — осот рожевий, осот жовтий, березка польова,
щириця звичайна, лобода біла та ін. Однодольні бур’яни
займали 43% — мишій зелений, просо куряче та ін. Більш
поширеними хворобами були — борошниста роса, бура іржа,
фузаріоз і септоріоз колоса. Найбільше ураження хворобами
спостерігали у 2013 р., умови якого були оптимальними для
їх розвитку. Зроблено висновок, що моніторинг посівів умож-
ливлює своєчасне проведення обробки посівів біологічними
препаратами і зменшення втрат врожайності.
УДК 633.111:631.527:575+577.1
2017.1.160. ПОШИРЕНІСТЬ ПШЕНИЧНО-ЖИТНІХ ТРАНС-
ЛОКАЦІЙ IBL/IRS I IAL/IRS У СОРТІВ ПШЕНИЦІ М’ЯКОЇ
ОЗИМОЇ УКРАЇНСЬКОЇ СЕЛЕКЦІЇ
/ Козуб Н.О., Созінов І.О.,
Карєлов А.В., Бідник Г.Я., Дем’янова Н.О., Блюм Я.Б., Со-
зінов О.О. // Захист і карантин рослин: міжвід. темат. наук.
зб. — К., 2015. — Вип. 61. — С. 148–185. — Бібліогр.:
19 назв. Шифр 06 547786.
Пшенично-житні транслокації, пшениця озима м’яка,
сорти, селекція.
Проаналізовано поширеність пшенично-житніх транслока-
цій IBL/IRS та IAL/IRS, які несуть низку генів стійкості проти
хвороб серед 369 сортів пшениці м’якої озимої української
селекції. На даний час відомо понад 47 Rm-генів стійкості
проти борошнистої роси, 57 Sr-генів — проти стеблової іржі,
53 Yr-генів — проти жовтої іржи та 71 Lr-генів — проти бурої
іржи. Пшенично-житня транслокація IBL/IRS є найбільш по-
ширеною чужинною транслокацією серед сортів пшениці.
Першим сортом у союзі з транслокацією IBL/IRS був сорт
Кавказ, який був більш врожайним і стійким до хвороб, з
транслокацією IAL/IRS — американський сорт Amigo. Транс-
локація IBL/IRS є більш поширеною серед сортів зони Лісо-
степу і її мають 38% сучасних сортів. Транслокація IAL/IRS
почала зростати в останні 20 років і її мають 18% сортів.
Зростання відсотків сортів з пшенично-житніми транслока-
ціями свідчить про їх позитивний вплив як на стійкість проти
хвороб, так і врожайність.
УДК 633.111:631.527:631.529
2017.1.161. ОПТИМІЗАЦІЯ ПАРАМЕТРІВ СТРУКТУРИ
ВРОЖАЮ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ
/ Лихочвор В.В. // Агроном. —
2016. — № 4. — С. 58–64.
Пшениця озима, технологія вирощування, елемент
структури врожаю, врожайність.
Наведено результати аналізу літературних джерел з ви-
вчення впливу технологій вирощування на елементи струк-
тури врожаю пшеничного поля. Агрофітоценоз пшеничного
поля складається із рослин пшениці озимої, інших культурних
видів, бур’янів, мікроорганізмів тощо, між якими йде конку-
рентна боротьба за поживні речовини і виживаність. Проте
продуктивність пшеничного поля визначається: густотою
стояння рослин, густотою продуктивного стеблостою та
масою зерна з колоса. Густота стояння рослин з самого по-
чатку зумовлюється за всіх норм висіву польовою схожістю
насіння. Зниження польової схожості на 1% призводить до
перевитрат високоякісного посівного зерна і зменшення вро-
жайності на 1,0–1,5%. Другим фактором формування густоти
стояння рослин є їх загибель під час зими і у весняно-літній
періоди. У середньому в Україні за ці періоди в умовах Лісо-
степу втрачається 19–25%, а в окремі роки — навіть до 60%
рослин. За багатьма даними, густота стояння рослин перед
збиранням не завжди визначає врожай поля. Оптималь-
ною густотою стояння рослин є 100–400 рослин/м
2
. Другим
фактором формування врожаю є густота продуктивного
стеблостою, яка формується нормами висіву, польовою
схожістю та виживанням рослин під час вегетації. Якщо
густота стояння рослин постійно зменшується, то густота
продуктивного стеблостою за рахунок коефіцієнта кущення,
має тенденцію до збільшення. Проте існує два протилежних
погляди на значення коефіцієнта кущення. Одні дослідники
вважають кущення вагомим резервом росту врожаю, інші —
збільшення кількості пагонів призводить до зниження вро-
жаю. Проте більшість дослідників вважають, що багатоколосі
рослини сприяють збільшенню врожаю поля, ніж одноколосі.
Так, за даними Г. Пікуша і Л. Демишева, маса зерна однієї
рослини на фоні N
90
P
60
K
60
у двостеблової рослини порівняно
з одностебловими зростала на 84,8%; у тристеблових —
на 158; чотиристеблових — на 209; шестистеблових — на
177%. Технологія вирощування з високими нормами висіву
і продуктивним кущенням 1,5 колоса, навіть якщо й забез-
печує одержання оптимального врожаю, потребує більших
матеріальних затрат — зростає вартість насіння та засобів
захисту рослин. Останнім фактором продуктивності поля є
продуктивність колоса, яка залежить від довжини і щільності
колоса, числа колосків і зерен у колосі та маси 1000 зерен.
Ці фактори можна регулювати відповідними елементами
технологій вирощування. Зроблено висновок, що отримання
максимальної врожайності пшениці залежить від багатьох
параметрів, кожен із яких потребує особливої уваги. Ре-
комендації вчених щодо коефіцієнта кущення на рівні 1,5
колоса на рослину є помилковими в сучасних технологіях
одержання високих врожаїв пшениці озимої.
УДК 633/635; 633.0