Стр. 37 - rj_2017_01

Упрощенная HTML-версия

37
№ 1 (71), 2017
2017.1.157.
за рахунок використання тісних асоціацій між маркерами і
локусами агрономічних ознак. Вивчено мінливість кількісних
агрономічно цінних ознак, серед яких ті, що формують габітус
рослини, ознаки морфології волоті, складові продуктивності
та біохімічні на гібридних популяціях (ГК26
×
Мо17) F
2
та F
3
з використанням SSR-, RAPD- та ISSR-маркерів. Одержані
маркери використано для розроблення технології прогнозу-
вання рівня розвитку кількісних ознак у популяціях кукурудзи
на підставі їх зв’язку з ДНК-маркерами. Узагальнено дані з
маркування кількісних ознак продуктивності (урожайність
зерна, маса 100 зерен, довжина качана, глибина зерна, ін-
дивідуальна продуктивність) у популяціях (ГК26/Мо17) F
2
–F
4
.
Збереження маркувальної здатності поліморфних локусів
ДНК можна вважати суттєвим доказом тісного зчеплення
маркера з локусом кількісної ознаки. За 20 МС локусами
проаналізовано 188 ліній та гібридів кукурудзи; для кожного
генотипу отримано комбінації алелів МС локусів. МС локус
кодовано буквами англійського алфавіту (A-T). Як нижній
індекс використано розмір алеля даного локусу у парах
нуклеотидів. Лінії та гібриди кукурудзи (загалом 188) зафіксо-
вано у вигляді ідентифікаційних формул. Оцінено генетичне
різноманіття ліній за допомогою ММ для встановлення мож-
ливості прогнозування гетерозису простих гібридів. Виявлен-
ня у батьківських компонентів МС локусів, тісно пов’язаних
з ознаками продуктивності, запропоновано використовувати
для індивідуального генотипного прогнозу розвитку певних
агрономічних ознак, що дає змогу значно прискорити добір
потрібного матеріалу вже за рік та уможливить генетичне
поліпшення базових популяцій кукурудзи і використання їх
як вихідний матеріал для гетерозисної селекції. Молекулярні
маркери дають можливість проводити комплексну оцінку лінії
чи гібрида кукурудзи.
УДК 60:633.63:577.213.3
2017.1.154. РОЗРОБЛЕННЯ МУЛЬТИПЛЕКСНОЇ СИСТЕМИ
ПЛР ДЛЯ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ, ТОЛЕРАНТ-
НИХ ДО ДІЇ ГЛІФОСАТУ
/ Присяжнюк Л.М., Шитікова Ю.В.,
Волчков О.О. // Сортовивчення та охорона прав на сорти
рослин. — 2016. — № 4. — С. 63–69. — Бібліогр.: 20 назв.
Ген cp 4 epsps, 35S промотор, трансгенні буряки цукрові,
параметри ампліфікації.
Мета досліджень — створити мультиплексну систему іденти-
фікації толерантних до гліфосату буряків за допомогою муль-
типлексної полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Розроблено
ПЛР із системою праймерів, гомологічних до послідовностей
35S промотора, гена cp 4 epsps та гена внутрішнього контро-
лю буряків цукрових (als), що дає змогу мінімізувати кількість
реактивів та рослинного матеріалу для проведення аналізу, а
також зменшити час для досліджень великої кількості зразків.
Для проведення мультиплексної ПЛР з визначення толерант-
них до дії гліфосату буряків цукрових реакційна суміш має
містити (кінцеві концентрації): праймери до 35S промотору —
по 0,5 мкМ, праймери до гена cp 4 epsps — по 1 мкМ; до
гена als — по 0,2 мкМ; дНТФ — 200 мкМ; 1
х
сольовий буфер;
2 мМ MgCl
2
; 1 од. Tag-полімерази, а також такі значення тем-
пературних режимів: крок 1 (початкова денатурація) 95°С —
3 хв; крок 2 (напрацювання специфічних продуктів реакції):
денатурація 95°С — 45 с; гібридизація праймерів 55°С —
50 с; елонгація 72°С — 1 хв; кількість циклів — 40; крок 3
(кінцева елонгація) 72°С — 6 хв. Розроблений підхід до іден-
тифікації елементів трансгенної конструкції, інтеграція якої
в геном буряків цукрових забезпечує толерантність до дії
гліфосату, дасть можливість проводити індивідуальну оцінку
селекційного матеріалу буряків цукрових з метою одержання
гібридів зі стабільним рівнем експресії трансгена.
РОСЛИННИЦТВО. Загальні питання
УДК 633/635; 633.0
633/635 РОСЛИННИЦТВО
633.0 Загальні питання
Науковий референт — доктор с.-г. наук ШЕЛЕПОВ В.В.
Науковий консультант — член-кореспондент НААН ТАНЧИК С.П.
УДК 631.559:631.6:581.52(477.72)
2017.1.155. НАУКОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ТА ПРАКТИЧ-
НЕ ВИКОРИСТАННЯ АГРОМЕТЕОРОЛОГІЧНИХ МЕТОДІВ
ПРОГНОЗУВАННЯ ВРОЖАЙНОСТІ ПОЛЬОВИХ КУЛЬТУР В
УМОВАХ ЗРОШЕННЯ
/ Біляєва І.М. // Таврійський науковий
вісник. — Херсон, 2015. — Вип. 94. — С. 8–14. — Бібліогр.:
7 назв. Шифр 548325.
Зрошення, погодні умови, вологозабезпеченість, про-
дуктивність.
Наведено результати досліджень з наукового обґрунтуван-
ня та практичного використання агрометеорологічних мето-
дів прогнозування врожайності польових культур в умовах
зрошення Херсонської області. Метеорологічні фактори без-
посередньо впливають на продуктивність с.-г. культур, еко-
номічні та енергетичні показники зрошуваного землеробства.
Тому за допомогою врахування особливостей погодних умов
можна дослідити вологозабезпеченість ґрунту поля, встано-
вити оптимальні поливні та зрошувальні норми, науково об-
ґрунтувати елементи технології вирощування с.-г. культур на
зрошуваних землях. Агрометеорологічна інформація здатна
забезпечити підвищення врожайності на 20–25%, економію
поливної води на 15–30%, сприяє максимізації прибутків та
покращує меліоративний стан ґрунтів.
УДК 633.1:631.165“324”
2017.1.156. МИРОВОЙ РЫНОК ЗЕРНОВЫХ КУЛЬТУР В
ДЕКАБРЕ
/ Черненко И. // АПК-информ: Итоги. — 2017. —
№ 1. — С. 59–60.
Світове виробництво зерна пшениці, експорт пшениці,
країни.
Відмічено, що у 2015/16 сільськогосподарському році
у світі вироблено 735494 тис. т зерна пшениці, що на
9,9% більше минулого року. Основними виробниками
були: Китай — 130190 тис. т (+3,1%), країни ЄС — 160012
(+2,0%), Індія — 86530 (-10%), Росія — 61044 (+3,3%) та
США — 56117 тис. т (+1,7%). Україна у 2016 р. одержала
27274 тис. т (+10,2%) і зайняла 8-ме місце після Канади.
На 2017 р. більшість країн-виробників зерна пшениці пла-
нують збільшити виробництво зерна в цілому на 2,1% і
одержати 751263 тис. т. Найбільший відсоток планового
виробництва зерна пшениці очікується: в Австралії +34%
(33000 тис. т), Казахстані — +20% (16500 тис. т) та Росії —
+17,9% (72000 тис. т). Україна планує зменшити виробництво
зерна пшениці на 1,0% порівняно з 2015/16 роком. У 2016 р.
у світі було експортовано 172491 тис. т зерна пшениці або
на 4,9% більше (164421 тис. т) порівняно з минулим роком.
Більше всіх експортували зерна: країни ЄС — 34677 тис. т,
Росія — 25543, Канада — 22134, США — 21094 і Австра-
лія — 16124 тис. т. Україна експортувала 17431 тис. т, що
на 54,7% більше експорту 2015 р. і зайняла 5-те місце піс-
ля США. У 2017 р. більше зерна планують експортувати:
Пакистан — на 50%, Бразилія — на 51,1%, Австралія — на
49%. Україна планує зменшити експорт пшениці на 11,1%
(15500 тис. т).
УДК 633.1:631.243.32
2017.1.157. ЧИ РОЗІРВЕМО ЗАМКНУТЕ КОЛО?
/ Хар-
сун О. // The Ukrainian farmer. — 2017. — № 1. — С. 13.
Елеватори зерна, лабораторії якості зерна, обладнання,
економічна ефективність.