Упрощенная HTML-версия
17
№ 1 (71), 2017
2017.1.68.
ЦЕРНИ Й ЕСПАРЦЕТУ ЯК ФІТОМЕЛІОРАНТНИХ КУЛЬТУР
/
Огородня А.І. // Агрохімія і ґрунтознавство: міжвід. темат.
наук. зб. — Х., 2016. — Вип. 85. — С. 105–108. — Бібліогр.:
7 назв. Шифр 06 548181.
Чорнозем опідзолений, фізико-хімічні властивості, багато-
річні трави, фітомеліоративні культури.
Висвітлено результати визначення фізико-хімічних харак-
теристик чорнозему опідзоленого важкосуглинкового, на яко-
му протягом трьох років поспіль в умовах польового досліду
вирощували багаторічні трави — люцерну та еспарцет як
фітомеліоративні культури. Виявлено поліпшення параметрів
деяких фізико-хімічних властивостей чорнозему опідзоленого
на ділянках, де вирощували багаторічні трави порівняно з
контролем — польовими культурами: активність іонів (pH
i pCa), вміст обмінних кальцію і магнію, кислотно-основна
буферність (табл.). Констатовано, що вирощування багато-
річних трав сприяє оптимізації кислотно-основної рівноваги
та кальцієвого режиму ґрунту завдяки накопиченню кальцію
у верхньому шарі ґрунту.
УДК 631.461
2017.1.64. БІОЛОГІЧНА АКТИВНІСТЬ ҐРУНТУ ПРИ ЗА-
СТОСУВАННІ NO-TILL ОБРОБІТКУ
/ Скороход О.Г., Жучен-
ко С.І., Пчелінцев І.М., Сироватко К.В. // Вісник Дніпропет-
ровського державного аграрного університету. — 2013. —
№ 2. — С. 40–43. — Бібліогр.: 4 назви.
Біологічна активність ґрунту, гуміфікація, no-till обробі-
ток, оранка, мікрофлора.
Досліджено вплив no-till обробітку та оранки на біоло-
гічну активність ґрунту. Зазначено, що за довготривалого
застосування no-till технології на чорноземах Північного
Степу України відбувається значне поліпшення біологічної
активності ґрунту і його здатності до гуміфікації рослинних
решток. Це пов’язано з урізноманітненням видового складу
мікрофлори та її демаркацією за профілем ґрунту. На від-
міну від оранки, нульовий обробіток змінює інтенсивність
гуміфікаціїї поживних решток та якісний напрям утворення
специфічної частини органічної речовини, сприяючи перехо-
ду від утворення нестійких кислих фульвокислот до стійкого
гуміну та гумінових кислот.
УДК 631.48
2017.1.65. ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА ЯКОСТІ ЧОРНОЗЕ-
МІВ ТИПОВИХ РІЗНИХ ЕКОСИСТЕМ
/ Дегтярьов Ю.В. //
Вісник Харківського національного аграрного університету
ім. В.В. Докучаєва: зб. наук. пр. — Х., 2016. — № 1. —
С. 76–81. — (Сер. Ґрунтознавство, агрохімія, землеробство,
лісове господарство, екологія ґрунтів). — Бібліогр.: 4 назви.
Шифр 548186.
Чорнозем типовий, екосистеми, бонітування, зведений
показник якості ґрунтів.
Проведено оцінку якості ґрунтів цілинних, перелогових,
орних з використанням агроекологічного методу бонітування,
розробленого проф. А.І. Сірим, а також розрахунок зведеного
показника якості ґрунтів за Т.О. Гринченком. Оцінка якості
дала можливість виявити напрям розвитку досліджуваних
цілинних, орних та перелогових чорноземів типових. Уста-
новлено, що найвищі бали бонітету (93) мають чорноземи
типові цілинні; перелогове використання чорноземів після
50–60-річного розорювання зумовило формування ґрунтів
першої групи якості (82–84 бали), а орні ґрунти мають по-
казники найнижчої якості (59 балів) і відповідають п’ятому
класу якості земель (задовільні землі). Розорювання чорно-
земів викликає зниження їх якості. Таким чином, розрахунок
бонітету підтверджує наявність і дає змогу виділити серед
типу природних чорноземів, що розвиваються за гумусово-
акумулятивним процесом ґрунтоутворення, тип агрочорнозе-
мів, розвиток яких відбувається за агрогенно-акумулятивним
процесом.
УДК 631.484
2017.1.66. СЕЗОННАЯ ДИНАМИКА ЭКОМОРФИЧЕСКОГО
СТРОЕНИЯ ЧЕРНОЗЁМА
/ Задорожная Г.А. // Агрохімія і
ґрунтознавство: міжвід. темат. наук. зб. — Х., 2016. — Вип.
85. — С. 53–60. — Библиогр.: 24 назв. Шифр 06 548181.
Чорнозем, екоморфічна будова чорнозему, твердість
ґрунту, екоморфічний коефіцієнт варіації.
Протягом одного року досліджувалась варіабельність твер-
дості чорнозему звичайного. Вивчено зміни середніх значень
твердості ґрунту і коефіцієнта варіації даних пошарово через
кожні 5 см на глибину 50 см. Відмічено, що середнє значення
твердості чорнозему звичайного збільшується з глибиною: в
квітні це збільшення несуттєве і носить тенденційний харак-
тер, у травні приріст значення досліджуваної ознаки закономір-
ний, у середині літа на глибині 50 см середнє значення твер-
дості ґрунту збільшується більше ніж утричі від значень, які
спостерігалися на поверхні (від 1,58±0,64 до 6,64±1,87 МПа).
Коефіцієнт варіації твердості ґрунту найбільш варіативний
у верхніх шарах ґрунту (0–20 см) з локальним максимумом
у шарі, який знаходиться на 10 см вниз по профілю (24,99–
35,87%). Шляхом геостатичного аналізу проведено двомірне
картографування будови ґрунту і установлено ступінь про-
сторової залежності даних. Описано зміни будови ґрунтових
екоморф протягом вегетаційного періоду.
АГРОТЕХНІКА
УДК 631.5
631.5 АГРОТЕХНІКА
Науковий референт — доктор с.-г. наук ШЕЛЕПОВ В.В.
Науковий консультант — член-кореспондент НААН ТАНЧИК С.П.
УДК 631.147:477
2017.1.67. СУЧАСНІ РЕАЛІЇ ОРГАНІЧНОГО ЗЕМЛЕРОБ-
СТВА В УКРАЇНІ
/ Дюдяєва О.А., Бреус Д.С., Петухов М.О. //
Таврійський науковий вісник. — Херсон, 2016. — Вип. 96: С.-г.
науки. — С. 191–197. — Бібліогр.: 9 назв. Шифр 548329.
Органічна продукція, агровиробництво, сертифікація,
нормативно-правова база.
Наведено аналіз стану та розвитку органічного землероб-
ства в світі і, зокрема, в Україні. Виявлено, що за даними
Міжнародної організації органічного землеробства (IFOAM)
у 2015 р. органічне землеробство практикувалось у 172 країнах
на площі 43,64 млн га. Лідером за обсягами виробництва орга-
нічної продукції є США (24,3 млрд ), Німеччина (7,6 млрд ),
Франція (4,4 млрд ) і Китай (2,4 млрд
€
). Україна також наро-
щує виробництво органічної с.-г. продукції. Так, якщо у 2002 р.
було тільки 31 сертифіковане органічне господарство, то в
2013 р. їх кількість зросла до 175, а на кінець 2015 р. — до
250 господарств. Зроблено висновок, що український аграр-
ний сектор має безперечні перспективи розвитку органічного
землеробства і найближчим часом може увійти до двадцяти
світових лідерів з виробництва органічної с.-г. продукції.
Проте для сталого розвитку цього напряму необхідно удос-
коналити нормативно-правову базу, оздоровити інвестицій-
ний клімат, комплексно оцінити земельні ресурси щодо їх
можливості для органічного землеробства.
УДК 631.5
2017.1.68. ПАРОВА ПШЕНИЦЯ
/ Горбатенко А., Судак Н.,
Шапка В. // The Ukrainian farmer. — 2016. — № 11. — С. 72–
76.
Пшениця озима, чистий пар, способи обробітку поперед-
ника, врожайність.
Наведено результати вивчення чинників, що впливають на
врожайність і якість зерна пшениці озимої за вирощування
після чорного пару у короткоротаційній сівозміні в умовах
Північного Степу України впродовж 2011–2015 рр. Вивчали
чистий пар за полицевого обробітку на глибину 25–27 см,
мульчувального восени на глибину 10–12 см і плоскорізного
розпушування навесні на глибину 12–14 см обробітку поперед-
ника (кукурудза). Оцінку способів основного обробітку ґрунту