Упрощенная HTML-версия
16
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2017.1.58.
УДК 631.4
ҐРУНТОЗНАВСТВО
приповерхневих шарах і максимальними — у ґрунтотворній
породі. Причому, з глибини 10 см до 70 см показники однако-
ві. Визначено, що щільність твердої фази у межах ґрунтового
профілю чорнозему типового незалежно від використання
була стабільною й коливалася у вузьких межах.
УДК 631.433.5:631.461
2017.1.58. ВПЛИВ ТРАДИЦІЙНОЇ ТА ОРГАНІЧНОЇ СИС-
ТЕМ ЗЕМЛЕРОБСТВА НА ДИНАМІКУ ЕМІСІЇ ВУГЛЕКИСЛО-
ГО ГАЗУ ТА ФЕРМЕНТАТИВНУ АКТИВНІСТЬ ЧОРНОЗЕМУ
ОПІДЗОЛЕНОГО
/ Сябрук О.П., Цигічко Г.О. // Агрохімія і
ґрунтознавство: міжвід. темат. наук. зб. — Х., 2016. — Вип.
85. — С. 82–87. — Бібліогр.: 15 назв. Шифр 06 548181.
Система землеробства, чорнозем опідзолений, емісія
вуглекислого газу, ферментативна активність чорнозему
опідзоленого.
Висвітлено проблему впливу різних систем землеробства
на динаміку продукування вуглекислого газу та фермен-
тативну активність чорнозему опідзоленого. Досліджено
дві системи землеробства: традиційну, із внесенням міне-
ральних добрив, та органічну — без органічних добрив (із
заорюванням побічної продукції) і за відмови від мінеральних
добрив штучного походження. Виявлено, що динаміка інтен-
сивності виділення вуглекислого газу з ґрунту (коливання
показника від 340 до 575 ррт) більшою мірою залежить від
гідротермічних умов, ніж від рівня біологізації землеробства.
Констатовано, що параметри дегідрогеназної та поліфено-
локсидазної активності ґрунту були на достатньому рівні як
за органічної, так і за традиційної систем землеробства, а
інвертазна активність чорнозему опідзоленого за органічної
системи землеробства посилилась.
УДК 631.434.1
2017.1.59. АГРОФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ПОСІВНОГОША-
РУ ҐРУНТУ ПЕРЕД СІВБОЮ ЯРИХ КУЛЬТУР
/ Бородін А.Л. //
Агрохімія і ґрунтознавство: міжвід. темат. наук. зб. — Х.,
2016. — Вип. 85. — С. 96–99. — Бібліогр.: 11 назв. Шифр
06 548181.
Передпосівний обробіток ґрунту, темно-сірий опідзо-
лений ґрунт, чорнозем типовий, посівний шар, структура
ґрунту, агрофізичні властивості ґрунту.
Досліджено агрофізичні властивості темно-сірого опід-
золеного важкосуглинкового ґрунту та чорнозему типового
важкосуглинкового у межах посівного шару. Виявлено, що
агрофізичні властивості темно-сірого опідзоленого ґрунту,
сформовані у межах посівного шару традиційним передпо-
сівним обробітком, відрізнялися від припустимих (згідно з
чинними агровимогами): були наявні брили, вміст агрегатів
агрономічно корисного розміру був значно меншим за при-
пустимий; щільність будови посівного шару — зависокою.
Протягом осінньо-зимового періоду формувалися добрі за-
паси вологи. Параметри структури чорнозему типового перед
сівбою були припустимими за винятком наявності у посів-
ному шарі брилистих грудок. Обробіток ґрунту експеримен-
тальним знаряддям сформував кращу структуру надпосівно-
го шару, ніж традиційний обробіток.
УДК 631.434.1
2017.1.60. СТРУКТУРНО-АГРЕГАТНИЙ СКЛАД ЧОРНО-
ЗЕМУ ОПІДЗОЛЕНОГО ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
ЗА РІЗНОГО ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ В АГРОЦЕНОЗАХ
/
Матвіїв Г.М., Кравченко Ю.С. // Вісник Харківського націо-
нального аграрного університету ім. В.В. Докучаєва: зб. наук.
пр. — Х., 2016. — № 1. — С. 96–100. — (Сер. Ґрунтознавство,
агрохімія, землеробство, лісове господарство, екологія ґрун-
тів). — Бібліогр.: 7 назв. Шифр 548186.
Чорнозем опідзолений, структурно-агрегатний склад,
обробіток ґрунту, протиерозійна здатність ґрунту, кое-
фіцієнт структурності.
Висвітлено результати досліджень структурно-агрегатного
стану чорнозему опідзоленого Західного Лісостепу України
за різного його використання. Встановлено, що з часом,
у процесі с.-г. використання, агрегатний склад ґрунту сут-
тєво змінювався. Найбільший вміст серед інших агрегатів
займала брилиста фракція розміром >10 мм. С.-г. машини,
які використовувались під час обробітку ґрунту протягом
весняно-літніх польових робіт, подрібнювали макроагрегати
0–5 см шару ґрунту і збільшували вміст пилуватих фракцій.
Найбільший вміст пилуватих (<0,25 мм) фракцій утворював-
ся у саду — 8,94% та на ділянці, де вирощувався столовий
буряк — 8,61%. Протиерозійна здатність ґрунту найкраще
забезпечувалась у варіанті із польовою сівозміною, де вміст
дефляційно стійких часток (>1 мм) був більшим, ніж у саду
та на ділянці із овочевою сівозміною, що свідчить про висо-
кий потенційний ризик впливу дефляційних процесів на цих
варіантах. Відмічено, що незалежно від системи обробітку
ґрунту, структурний стан чорнозему опідзоленого оцінювався
як добрий — за вмістом агрономічно цінних агрегатів і від-
мінний за коефіцієнтом структурності.
УДК 631.445.31.472.54
2017.1.61. ЩОДО ПРОФІЛЬНОГО РОЗПОДІЛУ ВМІСТУ
ГУМУСУ В БУРОЗЕМАХ КИСЛИХ ПОМІРНО ХОЛОДНОГО
ПОЯСУ КАРПАТ
/ Канівець С.В. // Агрохімія і ґрунтознавство:
міжвід. темат. наук. зб. — Х., 2016. — Вип. 85. — С. 35–39. —
Бібліогр.: 9 назв. Шифр 06 548181.
Буроземи кислі помірно холодного поясу, темно-бурі лісо-
ві ґрунти, гумусовий горизонт, профільна диференціація
гумусу.
Розглянуто властивості буроземів кислих помірно холод-
ного поясу Українських Карпат (темно-бурих лісових ґрунтів),
зокрема, особливості профільної диференціації гумусу у
гумусовому горизонті (Hd + H). Показано, що для порівняння
гумусованості ґрунтів різних кліматичних зон слід спиратися
на уніфіковану глибину відбирання проб для аналізів щодо
цього горизонту. Підтверджено, що у високих зонах (вище
700–800 мн.р.м.) уміст гумусу у ґрунтах значно зростає (на
2–4% і більше). Але морфологічно це суттєво не проявля-
ється і тому не може слугувати діагностичною ознакою для
поділу ґрунтів у польових умовах на темно-бурі помірно
холодного поясу і світло-бурі нижніх теплих зон з меншим
умістом гумусу (2–3%). Доведено також, що формування
підстилкового темно-сірого пронизаного дрібним корінням
дерново-гумусового горизонту Hd, який містить високу кіль-
кість гумусу, азоту й обмінного Ca
2+
, зумовлено лісовою рос-
линністю, а не трав’яною, яка тут дуже зріджена або цілком
відсутня. Тобто, дерновий процес у буроземній зоні протікає
також і під лісовою рослинністю. У певних умовах під лісом
формуються навіть дерново-буроземні ґрунти з потужністю
горизонту Hd 15–20 см і більше.
УДК 631.452:631.51:631.82
2017.1.62. РОДЮЧІСТЬ ҐРУНТУ ТА ВРОЖАЙНІСТЬ ПО-
ЛЬОВИХ КУЛЬТУР ЗА РІЗНИХ СИСТЕМ ОБРОБІТКУ ТА
УДОБРЕННЯ В СІВОЗМІНІ
/ Лебідь Е.М., Цилюрик О.І., Го-
робець А.Г., Горбатенко А.І., Чабан В.І., Судак В.М. // Вісник
Дніпропетровського державного аграрного університету. —
2013. — № 2. — С. 26–31. — Бібліогр.: 5 назв.
Родючість ґрунту, удобрення в сівозміні, системи обро-
бітку ґрунту, гумусний стан, чорнозем, урожайність.
Наведено результати вивчення ефективності агроприйомів,
які стримують надмірне залучення азоту в кругообіг, сприяють
покращенню гумусного стану чорнозему і забезпечують висо-
кий рівень урожайності культур у польових сівозмінах короткої
ротації. Відмічено, що залучення у кругообіг побічної продукції
культур сівозміни підтримує вміст органічної речовини в ґрунті
на рівні вихідних показників, а поєднання рослинних решток
з мінеральними добривами забезпечує підвищення кількості
гумусу в орному шарі на 0,08–0,11%. За мілкої безполице-
вої системи обробітку на удобреному фоні спостерігається
суттєве покращення гумусного стану чорнозему порівняно з
полицевою. Утримання ріллі по типу раннього пару (мілкий
обробіток ґрунту без вилучення листостеблової маси з поля)
стримує уникнення втрат азоту у період пару. У польових
агрофітоценозах щорічна оранка створює кращий режим
мінерального живлення рослин, однак реалізація потенцій-
них можливостей агрофону залежить від сукупності впливу
факторів різної природи, зокрема вологозабезпеченості по-
сівів. Внесення мінеральних добрив підвищує вихід основної
продукції з 1 га сівозмінної площі на 6,7–12,0%.
УДК 631.452:631.6
2017.1.63. ЗМІНА ФІЗИКО-ХІМІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ
ЧОРНОЗЕМУ ОПІДЗОЛЕНОГО ЗА ВИРОЩУВАННЯ ЛЮ-