Упрощенная HTML-версия
18
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2017.1.69.
УДК 631.5
АГРОТЕХНІКА
проводили на трьох фонах живлення: післяжнивні рештки;
післяжнивні рештки + N
30
P
30
K
30
; післяжнивні рештки +
N
60
P
30
K
30
. Встановлено, що рослинні рештки надійно захища-
ли ґрунт від руйнівних процесів, знижували силу удару дощо-
вих крапель, запобігали замуленню і непродуктивним втра-
там води. Добра вологозабезпеченість посівів пшениці ози-
мої навесні створювалась незалежно від способу утримання
чистого пару. Проте спосіб підготовки чистого пару вплинув
на забур’яненість посівів. Так, у середньому кількість бур’я-
нів за оранки становила 9,7 шт./м
2
(5,1 г), мульчування —
15,8 шт. (8,3 г), плоскорізного обробітку — 19,5 шт./м
2
(11,01 г).
Середня врожайність по чистому кукурудзяному пару за
оранки становила 5,24–5,50 т/га, за дискування (мульчу-
вання) — 5,17–5,60, плоскорізного —5,04–5,52 т/га. Глибока
оранка на усіх агрофонах забезпечила одержання продо-
вольчого зерна з умістом білка 11,6–12,4%, клейковини —
23,3–26,2%. Осінній дисковий та весняний плоскорізний об-
робітки парового поля зумовили одержання зерна 3-го класу
лише за підживлення озимини N
60
. Водночас застосування
менш енергоємної техніки під час підготовки пару (осіннє
дискування або весняне плоскорізне) сприяло зменшенню
виробничих витрат щодо оранки на 664–1343 грн/га, еконо-
мії пального і вищій рентабельності виробництва. Зроблено
висновок, що в умовах Північного Степу України, обробіток
чистого пару слід здійснювати мілким дискуванням восени
або плоскорізним навесні з обов’язковим залишенням побіч-
ної продукції, внесенням до сівби P
30
K
30
та N
60
— на початку
трубкування рослин.
УДК 631.5:633.13
2017.1.69. ЕЛЕМЕНТИ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ВІВ-
СА В ОРГАНІЧНОМУ ЗЕМЛЕРОБСТВІ
/ Нагірняк О.А. //
Наукові основи ефективного розвитку галузі землеробства
та використання земельно-ресурсного потенціалу України:
матеріали наук.-практ. конф. молодих учених та спеціаліс-
тів, Київ, 1–3 листоп. 2016 р. — К., 2016. — С. 60–61. Шифр
548771.
Овес, сорти Нептун та Скарб України, рістстимулю-
вальні та удобрювальні препарати, норми висіву, урожай-
ність.
Наведено результати досліджень з вивчення впливу норм
висіву (4,5 млн; 5,0 та 5,5 млн схожих насінин/га) та об-
робки насіння і посівів препаратами рістстимулювальної та
удобрювальної дії на врожайність та якісні показники зерна
вівса в умовах Сквирської дослідної станції. Вивчали сорти
голозерного вівса Скарб України та плівчастого Нептун за
комплексною схемою застосування біологічних поліпшува-
чів ґрунту: одноразове та дворазове внесення бактерій Еко
Рост та препарату Рокогумін. Установлено, що найвищу
врожайність сортів вівса плівчастого і голозерного забезпе-
чило поєднання наступних технологій вирощування: обробка
насіння препаратом Еко Рост, дворазове внесення бактерій
Еко Рост (1 л/га основне живлення + 1 л/га фунгіцидний
захист), а також препарату Агросол 3 кг/га за норми висіву
5,5 млн схожих насінин/га. Урожайність сорту Нептун стано-
вила 4,28 т/га, сорту Скарб України — 2,67 т/га. Приріст до
контрольного варіанта (без застосування препаратів) ста-
новив 0,84 т/га (19,6%) вівса плівчастого і 0,85 т/га (31,8%)
вівса голозерного.
УДК 631.5:633.15
2017.1.70. ЕФЕКТИВНІСТЬ СИСТЕМИ ЗЕМЛЕРОБСТВА
NO-TILL У ПРАВОБЕРЕЖНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
/
Петриченко В.Ф., Колісник С.І., Кобак С.Я., Панасюк О.Я.,
Савченко В.О. // Корми і кормовиробництво: міжвід. темат.
наук. зб. — Вінниця, 2016. — Вип. 82. — С. 179–184. — Біб-
ліогр.: 5 назв. Шифр 06 548766.
Соя, кукурудза, продуктивність сівозмін, обробіток ґрун-
ту, урожайність.
Наведено 5-річні результати дослідження впливу обро-
бітку ґрунту за no-till технологією на врожайність культур
соєво-кукурудзяних сівозмін та їх продуктивність. Вивчали
сівозміни: а) соя — кукурудза на зерно; б) соя — кукурудза —
кукурудза; в) соя — кукурудза — кукурудз — кукурудза, на
яких застосовували традиційно відвально-полицеву і no-till
технології без будь-якого механічного обробітку. Досліджен-
ня показали, що величина щільності ґрунту (г/см
3
) як під
соєю, так і під кукурудзою значно залежала від способу об-
робітку ґрунту. Так, за традиційним обробітком ґрунту щіль-
ність ґрунту під соєю в шарі 0–20 см становила 1,23 г/см
3
, за
технологією no-till вона збільшилась на 3,0–7,3%. Щільність
ґрунту є оберненою величиною його пористості, тобто чим
менша щільність, тим більша пористість та вологоємність.
Застосування no-till обробітку ґрунту під сою призводило до
зменшення запасів вологи від 2,8 до 10%, сприяло зменшен-
ню урожайності зерна сої від 2,18 до 1,88 т/га, або на 13,2%.
Урожайність кукурудзи також зменшувалась, але не досить
значно. Зроблено висновок, що no-till обробіток ґрунту під ку-
курудзу і сою в соєво-кукурудзяних сівозмінах призводить до
недобору кормових одиниць і сирого протеїну у середньому
за 5 років у кількості 11–12 та 12–13% відповідно. Найбільш
традиційною для виробництва є 3-пільна сівозміна: соя —
кукурудза — кукурудза, яка забезпечує виробництво як висо-
коенергетичних, так і високобілкових інгредієнтів.
УДК 631.51:633.16
2017.1.71. ВПЛИВ ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ ТА УДОБРЕННЯ
НА РІСТ І РОЗВИТОК РОСЛИН ЯЧМЕНЮ ЯРОГО В ПІВ-
НІЧНОМУ СТЕПУ УКРАЇНИ
/ Цилюрик О.І., Шапка В.П. //
Таврійський науковий вісник. — Херсон, 2016. — Вип. 95. —
С. 87–95. — Бібліогр.: 14 назв. Шифр 548327.
Ячмінь ярий, обробіток ґрунту, мінеральні добрива, вро-
жайність, економічна ефективність.
Представлено результати досліджень з вивчення впливу
різних способів основного обробітку ґрунту та внесення
мінеральних добрив при залишенні післяжнивних решток по-
передника на ріст і розвиток ячменю ярого, його продуктив-
ність та економічну ефективність в умовах Північного Степу
України впродовж 2011–2015 рр. Схему досліду наведено
в таблиці, попередник — соняшник після пшениці озимої.
Встановлено, що в середньому за п’ять років найбільший
приріст висоти рослин — 11,4 см (32,9%) — був на варіанті
полицевої оранки на фоні N
60
P
30
K
30
, найменший — 6,1 см
(24,5%) — на дисковому обробітку. Застосування полице-
вої оранки та чизелювання забезпечило більшу кількість
стебел на рослину, вузлових корінців, на відміну від диско-
вого обробітку, де їх кількість була в 1,1–1,3 раза меншою.
Серед елементів структури врожаю, найбільша кількість
продуктивних стебел була за чизельного (396 шт./м
2
) та по-
лицевого (390 шт./м
2
) способів, найменша — за дискового —
380 шт./м
2
. Показники урожайності у середньому за 2011–
2015 рр. за полицевої оранки і чизелювання були майже
рівними — 2,69–3,35 і 2,35–3,32 т/га відповідно. Дисковий
обробіток ґрунту знижував урожайність на 0,14–0,48 т/га.
Проте, незважаючи на зниження урожайності, дисковий об-
робіток ґрунту сприяв зменшенню витрат пального на 12,0–
13,2 л/га, праці на 0,62–0,91 люд.-год/га і коштів на суму
191–260 грн/га. Вища врожайність ячменю за полицевої
оранки та чизелювання позначилася на собівартості вироб-
леного зерна і рентабельності його виробництва. Найвищий
рівень рентабельності забезпечив чизельний обробіток ґрун-
ту — 48,7%, дещо нижчий — 44,7% — за полицевої оранки,
мінімальний — 41,0% — за дискового обробітку ґрунту.
УДК 631.559:633.11:633.13
2017.1.72. УДОСКОНАЛЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ
ВИРОБНИЦТВА НАСІННЯ ПШЕНИЦІ ЯРОЇ ТА ВІВСА
/
Лутак І.А. // Наукові основи ефективного розвитку галузі
землеробства та використання земельно-ресурсного потен-
ціалу України: матеріали наук.-практ. конф. молодих учених
та спеціалістів, Київ, 1–3 листоп. 2016 р. — К., 2016. —
С. 48–50. Шифр 548771.
Пшениця яра, овес, насіння, фракції насіння, удобрення,
посівні якості, врожайні властивості.
Наведено результати досліджень щодо впливу фракцій-
ного складу насіння пшениці ярої і вівса на його посівні та
врожайні властивості та мінеральних добрив на його про-
дуктивність і якість. Вивчали фракції 1,7 і > мм; 2,0 і > мм;
2,2 і > мм; 2,4 і > мм. Контролем слугувала фракція 2,2 і > мм
у пшениці, у вівса — 2,0 і > мм (фактор А); сорти: пшениця
яра — Рання 93, Недра; овес — Нептун, Парламентський
(фактор В); удобрення: N
30
P
50
K
60
та N
60
P
50
K
60
. Норма висіву
5 млн схожих насінин на 1 га. Визначено, що показники по-
сівних якостей насіння та польова схожість у пшениці ярої