Стр. 79 - rj_2016

79

№ 4 (70), 2016

2016.4.353.

630 ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО

Науковий референт — РОМАНЧУК Л.О.

Науковий консультант — професор ГОЙЧУК А.Ф.

УДК 630*114.67:630*4:630*17:582.632.2

2016.4.348. ВПЛИВ РЕГУЛЯТОРНИХ ЧИННИКІВ НА КІЛЬ-

КІСНИЙ СКЛАД МІКРОБІОТИ ЖОЛУДІВ

QYERCUS ROBUR

L.

У ПРОЦЕСІ ЗБЕРІГАННЯ

/ Волощук Н.М., Білоус В.М., Біло-

ус С.Ю. // Мікробіологічний журнал. — 2016. — Т. 78, № 5. —

С. 83–91. — Бібліогр.: 28 назв.

Дуб, жолуді, мікробіота жолудів, зберігання жолудів, об-

робка жолудів, озон, віск.

Проведено дослідження з метою вивчення видового складу

мікробіоти (МБ) жолудів

Qyercus robur

у період зберігання та

впливу обробки озоном і воском на її різноманітність. Уста-

новлено, що найменша подібність видового складу МБ спос-

терігається між жолудями, обробленими озоном, і такими, що

зберігалися в природних умовах (S=0,17). Найбільшим по-

казником домінування за Симпсоном (С) характеризувалась

МБ жолудів, оброблених воском (С=0,50), із переважанням

Penicillium variabile

. З’ясовано, що обробка жолудів озоном і

воском відіграє роль регуляторного чинника й істотно впли-

ває на видове різноманіття мікроскопічних грибів, зокрема

фітопатогенів. Одержані результати будуть використані для

розробки й удосконалення методів зберігання насіннєвого

матеріалу лісових культур.

УДК 630*16:582.28/.29(477.72)

2016.4.349. ЛИШАЙНИКИ ТА ЛІХЕНОФІЛЬНІ ГРИБИ ЗА-

ПОВІДНОГО УРОЧИЩА “НЕДОГІРСЬКИЙ ЛІС” (ВЕЛИКО-

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОН, ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСТЬ,

УКРАЇНА)

/ Дармостук В.В. // Вісник Одеського національного

університету. Сер. Біологія. — 2016. — Т. 21, вип. 1. —

С. 43–48. — Бібліогр.: 10 назв.

Ліхенобіота лісу, лишайники, гриби ліхенофільні.

Наведено дані про ліхенобіоту заповідного урочища “Недо-

гірський ліс” (Херсонська обл.), яка представлена 49 видами

лишайників та 4 видами ліхенофільних грибів, що належать

до 18 родів, 8 родин, 2 порядків. Вид

Catillaria nigroclavata

виявився новим для степової зони України. Зазначено, що

3 види (

Anaptychia ciliaris

,

Bryoria implexa

,

Endocarpon pusil-

lum

,

Peltigera didactyla

,

Usnea hirta

) занесено до Червоно-

го списку Херсонської області, куди також рекомендовано

внести

Buellia griseovirens

,

Catillaria nigroclavata

,

Vulpicida

pinastri

.

УДК 630*17:582.475.4:630*164.8:630*161.036

2016.4.350. ПРОТЕКТОРНА ДІЯ ПОХІДНОГО N-ОКСИД-2-

МЕТИЛПІРИДИНУ НА ТЕМПЕРАТУРНИЙ СТРЕС ПРИ ПРО-

РОСТАННІ НАСІННЯ СОСНИ ЗВИЧАЙНОЇ

/ Савченко Ю.М.,

Григорюк І.П., Ліханов А.Ф., Пінчук А.П. // Збалансоване при-

родокористування. — 2016. — № 2. — С. 83. — Бібліогр.: 14

назв.

Сосна звичайна, насіння сосни, проростання насіння со-

сни, стрес низькотемпературний, флавоноїди.

Проведено дослідження з метою системного вивчення

фізіологічної реакції насіння сосни звичайної (СЗ) на низь-

котемпературний стрес під впливом похідного n-оксид-2-

метилпіридину. Встановлено, що передпосівне 24-годинне

оброблення насіння рослин СЗ водним розчином похідного

n-оксид-2-метилпіридину в концентрації 1,0 мг/л за умов зни-

ження температури зумовлює зростання інтенсивності його

проростання на 27% до контролю та 179% щодо варіанта 1

(замочування у воді 10°С, 8 год). Застосування похідного n-

оксид-2-метилпіридину сприяє активації синтезу фенольних

сполук і флавоноїдів, які виконують захисні функції в пророс-

тках сосни звичайної за дії зниження температури.

УДК 630*17:582.475.4:631.8/.811.98

2016.4.351. ОПТИМІЗАЦІЯ МОРФОМЕТРИЧНИХ ПОКАЗ-

НИКІВ СІЯНЦІВ РОСЛИН СОСНИ ЗВИЧАЙНОЇ

/ Савчен-

ко Ю.М., Григорюк І.П. // Вісник аграрної науки. — 2016. —

№ 8. — С. 47–51. — Бібліогр.: 10 назв.

Сосна звичайна, сіянці сосни, добрива комплексні, біости-

мулятори росту, схожість і збереженість сіянців сосни.

Проведено дослідження з метою визначення стимулю-

вального впливу комплексних добрив і біостимуляторів росту

рослин (БСРР) на морфометричні показники сіянців рослин

сосни звичайної (СЗ) у плівкових теплицях. Установлено, що

передпосівна обробка насіння СЗ упродовж 18 годин вод-

ними розчинами БСРР регоплант і стимпо, багатокомпонент-

ними мікродобривами аватар-1 і біойодіс та їх сумішами в

оптимальних концентраціях сприяє достовірній активації про-

цесів формування сіянців СЗ. З’ясовано, що найоптимальні-

шою концентрацією для передпосівної обробки насіння СЗ

БСРР регоплант і стимпо є 2,0 мл/л, а добривами аватар-1

і біойодіс — 5,0 та 10,0 мл/л відповідно. Результати дослі-

джень рекомендовано застосовувати для оптимізації морфо-

метричних показників, підвищення схожості і вирощування

однорічних сіянців сосни звичайної в тепличних умовах.

УДК 630*17:582.623.2:581.143:630*228.7(477)

2016.4.352. ОСОБЛИВОСТІ РОСТУ ОДНОРІЧНИХ ПЛАН-

ТАЦІЙ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ВЕРБИ “ТОРА” І “ТЕРНОПІЛЬ-

СЬКА” В УМОВАХ ЦЕНТРАЛЬНОГО ЛІСОСТЕПУ

/ Мель-

ничук Г.А. // Новітні технології вирощування с.-г. культур:

тези доп. V Міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених, м.

Київ, 29–30 верес. 2016 р. — Вінниця, 2016. — С. 62. Шифр

547531.

Верба енергетична, ріст верби енергетичної, сорти

верби енергетичної.

Проведено дослідження з метою вдосконалення техноло-

гічних прийомів створення й вирощування в умовах північної

частини Центрального Лісостепу України енергетичних план-

тацій двох сортів верби (В.) енергетичної: Тора і Тернопіль-

ська. Сорт Тора — гібрид В. Шверіна з В. прутоподібною, ви-

ведений у Швеції, який вважається еталоном для порівняння

з ним продуктивності інших сортів. Верба Тернопільська —

високопродуктивний клон В. прутоподібної вітчизняної селек-

ції, перспективний для вирощування на одержання біомаси і

прута для плетіння, відібраний у 1987 р. у басейні річки Збруч

(Тернопільська обл.). Установлено, що приживлюваність

живців сорту Тора в середньому сформувалась від 2,16 до

2,26 шт. пагонів, а в Тернопільської — від 78 до 98%. Збе-

реженість на кінець вегетації становила 78–93% та 70–95%

відповідно. З одного живця В. Тора в середньому сформу-

валося від 2,16 до 2,26 шт. пагонів, а в Тернопільської —

від 4,15 до 7,74 шт. Саджанці сорту Тора після завершення

вегетації мали середні значення показника висоти від 138,4

до 250,7 см, Тернопільська — від 118,7 до 210,3 см. Середні

діаметри при цьому становили 10,0–17,2 і 7,8–12,0 мм відпо-

відно. Вищі показники росту плантацій В. Тора порівняно із

сортом Тернопільська визначаються її інтенсивнішим ростом

упродовж вегетації та вищою посухостійкістю. Практично всі

показники росту в обох сортів виявилися вищими в разі ви-

користання технології з вужчою шириною міжрядь (1,40 м),

що можна пояснити кращими умовами освітлення внаслідок

рівномірнішого розміщення рослин на площі.

УДК 630*17:582.795:630*4:504.064.3

2016.4.353. ЛИПА СЕРЦЕЛИСТА (

TILIA CORDATA

MILL.)

І ЇЇ ІНВАЗІЙНИЙ ФІТОФАГ МІЛЬ-СТРОКАТКА (

PHYLLONO

RYCTER

ISSIKU KUMATA)

/ Сильчук О.І., Чумак П.Я., Ви-

гера С.М., Ковальчук В.П., Лісовий М.М., Дмитрієва О.Є. //

Агроекологічний журнал. — 2016. — № 2. — С. 134–138. —

Бібліогр.: 7 назв.

Липа серцелиста, фітофаги, міль-строкатка липова,

моніторинг, агресивність фітофага.

Вивчався сучасний фітосанітарний стан зелених наса-

джень липи серцелистої (ЛС), зокрема особливостей розви-

тку та шкідливості липової молі-строкатки (МС), яка в останні

роки поширилася в Україні. Ступінь пошкодження рослин,

ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО

УДК 630

Стр. 79 - rj_2016_04