Упрощенная HTML-версия
80
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2016.4.354.
ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК 630
як і агресивність фітофага, дедалі зростає. Виявлено, що в
умовах м. Києва постійно відбувається розвиток трьох повно-
цінних генерацій цього шкідника. Доведено, що коефіцієнт
розмноження липової МС упродовж вегетаційного сезону
рослин зростає. З’ясовано, що найпривабливішими для імаго
молі є червоний і зелений кольори пасток, у які потрапляло
понад 34% особин липової молі-строкатки. У подальшому
слушно використовувати особин цього виду для моніторингу
фітофага.
УДК 630*182:630*228(477.85)
2016.4.354. ОСНОВНІ ЗАГРОЗИ БІОРІЗНОМАНІТТЮ ЛІ-
СОВИХ ЕКОСИСТЕМ (НА ПРИКЛАДІ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБ-
ЛАСТІ)
/ Москалик Г.Г., Федоряк М.М. // Екологічний вісник. —
2016. — № 3. — С. 9–10.
Екосистеми лісові, біорізноманіття, лісокористування
виснажливе.
Висвітлено основні загрози біорізноманіттю лісових екосис-
тем (ЛЕ) на прикладі Чернівецької області. Ліси України за
призначенням і розміщенням виконують переважно екологічні
функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства
в лісових ресурсах. Проте останнім часом спостерігається
тенденція істотного погіршання стану ЛЕ, зокрема зрідже-
ність їх, а отже, непридатність виконувати екологічні функції,
що призводить до порушення стабільності біосфери. Лісові
екосистеми порівняно з іншими мають високе різноманіття,
яке є вразливим до різних впливів. Загрози біорізноманіттю
ЛЕ Чернівецької області пов’язані з різними причинами,
основними з яких є такі: екологічно незбалансоване, виснаж-
ливе лісокористування; фрагментація біотопів (відбувається
внаслідок будівництва мережі доріг); деградація біотопів
(здебільшого за рахунок забруднення довкілля); поширення
адвентивних видів; поширення хвороб, шкідників і паразитів;
низький рівень екологічної свідомості населення області.
Отже, основні загрози біорізноманіттю лісів призводять до
руйнування стійкості лісових екосистем. Тому головним за-
вданням ХХІ ст. є формування підходу до збереження та
охорони лісів як екологічних систем. Доведено, що екологі-
зація освіти, формування екологічної культури — нагальна
потреба сьогодення.
УДК 630*232.31
2016.4.355. ЯКЕ НАСІННЯ, ТАКЕ Й КОРІННЯ
/ Сапітон О. //
Лісовий і мисливський журнал. — 2016. — № 4. — С. 8–9.
Лісове насінництво, посівні якості насіння, лісокультурне
виробництво.
Висвітлено стан і перспективи розвитку лісового насінниц-
тва в Україні. Зазначено, що раціональне використання гене-
тичного потенціалу високопродуктивних лісових насаджень
та забезпечення лісокультурного виробництва високоякіс-
ним посівним (садивним) матеріалом з цінними спадковими
властивостями є важливими завданнями для лісівників. Ви-
конання цих завдань неможливе без подальшого поліпшення
організації і ведення лісонасіннєвої справи, основою якої
є одержання насіння лісових порід відомого походження з
цінними спадковими властивостями та високими посівними
якостями для створення високопродуктивних і високоякіс-
них поколінь лісу. Сучасне лісове насінництво неможливо
уявити без новітніх технологічних процесів, що сприятимуть
максимально можливому використанню природних ресурсів,
а саме повному збору врожаю лісонасіннєвої сировини з
селекційно-насінницьких об’єктів і максимально можливому
вилученню з неї насіння з дотриманням методів і технологій,
що гарантують його високі посівні якості та придатність до
тривалого зберігання.
УДК 630*244:504.052:502.7
2016.4.356. САНИТАРНЫЕ РУБКИ В ОБЪЕКТАХ ПЗФ.
ЭКОЛОГИЧЕСКИЙ ВРЕД И ПРОТИВОЗАКОННЫЙ ВИД
ДЕЯТЕЛЬНОСТИ
/ Борейко В.Е., Левина Г.Н.; Киев. экол.-
культ. центр, Эко-право-Киев. — К.: Логос, 2016. — 132 с. —
(Сер. Охрана дикой природы. Вып. 75). — Библиогр.: 131
назв. Шифр 547485.
Лісове господарство, рубки лісу санітарні, екологічна
шкода внаслідок санітарних рубок.
Висвітлено масштаби екологічної шкоди, а також питання
щодо невідповідності закону санітарних рубок (СР) в об’єктах
природно-заповідного фонду України, зокрема як СР і розчи-
щення лісу від захаращеності в цих об’єктах перетворились
із екологічно шкідливих у “природоохоронні заходи”. Здійсне-
но аналіз кількості лісу, який вирубують щороку в об’єктах
ПЗФ нашої країни (412488 м
3
у середньому по Україні).
Наведено експертні висновки про негативний вплив СР в
об’єктах природно-заповідного фонду на біорізноманіття.
Рекомендовано оптимальні шляхи і методи боротьби із СР
і розчисткою лісу від захаращеності в об’єктах ПЗФ, а саме:
використання космічних супутників, суди, звертання до дер-
жавних контролюючих органів, рейди і перевірки, шипування
дерев, залучення ЗМІ, законодавча заборона чи обмеження
здійснення санітарних рубок в об’єктах ПЗФ, використання
механізмів міжнародної лісової сертифікації (FSC).
УДК 630*265:504.05/.06(477.41)
2016.4.357. АНТРОПОГЕННА ТРАНСФОРМАЦІЯ ЗАХИС-
НИХ ЛІСОВИХ НАСАДЖЕНЬ В УМОВАХ ВПЛИВУ КОМП-
ЛЕКСУ НЕГАТИВНИХ ЧИННИКІВ
/ Житовоз А.В. // Агро-
біологія: зб. наук. пр. — Біла Церква, 2016. — № 1(124). —
С. 96–105. — Бібліогр.: 19 назв. Шифр 547511.
Захисні лісові насадження, антропогенні негативні чин-
ники, структура фітоценозу, санітарний стан лісових
насаджень, зміна порід деревостанів.
Досліджувались особливості погіршення санітарного стану,
порушення структури й розвитку захисних лісових насаджень
(ЗЛН) різного функціонального призначення залежно від їх
просторового розміщення та видів антропогенних чинників.
Дослідження здійснювали на прикладі південної малолісної
частини Київської області (зелена зона м. Біла Церква радіус
до 30 км). Установлено, що внаслідок розвитку населених
пунктів, транспортної мережі й господарської діяльності в
зеленій зоні міста погіршився санітарний стан, порушуєть-
ся структура та розвиток масивних і лінійних ЗЛН різного
функціонального призначення залежно від їх просторового
розміщення та видів антропогенних чинників. Ступінь транс-
формації фітоценозів залежить від віддаленості відносно
транспортних шляхів, населених пунктів, доступності для ре-
креаційного та іншого використання. Порівняно зі щільними
листяними насадженнями або мокрими вільшаниками, біль-
шого рекреаційного навантаження зазнають привабливіші бе-
резові та соснові деревостани. Антропогенна трансформація
лісових насаджень проявляється самовільною їх забудовою,
мережами доріг і стежок, порушенням, витоптуванням, а
подекуди й знищенням живого надґрунтового покриву, його
забур’яненням, захаращенням території побутовим і буді-
вельним сміттям, механічним пошкодженням, ослабленням
і всиханням дерев. Охарактеризовано зміни участі головних
і супутніх порід у складі деревостанів. Зроблено спробу прог-
нозу їх подальшого розвитку.
УДК 630*266:630*116.64:347(477.65)
2016.4.358. ЕКОЛОГО-ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ ЗБЕРЕЖЕН-
НЯ ЛІСОСМУГ
/ Владов І. // Землевпорядний вісник. — 2016. —
№ 10. — С. 18–21. — Бібліогр.: 8 назв.
Лісосмуги захисні, агролісомеліорація, несільськогоспо-
дарські угіддя.
Наведено характеристику стану полезахисних лісових на-
саджень (ПЗЛН) в Україні (на прикладі Кіровоградської об-
ласті). Показано їх розміщення та ефективність впливу на
підвищення врожайності с.-г. культур. Проведено дослідження
з метою обґрунтування необхідності здійснення утримання,
експлуатації та поновлення мережі ПЗЛН, їх державного облі-
ку та моніторингу, а також законодавчого врегулювання на тлі
підсилення ролі місцевих органів влади. Зазначено, що ПЗЛН
є важливим складником єдиного технологічного с.-г. комплексу
і, незалежно від юридично оформлених на них прав, викону-
ють захисну функцію. Плантації, захищені лісосмугами ліній-
ного типу, утворюють агробіоценоз, у якому останні досить
сильно впливають на біотичні чинники, а ті, у свою чергу, —
на майбутній урожай с.-г. культур. Завдяки врегулюванню
законодавчої бази, застосуванню сучасних ГІС-технологій і
наявності планово-картографічного матеріалу можна зберегти
ПЗЛН, забезпечити сільське населення роботою у міжсезон-
ний період (проведення санітарних рубок), а також в умовах
енергетичної кризи забезпечити дровами населення сільської
місцевості на 100, міського населення — майже на 50%.