Упрощенная HTML-версия
54
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2016.4.237.
ТВАРИННИЦТВО. Загальні питання
УДК 636/639; 636.0
найбільше білокорі види берез: плакучу, пухнасту, паперо-
ву, Литвинова, але й темнокорі види теж: береза Шмідта,
ребриста, вишнева, даурська та ін. Рослини роду черемхи
теж широко використовуються в озелененні завдяки їхній за-
гальній декоративності. Листя черемхи восени набуває дуже
красивих жовто-оранжево-рожевих відтінків. Квітки — білі,
частіше дуже ароматні, зібрані в суцвіття-китиці, серед них
особливою декоративністю вирізняються черемха Маака і
пенсильванська.
УДК 635.925:582.572.7:631.5
2016.4.237. КРАСУНІ КРОКОСМІЇ — ДЕ ЇМ КРАЩЕ ЗИМУ-
ВАТИ
// Квіти України. — 2016. — № 5. — С. 4–5.
Крокосмія (монтбреція), біологічні особливості крокосмії,
вирощування крокосмії.
Наведено біологічні особливості й агротехнічні заходи з
вирощування високодекоративної рослини — крокосмії (монт-
бреція), яку ще називають японським гладіолусом. Зазначено,
що крокосмія (К.) — цибулинна рослина родини ірисові (по-
ходить з півдня Африки). У культурі поширена К. звичайна —
садовий гібрид, одержаний у результаті схрещування К. зо-
лотистої і К. Потса. Рослина виростає до метра заввишки, а в
сприятливих умовах може бути вищою. Крокосмія дуже гарна
завдяки своїм вишуканим зірчасто-лійчастим квіткам, зібра-
ним у невеликі волотисті суцвіття. Зацвітає К. у липні й квітує
тривало ще й у вересні, особливо, якщо осінь тепла й соняч-
на. Квіток у К. багато, їхнє забарвлення залежить від сорту і
буває червоним, жовтогарячим і золотисто-жовтим. Рослина
має чудовий вигляд на відкритих клумбах за висаджування її
великими або маленькими групами в усіх видах квітників та
в поєднанні з іншими квітами (рудбекія, ехінацея, лілійники,
канни і сальвія). Зауважується, що К. чудово зберігається в
зрізі упродовж 12–14 днів, причому зрізані бутони поступово
розкриваються. Зазначено, що К. може успішно зимувати в
ґрунті, проте вона не завжди витримує морози і навіть від-
лиги. Морозостійкість різних сортів К. неоднакова. Відносно
тепла зима, велика кількість снігу або укриття з сухого листя,
стружок чи гілок з хвойних дерев, шаром завтовшки не мен-
ше 20 см, дають їй змогу добре перезимувати. Для захисту К.
від зайвої вологи необхідно рослини накрити плівкою. Можна
зберігати бульбоцибулини, пересипані сухим торфом, у ящи-
ках чи паперових пакетах у погребі за температури +5…7°С.
Зазначено, що К. рослина світлолюбна, гарно і рясно квітує
на сонячних ділянках, а також і в напівтіні за доброго догля-
ду. Висаджують бульбоцибулини К. зазвичай у квітні–травні.
Ґрунт має бути поживним, добре розпушеним і зволоженим.
Зимуючі в ґрунті К. викопують і ділять кожні 3 роки. Поливу
К. зазвичай не потребує, але в посушливий період треба раз
на тиждень її поливати, щоб рясно цвіла. Підживлюють К.
періодично упродовж літа настоянкою коров’яку (1:10) і по-
вним мінеральним добривом. Розмножувати К. найпростіше
дітками, відділяючи їх навесні, а також насінням.
УДК 635.925:582.998.3
2016.4.238. СЕРЕБРЯНЫЙ ПЕРЕЗВОН
/ Перебойчук О. //
Огородник. — 2016. — № 7. — С. 44–46.
Дзвоники, сорти дзвоників, вирощування дзвоників, роз-
множення дзвоників, хвороби і шкідники дзвоників.
Наведено ботанічну характеристику декоративної квіткової
рослини — дзвоника (Д.), рід якого налічує близько 300 видів.
Вони можуть бути однорічними, дворічними і багаторічними
(переважно), заввишки від 5 до 150 см. Суцвіття волотисті,
рідше китицеподібні, у деяких видів квітки одиничні. Пелюстки
Д. — білі, блакитні, бузкові, фіолетові, інколи рожевих від-
тінків. Зазначено, що Д. — прекрасний медонос, придатний
для приготування салатів, а також має лікувальні властивості.
Селекціонерами створено велике різноманіття Д.: персиколис-
тий Bernice з блакитними махровими квітками, Fleur de Neige,
Alba Flore Pleno — з білими махровими, Pride of Exmouth —
з пурпурно-синіми махровими квітками, сортогрупа Clips ви-
діляється кущиками кулеподібної форми заввишки до 20 см
та витонченими стеблами, які протягом усього літа вкриті
великими квітами (до 5 см у діаметрі). Слід зазначити, що Д.
нескладно вирощувати, оскільки вони невибагливі до ґрунту
і є досить посухостійкими. Лісові і прибережні види (Д. широ-
колистий, Д. крапковий, Д. Такесіма) є вологолюбнішими, у
посушливі періоди їх бажано поливати. На родючих садових
землях Д. не потребує підживлення. На пишність цвітіння Д.
впливає освітлення, більшість з рослин — світлолюбні. За над-
лишку азоту в ґрунті Д. втрачає рясність квітування або взагалі
перестає цвісти. На одному місці без пересаджування Д. росте
залежно від виду 5–20 років. Пересаджують рослини навесні
(у квітні) чи восени (у вересні). Розмножують Д. насінням
і вегетативно. Слід зазначити, що Д. рідко ушкоджуються
хворобами і шкідниками (наведено перелік деяких хвороб і
шкідників). Завдяки своєму різноманіттю і стійкості в культурі
Д. широко використовують у декоративному садівництві.
УДК 635.95:582.998.16:631.5
2016.4.239. ЧАРІВНИЙ ПОДАРУНОК ОСЕНІ — АЙСТРИ
БАГАТОРІЧНІ
// Квіти України. — 2016. — № 5. — С. 2–3.
Айстри багаторічні, вирощування багаторічних айстр,
декоративність багаторічних айстр.
Висвітлено питання щодо біологічних особливостей та агро-
техніки вирощування багаторічних айстр (БА). Зазначено, що
БА — це рослини з потужним кущем заввишки від 35 до 150 см.
Вершини пагонів кущів заквітчані пухнастими щитками простих і
махрових квіток з суцвіттям — кошиком діаметром від 2 до 8 см.
Налічується приблизно 500 видів БА. Серед БА виділяються
айстра чагарникова (АЧ), оскільки всі інші види БА квітують
раніше, а в саду аж до самих морозів квітує АЧ. Цей вид айстр
має підвищену стійкість до морозів (цвітіння триває близько 40
днів і припиняється тоді, коли вже вдарять справжні морози).
Квіти можуть мати рожеве, фіолетове або ж червонувате за-
барвлення. Виглядом БА нагадують квіткові кулі. Вирощувати
цей вид айстр досить просто. На одному місці вони можуть
зростати упродовж 5 років і більше. Зазвичай висаджують
БА навесні, вибираючи для садіння теплу й сонячну ділян-
ку з родючим, добре розпушеним, водопроникним ґрунтом,
додаючи мінеральні добрива. Не можна підживлювати БА
свіжим гноєм. Варто врахувати, що низькорослим кущам необ-
хідно забезпечити площу живлення 20
×
25 см, а високим —
40–45 см. Найкраще розмножувати БА за допомогою зеленого
живцювання, проте можна це робити й за допомогою поділу
кореневища, а також насінням. Догляд за рослинами полягає
в тому, що необхідно періодично розпушувати ґрунт навколо
стебел, регулярно прополювати бур’яни, нечасто, але рясно
поливати, не загущувати насадження. Зауважується, що БА
страждають від борошнистої роси, особливо, коли літо вологе.
Тому до цвітіння їх треба обприскувати “Топазом”, причому
з інтервалом 12 днів. Високорослі кущі треба обов’язково
підв’язувати, висаджувати на відстані 70–90 см один від одно-
го. Айстру багаторічну можна висаджувати в різних квітниках
та ландшафтних композиціях.
636/639 ТВАРИННИЦТВО
636.0 Загальні питання
Науковий референт — КАРГІНА О.В.
Науковий консультант — член-кореспондент НААН ЖУКОРСЬКИЙ О.М.
УДК 636.03.082/.087
2016.4.240. ЗООТЕХНІЧНА НАУКА: ІСТОРІЯ, ПРОБЛЕМИ,
ПЕРСПЕКТИВИ: матеріали VІ міжнар. наук.-практ. конф.,
26–27 трав. 2016 р.
/ за ред. Іванишина В.В. / Подільськ. дер-
жав. аграрно-техн. ун-т. — Кам’янець-Поділ., 2016. — 272 с.
Шифр 547738.