Упрощенная HTML-версия
55
№ 4 (70), 2016
2016.4.243.
ТВАРИННИЦТВО. Конярство
УДК 636.1
Скотарство, вівчарство, птахівництво, рибництво,
конярство, продукція тваринництва, екологічні аспекти
у тваринництві.
Матеріал висвітлено у розділах: Біологія формування та
екологічні аспекти виробництва тваринницької продукції;
Розведення, селекція та відтворення тварин; Технологія
виробництва, переробка та стандартизація продукції тварин-
ництва. Велика увага приділяється сучасному птахівництву
і скотарству. Окреслено застосування генетико-біохімічних
маркерів у рибництві і конярстві. Розглянуто екологічні ас-
пекти використання синтетичних речовин у тваринництві,
біологічно активних добавок, пробіотиків, стан метаболічних
процесів в організмі тварин. Висвітлено питання щодо ви-
користання ферментних препаратів у м’ясних продуктах,
екологічні аспекти продукції при застосуванні антибактері-
альних препаратів тощо.
УДК 636.082.2:575/576:60
2016.4.241. СУЧАСНІ МОЛЕКУЛЯРНО-ГЕНЕТИЧНІ ПІД-
ХОДИ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СЕЛЕКЦІЙНОГО
ПРОЦЕСУ У ТВАРИННИЦТВІ УКРАЇНИ
/ Метлицька О.І.,
Копилов К.В., Березовський О.В. // Розведення і генетика тва-
рин: міжвід. темат. наук. зб. — Вінниця, 2016. — Вип. 51. —
С. 193–200. — Бібліогр.: 10 назв. Шифр 06 548263.
Селекційно-племінні дослідження, поліморфізм генів спад-
ковий, молекулярно-генетичні тести, генетична експер-
тиза, оцінка генотипу, цитогенетичні дослідження, ДНК-
паспортизація, тварини племінні.
Відзначається, що головною запорукою успішної селекцій-
но-племінної роботи є налагоджена чітка система племінного
зоотехнічного обліку. Проте існують значні помилки у родо-
водах деяких племінних господарств. Шляхом генетичних
експертиз із застосуванням імуногенетичних маркерів або
груп крові тварин вдається усувати ці помилки. Аналогічну
функцію виконують і мікросателітні маркери ДНК. Охарак-
теризовано тестування ВРХ за генами кількісних ознак, зо-
крема за k-Cn,
β
LG, GH, TG5, CAPN1 530, MSTN. Розглянуто
визначення генних аномалій у с.-г. тварин, зокрема у ВРХ —
BLAD, CVM, DUMPS тощо. Зауважується, що американські
вчені довели, що у високопродуктивних тварин утворюються
стабільні коадаптовані генні комплекси, тобто, у генну мере-
жу, що забезпечує прояв високих надоїв, входять мутантні
алелі генів (вказаних) спадкових захворювань. І тому носіїв
генетичних аномалій вибраковувати зі стад недоцільно, адже
це може призвести до зниження продуктивності. Необхідно
лише не допускати парувань цих тварин, бо обидві мають по
одній копії дефектного гена. Зазначено, що на сьогодні про-
відним і практично єдиним методом вивчення мутабільності
геному у тварин є цитогенетичний аналіз, який є необхідною
складовою вивчення генофонду порід с.-г. тварин. Описано
напрями застосування методу ISSR-маркерів. Відзначено,
що ISSR-PCR використовують як надійний спосіб оцінки
генетико-популяційної ситуації, генетичних відмінностей на
внутрівидовому, міжвидовому та індивідуальному рівні. По-
казано застосування ISSR-типування у скотарстві, свинарстві
і бджільництві.
УДК 636.2/.39:637.12
2016.4.242. ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КОРО-
В’ЯЧОГО І КОЗИНОГО МОЛОКА ЗА ДАНИМИ ЛАБОРАТО-
РІЇ LILCO
/ Зажарська Н.М. // Науковий вісник Національного
університету біоресурсів і природокористування України: зб.
наук. пр. — К., 2016. — Вип. 237. — С. 297–308. — (Сер. Вет.
медицина, якість і безпека продукції тваринництва). — Біб-
ліогр.: 10 назв. Шифр 547646.
Козине молоко, коров’яче молоко, аналіз молока, фран-
цузька лабораторія LILCO, молоко (ветсанекспертиза),
оцінка молока.
Представлено результати дослідження якісних показників
коров’ячого і козиного молока за даними французької ла-
бораторії LILCO впродовж 2 років. Зазначено, що в молоці
корів Франції вміст жиру більший, ніж у молоці кіз. Показники
жиру і білка коров’ячого молока протягом року знаходяться
майже на стабільному рівні, проте у козиному молоці вони
кардинально знижуються влітку. Кількість соматичних клітин
у коров’ячому молоці впродовж року
≈
300 тис./мл, у кози-
ному — найменший рівень — близько 1,5 млн/мл у березні,
а більший у 2 рази — в грудні. Бактеріальне обсіменіння
коров’ячого молока у середньому — 22–24·10
3
КУО/мл, а
козиного — 17–35·10
3
КУО/мл. Кількість соматичних клітин
не завжди корелює з бактеріальним обсіменінням, особливо
у кіз. Температура замерзання коров’ячого молока близько
–0,52°С, козиного — близько –0,55°С. Рівень ліполізу у кози-
ному наростає з березня по червень (до 0,67 мг-еквівалент/
100 г жиру), а потім знижується до вересня. Показник ліполізу
у коров’ячому молоці у межах 0,55–0,71 мг-еквівалент/100 г
жиру. Зроблено висновок, що ці дані можна використати в
Україні для перегляду нормативів і при створенні майбутніх
проектів з переробки молока, зокрема козиного, на промис-
ловому рівні.
636.1 Конярство
Науковий референт — КАРГІНА О.В.
Науковий консультант — член-кореспондент НААН ЖУКОРСЬКИЙ О.М.
УДК 636.1.046:798.2:577.152
2016.4.243. АКТИВНІСТЬ ТРАНСАМІНАЗ ТА ЛАКТАТДЕ-
ГІДРОГЕНАЗИ ЯК ПОКАЗНИКИ ІНТЕНСИВНОСТІ МЕТА-
БОЛІЗМУ КОНЕЙ СПОРТИВНОГО СПРЯМУВАННЯ
/ Андрій-
чук А.В., Ткаченко Г.М., Ткачова І.В. // Науково-технічний
бюлетень / Ін-т тваринництва НААН. — Х., 2015. — № 114. —
С. 8–17. — Бібліогр.: 22 назви. Шифр 547530.
Коні спортивні (Україна, Польща), метаболізм у коней,
кров спортивних коней, адаптація до фізичних наванта-
жень, амінотрансферази, лактатдегідрогеназа, лактат,
піруват.
Об’єктом досліджень були спортивні коні української верхо-
вої (УВП — 15 гол.) та голштинської породи (кобили, жеребці,
мерини — ГП — 17 гол.) 6–12-річного віку. Всі тварини були
клінічно здорові. Коні УВП утримувались на базі ДЮСШ з
кінного спорту “Буревісник” (м. Львів) та брали активну участь
у кінноспортивних змаганнях, а коні ГП — в умовах кінно-
спортивного клубу “Wechta” (Польща). Раціони відрізнялись:
УВП згодовували концентровані корми та сіно (6 кг сіна, 6 —
вівса, 2 кг висівок), ГП — спеціалізовані корми — мюслі та
сіно (3–5 кг мюслів, 7 кг сіна). Всі тварини перебували у дов-
готривалому спортивному тренінгу. Показано, що в коней
УВП та ГП систематичні фізичні навантаження зумовлюють
різноспрямовані специфічні механізми у використанні та
утилізації енергетичних субстратів. Установлено, що вищі по-
казники активності ЛДГ, молочної та піровиноградної кислот
в УВП, поряд із від’ємною кореляцією між активністю АлАТ
та ЛДГ, зумовлені інтенсивністю та тривалістю тренувальних
навантажень та певною їх специфікою, що відображає пере-
вагу здебільшого анаеробних механізмів енергозабезпечен-
ня м’язової діяльності. Натомість у ГП — вища активність
АлАТ, поряд із нижчими концентраціями лактату і пірувату
в крові та активністю ЛДГ, вказує на значну роль реакцій
переамінування в організмі, які сприяють утилізації пірувату
та аміаку, що зумовлює високу інтенсивність циклу сечовини
і глюконеогенезу. Активність ЛДГ у коней УВП була істотно
вищою — на 182%. Це спричинило вищий уміст лактату на
50% та пірувату — на 123%, ніж у ГП. Зроблено висновок, що
систематичні фізичні навантаження у ГП забезпечуються пе-
реважно аеробними механізмами енергозабезпечення м’язо-
вої діяльності та свідчать про наявність значних резервів до
підвищення тренувальних навантажень. Амінотрансферази в
метаболізмі спортивних коней, очевидно, відіграють важливу
роль у перерозподілі енергетичних субстратів. Підвищення
активності трансаміназ пов’язане з необхідністю відновлення
енергетичних запасів після напружених фізичних тренувань.