Упрощенная HTML-версия
53
№ 4 (70), 2016
2016.4.236.
Помідор, вирощування помідора, сівозміна, добрива, ефек-
тивність біоенергетична.
Проведено дослідження з метою встановлення коефіцієнта
біоенергетичної ефективності (КБЕ) елементів вирощування
помідора (П.) сорту Чайка у беззмінній культурі і за пере-
ривання ланками сівозмін з різними системами живлення
в богарних умовах Правобережного Лісостепу України. Для
вузькоспеціалізованих господарств розроблено елементи
технології вирощування П. (уведення у виробництво овочів
короткоротаційних ланок сівозмін та органо-мінеральної сис-
теми живлення), при цьому КБЕ становить 1,50–1,57, тобто
енергія, накопичена господарсько цінною часткою врожаю,
перевищує енергію, витрачену на його формування. Найви-
щий КБЕ було зафіксовано за переривання вирощування П.
однорічною ланкою сівозміни. Найефективнішою виявилась
органо-мінеральна система живлення, яка забезпечувала
високу врожайність та якість овочевої продукції, тим самим
збільшуючи енергію, накопичену врожаєм.
УДК 635.649:631.811.98:[581.132+631.559]
2016.4.233. ВПЛИВ ГІБЕРЕЛІНУ НА ФОРМУВАННЯ ФО-
ТОСИНТЕТИЧНОГО АПАРАТУ ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ ПЕР-
ЦЮ СОЛОДКОГО
/ Бровко О.В., Кур’ята В.Г., Рогач В.В. // Аг-
робіологія: зб. наук. пр. — Біла Церква, 2016. — № 1(124). —
С. 86–91. — Бібліогр.: 16 назв. Шифр 547511.
Перець солодкий, гіберелін, фотосинтез, продуктив-
ність перцю солодкого, морфогенез.
Проведено дослідження з метою встановлення впливу
гіберелінової кислоти на морфогенез, формування і функціо-
нування фотосинтетичного апарату та продуктивність перцю
солодкого (ПС). Виявлено, що застосування екзогенного
гібереліну (Г.) на культурі ПС у фазі бутонізації приводить до
змін морфогенезу рослин. Рослини, оброблені Г., характери-
зувалися інтенсивнішим ростом, ніж рослини контрольного
варіанта. З’ясовано, що за дії препарату зростала кількість
листків, сумарна площа листків на рослині, їхня маса сухої
та сирої речовини, і відбувалося формування потужнішого
листкового апарату. Застосування екзогенного Г. сприяло
збільшенню товщини хлоренхіми та підвищенню листкового
та хлорофільного індексів, що свідчить про формування
потужнішого фотосинтетичного апарату. Поліпшення фіто-
метричних і мезоструктурних показників листків посилю-
вало фотосинтетичну активність листкового апарату, що
підтверджується вищими показниками значення чистої про-
дуктивності фотосинтезу. Зазначені зміни морфометричних
і мезоструктурних показників рослин перцю солодкого під
впливом 0,005% гіберелінової кислоти забезпечили підви-
щення врожайності культури на 32%.
УДК 635.713:631.526.32:631.811:631.559
2016.4.234. ВПЛИВ ФОНУ ЖИВЛЕННЯ ТА СОРТОВОГО
СКЛАДУ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ЛИСТКОВОЇ МАСИ БАЗИЛІ-
КУ ЗВИЧАЙНОГО (
OCIMUM BASILICUM
L.)
/ Чернишова Є.О.,
Чернишова В.О. // Новітні технології вирощування с.-г. куль-
тур: тези доп. V Міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених,
м. Київ, 29–30 верес. 2016 р. — Вінниця, 2016. — С. 88–89.
Шифр 547531.
Базилік (васильки справжні), сорти базиліку, продуктив-
ність базиліку, живлення базиліку, вирощування базиліку.
Досліджувався вплив фону живлення та сортового складу
на продуктивність листкової маси базиліку звичайного (БЗ)
(
Ocimum Basilicum
L.). Зазначено, що БЗ (васильки справж-
ні) є однією з найуживаніших зеленних культур в Україні.
Він використовується в свіжому та висушеному вигляді в
кулінарії, у консервній промисловості для ароматизації ма-
ринадів і соусів, а також у м’ясній промисловості. Важливе
значення в технології вирощування різних сортів БЗ відіграє
фон живлення, оскільки він є зеленною культурою, яка має
здатність накопичувати велику кількість нітратів. У схему
досліду було включено такі фактори та їх варіанти: фак-
тор А — фон живлення: без добрив, N
30
P
30
, N
60
P
60
; фак-
тор В — сорти: Мавританський та Чародей. Результати дос-
ліджень засвідчили, що в зрошуваних умовах Півдня Украї-
ни під час вирощування БЗ доцільно використовувати сорт
Мавританський, а для ефективного використання розсадою
базиліку звичайного поживних речовин — вносити мінеральні
добрива під основний обробіток нормою N
60
P
60
, що гарантує
забезпечення урожайності культури на рівні 9,82 кг/м
2
, чис-
тий прибуток — 181801 грн/га та рівень рентабельності —
49,11%.
РОСЛИННИЦТВО. Декоративні культури. Квітництво
УДК 635.9
635.9 Декоративні культури. Квітництво
Науковий референт — РОМАНЧУК Л.О.
Науковий консультант — академік НААН КОНДРАТЕНКО П.В.
УДК 635.9:582.926.4
2016.4.235. ФЛОКСИ — НЕВИБАГЛИВА ОКРАСА САДУ
//
Квіти України. — 2016. — № 4. — С. 4–5.
Флокс, декоративність флокса, вирощування флокса.
Наведено біологічну характеристику й особливості виро-
щування високодекоративної квіткової культури — флокса
(Ф.), якого квітникарі традиційно й охоче використовують у
ландшафтному дизайні. Зазвичай в наших садах ростуть
багаторічні Ф., які поділяються на 2 групи: низькорослі (за-
ввишки 10–30 см) і високорослі (50–150 см). Зазначено,
що Ф. найкраще ростуть на сонячних ділянках або в пів-
тіні, оскільки в затінку вони ростуть, але квітують не рясно.
Ґрунт має бути родючим і постійно вологим. Регулярний
полив (за відсутності дощів) і розпушування поверхні ґрунту
обов’язкові. Для досягнення рясного цвітіння й максимальної
величини квіток потрібні постійні підживлення упродовж усієї
вегетації. Флокси погано витримують посуху. У такий період
без помірного регулярного поливу Ф. можуть загинути. Голо-
вне правило поливу — поливати навколо куща, щоб вода не
потрапила на листя. Рослину Ф. можуть уражати дротяники,
слимаки, щипавки, стеблова нематода, павутинний кліщ,
а також попелиці. Серед хвороб Ф. — борошниста роса.
Щоб Ф. не вимерзли, на зиму їх потрібно вкрити листям чи
розпушеною землею. Слід зазначити, що багаторічні Ф. роз-
множуються насінням, стебловими і кореневими живцями та
діленням куща. Ознаки сорту зберігаються повністю за будь-
якого виду розмноження, окрім насіннєвого. Пересаджені
Ф. добре приживаються і рясно цвітуть у перший рік після
садіння. Флокси вирощують на одному місці упродовж 4–6
років, а потім пересаджують.
УДК 635.924.927
2016.4.236. ДЕРЕВА З ДЕКОРАТИВНИМ ЛИСТЯМ І НЕ-
ЗВИЧАЙНОЮ КОРОЮ
/ Клименко А.В. // Квіти України. —
2016. — № 5. — С. 25–30.
Садівництво декоративне, платан, береза даурська,
черемха.
Наведено стислі характеристики дерев з декоративним
листям і незвичайною корою, які можна використовувати в
озелененні і ландшафтному дизайні. Більшість дерев кві-
тують недовго, чимало з них не вирізняються пишним цвітін-
ням, мають не зовсім привабливі квітки й суцвіття, проте ви-
діляються декоративним листям і незвичайно гарною корою.
Серед таких дерев особливо помітні білостовбурні берези та
світло-зеленокорі тополі, але ця палітра набагато яскравіша
і різнобарвніша. В озелененні Києва, наприклад, використо-
вують платани (П.), зокрема П. кленолистий, який зимостій-
кіший порівняно з іншими видами П. Цей різновид — велике
листопадне дерево, заввишки до 35 м, з прямим стовбуром
і широкою шатроподібною кроною завширшки 15–20 м. Кора
світло-сіра або зеленувато-сіра, плямиста. Листки зверху зе-
лені, знизу — сіро-зелені, восени — жовті. Перспективними є
такі декоративні садові форми як “Pyramidalis” (пірамідальна
крона), “Suttneri” (листя вкрите кремовими плямами), “Va-
riegata” (строкате листя). Для озеленення придатні також
П. західний, східний (чинар). В озелененні використовують