Упрощенная HTML-версия
32
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2016.4.133.
УДК 632
ХВОРОБИ РОСЛИН. ШКІДНИКИ РОСЛИН. ЗАХИСТ РОСЛИН
висновок про те, що ЕН родів S і H завдяки симбіозу з бак-
теріями родин
Enterobacteriacea
здатні спричинити швидку
загибель комах, у т.ч. ґрунтоживучих і прихованоживучих.
Завдяки цим властивостям їх використовують у захисті рос-
лин у вигляді біопрепаратів нового покоління. Їх переваги
полягають у тому, що вони діють на шкідливих комах на
стадії личинки, лялечки. Препарати легко застосовувати в
польових умовах, оскільки їх можна вносити в ґрунт та на
рослини будь-яким типом обприскувача і проводити лише
одну обробку на 2–3 роки (завдяки тривалому зберіганню
личинок у ґрунті). Майже 20 країн світу виробляють і прода-
ють 36 біопрепаратів на основі 8 видів ЕН. В Україні процеси
створення біопрепаратів на основі ЕН на початковій стадії.
Ентомопатогенні нематоди родів S і H дають можливість ви-
пробувати їх проти різних комах у лабораторних умовах.
УДК 632.9
2016.4.133. КОМПЛЕКС ШКІДЛИВОЇ БІОТИ В АГРОЕКО-
СИСТЕМАХ УКРАЇНИ
/ Борзих О.І. // Захист і карантин рос-
лин: міжвід. темат. наук. зб. — К., 2015. — Вип. 61. — С. 3–
10. — Бібліогр.: 23 назви. Шифр 06 547786.
Хвороби, шкідники та бур’яни в агроценозах, видовий
склад, методи захисту, агроекосистеми.
Фітосанітарні заходи не завжди вирішують ентомологічні,
фітопатологічні та гербологічні проблеми. Незважаючи на
постійне оновлення переліку хімічних засобів захисту рослин
від хвороб, шкідників та бур’янів, фітосанітарний стан агроце-
нозів не змінюється. Наведено дані щодо поширених в Украї-
ні шкідників (загалом близько 400 видів, у т.ч. 120 — здатних
завдавати посівам та насадженням відчутної шкоди). Серед
найшкодочинніших: мишоподібні (8,0%); нематоди (1,5%);
кліщі (1,5%); комахи (81,0%). Регуляція шкідливих організмів
в агроценозах польових культур поєднує основні методи
захисту рослин: карантинний, організаційно-господарський,
агротехнічний, імунологічний, біологічний, фізико-механічний
і хімічний. Надмірна спеціалізація господарств України та
необґрунтоване збільшення частки площ під посівами зерно-
вих культур і соняшнику (наведено дані щодо структури по-
сівних площ основних культур в Україні за 1990 та 2012 рр.)
призводить до грубого порушення сівозмін в агроценозах,
що збільшує чисельність шкідливих організмів (ШО) в агро-
екосистемах. Тому важливим заходом з регуляції чисель-
ності ШО в агроекосистемах є стабілізація і оптимізація
структури посівних площ, особливо щодо затратних культур,
наприклад, соняшнику. Розроблення зональних інтегрованих
систем регуляції чисельності ШО необхідно здійснювати з
урахуванням структури посівних площ, комплексу ШО та
домінування їх видів, абіотичних та біотичних властивос-
тей зони, використання стійких сортів та гібридів, системи
обробітку ґрунту, ефективного використання біометоду та
безпечного застосування пестицидів.
УДК 632.9:633.15
2016.4.134. ЩО ЗАВАДИЛО “ЦАРИЦІ ПОЛІВ” ОТРИМА-
ТИ ВИСОКУ ВРОЖАЙНІСТЬ У 2016 РОЦІ?
/ Рожкова Т. //
Agroexpert. — 2016. — № 11. — С. 40–43.
Кукурудза, системи захисту, шкідники кукурудзи, куку-
рудзяний жук, іржа кукурудзи, хвороби листя кукурудзи,
кукурудзяний метелик, фузаріоз.
За значних посівних площ кукурудзи не лише збільшують-
ся обсяги виробництва, але і загострюються проблеми зі
шкідливими організмами. На великих площах розширюються
видовий склад, чисельність, шкідливість цих організмів. Ві-
домо близько 400 видів комах, із яких у нашій країні поши-
рені майже 200, а найшкодочиннішими є 22 види. З 2001 р.
з’явився західний кукурудзяний жук, який може стати не-
здоланною проблемою на кшталт колорадського жука на
картоплі. Наведено дані щодо стійкості гібридів кукурудзи до
кукурудзяного метелика та фузаріозу качанів; пошкодження
насіння та паростків кукурудзи ківсяком плямистим, підви-
щення чисельності попелиць у поточному році через вологі
умови. Відзначено масове поширення іржі та плямистості.
Хвороби листя кукурудзи (іржа) пов’язують із ймовірним
зв’язком із вирощуванням гібридів, не стійких до місцевих
популяцій збудника —
Puccima sorhi
Schw — дводомного
гриба, який вдало пристосувався розвиватись лише на куку-
рудзі. Окрім іржі розглянуто інші проблеми: хвороби, зокрема
плямистість листя, збудником якої є гриби; шкодочинність
стеблового кукурудзяного метелика і його вплив на зменшен-
ня маси врожаю і погіршення його якості; як фузаріоз може
завадити експорту кукурудзи; зроблено акцент на необхід-
ності розробки ефективних систем захисту та моніторингу
фітосанітарного стану полів господарств.
УДК 632.9:633.16
2016.4.135. ОЦІНКА СТІЙКОСТІ СОРТОЗРАЗКІВ ЯЧМЕ-
НЮ ЯРОГО ПРОТИ ЛИСТКОВИХ ХВОРОБ
/ Мостіпан Т.В.,
Іщенко В.А. // Вісник Степу: зб. наук. пр. / Кіровоград. ін-т
АПВ. — Кіровоград, 2016. — Вип. 13. — С. 51–53. — Біб-
ліогр.: 3 назви. Шифр 547519.
Ячмінь ярий, сортозразки, листкові хвороби, інфекційний
фон, фітопатологічні спостереження, джерела стійкос-
ті.
Метою досліджень було дати фітопатологічну оцінку стій-
кості сортів ячменю ярого (ЯЯ) різного походження. Дослід-
ження проведені в 2013–2015 рр. на природному інфекцій-
ному фоні. Об’єкт дослідження — 72 сорти колекційного роз-
садника ЯЯ. Колекційний розсадник розміщували в сівозміні
лабораторії селекції і насінництва зернових та технічних
культур по попереднику соя. Фітопатологічні спостереження
виявили, що в 2013–2015 рр. домінуючими хворобами ЯЯ
були борошниста роса та темно-бура плямистість. Поширен-
ня борошнистої роси на сприйнятливих сортах змінювалось у
межах 10–100%, а відсоток ураження становив від 1 до 6–10.
Виділено сорти, які характеризувались стійкістю щодо збуд-
ників борошнистої роси, темно-бурої і смугастої плямистос-
тей, як окремо щодо кожної, так і комплексу хвороб. Високу
стійкість проти збудника борошнистої роси проявили сорти:
Юкатан, Авгій, Псьол, Хадар (Миронівський ін-т пшениці
ім. В.М. Ремесла), Парнас, Аспект, Взірець (Ін-т рослин-
ництва ім. В.Я. Юр’єва НААН), Незабудка (Ін-т кормів та
сільського господарства Поділля НААН), Консерто (ТОВ Лі-
магрейн Україна). У результаті досліджень виділено джерела
стійкості ЯЯ проти збудників листкових хвороб. Найбільш
цінними для селекціонерів є сорти: Юкатан, Авгій, Псьол, Ха-
дар, Парнас, Взірець, Аспект, що характеризуються груповою
стійкістю проти комплексу хвороб. Ці сорти рекомендують
селекціонерам як джерела стійкості при селекції ЯЯ на іму-
нітет до борошнистої роси та плямистостей листя.
УДК 632.93:633:367
2016.4.136. УДОСКОНАЛЕНА СИСТЕМА ЗАХИСТУ ПО-
СІВІВ ВІД БУР’ЯНІВ У ТЕХНОЛОГІЯХ ВИРОЩУВАННЯ
ЛЮПИНУ ВУЗЬКОЛИСТОГО
/ Сторожук В.В., Ткачук В.П.,
Тугуєва І.В. // Аграрна наука — виробництву. — 2016. —
№ 2. — С. 10.
Системи захисту рослин, бур’яни, люпин, біологічна ефек-
тивність.
Удосконалено систему захисту посівів люпину вузьколис-
того — запропоновано застосовувати суміш препаратів Міу-
ра, к.е. 1,0 л/га та Серп, в.р.к. 0,3 л/га шляхом обприскування
посівів по вегетуючих бур’янах у фазі 3–5 листочків. Біологіч-
на ефективність цієї суміші становить 87,4%. Вирощування
люпину вузьколистого із застосуванням рекомендованої
системи захисту дає змогу одержувати врожаї зерна на рівні
2,14 т/га, що на 0,28 т/га більше порівняно з урожаєм, який
можна отримати не вдаючись до засобів захисту. Запропо-
нована система захисту посівів люпину пройшла виробничу
перевірку в ТОВ “Вега Агро” Брусилівського р-ну Житомир-
ської обл. на площі 180 га, де було зібрано по 2,36 т/га зерна.
Умовно чистий прибуток становив 911 грн/га.
УДК 632.934:632.937:633.11
2016.4.137. НА ЩО СПРОМОЖНИЙ БІОЗАХИСТ
/ Вожего-
ва Р., Заєць С., Музика В. // The ukrainian farmer. — 2016. —
№ 12. — С. 56–58.
Хімічний захист, біологічний захист, біопрепарати, пше-
ниця озима.
Розглянуто можливість поєднання за вирощування стійких
сортів пшениці озимої (ПО) хімічних методів захисту із ви-
користанням у період вегетації біопрепаратів (БП). Метою
досліджень (проведені у 2014–2016 рр. на дослідному полі
Ін-ту зрошуваного землеробства НААН, сорти Овідій, Ма-
рія та Кохана) було визначити оптимальний строк сівби та