Упрощенная HTML-версия
31
№ 4 (70), 2016
2016.4.132.
на селітра (АС). Показано динаміку зміни концентрації свинцю в
ґрунті залежно від зростання норми мінерального азоту. Вста-
новлено, що АС, яку використовують для удобрення основних
польових культур, містить у своєму складі свинець. З’ясовано,
що внесення АС не позначається на зміні концентрації в ґрунті
кадмію, міді й цинку. Підвищення норми азоту в АС, внесеного
під кормову багаторічну траву стоколос безостий, збільшує
забруднення ґрунту свинцем у 1,5–2,0 рази на кожні 30 кг/га
мінерального азоту АС, а від 30 до 60 кг/га — у 10 разів порівня-
но з концентрацією свинцю в ґрунті до внесення добрива. Слід
зазначити, що внесення 210 кг/га діючої речовини мінерального
азоту з АС спричиняє накопичення свинцю в ґрунті 6,00 мг/кг
за вмісту свинцю в ньому до внесення АС 0,01 мг/кг ґрунту.
За досліджуваних вихідних умов концентрація свинцю в ґрунті
при однорічному внесенні 210 кг/га мінерального азоту АС не
є токсичною, проте при щорічному внесенні високих норм АС
або вищій початковій концентрації свинцю в ґрунті можливе під-
вищення його накопичення до критичних показників. У зв’язку з
цим у господарствах, які використовують високі норми аміачної
селітри протягом тривалого часу, необхідно здійснювати по-
стійний моніторинг його вмісту в ґрунті.
УДК 631.95:631.86/.87:633.112.9“321”
2016.4.129. ВПЛИВ ЕКОЛОГІЧНО БЕЗПЕЧНИХ БІОПРЕПА-
РАТІВ ТА ДОБРИВ НА ВМІСТ ОСНОВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ЖИВ-
ЛЕННЯ В ЗЕРНІ ТРИТИКАЛЕ ЯРОГО
/ Августинович М.Б. //
Вісник аграрної науки Причорномор’я. — 2016. — Вип. 1. —
С. 110–117. — Бібліогр.: 15 назв.
Агроекологія, біопрепарати, добрива гумінові, екологічна
безпека, тритикале яре.
Досліджено реакцію сортів тритикале ярого (ТЯ) на дію
мікробіологічного препарату Азотер та гумінового добрива
за показниками вмісту поживних елементів у зерні. Пред-
ставлено результати впливу екологічно безпечного біопре-
парату та добрив на вміст поживних елементів у зерні ТЯ.
Встановлено, що найбільший вплив на зростання вмісту
поживних елементів у зерні ТЯ досліджуваних сортів Оберіг
Харківський і Лосинівське мають варіанти з використанням
мікробіологічного препарату Азотер і гумінового добрива.
Найвищі показники вмісту елементів живлення, зокрема азо-
ту, зафіксовано на варіантах із мікробіологічним препаратом.
Це пов’язано з властивістю складових препарату Азотер
фіксувати і відновлювати атмосферний азот. Внесення міне-
ральних добрив не сприяє зростанню вмісту азоту, фосфору
та калію в зерні ТЯ, що вказує на низьку ефективність їх за-
стосування. Одержані результати свідчать про доцільність
виключення мінеральних систем удобрення тритикале ярого,
що відповідно зменшить антропогенне навантаження на с.-г.
угіддя Західного Лісостепу України.
УДК 632
ХВОРОБИ РОСЛИН. ШКІДНИКИ РОСЛИН. ЗАХИСТ РОСЛИН
632 ХВОРОБИ РОСЛИН. ШКІДНИКИ РОСЛИН.
ЗАХИСТ РОСЛИН
Науковий референт — кандидат хім. наук ТОВМАЧЕНКО В.М.
Науковий консультант — академік НААН ЛІСОВИЙ М.П.
УДК 632.1:633.34
2016.4.130. НАЙБІЛЬШ ПОШИРЕНІ ХВОРОБИ СОЇ В
ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ І КОНТРОЛЬ ЇХ РОЗВИТКУ
/ Корній-
чук М.С., Поліщук С.В., Ляска С.І. // Захист і карантин рослин:
міжвід. темат. наук. зб. — К., 2015. — Вип. 61. — С. 177–187. —
Бібліогр.: 14 назв. Шифр 06 547786.
Соя, бактеріальні та грибні хвороби, збудники, ураже-
ність рослин, контроль розвитку хвороб.
Мета досліджень — провести моніторинг грибних і бактері-
альних хвороб сої, уточнити симптоми прояву найбільш по-
ширених хвороб, встановити можливість контролю їх розвит-
ку застосуванням стійких сортів, оптимальних строків сівби
та біологічних засобів захисту рослин. Дослідження провели
впродовж 2012–2014 рр. у дослідному господарстві “Чабани”
ННЦ “Ін-т землеробства НААН”. Установлено, що найголо-
внішими хворобами сої в зоні Лісостепу України є грибні
(пероноспороз, септоріоз, аскохітоз) та бактеріальні (кутаста
плямистість листя і пустульний бактеріоз). Наведено опис
хвороб сої; ураженість сої грибними та бактеріальними хворо-
бами за різних строків сівби, сорт сої Юг-30 (2012–2014 рр.);
вплив біологічних препаратів (Ековітал, Вітавакс, Мікосан,
Хетомік, Гаупсин, Триходермін, Триходермін + Ековітал) на
ураженість сої грибними хворобами. Важливими заходами
контролю розвитку хвороб сої є вирощування стійких проти
них сортів, оптимальні строки сівби та біологічні препарати
фунгіцидної дії.
УДК 632.3/.4:633.11
2016.4.131. ЩО “ПОРАДИТЬ” ФІТОЕКСПЕРТИЗА НА-
СІННЯ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ
/ Рожкова Т., Карпенко К. // Agro-
expert. — 2016. — № 9. — С. 40–43.
Фітоекспертиза насіння, пшениця озима, фітопатогенні
гриби, бактерії, віруси, проростання насіння, альтернаріоз.
Методи і методологія проведення фітоекспертизи дуже су-
перечливі і відстають від сучасних вимог виробництва. Тому
українські аграрії минають цю процедуру і всі намагаються
протруїти насіння озимої пшениці. Наразі запропоновані
такі основні методи фітоекспертизи насіння (ФН): макроско-
пічний, обмивання насіння, біологічний, аналізу зародків та
люмінесцентний. Наведено характеристику вказаних методів,
вказано на їх недоліки. Більш репрезентативним вважають
біологічний метод, який дає змогу виділити збудника. Роз-
глянуто природну взаємодію: насіння — ґрунт — умови,
зокрема новий спосіб ФН зернових культур, який враховує
умови вирощування культури (патент Р.І. Сафина та ін.).
Проаналізовано насіння пшениці врожаю 2016 р. із Сумщини
біологічним методом з висівом його на поживне середовище.
Зразки отримали з Білопільського та Сумського районів.
Наведено результати фітопатологічної експертизи насіння
пшениці озимої врожаю 2016 р. вказаних районів. Питання
шкідливості альтернаріозу для насіння пшениці озимої досі
повністю не вивчене не лише в Україні, але й у світі. Біль-
шість вітчизняних вчених схиляється до думки, що гриби із
роду Alternaria не впливають на проростання насіння. Але
існує і діаметрально протилежна думка (аргентинські вчені
E. Perello i S. Larran) — гриби Alternaria впливають не лише
на схожість, але і на подальший розвиток рослин. Питання
потребує ретельного дослідження, оскільки останніми роками
спостерігається значне зараження насіннєвого матеріалу
пшениці озимої на території всієї України.
УДК 632.361:595.70
2016.4.132. ЕНТОМОПАТОГЕННІ НЕМАТОДИ В СИСТЕ-
МІ ЗАХИСТУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ВІД
ШКІДЛИВИХ КОМАХ
/ Сігарьова Д.Д., Ковтун А.М., Харчен-
ко В.В. // Захист і карантин рослин: міжвід. темат. наук. зб. —
К., 2015. — Вип. 61. — С. 280–290. — Бібліогр.: 19 назв.
Шифр 06 547786.
Ентомопатогенні нематоди, Steinernema, Heterorhabdi-
tis, інвазійні личинки, культивування, велика воскова міль,
штучне середовище.
На основі аналізу літературних джерел вітчизняних та
зарубіжних авторів висвітлено можливість використання
ентомопатогенних нематод (ЕН) родів
Steinernema
(S) та
Heterorhabditis
(H) у системі захисту с.-г. культур, розглянуто
систематичне положення та особливості біології ЕН, наве-
дено методи їх культивування на личинках комах-хазяїв та
штучних середовищах у лабораторних умовах. Зроблено