Упрощенная HTML-версия
30
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2016.4.125.
Проведено дослідження з метою визначення за критерієм
гострої токсичності (Г Т) небезпечності для людини й дов-
кілля нових регуляторів росту рослин (РРР) — метильних
похідних N-оксид піридину у формі комплексів з органічними
кислотами й солями металів, а також доцільності подальших
токсикологічних досліджень, необхідних для визначення мож-
ливості впровадження цих речовин у сільське господарство
за призначенням. Результати дослідження Г Т 13 нових РРР
засвідчили, що вони є малотоксичними для щурів і мишей та
помірно токсичними для інфузорій
Tetra hymena pyriformis
W.
Показано можливість екстраполяції Г Т із інфузорій на тва-
рин. Зазначено, що комплекси N-оксид-2-метил піридину
і N-оксид-2,6-диметил піридину з органічними кислотами
(бурштинова і малеїнова) або солями металів (ZnC
2
, ZnI
2
,
CoC
2
, CoI
2
, MnC
2
) за гострою пероральною токсичністю
для тварин є малотоксичними речовинами і можуть бути
рекомендовані для подальших досліджень щодо оцінки їх
небезпечності для людини та можливості застосування в
сільському господарстві за призначенням.
УДК 631.95:614.7:632.954:[633.1+633.15+633.854.78]
2016.4.125. ТОКСИКОЛОГО-ГИГИЕНИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА И
РЕГЛАМЕНТАЦИЯ ПРИМЕНЕНИЯ ГЕРБИЦИДОВ НА ОСНО-
ВЕ ТРИБЕНУРОН-МЕТИЛА ДЛЯ ЗАЩИТЫ ЗЕРНОВЫХ
ЗЛАКОВЫХ КУЛЬТУР, КУКУРУЗЫ И ПОДСОЛНЕЧНИКА
/
Лепёшкин И.В. // Сучасні проблеми токсикології, харчової та
хімічної безпеки. — 2016. — № 2. — С. 5–10. — Библиогр.:
22 назв.
Агроекотоксикологія, гербіциди, хімічний захист рос-
лин, зернові культури, кукурудза, соняшник, трибенурон-
метил.
Здійснено токсиколого-гігієнічну оцінку трибенурон-метилу
(ТБ-М) різних виробників і гербіцидів на його основі, а також
проведено дослідження щодо розробки гігієнічних регламен-
тів застосування препаратів у сільському господарстві на
посівах зернових злакових культур, кукурудзи і соняшника.
Встановлено, що за лімітуючим показником токсичності ТБ-М
віднесено до пестицидів 3-го класу небезпеки. За показни-
ком “стабільність у ґрунті”, “стабільність у воді”, “стійкість
у вегетуючих с.-г. культурах” ТБ-М належить відповідно до
пестицидів 3–4-го, 2-го і 3-го класу небезпеки відповідно. За
лімітуючим показником токсичності досліджувані гербіциди,
які містять як діючу речовину ТБ-М, віднесено до пестици-
дів 3-го класу небезпеки. Максимально допустимий рівень
вмісту залишкових кількостей ТБ-М у зерні хлібних злаків —
0,02 мг/кг (межа кількісного визначення методом високое-
фективної рідинної хроматографії (ВЕРХ) — 0,02 мг/кг), зерні
кукурудзи — 0,05 (межа кількісного визначення методом
ВЕРХ — 0,05); кукурудзяній олії — не потрібно; насінні соняш-
ника — 0,02 (межа кількісного визначення методом ВЕРХ —
0,02); олії соняшниковій — не потрібно. Рекомендації про
недоцільність нормування і контролю вмісту залишкових кіль-
костей ТБ-М в олії кукурудзи і соняшника розроблено, вихо-
дячи з токсиколого-гігієнічної характеристики діючої речовини
(3-й клас небезпеки за токсичністю, Т50 в рослинах — 6,9–9,9
діб, низької ліпофільності, відсутності залишкових кількостей
діючої речовини в урожаї) та тривалого вегетаційного періоду
для озимих культур, кукурудзи і соняшника. Строк очікування
до збирання врожаю зернових злакових культур, кукурудзи і
соняшника визначати не треба. Застосування гербіцидів на
основі ТБ-М у сільському господарстві України на зернових
злакових культурах, кукурудзі і соняшнику за дотримання
гігієнічних нормативів і регламентів не є небезпечним з по-
зицій можливості забруднення залишковими кількостями
трибенурон-метилу зерна врожаю хлібних злаків, кукурудзи,
насіння соняшника, кукурудзяної і соняшникової олій.
УДК 631.95:631.438:504.5.053(477.65)
2016.4.126. СУЧАСНИЙ РАДІОЛОГІЧНИЙ СТАН ҐРУНТІВ
КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
/ Стоянова С.А. // Вісник Сте-
пу: зб. наук. пр. / Кіровоград. ін-т АПВ. — Кіровоград, 2016. —
Вип. 13: Стан та перспективи розвитку агропромислового
виробництва України: матеріали ХІІ Всеукр. наук.-практ.
конф. молодих вчених і спеціалістів, 24–25 берез. 2016 р. —
С. 75–78. — Бібліогр.: 4 назви. Шифр 547519.
Агроекологія, радіоактивне забруднення ґрунту, дегра-
дація ґрунту, радіонукліди, моніторинг ґрунту.
Проведено дослідження з метою уточнення факторів впли-
ву на величину радіоактивного забруднення різних типів
ґрунтів радіонуклідами
137
Cs i
90
Sr у Кіровоградській області.
Для цього було використано стаціонарні контрольні май-
данчики спостереження, закладені в 1976 р. Зазначено, що
доаварійна ситуація області характеризувалась стабільним
рівнем радіоактивності. Забруднення
137
Cs коливалося від
0,04 до 0,05 Кі/км
2
,
90
Sr — від 0,03 до 0,04 Кі/км
2
, гамма-
фон становив 13–16 мкР/год. У 1986 р. внаслідок аварії на
ЧАЕС, відбулося різке підвищення радіаційного стану. Вміст
137
Cs у ґрунтах був на рівні 0,09–0,72 Кі/км
2
, радіостронцію
0,06–0,37 Кі/км
2
. Гамма-фон у цей період коливався від 30
до 500 мкР/год. Найзабрудненішими виявилися чорноземи
опідзолені в Новомиргородському районі та чорноземи ре-
градовані в Новоархангельському, у яких вміст
137
Cs стано-
вив 0,72–0,41 Кі/км
2
та
90
Sr — 0,37–0,11 Кі/км
2
відповідно. У
1987 р. відбулося різке зниження гамма-фону в результаті
розпаду короткоживучих радіонуклідів. У подальшому на всіх
контрольних майданчиках відбулося зниження вмісту
137
Cs
(у середньому на 20%). Що стосується
90
Sr, то на деяких
майданчиках його вміст підвищився. Проведені дослідження
на контрольних ділянках дали можливість встановити для
орного шару ґрунту межі концентрації радіонуклідів
137
Cs
i
90
Sr у 2014–2015 рр. Максимальний рівень вмісту
137
Cs
було зафіксовано в с. Оситняжка Кіровоградського р-ну та в
с. Суботці Знам’янського р-ну 0,27 та 0,25 Кі/км
2
відповідно.
Лабораторні дослідження довели, що вміст
90
Sr у ґрунтах об-
ласті знаходиться майже на одному рівні і становить від 0,04
до 0,08 Кі/км
2
. Активність радіонуклідів не перевищувала ДР-
2006 для пшениці 50 Бк/кг по
137
Cs і 20 Бк/кг по
90
Sr й стано-
вила 4,25 Бк/кг по радіоцезію та 2,6 Бк/кг по радіостронцію. В
інших с.-г. культурах теж не було зафіксовано підвищення ак-
тивності радіонуклідів. Зроблено висновок, що ґрунти Кірово-
градщини завдяки своєму генетичному й гранулометричному
складу по-різному впливають на сорбцію радіонуклідів, зумов-
люючи різний рівень надходження їх у рослини, але активність
їхня не перевищувала ДР. Отже, продукція, вирощена на цих
ґрунтах, придатна для споживання й переробки та може ви-
користовуватись у дієтичному і дитячому харчуванні.
УДК 631.95:631.44.48:631.459.2:631.6.02:631.5
2016.4.127. МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ОПТИМІЗАЦІЇ ВИ-
КОРИСТАННЯ СХИЛОВИХ ЗЕМЕЛЬ
/ Назарок П.Г. // Вісник
аграрної науки. — 2016. — № 9. — С. 76–81. — Бібліогр.: 21
назва.
Агроекологія, ерозія ґрунтів, схилові землі, сівозміна, за-
хист ґрунтів від ерозії.
Розглянуто шляхи оптимізації просторового розміщення
сівозмін на схилових землях (СЗ), які ґрунтуються на прин-
ципах екологічної раціональності та економічної збалансова-
ності використання СЗ. Зменшення врожайності с.-г. культур і
збільшення виробничих витрат на СЗ спонукає до пошуку під-
ходів економічно-ефективного їх використання без розриву з
ґрунтоохоронними позиціями. Опрацьовано можливі сценарії
оптимізації розташування сівозмін на схилових землях агро-
формувань із застосуванням моделі ерозії Ц.Є. Мірцхулави.
Просторове розміщення сівозмін не можна проводити, спи-
раючись на одну з груп критеріїв — екологічну чи економічну.
Комбінаторна оптимізація є раціональним й універсальним
інструментарієм просторової оптимізації розміщення сіво-
змін. Для підвищення економічних й екологічних показників
виробництва продукції рослинництва на схилових землях
необхідне зниження значення протиерозійного показника с.-г.
культур (проміжні культури, агротехнічні й лісомеліоративні
заходи тощо), підвищення рівня родючості еродованих ґрун-
тів, збільшення врожайності вирощуваних культур.
УДК 631.95:631.453:504.054:[631.84+646.4/.8]
2016.4.128. ВПЛИВ АМІАЧНОЇ СЕЛІТРИ НА КОНЦЕНТРА-
ЦІЮ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ У ҐРУНТІ
/ Ткачук О.П. // Збалансо-
ване природокористування. — 2016. — № 2. — С. 162–165. —
Бібліогр.: 6 назв.
Забруднення ґрунту, селітра аміачна, важкі метали,
свинець, мідь, цинк, кадмій, токсичність ґрунту.
Наведено результати досліджень щодо концентрації важких
металів (свинець, кадмій, мідь і цинк) у ґрунті після внесення
різних норм мінерального азоту з мінеральним добривом аміач-
УДК 502/504; 631.92/.95
ОХОРОНА ПРИРОДИ. СТАЛИЙ РОЗВИТОК.
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА ЕКОЛОГІЯ