Упрощенная HTML-версия
33
№ 4 (70), 2016
2016.4.142.
УДК 632
ХВОРОБИ РОСЛИН. ШКІДНИКИ РОСЛИН. ЗАХИСТ РОСЛИН
систему захисту рослин, їх комплексний вплив на врожай
і якість зерна сучасних сортів ПО у вирощуванні після сої
в умовах зрошення. Наведено дані щодо ефективності дії
фунгіцидів (Капало, Абакус, Гаупсин, Гаупсин + Триходермін)
проти хвороб ПО (сорт Овідій) та урожайності сортів зерна
ПО залежно від строків сівби і захисту рослин. Досліджено
економічну ефективність вирощування ПО сорту Овідій за-
лежно від строків сівби та захисту рослин. Зазначено, що
біологічний захист рослин від хвороб і шкідників, окрім до-
датково зібраного врожаю зерна, сприяв одержанню еколо-
гічно безпечної продукції та зберігав довкілля. Це свідчить
про перспективність застосування БП Гаупсин і Триходермін
на пшениці озимій у системі захисту рослин від шкідливих
організмів. Удосконалено інтегровану систему захисту ПО
від шкідників, хвороб і бур’янів за сівби в оптимальні строки
на зрошуваних землях.
УДК 632.937
2016.4.138. ОПТИМІЗАЦІЯ МАСОВОГО РОЗВЕДЕННЯ
КОМАХ-ФІТОФАГІВ ДЛЯ БІОЛОГІЧНОГО ЗАХИСТУ РОС-
ЛИН
/ Черній А.М., Киянівська Л.В. // Захист і карантин
рослин: міжвід. темат. наук. зб. — К., 2015. — Вип. 61. —
С. 335–350. — Бібліогр.: 26 назв. Шифр 06 547786.
Комахи-фітофаги, технологія розведення, штучні жи-
вильні середовища, щільність популяції утримання, жит-
тєздатність культур.
Біологічний метод в інтегрованих системах захисту рослин
є одним із основних елементів сучасних технологій фітосані-
тарної оптимізації агроценозів і отримання екологічної про-
дукції. Сучасний арсенал біологічних засобів (мікробіологічні
препарати, ентомофаги) дає можливість стримувати розвиток
понад 40 видів шкідників зернових, овочевих, плодових куль-
тур. Сформувався новий напрям — технічна ентомологія —
технологія масового розведення комах. Мета досліджень —
визначити оптимальну щільність популяції утримання гусені
яблуневої плодожерки (ЯП) (
Laspeyresia pomonella
L.), капус-
тяної совки (КС) (
Mamestra brassicae
L.) і кукурудзяного
метелика (КМ) (
Ostrinia nubilalis
Hb.) на штучних живильних
середовищах для оптимізації процесу розведення і забезпе-
чення життєздатності інсектарних культур. Наведено опис
матеріалів, методів, а також результатів дослідження: вихід
метеликів ЯП, її виживання і життєздатність залежно від
щільності утримування гусені на живильному середовищі;
аналогічні показники для КС і КМ, а також головні біологічні
показники культур досліджуваних комах (тривалість розвитку
генерації і гусені до залялькування; співвідношення статей
імаго; фертильність яєць; маса лялечок самиці і самця, від-
родження та виживаність гусені (%); деформовані лялечки
(%).
УДК 632.95.022:631.95:632.95.027:631.4+631.468
2016.4.139. БИОСЕНСОРНЫЕ СВОЙСТВА ПОЧВЕННОЙ
МИКРОБИОТЫ ПРИ ВОЗДЕЙСТВИИ ПЕСТИЦИДОВ
/ Бров-
ко И.С., Чабанюк Я.В., Мазур С.В., Ящук В.У. // Агроеколо-
гічний журнал. — 2016. — № 3. — С. 111–116. — Библиогр.:
8 назв.
Пестициди, біотестування, мікробіота, біосенсор, тест-
культура, Azotobacter.
Запропоновано експрес-метод визначення токсичності
пестицидів з використанням тест-смужок, виготовлених на
основі інертних матеріалів з нанесенням на них пестициду
з градієнтом концентрацій. Метою дослідження був підбір
оптимальних культур біосенсорів для оцінки токсичної дії
пестицидів із застосуванням тест-смужок. Як біосенсори
використали мікроорганізми наступних родів:
Azotobacter
(
A. chroococcum
),
Rhizobium
(
R. leguminosarum
),
Bradyrhizo-
bium
(
B. japonicum
),
Pseudomonas
(
P. fluorescens
),
Azospi-
rillum
(
A. lipoferum
),
Bacillus
(
B. subtilis
),
Paenibacillus
(
P. poly-
myxa
) колекції Ін-ту агроекології і природокористування.
Обробку результатів визначення токсичності досліджуваних
пестицидів (Примекстра Голд, Пульсар, Ураган Форте, За-
хист, Фолікур, Фастак) провели з допомогою мікробіоло-
гічного аналізатора BIOMIC V3 (Giles Scientific Inc., США).
Наведено дані щодо швидкості формування зони затримки
росту культури із зоною смужки визначеної концентрації з
урахуванням бактеріостатичного впливу препарату та реко-
мендовано біосенсори для досліджених пестицидів.
УДК 632.95.024
2016.4.140. ЗАХОДИ ЩОДО ЗМЕНШЕННЯ ПОБІЧНОГО
ВПЛИВУ ПЕСТИЦИДІВ НА КУЛЬТУРИ
/ Сторчоус І.М. //
Агроном. — 2016. — № 4. — С. 48–52.
Пестициди, захист культур, фітотоксичність, фітопа-
тогени, стресор, пестицидний стрес, гумати.
Захисні механізми рослин є своєрідною хімічною зброєю
проти стресу. Щоб задіяти захисні механізми рослини мають
спочатку відчути і розпізнати стрес. Одним із чинників, що
викликають стрес у рослини, є хімічний, тобто пестицидний
стрес, що призводить до уповільнення росту, зниження схо-
жості, скручування листя, ін. Тому внесення пестицидів із
дотриманням регламенту стає невід’ємною і вирішальною
умовою при їх використанні. При застосуванні пестицидів
необхідно враховувати: негативний вплив випаровування,
дефіцит насичення і відносну вологість повітря для форму-
вання крапель різних розмірів, а також фізіологію рослин.
Важливе значення мав час доби, коли коливання відносної
вологості та температури повітря максимально сприятливі
для внесення препаратів. Оптимальним періодом для вне-
сення пестицидів є проміжок часу між 21:00 та 10:00 год.
Важливим чинником є якість води для приготування робочого
розчину — необхідно використовувати чисту воду, напри-
клад, артезіанську, без домішок глини, органічних речовин
і солей. Необхідно знати рівень рН і жорсткість води. По-
ряд із виведенням нових посухостійких сортів велика роль
відводиться агротехнологіям і ефективним препаратам, які
формують адаптаційні якості рослини. Адаптації рослин до
стресу сприяють гумати — природні органічні речовини, що
утворюються в ґрунті у вигляді водорозчинних солей гумі-
нових кислот.
УДК 632.952:633.34
2016.4.141. БІОПРЕПАРАТИ В СИСТЕМІ ЗАХИСТУ СОЇ
ВІД ШКІДЛИВИХ ОРГАНІЗМІВ
/ Карасевич В.В., Мовчан І.В.,
Колодій С.В., Рудська Н.О., Лєхман О.В. // 2016: зернобобові
культури та соя для сталого розвитку аграрного виробни-
цтва України: матеріали Міжнар. наук. конф., 11–12 серпня
2016 р. — Вінниця, 2016. — С. 62–63. Шифр 547736.
Соя, біопрепарати (соя), захист сої.
Метою досліджень було встановити вплив біологічних
препаратів на розвиток і поширення шкідливих організмів у
посівах сої. Польові досліди провели у 2014–2015 рр. в Ін-ті
кормів та сільського господарства. Інокуляцію насіння сої
біопрепаратами проводили в день сівби, а обприскування —
у фазі початку цвітіння рослин культури. При застосуванні
обробки насіння препаратами Ризобофіт, 2,0 л/г.н.н. + Фос-
фобактерин, 1,0 л/т з наступною обробкою сходів Актофітом,
2,0 л/га, а також за обробки насіння Ризобофітом, 2,0 л/г.н.н.
у поєднанні з Біополіцидом, 100 мл/г.н.н. з наступним внесен-
ням Гаупсину, 4,0 л/га по сходах найбільший рівень збереже-
ного урожаю становив 0,28–0,33 т/га. Таку обробку доцільно
застосовувати у посівах сої для отримання якісної органічної
продукції і обмеження поширення шкідників та хвороб.
УДК 632.954:633.15
2016.4.142. ЕФЕКТИВНІСТЬ ГЕРБІЦИДІВ У ПОСІВАХ КУ-
КУРУДЗИ НА ЗЕРНО ЗА КОРЕНЕПАРОСТКОВО-ЗЛАКОВО-
ОДНОРІЧНОГО ТИПУ ЗАБУР’ЯНЕНОСТІ
/ Зуза В.С., Гутян-
ський Р.А. // Вісник Центру наукового забезпечення АПВ Хар-
ківської області: наук.-виробн. зб. — Х., 2016. — Вип. 20. —
С. 25–32. — Бібліогр.: 5 назв. Шифр 547676.
Кукурудза, бур’яни, гербіциди.
Наведено дані ефективності 7 варіантів окремих післясхо-
дових гербіцидів і їх комбінацій в контролюванні коренепа-
росткових і злакових однорічних бур’янів у посівах кукурудзи
(К.) на зерно. Досліди впродовж трьох років проводили на
дослідному полі Ін-ту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва (ДП ДГ
“Елітне”, Харківська обл.). Для закладання дослідів вибирали
ділянки забур’янені коренепаростковими бур’янами. Схема
досліду складалась з таких варіантів: без застосування гер-
біцидів (контроль); Тітус; Тітус + 2,4-Д (диметиламінна сіль);
Тітус + Естерон; Тітус + Пріма; Тітус + Пік; Таск; Мілагро;
ручні прополювання. Наведено дані щодо зміни компонен-
тів агрофітоценозів К. на зерно, ефективності гербіцидів у
зниженні забур’яненості посіву і підвищенні урожайності ку-
курудзи на зерно (середнє за 3 роки). В усі роки досліджень