Упрощенная HTML-версия
24
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2016.4.98.
точка росту настає через 43,6 доби від початку вегетації не-
залежно від факторів впливу. Максимальна швидкість росту
спостерігається в 2-й критичній точці за внесення добрив
нормою N
90
P
60
K
135
через 63,9 доби від початку вегетації за
нульового прискорення росту, що свідчить про перехід від
фази інтенсивного росту до фази гальмування ростових про-
цесів. Найбільша тривалість критичного періоду спостеріга-
ється у варіантах без удобрення — 41,3 доби, що на 0,9 доби
більше, ніж за внесення добрив. Виявлено тісний зв’язок між
швидкістю зростання сирої маси рослин у критичні фази рос-
ту і врожайністю, який показав, що за краплинного зрошення
у 98% випадків норма добрив впливає на інтенсивність
параметрів росту в критичні періоди і є головною причиною
мінливості врожайності.
УДК 631.675.4:631.674.6
2016.4.98. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ
“PENMAN-MONTEITH” В УМОВАХ КРАПЛИННОГО ЗРО-
ШЕННЯ СТЕПУ УКРАЇНИ (НА ПРИКЛАДІ ЗЕРНОВОЇ КУ-
КУРУДЗИ)
/ Ромащенко М.І., Шатковський А.П., Журав-
льов О.В. // Вісник аграрної науки. — 2016. — № 5. — С. 55–
59. — Бібліогр.: 14 назв.
Краплинне зрошення, коефіцієнт культури, евапотран-
спірація, кукурудза, вологозапаси, критичний період.
Визначено евапотранспірацію (ЕТС), розрахункове і фак-
тичне значення сумарного випаровування ЕТС. На основі
результатів польового експерименту проведено коригування
коефіцієнта культури К
с
за фазами розвитку рослин кукурудзи
з використанням відхилень від стандартних умов. Установ-
лено, що значення фактичного коефіцієнта культури К
с
для
кукурудзи на зерно в умовах краплинного зрошення Степу
України відрізняється від типового К
с
(FAO). На початковій та
прикінцевій стадіях розвитку рослин кукурудзи К
с
(FAO) зави-
щує фактичне значення випаровування на 20–225%, а в се-
редині сезону, навпаки, — занижує на 10–15%. Це призводить
до переполиву на початку та наприкінці вегетації кукурудзи і
дефіциту вологозапасів у критичний період розвитку рослин.
З урахуванням чіткої кореляції К
с
(FAO) і К
с
(прийнятий) для
визначення фактичної евапотранспірації рослин кукурудзи
рекомендовано використовувати скориговані значення К
с
.
631.8 ДОБРИВА
Науковий референт — кандидат хім. наук ТОВМАЧЕНКО В.М.
Науковий консультант — член-кореспондент НААН БИКІН А.В.
УДК 631.5:633.15
2016.4.99. ЕФЕКТИВНІСТЬ КОМПЛЕКСНОГО ЗАСТОСУ-
ВАННЯ МАКРО- І МІКРОДОБРИВ У ТЕХНОЛОГІЇ ВИРО-
ЩУВАННЯ КУКУРУДЗИ НА ЗЕРНО
/ Краснєнков С.В., Дуд-
ка М.І., Шевченко О.М., Носов С.С., Березовський С.В. //
Бюлетень Інституту сільського господарства степової зони
НААН. — Д., 2016. — № 10. — С. 45–49. — Бібліогр.: 7 назв.
Шифр 547515.
Кукурудза, урожайність, мікроелементи, мінеральні доб-
рива, обприскування.
У ДП ДГ “Дніпро” (2014–2015 рр.) дослідили ефективність
і розробили технологічні прийоми застосування мікроеле-
ментів і комплексних добрив у кореневе і позакореневе під-
живлення рослин кукурудзи (К.). Висівали насіння ранньо-
стиглого гібрида К. Почаївський 190 МВ. Спосіб сівби — ши-
рокорядний (70 см), густота розміщення рослин — 55 тис./га.
Загальний фон живлення P
30
K
30
, внесення N
45
під культи-
вацію та перед міжрядним обробітком. Наведено хімічний
склад мікродобрив, вплив макро- та мікродобрив на біоме-
тричні показники рослин та урожайність К. (2014–2015 рр.).
Показано зростання ефективності мікродобрив без внесення
N
45
— приріст врожайності від використання препаратів реа-
ком-СР-кукурудза з карбамідом досягав 0,24 т/га. Комплекс-
не поліпшення морфологічних і репродуктивних показників
рослин К. за рахунок оптимізації їх живлення позитивно впли-
вало на врожайність культури. В сумарному ефекті взаємодії
азотних добрив і мікроелементів частка аміачної селітри
у формуванні врожайності становила 0,93 т/га, а бакових
сумішей карбаміду з мікроелементними препаратами була
менш суттєвою — 0,37 т/га.
УДК 631.8:633.11
2016.4.100. ЯКІСТЬ ЗЕРНА ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ЗА ТРИ-
ВАЛОГО ЗАСТОСУВАННЯ ДОБРИВ У ПОЛЬОВІЙ СІВО-
ЗМІНІ
/ Господаренко Г.М., Черно О.Д. // Вісник Уманського
національного університету садівництва. — 2016. — № 1. —
С. 11–15. — Бібліогр.: 7 назв.
Пшениця озима, добрива, натура зерна, маса 1000 зерен,
склоподібність, білок, клейковина.
Висвітлено результати досліджень впливу тривалого за-
стосування добрив на чорноземі опідзоленому у польовій
сівозміні в умовах Правобережного Лісостепу України на
фізичні та біохімічні показники якості зерна пшениці м’якої
озимої (ПМО), попередником якої був горох. З’ясовано, що
за рахунок добрив можна підвищити врожайність культури
(за мінеральної системи удобрення на 31–71%, органічної —
28–60 та органо-мінеральної на 35–73%). Встановлено, що
найвищі показники якості забезпечило застосування високих
норм органічних і мінеральних добрив у польовій сівозміні
(N
135
P
135
K
135
на 1 га площі сівозміни) — 14,2–14,4% білка
та 28,2–28,6% клейковини 1-ї групи якості. За еквівалентних
норм N, P
2
O
5
, K
2
O в складі мінеральної та органо-мінераль-
ної систем удобрення істотних відмін між ними не виявлено.
Встановлено, що на ділянках, де добрив не вносили, зерно
відповідало 3-му класу, за одинарних і подвійних норм доб-
рив — 2-му і на ділянках з потрійними нормами добрив за
усіх систем удобрення — 1-му класу. Тіснота зв’язку за коефі-
цієнтом кореляції між масою 1000 зерен і натурою зерна була
значною (r=0,65), а між масою 1000 зерен і врожайністю —
сильною (r=0,76). Погодні умови та добрива істотно впливали
на склоподібність зерна. За достатнього зволоження воно
формувалося напівсклоподібним, а внесені добрива сприя-
ли деякому збільшенню цього показника (на 5–13 відн.%)
залежно від їх норм.
УДК 631.8:661.639.2:661.8’045.3
2016.4.101. ТРИ ВЛАСТИВОСТІ ФОСФІТІВ
/ Логінова І. //
Агроном. — 2016. — № 4. — С. 32–34.
Фосфіти, фосфати, фітотоксичність, біостимулюваль-
ний ефект, фунгіцидний ефект.
Вітчизняні виробники добрив відгукуються на світову тен-
денцію, вводячи в свої композиції сполуки фосфітів. На
відміну від фосфатів, фосфіти характеризуються іншими фі-
зичними та хімічними властивостями, а їх вплив на рослини
значно відрізняється від традиційних фосфатів. Чи є вони
добривом? Фосфіти — солі фосфористої кислоти H
3
PO
3
. При
внесенні в ґрунт фосфіти зазнають перетворення, що відбу-
вається за участю ґрунтових мікроорганізмів. Процес повної
трансформації фосфітів у фосфати в ґрунті відбувається
протягом 6–8 місяців. Фосфіти, внесені в ґрунт з добривами,
через кращу розчинність доступніші як для мікроорганізмів,
так і для рослин. Препарати, до складу яких входить фос-
фіт, використовуються за трьома основними напрямами.
1) джерело фосфору (добрива): поглинання рослиною фос-
фору у вигляді фосфіта PO
3
відбувається інтенсивніше, ніж
фосфатів PO
4
. Але не можна говорити про заміну фосфатів
фосфітами у живленні рослин. Дія фосфітів як добрива ско-
ріше проявляється після їх трансформації мікроорганізмами у
фосфат-іони; 2) “Біостимулятор” (БС): підсилювач метаболіч-
них процесів рослин. Найбільш відоме як БС добриво Nutri-
Phite Magnum S німецької фірми Agroplanta. Використання
фосфітів як БС змінює наше звичне уявлення про добрива;
3) препарат з фунгіцидною активністю. Відомо застосування
фосфітів як підсилювачів захисних механізмів рослин від-
УДК 631.8
ДОБРИВА