Упрощенная HTML-версия
23
№ 4 (70), 2016
2016.4.97.
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА МЕЛІОРАЦІЯ
УДК 631.6
кукурудзи за умов зрошення без обробки препаратами для
всіх груп стиглості гібридів у середньому за роки досліджень
становила 9,57–12,54 т/га. Найбільшу врожайність (13,80 т/га)
в умовах зрошення сформував середньопізній гібрид Арабат
за комплексного застосування стимуляторів росту (оброб-
ка насіння Сизам-Нако та підживлення рослин кукурудзи
Грейнактив-С), що на 1,26 т/га більше за контроль. Подібну
закономірність знайдено й для інших гібридів. Найбільше
реагували на застосування мікродобрив і стимуляторів росту
в умовах зрошення середньостиглі та середньопізні гібриди.
Відмічено, що в умовах зрошення на темно-каштановому
ґрунті півдня України для отримання врожайності зерна ку-
курудзи на рівні 10–14 т/га потрібно застосовувати ефективні
інноваційні стимулятори росту рослин і мікродобрива. При
цьому доцільно вирощувати нові гібриди кукурудзи інтенсив-
ного типу середньостиглої та середньопізньої груп: Збруч,
Каховський, ДН Гетера, Арабаб.
УДК 631.67:633.174:631.8(477.72)
2016.4.92. ПРОДУКТИВНІСТЬ ЦУКРОВОГО СОРГО НА
СИЛОС ЗАЛЕЖНО ВІД СТРОКІВ ЗАСТОСУВАННЯ КАР-
БАМІД-АМІАЧНОЇ СУМІШІ В УМОВАХ ПІВДНЯ УКРАЇНИ
/
Василенко Р.М., Степанова І.М. // 2016: зернобобові культури
та соя для сталого розвитку аграрного виробництва України:
матеріали Міжнар. наук. конф., 11–12 серпня 2016 р. — Він-
ниця, 2016. — С. 149–150. Шифр 547736.
Зрошення, цукрове сорго, силос, карбамідно-аміачна су-
міш, продуктивність.
Відмічено, що зрошення забезпечило збільшення врожаю
силосної маси як у гібрида Довіста, так і сорту Силосне 42
майже у 2 рази, вегетаційні поливи проводили зрошуваною
нормою 1800 м
3
/га дощувальною машиною ДДА-100МА. За
умов додаткового зрошення гібрид Довіста був продуктивні-
шим за врожайністю, яка становила 61,3–83,5, у той час як
сорт Силосне 42 поступався на 25,4–31,4%. На зрошуваних
ділянках за внесення азотних добрив найпродуктивнішим
було підживлення у фазі 4–5 листків. Такий захід забезпечив
найбільшу продуктивність силосної маси гібрида Довіста із
збором сухої речовини — 18,6 т/га, виходом кормових оди-
ниць — 13,2 т, перетравного протеїну — 0,62 т/га, валової
енергії — 3,29 ГДж і обмінної — 150 ГДж. При підживленні в
наступні фази вегетації рослин сорго поступово знижувало
продуктивність силосної маси.
УДК 631.67:633.2/.3:631.582
2016.4.93. СТВОРЕННЯ КОРМОВИХ СІВОЗМІН ДЛЯ ЗРО-
ШУВАНИХ ЗЕМЕЛЬ НА ПІВДНІ УКРАЇНИ
/ Василенко Р.М. //
2016: зернобобові культури та соя для сталого розвитку
аграрного виробництва України: матеріали Міжнар. наук.
конф., 11–12 серпня 2016 р. — Вінниця, 2016. — С. 118–120.
Шифр 547736.
Зрошувані землі, кормові сівозміни, кормові культури,
структура кормової площі, ресурсний потенціал.
Зазначено, що на поливних землях розміщують, як прави-
ло, високопродуктивні кормові культури. Запас вологи для
одержання дружних сходів і росту кормових культур можна
регулювати поливами, отже, чергування культур здійснюють,
головним чином, із врахуванням строку їхнього збирання,
створення здорового фітосанітарного стану ґрунтів та посівів.
У сівозміну обов’язково включають бобові багаторічні трави,
переважно люцерну, для підтримання родючості ґрунту та по-
ліпшення його фізико-хімічних властивостей. При вирощуванні
культур з коротким періодом вегетації у сівозміни вводять
проміжні культури. Бобові трави до 40% зменшують потребу
сівозміни в азотних добривах. Високий вихід кормів забезпечує
6-пільна сівозміна із введенням проміжних культур. Кормові
культури займають у сівозміні 100% площі, зокрема 40% — ба-
гаторічні трави. Індекс використання землі у сівозміні — 1,67.
На чотирьох полях розміщено післяукісні посіви. Сівозміна
забезпечує накопичення гумусу в ґрунті і може бути освоєна
господарствами з досить високою ефективністю. Важливим ре-
сурсним потенціалом є поліпшення структури кормової площі у
бік збільшення посівів під люцерною, еспарцетом, соєю.
УДК 631.67:633.34:631.527
2016.4.94. СЕЛЕКЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИРО-
ЩУВАННЯ СОЇ В УМОВАХ ЗРОШЕННЯ ПІВДНЯ УКРАЇНИ
/
Вожегова Р.А. // 2016: зернобобові культури та соя для ста-
лого розвитку аграрного виробництва України: матеріали
Міжнар. наук. конф., 11–12 серпня 2016 р. — Вінниця, 2016. —
С. 16–17. Шифр 547736.
Зрошення, вирощування сої, селекційно-технологічні ас-
пекти.
Відмічено, що завдяки зрошенню південь України є зоною
гарантованого виробництва сої. На поливних землях аграрії
отримують урожайність, яка коливається від 3,0 до 3,4 т/га,
що на 1,0–2,2 т/га більше, ніж в інших зонах гарантованого
виробництва сої. Першочергові селекційно-технологічні ас-
пекти вирощування сої в умовах зрошення — це вибір сорту
та режим зрошення. Соя слабо реагує на зрошення до по-
чатку цвітіння і тому тільки у посушливі роки до настання цієї
фази виникає потреба у проведенні одного вегетаційного
поливу. Найбільша віддача від зрошення спостерігається у
критичний період, який розпочинається під час цвітіння і про-
довжується 40–50 діб до закінчення наливання бобів. У цей
період необхідно сконцентрувати основну кількість вегетацій-
них поливів. За повітряної посухи під час критичного періоду
росту рослин поряд з вегетаційними слід застосовувати осві-
жаючі поливи (150–200 м
3
/га). Закінчувати поливи необхідно
через 10–15 днів після наливу бобів середнього ярусу.
УДК 631.674.3
2016.4.95. ДРЕНАЖНО-СКИДНІ СТОКИ РИСОВОЇ ЗРО-
ШУВАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ЯК ДОДАТКОВИЙ РЕЗЕРВ ПОЛИВ-
НОЇ ВОДИ
/ Дементьєва О.І. // Агроекологічний журнал. —
2016. — № 3. — С. 148–152. — Бібліогр.: 7 назв.
Дренажно-скидні стоки, рисова зрошувальна система,
поливні води, врожайність зерна рису.
Розглянуто доцільність розбавлення дніпровської води
дренажно-скидними водами на 25% та використання їх у тех-
нології вирощування с.-г. культур на заливних рисових полях
(чеках), що сприятиме охороні навколишнього природного
середовища рекреаційної зони Південного Степу України. На-
ведено дані щодо якості дніпровської, дренажно-скидних та
змішаних вод. Установлено залежність врожайності зеленої
маси вирощуваної культури від якості поливної води. Дослід-
жено врожайність зерна рису сортів різних груп стиглості
залежно від кількості, якості поливної води та добрив.
УДК 631.674.6+631.811.98:631.559(477.5)
2016.4.96. УРОЖАЙНІСТЬ СОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД РЕГУЛЯ-
ТОРІВ РОСТУ І КРАПЛИННОГО ЗРОШЕННЯ В СХІДНОМУ
ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
/ Бобро М.А., Огурцов Є.М., Климен-
ко І.В. // 2016: зернобобові культури та соя для сталого роз-
витку аграрного виробництва України: матеріали Міжнар.
наук. конф., 11–12 серпня 2016 р. — Вінниця, 2016. — С. 28–
29. Шифр 547736.
Соя, краплинне зрошення, регулятори росту рослин, іно-
куляція, врожайність.
Показано, що на ділянках із застосуванням регуляторів
росту і краплинного зрошення (система краплинного зро-
шення с.-г. культур сезонно-стаціонарної дії) поліпшувалися
умови росту і розвитку рослин сої, збільшувалась листкова
поверхня, покращувались фотосинтетичні та симбіотичні
процеси, поліпшувалися показники структури врожаю, які
сприяли приросту врожайності зерна. Сумісне застосування
краплинного зрошення, регуляторів росту та інокуляції спри-
яло приросту врожайності сорту Романтика на 0,96–1,00,
сорту Аннушка — на 0,82–0,88 т/га порівняно з контролем.
Збільшення вмісту білка від застосування досліджуваних
препаратів і зрошення у сорту Романтика становило 2,6, у
сорту Аннушка — 2,5%.
УДК 631.674:635.11
2016.4.97. КРИТИЧНІ ПЕРІОДИ ТА ПАРАМЕТРИ РОСТУ
БУРЯКУ СТОЛОВОГО ЗА КРАПЛИННОГО ЗРОШЕННЯ В
ПІВДЕННОМУ СТЕПУ
/ Васюта В.В. // Вісник аграрної нау-
ки. — 2016. — № 10. — С. 47–50. — Бібліогр.: 11 назв.
Краплинне зрошення, критичні періоди, буряк столовий,
параметри росту, прискорення росту.
Визначено критичні періоди росту буряків столових за
краплинного зрошення, установлено ступінь мінливості вро-
жайності за несталості параметрів росту в критичні фази.
Встановлено, що за краплинного зрошення 1-ша критична