Упрощенная HTML-версия
25
№ 4 (70), 2016
2016.4.107.
ДОБРИВА
УДК 631.8
повідно до захворювань (відомі дані про наявність такого
ефекту відповідно до несправжньої борошнистої роси і грибів
роду
Phytophthora
). Наведено дані про вимоги до фосфітів
при використанні їх як добрива, а також перелік продуктів
фосфітів, присутніх на українському ринку.
УДК 631.81.095.337:633.11“324”
2016.4.102. ЗАСТОСУВАННЯ МІКРОДОБРИВ У ПОСІВАХ
ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ ВОСЕНИ
/ Ходаніцький В. // Пропозиція. —
2016. — № 10. — С. 76–78.
Мікродобрива, пшениця озима, елементи живлення, мікро-
елементи, дефіцит елементів.
Наведено інформацію про вплив мікроелементів (МЕ) (бор,
цинк, молібден, ін.) на перебіг низки важливих процесів, зок-
рема азотного обміну, корегування активності ферментів
та підсилення фотосинтезу; здатність рослин протидіяти
несприятливим факторам — поліпшують холодо-, жаро-,
соле-, посухостійкість, а також стійкість до вилягання і гриб-
них хвороб. Розглянуто вплив кислотності (рН) на продук-
тивність поля, доступність для рослин таких елементів, як:
азот, фосфор, калій, сірка, кальцій, магній, бор, молібден,
які забезпечують нормальний ріст і розвиток рослин. З-поміж
найважливіших у ґрунті мікроелементів для пшениці озимої
(ПО) та інших рослин є залізо, мідь, марганець, цинк, бор і
молібден. Охарактеризовано функції, які виконують ці еле-
менти в рослинному організмі, процеси, в яких вони беруть
участь, чутливість ПО до нестачі МЕ, та мікродобрива (Кел-
кат Мікс Кальцій, Келік Мікс, марганцеві добрива, розчин
сульфату цинку, борний суперфосфат, молібдат амонію),
які застосовують для усунення їх дефіциту. Зроблено ви-
сновок, що використання мікродобрив у посівах ПО разом
із внесенням азоту, фосфору і калію дає змогу оптимально
забезпечити культуру елементами живлення, що позитивно
впливає на врожайність і якість зерна.
УДК 631.81:631.5:633.16“321”
2016.4.103. РЕАКЦІЯ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО НА ДОБРИВА,
ШИРИНУ МІЖРЯДЬ ТА МУЛЬЧУВАННЯ ҐРУНТУ
/ Гирка А.Д.,
Ткаліч І.Д., Сидоренко Ю.Я., Бочевар О.В., Ільєнко О.В. //
Бюлетень Інституту сільського господарства степової зони
НААН. — Д., 2016. — № 10. — С. 40–45. — Бібліогр.: 7 назв.
Шифр 547515.
Ячмінь ярий, мульчування, ширина міжрядь, мінеральні
добрива, водоспоживання, врожайність зерна.
Метою досліджень було з’ясувати особливості росту і
розвитку рослин ячменю ярого (ЯЯ) та формування ними
зернової продуктивності залежно від мульчування ґрунту
при внесенні різних доз мінеральних добрив і встановити при
цьому вплив розширених міжрядь як заходу по збереженню
та ефективному використанню запасів вологи. Польові до-
сліди проводилися впродовж 2012–2014 рр. (Ерастівська
дослідна станція ДУ Ін-т сільського господарства степової
зони). Сорт ЯЯ Ілот. Наведено дані щодо динаміки тем-
ператури ґрунту на глибині залягання вузла кущіння ЯЯ
залежно від мульчування і мінерального живлення, запасів
продуктивної вологи та її використання посівами ЯЯ, а та-
кож коефіцієнта водоспоживання залежно від мульчування,
ширини міжрядь і мінерального живлення. Показано, що
солома пшениці озимої (8 т/га), залишена на полі після зби-
рання врожаю, позитивно впливає на ріст і розвиток рослин
наступної культури за рахунок зменшення випаровування
вологи та ефективного використання її посівами. Урожайність
ячменю ярого за ширини міжрядь 15 см від мульчування
і фону удобрення збільшувались на 4,2–8,1%, а 30 см —
на 2,3–4,9%.
УДК 631.811.98:633.1/.31
2016.4.104. ВПЛИВ СИСТЕМИ УДОБРЕННЯ ТА СТИМУЛЯ-
ТОРА РОСТУ НА ПОКАЗНИКИ ЯКОСТІ ЛЮЦЕРНО-ЗЛАКО-
ВИХ ТРАВОСУМІШЕЙ НА ЗЕЛЕНИЙ КОРМ
/ Демидась Г.І.,
Пророченко С.С. // Збірник наукових праць ННЦ “Інститут
землеробства НААН”. — К., 2016. — Вип. 1. — С. 106–112. —
Бібліогр.: 8 назв. Шифр 547523.
Люцерно-злакові травосумішки, мінеральне живлення,
стимулятор росту, білок, жир, зола, протеїн.
Люцерно-злакові травосумішки (ЛЗТ) за вмістом білка
у понад 2 рази переважають зернові культури, а їх білок
збалансований за всіма амінокислотами і ефективно засвою-
ється тваринами. Дослідили вплив мінеральних добрив за
різних доз їх внесення та стимулятора росту (СР) Фумар на
показники якості корму із ЛЗТ в умовах Правобережного Лі-
состепу України. Робота проведена на кафедрі кормовироб-
ництва НУБіП, “Агрономічна дослідна станція” (с. Пшеничне,
Київська обл.). Наведено характеристики ґрунту, методику та
програму безпокривного посіву у 2014 р. — трифакторний
дослід після однорічних злакових; повторність досліду — чо-
тириразова. Удобрення здійснювали азотними, калійними,
фосфорними добривами та вносили СР Фумар у нормі 2 л/га
у фазі кущення злакових трав та галуження люцерни посів-
ної. Наведено дані щодо якості сухої маси багаторічних трав
залежно від удобрення та СР (середнє за 2014–2015 рр.).
Встановлено, що з елементів технологій найбільш суттєво
на показники якості корму із ЛЗТ впливали видовий склад
та удобрення. Найбільші їх рівні виявилися у травосуміші,
до складу якої входили люцерна посівна, стоколос безостий
та пажитниця пасовищна.
УДК 631.82/.84:57.018:633.34
2016.4.105. ВПЛИВ НОРМ АЗОТНИХ ДОБРИВ НА АЗОТ-
ФІКСУЮЧУ ЗДАТНІСТЬ ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ СОЇ
/ Кален-
ська С.М., Новицька Н.В., Каленський В.П. // 2016: зернобо-
бові культури та соя для сталого розвитку аграрного вироб-
ництва України: матеріали Міжнар. наук. конф., 11–12 серпня
2016 р. — Вінниця, 2016. — С. 30–31. Шифр 547736.
Азотні добрива, продуктивність сої, зернобобові культу-
ри, інокуляція ризогуміном.
Вивчали вплив інокуляції ризогуміном та мінерального азоту
на азотфіксувальну здатність та продуктивність сортів сої Ан-
нушка і Устя. Сою вирощували у ВП НУБіП України “АДС”. Ви-
користовували наступні варіанти: 1 — без добрив (контроль);
2 — N
30
P
60
K
60
; 3 — N
60
P
60
K
60
; 4 — N
90
P
60
K
60
; 5 — N
120
P
60
K
60
.
Установлено, що внесення помірних норм азотних мінераль-
них добрив (N
30
P
60
K
60
і N
60
P
60
K
60
) у варіантах без інокуляції
сприяло взаємодії мінерального азоту з природною популяці-
єю бульбочкових бактерій. Інокуляція насіння сої ризогуміном
стимулювала розвиток на кореневій системі сої бульбочок із
максимальними показниками за кількістю і масою. Найвищого
значення показники симбіотичної діяльності рослин сої до-
сягали у варіанті з інокуляцією і внесенням добрив у нормі
N
60
P
60
K
60
. Збільшення норм азоту від N
60
до N
120
знижувало
ефективність інокуляції шляхом пригнічення азотфіксації,
зменшення кількості і маси бульбочок на коренях і врожай-
ності в цілому.
УДК 631.82/.85:631.5:631.452:633.34
2016.4.106. ВПЛИВ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ ТА СПОСО-
БІВ ОБРОБІТКУ НА ПОКАЗНИКИ РОДЮЧОСТІ ҐРУНТУ ЗА
ВИРОЩУВАННЯ СОЇ
/ Козачок О.Л. // Вісник аграрної нау-
ки. — 2016. — № 10. — С. 72–74. — Бібліогр.: 10 назв.
Добрива, обробіток ґрунту, соя, поживний режим.
Відомо, що за мінімізації обробітку ґрунту його поживний
режим поліпшується. Метою дослідження було вивчити
вплив добрив і способів обробітку ґрунту на забезпечення
рослин сої основними елементами живлення. Дослідили
вплив різних норм азотних добрив на фоні фосфорно-ка-
лійних за різних способів обробітку ґрунту (лущення стер-
ні, зяблева оранка, передпосівна культивація). За резуль-
татами досліджень наведено дані щодо динаміки (сходи,
гілкування, формування бобів, технічна стиглість) вмісту
основних елементів живлення (N
min
, P
2
O
5
, K
2
O) у ґрунті
(0–25 см) за вирощування сої (середнє за 2013–2015 рр.).
Уміст N
min
у шарі ґрунту 0–25 см залежно від обробітку ко-
релював із нормами добрив (r
2
=0,98–0,99). Додаткове його
внесення на фоні P
60
K
60
за безполицевих способів поліпшу-
вало фосфорне та калійне живлення, що сприяло зростан-
ню врожайності за цих способів. Проте вона була нижчою
порівняно із оранкою через погіршення фізичних показників
ґрунту, зокрема його щільності.
УДК 631.82:631.5:633.11“321”
2016.4.107. ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ТА ЯКОСТІ
ПШЕНИЦІ ТВЕРДОЇ ЯРОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД МІНЕРАЛЬНОГО
ЖИВЛЕННЯ У ПРАВОБЕРЕЖНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
/
Каленська С.М., Шутий О.І. // Вісник Полтавської державної