Упрощенная HTML-версия
6
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
ІСТОРІЯ АГРАРНОЇ НАУКИ
2016.3.5.
УДК 63(091)
Висвітлено життєвий і творчий шлях М. М. Гришка, який
доклав зусиль до вивчення біології культури конопель і
створення її нових сортів. Закінчив Полтавський сільсько-
господарський інститут (1925). Викладав генетику, селекцію,
насінництво в Майнівському с.-г. технікумі в 1925–1929 ро-
ках. З 1931 р. очолював відділ генетики і селекції Інституту
конопель, з 1932 р. працював на посаді доцента Глухівського
с.-г. інституту. Встановив значну мінливість репродуктивних
органів, варіювання ступеня однодомності, дав класифікацію
поліморфізму однодомності. За допомогою гібридизації різних
типів однодомних та самозапилення окремих однодомних
рослин одержав вихідні форми для створення нових сортів.
На основі вивчення природи статі у конопель та низки аналізів
гібридів різних статевих типів, розробив методику й розпочав
роботу над створенням конопель з одночасним достиганням
обох статей. Вперше в історії коноплярства М. М. Гришко
наблизився до створення однодомних конопель шляхом ви-
ведення сорту ОСО-72, що за врожайністю перевершував
культивовані місцеві сорти дводомних. Їх головна перевага —
в одночасності дозрівання рослин, що створювало можли-
вість механізованого збирання. За ініціативою вченого по-
будовано Центральний ботанічний сад у Печерському районі
м. Києва. Наукова спадщина М. М. Гришка — 150 наукових
праць. Підготував 40 кандидатів та докторів наук.
УДК 633.522(091/092):575.18:001
2016.3.5. ВЧЕННЯ АКАДЕМІКА М. М. ГРИШКА ПРО СТА-
ТЕВИЙ ПОЛІМОРФІЗМ КОНОПЕЛЬ У СВІТЛІ СУЧАСНОЇ
ТЕОРІЇ ГЕНЕТИЧНОГО КОНТРОЛЮ СТАТІ ТА ДОСЯГНУТО-
ГО РІВНЯ ОДНОДОМНОСТІ
/ Міщенко С.В., Лайко І.М., Виро-
вець В.Г., Кириченко Г.І., Лайко Г.М. // Фактори експери-
ментальної еволюції організмів: зб. наук. пр. — К., 2016. —
Т. 18. — С. 18–23. — Бібліогр.: 9 назв.
Історія с.-г. дослідної справи, рослинництво, конопляр-
ство, генетика, селекція, насінництво, акліматизація,
сорт, врожайність, Інститут конопель, учений у галузі
селекції М.М. Гришко.
Відтворено розвиток нового напряму в селекції конопель
для забезпечення можливості одноразового механізованого
збирання стеблостою, започаткованого в Інституті конопель
за керівництва М. М. Гришка. У природі коноплям властивий
статевий диморфізм, що полягає у наявності двох статевих
типів, які достигають з великим розривом у часі і потребують
затрат ручної праці. Вченим підготовлено фундаментальні
праці: “Курс загальної генетики” (1933), “Биология конопли”
(1935), “Одновременно созревающая конопля” (1937), “Курс
генетики” (1938) та ін. Найбільший його здобуток вбачається
в започаткуванні генетичних досліджень ознак статі конопель;
розробці концептуальних основ і практичному створенні пер-
ших одночасно достигаючих (однодомних) форм конопель з
метою одноразового механізованого збирання посівів; роз-
критті унікальності статевого поліморфізму конопель, першій
класифікації їх статевих типів; висуненні та обґрунтуванні гіпо-
тези про філогенез статі конопель у послідовності гермафро-
дитизм — однодомність — дводомність. Здобутки М. М. Гриш-
ка мали виключне значення для подальшого розвитку генети-
ки і селекції конопель, розквіту галузі коноплярства в цілому.
У подальшому однодомну форму конопель створювали шля-
хом багаторічного добору однодомних рослин у поєднанні
з систематичним бракуванням плосконі у фазі бутонізації
та гібридизації. Завдяки багаторічним дослідженням і зу-
силлям талановитих селекціонерів Є. С. Гуржій, Г. Й. Арин-
штейн, Г. А. Хреннікової, Р. І. Каплунової, В. О. Невинних,
Г. І. Сенченка, В. Г. Вировця, Л. М. Горшкової, І. І. Щербаня,
В. П. Ситника та інших створено сорти конопель, стійкі до
вищеплення плосконі у низці послідовних генерацій.
УДК 633.8(091):504.03:339.13
2016.3.6. ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗ-
ВИТКУ ЛІКАРСЬКОГО РОСЛИННИЦТВА В УКРАЇНІ
/ Фурдич-
ко О.І., Никитюк Ю.А. // Агроекологічний журнал. — 2016. —
№ 2. — С. 10–15. — Бібліогр.: 10 назв.
Історія с.-г. дослідної справи, виробництво с.-г., рослин-
ництво, лікарські рослини, фітотерапія, фармацевтична
галузь, інноваційний розвиток, ефірні масла.
Визначено перспективи та пріоритети розвитку лікарського
рослинництва з урахуванням історичних аспектів та тенденцій
вітчизняного виробництва лікарської рослинної сировини.
Первинним осередком вирощування лікарських рослин стали
аптекарські сади, реорганізовані в ботанічні. За ініціативою і
проектом Лубенського товариства сільського господарства та
фінансової підтримки Департаменту землеробства в 1916 р.
у м. Лубнах створено першу в Росії Дослідну станцію лікар-
ських рослин (ДСЛР), метою якої було всебічне дослідження
культурних і дикоростучих лікарських рослин. В УРСР для
раціонального використання та відтворення ресурсів лікар-
ських рослин і широкого впровадження в медичну практику
лікарських засобів організовано Український державно-акціо-
нерний консорціум — Укрфітотерапія. Характерними для
цього періоду є планові дослідження в галузі лікарських і
ароматичних культур у системі Всесоюзного НДІ інституту
лікарських та ароматичних культур з його зональними дос-
лідними станціями. Визначено основні перспективи розвитку
лікарського рослинництва: стимулювання розробки нових
ліків і сфер застосування лікарських рослин; впровадження
у виробництво їх якісно нових сортів і технологій вирощу-
вання, традиційних для умов України; використання машин і
агрегатів, що максимально враховують біологічні особливості
рослин і специфіку технологій їх вирощування; оптимізація і
контроль заготівельної діяльності тощо.
УДК 633.8(091/092):504.03:339.13
2016.3.7. П. І. ГАВСЕВИЧ (1833–1920) ТА ІСТОРІЯ СТА-
НОВЛЕННЯ ДОСЛІДНОЇ СТАНЦІЇ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН
ІНСТИТУТУ АГРОЕКОЛОГІЇ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
НААН (ДО 100-РІЧНОГО ЮВІЛЕЮ)
/ Вергунов В.А. // Агро-
екологічний журнал. — 2016. — № 2. — С. 16–29. — Бібліогр.:
32 назви.
Історія с.-г. дослідної справи, виробництво с.-г., рослин-
ництво, лікарські рослини, фітотерапія, насінництво, Дос-
лідна станція лікарських рослин (м. Лубни), учений у галузі
лікарського рослинництва П. І. Гавсевич.
Відтворено життєвий шлях і творчі напрацювання вченого-
аграрія та організатора вітчизняної с.-г. дослідної справи з
культурою лікарських рослин, громадського та політичного
діяча П. І. Гавсевича. Навчався в Московському с.-г. інституті
(1909–1912), захистив дипломну роботу “Наділення селян
землею у 1861 р.” з правом отримання диплому І ступеня.
Виступив з доповідями щодо організації збирання та збуту
лікарських рослин при Лубенському товаристві сільського
господарства, секретарем якого був з 1911 р. У 1913 р. пропа-
гував ідею системного збирання та збуту лікарських рослин,
яка мала важливе значення для становлення вітчизняної дос-
лідної справи з питань культури лікарських рослин. За його
ініціативи в 1913 р. створено Лубенське товариство зі збуту
лікарських і технічних культур, закладено дослідний город
лікарських рослин. У 1917–1919 рр. очолив відділ с.-г. статис-
тики Департаменту лісівництва, сільського господарства Ге-
нерального секретаріату земельних справ. Спільно з М. І. Ту-
ган-Барановським створив Українське наукове товариство
економістів. Один із фундаторів Київського кооперативного
інституту (нині Київський національний торговельно-еконо-
мічний університет) на базі Вищих кооперативних інструк-
торських курсів. Творча спадщина П. І. Гавсевича — близько
50 наукових і науково-популярних праць із загальних питань
рослинництва, культури лікарських рослин, зокрема їхньої
агротехніки, насінництва, первинної та поглибленої пере-
робки, збуту, кооперативного руху та статистичної оцінки
с.-г. регіонів України.
УДК 633.88(091):631.5
2016.3.8. ЗНАЧЕННЯ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДОСЛІДНОЇ
СТАНЦІЇ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН У ФОРМУВАННІ, СТАНОВ-
ЛЕННІ ТА РОЗВИТКУ ЛІКАРСЬКОГО РОСЛИННИЦТВА
/
Устименко О.В., Глущенко Л.А., Куценко Н.І. // Агроеколо-
гічний журнал. — 2016. — № 2. — С. 29–38. — Бібліогр.: 35
назв.
Історія с.-г. дослідної справи, виробництво с.-г., рослин-
ництво, лікарські рослини, фітотерапія, Дослідна станція
лікарських рослин, насінництво, розсадництво.
Висвітлено основні етапи становлення лікарського рос-
линництва як галузі с.-г. виробництва в Україні, внесок у роз-
роблення його наукових основ Дослідної станції лікарських
рослин (ДСЛР). Науковцями дослідної станції проведено ін-