Упрощенная HTML-версия
71
№ 3 (69), 2016
2016.3.315.
продуктивність одного гектара фацелії сорту Аліна становить
594 кг. Мед із фацелії світло-янтарного кольору, має ніжний
аромат, чудові смакові якості і відноситься до першокласних
медів. Для якісного запилення посівів фацелії пижмолистої
необхідно на 1 га квітучого масиву чотири бджолині сім’ї
силою 12–15 вуличок. Встановлено, що пилкова продуктив-
ність однієї квітки фацелії коливалася від 0,55 до 0,95 мг, а
біологічний запас пилку на 1 га посіву становить від 408 до
759 кг. У виробничих умовах (сівба 2 травня) пилкова про-
дуктивність фацелії сорту Аліна становила 629 кг/га, тобто
на 20% вища за показник, затверджений Держстандартом.
Рекомендовано використовувати фацелію як зелене добриво
та принаджувальну рослину, висіваючи поряд із основною
культурою.
УДК 638.25
2016.3.312. ЗВ’ЯЗОК ЗАХВОРЮВАНОСТІ МЕТЕЛИКІВ
ШОВКОВИЧНОГО ШОВКОПРЯДА З СОНЯЧНОЮ АКТИВ-
НІСТЮ
/ Литвин В.М., Дмітрієва О.В., Терновська Н.І. // Ве-
теринарна медицина: міжвід. темат. наук. зб. — Х., 2016. —
Вип. 102. — С. 205–208. — Бібліогр.: 11 назв.
Метелики, шовкопряд шовковичний, обстеження епізоо-
тологічне, поліедроз ядерний, боверіоз, бактеріози.
Проведено моніторингові дослідження зараженості мете-
ликів шовковичного шовкопряда
Bompex Mori
L. після від-
кладання ними грени. Створено інформаційну базу даних
щорічної захворюваності метеликів шовкопряда основними
хворобами. Аналіз даних вигодування шовковичного шов-
копряда в Японії виявив такий же зв’язок захворюваності з
мікозами. Найбільший показник відсотка хвороб шовкопряда
було виявлено у роки підвищеної СА порівняно з роками
невисокої її величини. Найбільше значення вірогідної пози-
тивної кореляції між відсотком хворих метеликів та СА ста-
новить 0,704 (р<0,001) і спостерігається у боверіоза, а також
у цілому у інфікованих метеликів 0,704 (р<0,001). Захворю-
ваність метеликів ядерним поліедрозом та бактеріозами не
пов’язана з величиною СА. Про це свідчать невірогідні по-
зитивні коефіцієнти кореляції, 0,453 та 0,484 (р>0,05) відпо-
відно. Систематичний моніторинг збудників хвороб метеликів
шовковичного шовкопряда є необхідним для прогнозування
епізоотичної ситуації щодо бактеріальних хвороб шовко-
пряда під час його вигодовування на території України.
ТВАРИННИЦТВО. Рибне господарство. Аквакультура
УДК 639.2/.6
639.2/.6 Рибне господарство. Аквакультура
Науковий референт — РУЧКО Т.В.
Науковий консультант — доктор с.-г. наук ТРЕТЯК О.М.
УДК [639.3.034:621.59]:597.442
2016.3.313. КРІОКОНСЕРВУВАННЯ СТАТЕВИХ ПРОДУК-
ТІВ — ЕФЕКТИВНИЙ МЕТОД ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМА-
НІТТЯ ОСЕТРОВИХ ВИДІВ РИБ (ОГЛЯД)
/ Кононенко І.С.,
Бех В.В. // Рибогосподарська наука України. — 2016. —
№ 2. — С. 5–21. — Бібліогр.: 40 назв.
Риби, кріоконсервування, заморожування/розморожуван-
ня, методи кріоконсервування, сперма риб, кріобанк сперми,
колекція зразків сперми.
Розглянуто основні принципи найбільш широко застосо-
вуваних методів кріоконсервування сперми риб та наведено
аналіз основних чинників впливу на результати заморожуван-
ня/розморожування, а також аналіз результатів, отриманих
при використанні різноманітних способів та методів кріокон-
сервування. Висвітлено питання важливості створення та
повноцінного функціонування кріобанків сперми риб і розши-
рення існуючих колекцій зразків сперми риб. Визначено, що
у галузі рибництва методика кріоконсервування сперми риб
в останні роки набуває поширення. Вона є перспективним, а
в деяких випадках — єдино можливим способом збереження
та поповнення запасів рідкісних та зникаючих видів риб, у
тому числі осетрових, які є промислово цінною групою, що
знаходиться на межі зникнення. Встановлено, що формуван-
ня в низькотемпературних генетичних банках колекцій гене-
тичного матеріалу осетрових риб має надзвичайно важливе
значення для досліджень зі збереження і відтворення їх гено-
фонду. При втраті генетичного різноманіття його відновлення
без колекцій генетичних банків буде неможливим.
УДК [639.3.043.13:636.087.73]:597.111.1.05
2016.3.314. ВПЛИВ ЗГОДОВУВАННЯ АМАРАНТУ (
AMA-
RANTHUS
) НА РИБНИЦЬКІ ТА ДЕЯКІ ФІЗІОЛОГО-БІОХІ-
МІЧНІ ПОКАЗНИКИ ДВОЛІТОК КОРОПА
/ Паламарчук Р.А.,
Дерень О.В., Качай Г.В. // Рибогосподарська наука України. —
2016. — № 2. — С. 73–81. — Бібліогр.: 19 назв.
Короп, дволітки коропа, кормова добавка, амарант, рибо-
продуктивність, фізіолого-біохімічні показники.
Вивчали механізм та здійснювали порівняльну характерис-
тику впливу меленого насіння амаранту і олії амаранту, при
додаванні до складу основного раціону дволіток коропа, на
рибницькі і деякі фізіолого-біохімічні показники їх організму.
Дослідження проводились на базі Львівської дослідної стан-
ції Інституту рибного господарства НААН з трьома групами
дволіток коропа, які за принципом аналогів були розділені на
контрольну та дослідні і вирощувались в експериментальних
ставах площею 0,2 га за густоти посадки 1000 екз./га. Дволіт-
кам коропів контрольної групи впродовж усього вегетаційного
періоду згодовували кормосуміш із вмістом протеїну 16%.
Дволіткам коропів дослідної групи згодовували аналогічну
кормосуміш, до складу якої методом замішування додатково
вводили амарант: у першій дослідній групі — 10% меленого
насіння, у другій дослідній групі — 5% олії. Встановлено,
що при додаванні до корму 10% меленого насіння і 5% олії
амаранту впродовж усього сезону вирощування середня
маса дволіток коропа була вищою відповідно на 4,2 і 5,2%,
рибопродуктивність — на 5,9% і 7,1%. Згодовування корму
з добавкою амаранту сприяло зростанню вмісту протеїну в
м’язах коропів відповідно на 2,1% (Р<0,01) і 1,3% (Р<0,05).
Кількість еритроцитів у крові коропів, яким згодовували ме-
лене насіння амаранту, зросла на 10,2%, а при згодовуванні
олії амаранту — на 3,7% відносно контрольної групи риб.
Вміст гемоглобіну за згодовування олії амаранту зріс на
6,8%. Отже, введення амаранту як у вигляді меленого на-
сіння, так і олії, до складу кормосуміші сприяє підвищенню
рибопродуктивності та покращанню фізіологічного стану
організму риб.
УДК 639.21/.312.017
2016.3.315. ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ РОЗТО-
РОПШІ ПЛЯМИСТОЇ (
SILYBUM MARIANUM
) ДЛЯ КОРЕКТУ-
ВАННЯ ІНТЕНСИВНОСТІ ОКИСНИХ ПРОЦЕСІВ У КОРОПА
ЗА УМОВ НАВАНТАЖЕННЯ СВИНЦЕМ
/ Опалинський Ю.А.,
Віщур О.І. // Рибогосподарська наука України. — 2016. —
№ 3. — С. 99–110. — Бібліогр.: 26 назв.
Короп, свинець, розторопша, антиоксидантний статус,
окисна модифікація ліпідів.
Проведено дослідження впливу розторопші плямистої на
інтенсивність окислювальних процесів у коропа за умов екс-
периментального токсичного ураження свинцем. Об’єктом
дослідження слугували дволітки коропів, з яких сформовано
3 групи по 12–15 риб у кожній. Коропи 1-ї групи (інтактні),
яким через зонд вводили 3%-й крохмальний клейстер, прави-
ли за контроль. Коропів 2-ї групи впродовж місяця утримува-
ли у воді, в яку вносили солі свинцю (PbNO
3
) у кількості, що
в перерахунку на іони металу відповідає 10 ГДК. Коропи 3-ї
групи впродовж місяця знаходились у такому ж середовищі
розчинених солей свинцю, і їм через зонд вводили 3%-й
крохмальний клейстер з додаванням меленого насіння роз-
торопші плямистої у кількості 80 мг/кг маси тіла. Досліджено
вплив розторопші плямистої (
Silybum marianum
) на процеси
перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) та активність ензимів
системи антиоксидантного захисту (САЗ) в організмі коропа