Упрощенная HTML-версия
70
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2016.3.306.
зимівнику бджоли витрачають менше енергії порівняно із
зимівлею на волі, їх максимальні енерговитрати не переви-
щують 9 Вт. Зимівля бджіл на відкритому повітрі потребує
від них додаткових енергетичних витрат і на 45% збільшує
споживання корму, що спричиняє передчасне їх зношування
і навіть загибель.
УДК 638.15
2016.3.306. ХРОНІЧНИЙ ВІРУСНИЙ ПАРАЛІЧ БДЖІЛ
/
Цікава В. // Український пасічник. — 2016. — № 6. — С. 23–
24.
Бджоли медоносні, вірусний параліч бджіл, захворювання
інфекційне.
Наведено симптоматику, джерела поширення та профі-
лактику інфекційної хвороби дорослих бджіл та їх личинок —
хронічного вірусного паралічу (ХВП, травнева хвороба, ві-
русний параліч, чорна хвороба, синдром чорного облисіння).
З’ясовано, що ознаки ХВП з’являються на 4–10-й день, а
на 12–20-й день комахи гинуть. ХВП зберігається в трупах
бджіл при температурі 15°С понад місяць, при 4°С — до
4 днів. Ультрафіолетові промені вбивають вірус у процесі
опромінення його впродовж години. Вірус від хворих бджіл
до здорових передається під час кормових контактів через
слину, під час перестановки щільників з кормом з гнізда од-
нієї бджолосім’ї в гнізда інших. Під час блукання робочих
бджіл і трутнів вірус передається з пасіки на пасіку. Можуть
переносити збудників вірусу і кліщі Варроа. Хвороба най-
частіше проявляється навесні або влітку, при різкій зміні
дощової та холодної погоди на спекотну та у випадку нестачі
в бджолиної сім’ї білкового корму. У разі підтвердження за-
хворювання передусім необхідно забезпечити бджолині сім’ї
достатньою кількістю повноцінного білкового (перга, пилок)
та вуглеводного корму, не допускати зимівлі бджіл на меду,
що містить падь.
УДК 638.153
2016.3.307. ПОРІВНЯЛЬНІ МОНІТОРИНГОВІ ДОСЛІД-
ЖЕННЯ ВІРОЗІВ БДЖІЛ ШЛЯХОМ ЕПІЗООТОЛОГІЧНОГО
ОБСТЕЖЕННЯ ТА БІОЛОГІЧНОЇ ПРОБИ
/ Маслій І.Г., Нєм-
кова С.М., Десятникова О.В., Матковська С.Г. // Ветеринарна
медицина: міжвід. темат. наук. зб. — Х., 2016. — Вип. 102. —
С. 98–102. — Бібліогр.: 7 назв.
Хвороби бджіл, віруси ентомопатогенні, обстеження
епізоотологічне, проба біологічна, середня тривалість
життя бджіл
Проведено дослідження вірозів бджіл шляхом порівняння
методів епізоотологічного обстеження, а також постановки біо-
логічної проби і ПЛР. Встановлено, що вірусні хвороби імаго
бджіл за різних еко-географічних умов реєструються напри-
кінці весни, влітку та на початку осені за умови тривалих без-
взяткових періодів, похолодань або сильної спеки, а також
недотримання ветеринарно-санітарних правил утримання
сімей бджіл з такими клінічними ознаками: ураження нерво-
вої системи (тремтіння кінцівок та крил), а також почорніння,
затвердіння черевця, втрата на ньому волосків. За умови
ураження розплоду вірусом SBV реєстрували утворення
мішечку з рідиною та подальшим почорнінням і утворенням
кірочки. Позитивними виявились 178 з 1496 проб. Встанов-
лено, що позитивними у ПЛР виявились 38% із досліджених
67 позитивних проб. Серед них вірус гострого паралічу бджіл
виявлено у 16,5% випадків, хронічного — 34,3%, деформації
крила — 13,4%, мішечкуватого розплоду — 35,8%. У про-
цесі постановки біопроби діагноз підтверджено на гострий
і хронічний вірусний параліч. При цьому відтворити клінічну
картину деформації крил та загибелі розплоду не вдалося.
УДК 638.154.4:579.62:615.322
2016.3.308. ФИТОАСК — ВЫСОКОЕ КАЧЕСТВО ЗИМОВ-
КИ СЕМЕЙ, ИХ ВЕСЕННЕГО РОЗВИТИЯ И ПРОФИЛАКТИ-
КА АСКОФЕРОЗА
/ Фархутдинов Р.Г., Юмагужин Ф.Г., Илья-
сов Р.А., Шафикова В.М., Уразбахтина Н.А. // Пчеловодство. —
2016. — № 6. — С. 26–29. — Библиогр.: 12 назв.
Бджоли медоносні, аскофероз, фітоаск, зимівля бджіл,
мікробіоценоз кишечника бджоли.
Розглянуто дослід осіннього та весняного підгодовування
сімей бджіл препаратом рослинного походження фітоаск.
У першій піддослідній групі сім’ї отримували цукровий си-
роп із фітоаском, у другій — сироп з препаратом аскоцин,
у контрольній групі бджіл підгодовували цукровим сиропом
без добавок. Встановлено, що кількість ентеробактерій у
контрольній групі виросла на 20%, стафілококів — на 16%,
дріжджів — на 34,5%, а пліснявих грибів — на 212,5%.
У першій групі кількість представників
Lactobacillus
було у
жовтні більше на 46%, у лютому на 42% і у квітні на 20%, ніж
у контролі. У першій групі практично були відсутні плісняві
гриби, а в лютому і квітні не діагностувалися представники
Staphylococcus epidermidis
. З’ясовано, що при підгодовуванні
препаратом фітоаск зараженість сімей аскоферозом знизи-
лася на 59%. У випадку використання препарату аскоцин
зниження становило 76%. У контрольній групі від однієї сім’ї
бджіл у 2015 р. отримано у середньому 19±0,5 кг товарного
меду, у першій піддослідній групі — 29±2, у другій — 24±2 кг.
Зроблено висновок, що підгодовування бджолиних сімей
фітоаском підвищує якість зимівлі, підтримує мікробіоценоз
кишечника, знижує захворюваність аскоферозом, стимулює
весняний розвиток і підвищує продуктивність.
УДК 638.155:638.138
2016.3.309. ПИЛКОВИЙ ТОКСИКОЗ МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ
/
Цікава В. // Український пасічник. — 2016. — № 7. — С. 40–
42.
Бджоли медоносні, токсикоз пилковий, фітотоксикоз,
пилок отруйних рослин.
Наведено симптоматику, джерела ураження медоносних
бджіл та профілактику пилкового токсикозу, збудником якого
є пилок отруйних рослин, а іноді й звичайних пилконосів при
порушенні водного балансу в організмі бджіл. Поява і роз-
виток захворювання збігається з періодом цвітіння певних
отруйних рослин, з яких бджоли збирають токсичний для
них пилок, що містить алкалоїди, глікозиди, сапоніни, ефірні
олії. Наведено рослини, які можуть спричиняти пилковий
токсикоз — шафран посівний, липа великолистяна, будяк
городній, волошка, соняшник, а також ознаки отруєння бджіл
цими рослинами.
УДК 638.162.3:638.163.5
2016.3.310. УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ОЦІНКИ ЯКОС-
ТІ ТА БЕЗПЕЧНОСТІ МЕДУ БДЖОЛИНОГО В УКРАЇНІ
/ Ба-
щенко М.І., Постоєнко В.О., Лазарєва Л.М. // Вісник аграрної
науки. — 2016. — № 6. — С. 23–28. — Бібліогр.: 13 назв.
Мед, показники якості меду, натуральність меду, без-
печність меду.
Розроблено підходи до вдосконалення системи оцінки
якості і безпечності меду бджолиного в Україні згідно з
ДСТУ4497:2005 “Мед натуральний. Технічні умови” та її гар-
монізації з міжнародними вимогами. Порівняльним аналізом
національних нормативів якості і безпечності меду зі світо-
вими вимогами встановлено їх невідповідність за багатьма
показниками, що доводить необхідність удосконалення та
гармонізації вітчизняної законодавчої бази. Аналіз багато-
річних досліджень меду різного ботанічного походження і з
різних регіонів України свідчить, що мед вітчизняних вироб-
ників має високі показники якості і натуральності. Показано
доцільність залишити жорсткішими такі параметри якості, як
уміст інвертованих цукрів, ГМФ, активність діастази, що дасть
змогу захистити внутрішній ринок від імпорту неякісного
меду. Обґрунтовано необхідність приведення у відповідність
зі світовими вимогами національну нормативну базу з пи-
тання класифікації меду за показниками якості — вологості,
електропровідності, загальної суми цукрів і безпечності, що
сприятиме нарощуванню експортного потенціалу України.
УДК 638.19:638.132
2016.3.311. ФАЦЕЛІЯ ПИЖМОЛИСТА СОРТУ АЛІНА НА
ПОЛЯХ УКРАЇНИ
/ Кошова Л.М., Кулинич І.М. // Пасіка. —
2016. — № 8. — С. 21–23.
Бджоли медоносні, медозбір, фацелія пижмолиста, куль-
тура ентомонофільна, мед.
Наведено біологічну характеристику, агротехніку вирощу-
вання та особливості збирання й зберігання фацелії пижмо-
листої (
Phacelia tanacetifolia
Benth) — однорічної трав’яної
рослини з родини водолистих. З’ясовано, що квіти фацелії
продукують нектар цілий день, а за два дні життя одна квітка
цієї рослини виділяє від 0,6 до 3,5 мг цукру в нектарі. Цукрова
ТВАРИННИЦТВО. Бджільництво. Шовківництво
УДК 638.1/.2