Упрощенная HTML-версия
69
№ 3 (69), 2016
2016.3.305.
ТВАРИННИЦТВО. Бджільництво. Шовківництво
УДК 638.1/.2
УДК 638.12:591.4
2016.3.299. ВЛИЯНИЕ ДИАМЕТРА МИСОЧЕК НА ПРИЕМ
ЛИЧИНОК
/ Лапынина Е.П., Касьянов А.И., Лебедев В.И. //
Пчеловодство. — 2016. — № 7. — С. 14–15.
Бджоли медоносні, мисочки воскові, сім’я-вихователька,
бджоли карпатські.
Наведено дані, які доводять доцільність формування сі-
мей-виховательок без відбору розплоду на фоні повного оси-
ротіння з використанням воскових мисочок діаметром 9 мм
і особливо 10 мм, що забезпечує підвищення прийому ли-
чинок на маточне виховання на 15–30%, ніж за аналогічних
способів формування сімей-виховательок, але на фоні не-
повного осиротіння. При використанні воскових мисочок
діаметром 10 мм кількість прийнятих личинок на маточне
виховання у сім’ях-виховательках збільшилася незалежно
від способу її формування на 2–4%.
УДК 638.121.3
2016.3.300. ВНУТРИГНЕЗДОВАЯ ТЕМПЕРАТУРА И РАЗ-
ВИТИЕ ТРУТНЕЙ
/ Еськов Е.К., Еськова М.Д. // Пчеловод-
ство. — 2016. — № 6. — С. 15–19. — Библиогр.: 3 назв.
Бджоли медоносні, трутні, температура внутрішньо-
гніздова.
Розглянуто вплив зовнішньої температури на температуру
в різних зонах локалізації трутнів, що розвиваються. Про-
слідковано вплив температури на життєдіяльність і розвиток
трутнів від яйця до завершення періоду статевого дозрі-
вання. Показано, що в період статевого дозрівання при-
родний відбір сприяє селективному збереженню трутнів, які
розвиваються за оптимальної температури. Встановлено, що
середнє значення придаткової залози в особин, що дожили
до 13±1 доби і розвивалися при температурі 30°С збільшува-
лося на 25%, при 34°С — на 16,6%, при 36°С — на 25,6%, а
маса — на 105,4; 105,3 і 172,5% відповідно. Бджолина сім’я,
яка містить 20–30 тис. робочих бджіл, здатна забезпечувати
оптимальну температуру для розвитку трутнів при коливанні
зовнішньої температури від 10 до 30°С.
УДК 638.123:638.145.3
2016.3.301. НОВЫЕ ЛИНИИ ПЧЕЛ КАРПАТСКОЙ ПОРО-
ДЫ
/ Ляхов В.В., Антимирова О.А., Баранова Ю.М. // Пчело-
водство. — 2016. — № 5. — С. 13–14. — Библиогр.: 3 назв.
Бджолині матки, бджоли карпатські, несучість яєць,
флороміграція.
Вивчено відтворювальні показники бджолиних маток і
здатність до флороміграції робочих особин нових ліній кар-
патської породи бджіл — 45-ї і 47-ї. Порівняльні досліджен-
ня показали, що вони вигідно відрізняються від вихідних
форм і місцевих особин за довжиною крила і хоботка, а
також показують високий рівень запилювальної діяльності.
Установлено, що середньодобова несучість дочок і внучок
вище аналогічного показника родоначальниць ліній. Облік
літальної активності на головному медозборі показав, що
бджолині сім’ї з матками-дочками і матками-внучками нових
ліній (особливо 47-ї) перевершували за даним показником
місцеві бджолині сім’ї з матками невідомого походження в
1,5–1,65 раза. Дослідження флороміграції робочих особин
показало, що бджоли 45-ї й особливо 47-ї ліній легко пере-
ключаються з одних медоносів на інші для збору нектару і
перенесення пилку.
УДК 638.132:638.138
2016.3.302. ЗРОСТАННЯ РІВНЯ CO
2
В АТМОСФЕРІ ЗМЕН-
ШУЄ КІЛЬКІСТЬ БІЛКА В ПИЛКОВИХ ЗЕРНАХ В ОСНОВ-
НИХ ПИЛКОВИХ РЕСУРСАХ БДЖІЛ
/ Горніч М. // Україн-
ський пасічник. — 2016. — № 6. — С. 16–17.
Бджоли медоносні, медозбір, золотушник, вуглекислота.
З’ясовано, що зростання рівня вуглекислого газу в атмо-
сфері зменшує кількість білка в пилкових зернах золотуш-
ника. Встановлено, що тривалість життя бджіл зменшується,
коли вони харчуються пилком низької якості. Виявлено, що у
період 1842–2014 рр. рівень вуглекислого газу в атмосфері
Землі збільшився від 280 часток на мільйон до 398, а рівень
пилкового білка зменшився на третину. Дворічні контрольні
експерименти із золотушником у польових умовах, за яких
рівень вуглекислоти змінювали штучно в діапазоні від 280
до 500 часток на мільйон, виявили такі ж зменшення рівня
білка в пилкових зернах. Засвідчено, що подібна залежність
кількості білка в пилкових зернах від рівня вуглекислоти може
бути і для інших рослин.
УДК 638.141:638.15
2016.3.303. ЛІКУВАЛЬНІ ЗАХОДИ НА ПАСІЦІ
/ Єфімен-
ко Т.М. // Пасіка. — 2016. — № 8. — С. 40–42.
Бджоли медоносні, вароатоз, нозематоз, закліщеність
бджіл.
Наведено заходи лікування бджіл від вароатозу, ноземато-
зу. Висвітлено терміни та способи визначення закліщеності
бджіл. Якщо відсоток закліщеності до 1,5%, тоді обробку
хімічними акарицидами відкладають до відкачування меду з
соняшника (на початок серпня), якщо понад 1,5% — невід-
кладно застосовують хімічні противароатозні засоби (органіч-
ні кислоти, препарати на основі флуметрину чи флувалінату)
терміном не більше 24 діб (препарати: Харківського ветінсти-
туту — Апізан, болгарський — Варостоп, сербський — Ва-
ротом, німецький — Байварол, тощо). Заключну обробку від
кліща проводять у жовтні–листопаді за відсутності розплоду
в гніздах препаратами на основі амітразу (препарати біпін,
тактик, такт амід — виробники СКІФ, Харківський ветінститут)
або 2%-ю щавлевою кислотою. Профілактику нозематозу
(збудником якого є мікроспоридії
Nosema apis
та
Nosema ce-
ranae
) обов’язково проводять восени та навесні, згодовуючи
бджолам разом із кормом препарат КАС на основі полину
гіркого та бруньок сосни або витяжки з цих рослин.
УДК 638.144:638.16
2016.3.304. ПОТРЕБЛЕНИЕ МЁДА ПЧЕЛИНОЙ СЕМЬЕЙ
В ТЕЧЕНИЕ ГОДА
/ Еськов Е.К., Еськова М.Д., Кекина Е.Г.,
Мазина Г.С., Ярошевич Г.С. // Пчеловодство. — 2016. —
№ 5. — С. 10–12. — Библиогр.: 10 назв.
Бджоли медоносні, йод, плодовитість бджолиних маток,
пилок квітковий, мед.
Вивчено вміст меду в квітковому пилку різних видів медо-
носних рослин, перзі, меді, воску і тілі бджіл. Установлено,
що основним джерелом йоду є квітковий пилок медоносних
рослин. Виявлено, що пилок різних видів рослин може від-
різнятися за вмістом йоду більше ніж у 10 разів. З природних
джерел нектару і пилку бджолина сім’я середньої величини
(2,5 кг живої маси) споживає впродовж доби близько 30 мкг
йоду. Зроблено припущення, що цього не достатньо для
реалізації генетичного потенціалу плодовитості бджолиних
маток. Тому використання у вуглеводних підгодовуваннях
близько 3 мкг йоду на 1 кг живої маси бджолиної сім’ї забез-
печує підвищення плодовитості маток приблизно в 1,5 раза.
В осінньо-зимовий період споживання йоду зменшується до
1–2 мкг, що пов’язано з невеликим споживанням корму.
УДК 638.147.7
2016.3.305. ЗИМОВКА НА ВОЛЕ И В ПОМЕЩЕНИИ
/
Маннапов А.Г., Димитриев А.О. // Пчеловодство. — 2016. —
№ 7. — С. 12–13. — Библиогр.: 2 назв.
Бджоли медоносні, зимівля бджіл, термогенез, режим
температурний.
Проведено порівняльне дослідження енергетичних витрат
бджіл породного типу “Приокський”, які зимували у приміщен-
ні та на відкритому повітрі. Встановлено, що максимальне
значення тепловиділення сім’ї бджіл на відкритому повітрі
20 Вт, середнє — 8 Вт. Аналіз залежності термогенезу від
температури зовнішнього повітря виявив, що із знижен-
ням зовнішньої температури від +10 до -25°С термогенез
бджолиних сімей збільшується у середньому від 4 до 20 Вт.
У результаті меншого діапазону коливання температури в
638.1/.2 Бджільництво. Шовківництво
Науковий референт — кандидат істор. наук ДАВИДЕНКО М.М.