Упрощенная HTML-версия
68
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2016.3.294.
Зон А. // Кролиководство и звероводство. — 2016. — № 1. —
С. 15–17.
Кормова добавка, кормосуміші, самки норок, репродуктив-
ні показники, лактація.
Мета дослідження — оцінити вплив кормової добавки
ARBOCEL
®
у кількості 3% + 18% води на лактацію самок норок
і їх репродуційні показники. Препарат являє собою деревні во-
локна зі значною водопоглинальною властивістю, що сприяє
кращому засвоєнню поживних речовин. Досліди провели
на 60 покритих самках норок сканбраун 1- і 2-річного віку у
період з 15 квітня по 10 травня (щеніння і початок лактації).
Наведено склад кормосуміші, показники поживності і вартості
корму, а також репродуктивні показники самок, включно з
втратами, масу приплоду і зберігання щенят. Зроблено ви-
сновки, що добавка 3% ARBOCEL
®
(21% з водою) сприяє:
збільшенню кількості самок норок, що ощенились; покращан-
ню поведінки самок, що сприяє народженню життєздатного
потомства, вищій якості лактації у самок та забезпеченню
підвищення рівня репродуктивних показників самок.
УДК 636.92/.93
2016.3.294. ИЗМЕНЕНИЕ ГЕНОФОНДА ЦВЕТНЫХ ЛИСИЦ
В ЗВЕРОХОЗЯЙСТВАХ РОССИИ ЗА ПЕРИОД С 1990 ДО 2015
ГОДА
/ Сергеев Е.Г., Ручкина З.С. // Кролиководство и зверо-
водство. — 2016. — № 1. — С. 18–22. — Библиогр.: 14 назв.
Лисиця, генотип, генофонд, поголів’я, шкурка кольорових
лисиць, звірогосподарства.
Представлено коротку інформацію про появу перших ко-
льорових мутацій забарвлення волосяного покриву лисиць
і завозу племінного поголів’я на ферми Росії. Проведено
аналіз зміни чисельності і генофонду кольорових лисиць кліт-
кового розведення у звірогосподарствах за період з 1990 по
2015 р. Розведення кольорових лисиць як за кордоном, так і
в Росії відбувається у несприятливий період, але має висо-
кий потенціал на хутровому ринку. Під впливом останнього
у 1990-х роках, у господарствах почали поступово змінювати
структуру стад за рахунок збільшення частки кольорового
поголів’я. Якщо частка кольорових лисиць у 1990 р. стано-
вила лише 2,8% чисельності усього основного поголів’я, то
на 2015 р. вона збільшилась до 9,6%. Одним із варіантів
підвищення конкурентності кольорового лисорозведення є
відхід від утримання малочисельного поголів’я і створення
укрупнених форм господарств з вирощування кольорових
лисиць. Наведено приклад такого господарства, в якому
протягом багатьох років утримується велике стадо червоних
лисиць, що дає можливість фахівцям вести успішну селекцію
і постачати на хутровий ринок великі партії шкурок.
УДК 636.92/.93
2016.3.295. НЕТРАДИЦИОННЫЙ ЖИР В РАЦИОНЕ МО-
ЛОДНЯКА НОРОК
/ Квартникова Е.Г., Трухин И.Ю. // Кро-
лиководство и звероводство. — 2016. — № 2. — С. 7–9. —
Библиогр.: 10 назв.
Молодняк норок, тваринний жир, соапсток, якість шкур-
ки, раціон.
Мета дослідження — встановити оптимальний рівень за-
міни вільного збірного жиру соапстоком (С.) у раціоні молод-
няку норок коричневої норки “дикого” типу. Наведено схему
досліду — 4 групи молодняку норок (по 36 самців у кожній),
інгредієнти і харчову речовину у раціоні, склад інгредієнтів
і перетравлюваних харчових речовин у раціоні за групами.
Наведено також дані щодо зміни живої маси самців норок у
групах, показники розміру і якості шкурок, значення показни-
ків за групами. Для визначення обміну речовин у 3 норок з
кожної групи під час забою було взято зразки печінки і визна-
чено вміст основних вітамінів (А, В
1
, В
2
); відповідні дані на-
ведено в роботі. На основі проведених досліджень зроблено
висновок про доцільність заміни у раціоні молодняку норок
вільного жиру соапстоком до 70%, враховуючи, зокрема,
значно нижчу вартість останнього.
УДК 636.92/.93
2016.3.296. МОРФОЛОГИЧЕСКИЙ СОСТАВ ТУШЕК И
ОТРУБОВ У ЧИСТОПОРОДНОГО И ГИБРИДНОГО МОЛОД-
НЯКА КРОЛИКОВ
/ Тинаев Н.И., Жвакина А.Р., Харламов К.В. //
Кролиководство и звероводство. — 2016. — № 2. — С. 10–
13. — Библиогр.: 4 назв.
Кролик, білий велетень, совєтская шиншила, гібрид,
тушка, відруби, печінка, м’якоть.
Дослідження проведено у 2015 р. на молодняку кролів
порід білий велетень (БВ), совєтская шиншила і гібриду
в умовах кролеферми. Кролів-бройлерів одержували за
рахунок використання інноваційних елементів у селекції
(ДНК-маркери м’ясної продуктивності) і розведення тварин.
Одержано дані про морфологічний стан тушок і відрубів на-
ведених вище порід у 77- і 90-добовому віці. Встановлено,
що у гібридного молодняку у досліджувані періоди маса
тушки вірогідно більша, ніж у чистопорідних однолітків. По-
казано, що у загальній масі тушки у всі вікові періоди частка
тазостегнового відрубу найбільша у гібридного чистопорідно-
го молодняку у віці 90 діб. У випатрошених тушках гібридного
молодняку кролів порівняно з однолітками породи БВ і СШ
м’якотної тканини у 90-добовому віці містилось більше на 0,9
і 2,2% відповідно. При цьому з віком відбувається зростання
її частки у молодняку гібридного і породи БВ на 3,8%, у СШ —
на 0,3%.
УДК 636.92/.93
2016.3.297. ВЛИЯНИЕ НОРСТИМУЛИНА НА МОРФОЛО-
ГИЧЕСКИЕ И БИОХИМИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ КРОВИ
ЗДОРОВЫХ И БОЛЬНЫХ ПАССАЛУРОЗОМ КРОЛИКОВ
ПРИ ИХ ВАКЦИНАЦИИ ПРОТИВ ВИРУСНОЙ ГЕМОРРАГИ-
ЧЕСКОЙ БОЛЕЗНИ (ВГБК)
/ Майоров А.И., Рукавицын М.И.,
Майорова О.А. // Кролиководство и звероводство. — 2016. —
№ 2. — С. 23–26. — Библиогр.: 6 назв.
Кролик, імуномодулятор, норстимулін, пасалуроз, гемо-
поез, лімфоцити, біохімічні показники крові.
Мета роботи — вивчення і обґрунтування впливу норсти-
муліну на морфологічні і біохімічні показники крові як здо-
рових, так і уражених пасалурозом кроликів за їх вакцинації
проти вірусної геморагічної хвороби. У дослідах викорис-
тали патентований імуномодулятор норстимулін (ІН). Було
сформовано 4 групи по 10 кролів у кожній: 1-ша — здорові
особі; 2-га — хворі на пасалуроз; 3-тя і 4-та — контрольні.
Представлено дані про морфологічні і біохімічні показники
крові молодняку кролів усіх чотирьох груп до початку дос-
ліду і через 21 добу після введення ІН здоровим і хворим
тваринам відповідно. За результатами досліджень зроблено
висновки: під впливом ІН у кроликів, по-перше, покращуються
морфологічні і біохімічні показники крові як у здорових, так і
у хворих на пасалуроз, по-друге — достовірно збільшується
накопичення у них вірусспецифічних антитіл при вакцинації
проти ВГБК.
УДК 636.92/.93
2016.3.298. ПОВЫШЕНИЕ МОЛОЧНОСТИ НОРОК И ПРО-
ФИЛАКТИКА ЛАКТАЦИОННОГО ИСТОЩЕНИЯ
/ Дёми-
на Т.М., Растимешина О.В. // Кролиководство и зверовод-
ство. — 2016. — № 3. — С. 9–11. — Библиогр.: 12 назв.
Норка, щеня норки, самка норки, молочність, антиокси-
дантні препарати, продуктивність норок.
Проведено дослідження впливу антиоксидантних препа-
ратів Сел-Плекс і Еміцидину на молочність, життєздатність
лактуючих самок норок і ріст підсисних щенят. У дослідах
використано 210 (із Сел-Плексом) і 280 (з Еміцидином)
самок норок і їх підсисний молодняк. Встановлено, що най-
кращі результати одержано за використання Сел-Плексу на
самках норки при згодовуванні по 50 мг/кг від маси тіла за
5–10 днів до відсадки щенят. При цьому препарат позитивно
впливав на молочність самок і, як наслідок — на ріст під-
сисних щенят. Найкращі результати при використанні Емі-
цидину одержано на самках норок за розрахунку 25 мг/гол.
з кормом протягом перших 15 діб лактації та другим курсом
протягом 10 діб, починаючи за 5 діб до відсадки щенят.
Обидва препарати не погіршують смакові якості кормосуміші.
Антиоксиданти стимулюють у норок метаболізм у цілому, за-
безпечують зростання молочності і попереджують лактаційне
виснаження.
ТВАРИННИЦТВО. Домашні кролі. Хутрові звірі
УДК 636.92/.93