Стр. 67 - rj_2016_03

Упрощенная HTML-версия

67
№ 3 (69), 2016
2016.3.293.
ТВАРИННИЦТВО. Домашні кролі. Хутрові звірі
УДК 636.92/.93
до 35-денного віку за схемою в клітинних батареях фірми
“Біг Дачмен”, по 35 голів у кожній групі. Використання пре-
паратів у комбікормах здійснювалося за рахунок зменшення
введення рослинного масла та інших дорогих компонентів з
корекцією обмінної енергії в бік зниження на 8,5–10,0 ккал/
100 г. При цьому збільшується споживання корму на голову
на 5,546–5,064%, проте його витрати на приріст в грошово-
му еквіваленті знижуються. В цілому препарат Bio-Emulgat
забезпечує зростання Європейського індексу ефективності
виробництва на 18,3–19,3 одиниці.
УДК 636.5.087.7:577.1
2016.3.289. ВПЛИВ КОРМОВОЇ ДОБАВКИ “ГУМІЛІД”
НА ПОКАЗНИКИ ПРОТЕЇНОВОГО Й АМІНОКИСЛОТНОГО
ОБМІНІВ У КУРЧАТ-БРОЙЛЕРІВ КРОСУ “КОББ 500”
/ Ми-
хайленко Є.О., Дьомшина О.О., Ушакова Г.О., Грибан В.Г.,
Степченко Л.М. // Біологія тварин. — 2016. — Т. 18, № 4. —
С. 68–73. — Бібліогр.: 12 назв.
Курчата-бройлери, годівля, кормова добавка “Гумілід”.
Наведені дані щодо вивчення впливу кормової добавки
“Гумілід” на загальні біохімічні показники крові та печінки кур-
чат-бройлерів кросу “Кобб 500”. Показано, що в курчат, яким
у воду додавали “Гумілід”, у водорозчинній фракції печінки,
найбільша частка якої представлена цитозольною фракцією,
та у плазмі крові відбувалось підвищення кількості загально-
го протеїну. У гомогенаті печінки загальна кількість протеїну
збільшувалась на 15%, а у водорозчинній фракції — на 45%,
що дає можливість стверджувати про активізацію синтезу
саме водорозчинних протеїнів під впливом речовин гумінової
природи. Також отримані дані можуть свідчити про інтенси-
фікацію процесів використання амінокислот для біосинтезу
протеїну, що підтверджено даними про підвищення на 17%
активності гама-глутамілтранспептидази у водорозчинній
фракції печінки, яка бере участь у транспорті амінокислот
у клітину, та аланінамінотрансферази — на 20%, що вказує
на прискорення реакції трансамінування. Встановлено, що
в період активного росту (42 доби) відбувається активізація
процесів трансамінування, а саме за рахунок аланіну і піру-
вату, які є активними учасниками глюконеогенезу у печінці
та глюкозо-аланінового циклу у м’язовій тканині, що узгоджу-
ється з даними щодо незначного зниження активності АсАТ
порівняно з курчатами контрольної групи. Таке зниження
спостерігалось як у плазмі крові, так і в печінці досліджува-
них курчат-бройлерів та може свідчити про переключен-
ня процесу трансамінування з використання аспарагінової
кислоти на аланін в обмінних процесах курчат-бройлерів
під впливом речовин гумінової природи. Показано особли-
во важливу роль печінки у біосинтезі протеїну та тканинні
особливості метаболізму амінокислот і протеїнів у курчат в
умовах застосування добавки “Гумілід”.
УДК 636.59
2016.3.290. МАРКЕРНЫЕ ПЕРИОДЫ В ЕМБРИОНАЛЬ-
НОМ РАЗВИТИИ ЯПОНСКОГО ПЕРЕПЕЛА
/ Афанасьев Г.Д.,
Попова Л.А., Кормачев А.С., Саиду Сулейман Шейху // Птице-
водство. — 2016. — № 6. — С. 40–43. — Библиогр.: 4 назв.
Перепели, ембріональний розвиток, біологічний конт-
роль, інкубація.
Проведено дослідження ембріонального розвитку япон-
ських перепелів. Для досліду від одновікового батьківського
стада (12–13 тижнів) було відібрано 200 перепелиних яєць,
які заложили на інкубацію при рекомендованому темпера-
турно-вологісному режимі. Протягом усього інкубаційного
періоду кожну добу із інкубатора відбирали по 10 яєць для
розтину, проводили фотографування вмісту і описання емб-
ріона, його проміри та зважування. Для біологічного контро-
лю процесу інкубації і ембріогенезу було оцінено, як іде
ембріональний розвиток, в якому віці загинули ембріони,
проведено їх розтин. Наведено детальний опис і фотографії
ембріона кожної доби інкубації.
636.92/.93 Домашні кролі. Хутрові звірі
Науковий референт — кандидат хім. наук ТОВМАЧЕНКО В.М.
УДК 636.92.612.616:574.2:615.28
2016.3.291. ЗАСТОСУВАННЯ ПРОТИМІКРОБНИХ РЕЧО-
ВИН З ВІДОМОЮ ЧУТЛИВІСТЮ У СКЛАДІ СЕРЕДОВИЩ
ДЛЯ КОРОТКОТРИВАЛОГО ЗБЕРІГАННЯ СПЕРМИ КРОЛІВ
/
Миколаїв Н.О., Корбецький А.Р. // Біологія тварин. — 2015. —
Т. 17, № 4: Молоді вчені у вирішенні актуальних проблем
біології, тваринництва та ветеринарної медицини: матеріали
XIV Всеукр. наук.-практ. конф. молодих вчених, присвяч.
100-річчю від дня народження доктора біол. наук, проф.
медицини Скородинського Зиновія Павловича, м. Львів, 3–4
груд. 2015 р. — С. 185.
Кролі, сперма, мікрофлора, протимікробні речовини.
Досліджували ефективність застосування протимікробних
речовин у складі середовищ для розбавлення сперми тва-
рин, зокрема кролів. Використано 10 самців-плідників калі-
форнійської породи кролів віком 1–2 роки. Дослідженнями
встановлено, що група макролідів та лінкозамідів виявилась
неефективною щодо мікрофлори, оскільки жоден з її пред-
ставників не проявив інгібуючого впливу на мікрофлору. Усі
представники групи пеніцилінів, за винятком ампіциліну, ви-
явились для мікрофлори нечутливими або слабочутливими.
У групі тетрациклінів мікрофлора проявила чутливість тільки
до фосфоміцину. З групи нітрофуранів мікрофлора чутлива
тільки до нітроксоліну. До всіх досліджуваних представни-
ків групи карбапенемів мікрофлора сперми кролів (МСК) є
чутливою, з пригніченням росту в межах 16–17 мм. Високу
чутливість мікрофлори спостерігали в групі фторхінолонів,
де рівень пригнічення росту був у межах 17–21 мм; най-
більший з них спостерігався з ципрофлоксацином. Найбільш
чутливою МСК виявилась до групи цефалоспоринів. Виді-
лено 13 представників різних груп, до яких мікрофлора була
чутливою. Для використання речовин з цих груп необхідно
врахувати їх вартість та форму випуску. За однакової чутли-
вості мікрофлори застосування протимікробних препаратів
з високою вартістю і аналогічною чутливістю мікрофлори є
недоцільним і економічно необґрунтованим. Оптимальними
за чутливістю мікрофлори СК та економічною доцільністю у
складі середовища можуть бути: з групи пеніцилінів — ам-
піцилін, з групи цефалоспоринів — цефотаксим, цефіпім,
цефоперазон. Подальші дослідження необхідні для вивчення
токсичного впливу цих речовин на спермії кролів та опти-
мальної концентрації у складі середовища.
УДК 636.92/.93
2016.3.292. ЦЕКОТРОФИЯ КРОЛИКОВ
/ Харламов К.В.,
Куликов Н.Е., Егорова К.И., Люднов И.П. // Кролиководство
и звероводство. — 2016. — № 1. — С. 12–14. — Библиогр.:
15 назв.
Кролики, травлення, копрофагія, цекотрофія, цекотро-
фофагія.
У роботі досліджено загальні питання фізіології травлення
і особливості копрофагії зайцеподібних, а також значен-
ня останньої для кролівництва. У зайцеподібних сформу-
вався особливий тип фізіології травлення, який не зовсім
правильно стосовно цих тварин, називають копрофагією
(поїдання екскрементів). Наведено схему будови кишково-
го тракту домашнього кролика і опис симбіотичного пере-
травлення структурованих вуглеводнів у сліпій кишці —
процесу, який отримав назву в науковій літературі — цеко-
трофофагія. Принципову різницю між істинною копрофагією
і цекотрофофагією, яка властива зайцеподібним, необхід-
но цілеспрямовано роз’ясняти населенню, оскільки у де-
якої його частини існує помилкове упередження до м’яса
кролів.
УДК 636.92/.93
2016.3.293. ВЛИЯНИЕ КОРМОВОЙ ДОБАВКИ ARBOCEL
®
НА РЕПРОДУКТИВНЫЕ ПОКАЗАТЕЛИ САМОК НОРКИ
/