Упрощенная HTML-версия
65
№ 3 (69), 2016
2016.3.284.
Проведені дослідження з обґрунтування доцільності комп-
лексного застосування метаболітів свиноматкам у різні пе-
ріоди фізіологічного стану і встановлення ефективності
впливу органічної форми селену в комплексі з іншими при-
родними метаболітами на відтворювальну функцію, склад
молока і молозива свиноматок та якість одержуваного від
них приплоду. Для досліду за принципом аналогів було
сформовано п’ять груп свиноматок (по 12 гол. у кожній) — з
урахуванням живої маси, віку (з одним — двома опоросами)
і продуктивності попереднього опоросу. Як біологічно активні
речовини використовували препарати Селеніум, бурштинову
кислоту і Карток (ін’єкції). Свиноматки 1-ї (контрольна) групи
одержували в супоросний і підсисний період раціони, при-
йняті в господарстві (ОР). Всі свиноматки дослідних груп
у перші і останні 30 днів супоросності, а також під час лак-
тації одержували щодня препарат Селеніум — по 0,3 мг/кг
корму. Свиноматки 3-ї групи в ці ж терміни додатково одер-
жували бурштинову кислоту — по 7,5 мг/кг живої маси (по 10
днів підряд з 10-денними перервами). Свиноматкам 4-ї групи
в доповнення до селену в ті ж терміни, як і в 2 групі, робили
ін’єкції препарату Карток — по 10 мл на голову кожні 10 днів.
Свиноматки 5-ї групи одержували всі досліджувані добавки
в зазначені терміни і у вказаних кількостях. Встановлено,
що комплексне застосування метаболітів природного по-
ходження поросними і підсисними свиноматками підвищує
у них відтворну здатність і продуктивні якості. В результаті
комплексного використання двох або трьох метаболітів у
свиноматок знижувалася тривалість опоросу, були відсутні
“аварійні” опороси і мертвонароджені поросята, кількість
слаборозвинених знижувалась у три–п’ять разів. У молозиві
свиноматок під впливом біологічно активних препаратів
різко збільшувався вміст імуноглобулінів, відповідальних за
формування колострального імунітету у новонароджених
поросят, а у молоці свиноматок, крім більшого вмісту сухої
речовини, білка і лактози, встановлено підвищений вміст
вітамінів А, Е і селену. Максимальною кількістю вітамінів
відрізнялося молоко свиноматок, які отримували препарат
Карток.
ТВАРИННИЦТВО. Птахівництво
УДК 636.52/.59
636.52/.59 Птахівництво
Науковий референт — РУЧКО Т.В.
Науковий консультант — академік НААН САХАЦЬКИЙ М.І.
УДК 636.5.033.084.4
2016.3.281. ВЛИЯНИЕ ЦЕЛЬНОЙ ПШЕНИЦЫ В РАЦИОНЕ
НА ЖИВУЮ МАССУ И КАЧЕСТВО ТУШКИ ЦЫПЛЯТ-БРОЙ-
ЛЕРОВ
// Эксклюзивные технологии. — 2016. — № 3 —
С. 40–42. — Библиогр.: 2 назв.
Курчата-бройлери, годівля бройлерів, якість тушок пти-
ці, цільнозернова пшениця у раціонах.
Проведено дослід з використання цільнозернової пшениці
у раціонах курчат-бройлерів. Для вивчення впливу цільнозер-
нової пшениці в складі стандартних комбікормів на показники
продуктивності і якості тушки птиці, було відібрано 924 куроч-
ки і 792 півника кросу Росс-308, яких помістили в 24 загони,
по 77 курочок і 66 півників у кожному. 24 підгрупи розділили
на три групи, які отримували різне співвідношення комбі-
корму і цільного зерна (16, 22, 28%). З 1-го по 6-й день всі
птахи отримували стартовий раціон без додавання цільного
зерна. З 7-го по 31-й день птиця споживала ростовий раціон,
а з 32-го дня до забою — фінішний. У ході досліду кількість
цільного зерна пшениці в ростовому і фінішному раціонах у
групах низького, середнього і високого рівня включення ста-
новила 4, 6 і 8% відповідно з 7-го по 9-й день і 24, 32 і 40%
від 32-го дня до забою. Встановлено, що при збільшенні в
раціоні вмісту цільної пшениці від 16 до 28% поступово по-
гіршилися показники росту, коефіцієнт конверсії корму і вихід
м’яса грудки як у півників, так і курочок-бройлерів. Визначено,
що найгірші значення для виходу тушки і вмісту черевного
жиру були отримані при найвищому вмісті цільнозернової
пшениці в раціоні. Отже, оптимальний рівень введення в
раціон цільнозернової пшениці залежить від виробничого
завдання, а також економічних факторів, таких як: вартість
комбікорму, ціна пшениці, вихід м’яса грудки і т. д.
УДК 636.5.082.47:636.5.084
2016.3.282. АНТИОКСИДАНТНИЙ ЗАХИСТ
/ Шоміна Н. //
Наше птахівництво. — 2016. — № 4. — С. 25–27.
Інкубація, антиоксидантний захист, ембріональний роз-
виток.
Виявлено, що успішність ембріонального розвитку у курей
залежить від природних антиоксидантів, що містяться в
жовтку яйця та захищають тканини ембріона від перекисного
окислення ліпідів. Встановлено, що антиоксидантний захист
добового молодняку є визначальним для його життєздатності
протягом перших днів життя. Включення до раціону несучки
певних антиоксидантних речовин, таких як вітаміни, кароти-
ноїди, мікроелементи, підвищує ступінь антиоксидантного
захисту ембріона та знижує чутливість тканин до активних
форм кисню, тобто функціонування антиоксидантної системи
ембріонів залежить від раціону батьківського поголів’я. Отже,
відповідний рівень годівлі птиці забезпечить захист курчат
протягом ембріонального періоду і перших днів життя.
УДК 636.5.083
2016.3.283. СОСТОЯНИЕ ВНУТРЕННИХ ОРГАНОВ ЦЫП-
ЛЯТ-БРОЙЛЕРОВ ПРИ СТАРТОВОЙ И ФИНИШНОЙ ГИ-
ПЕРТЕРМИИ
/ Епимахова Б.Э., Михайленко В.В., Александ-
рова Т.С., Карягин Д.В. // Зоотехния. — 2016. — № 6. —
С. 23–25. — Библиогр.: 15 назв.
Курчата-бройлери, гіпертермія, продуктивність, внут-
рішні органи, гістологія тонкої кишки.
Вивчено стан серця, печінки, шлунка, кишечника, залиш-
кового жовтка курчат-бройлерів кросу “Росс-308” при термо-
нагрузці у перший і останній тиждень вирощування. Добових
курчат відбирали за шкалою “Оптістарт +”. Група 1-ша —
контроль, а у групах 2 і 3 на четверту добу температуру по-
вітря підвищували до 35°С протягом 12 і 24 год. У 29–35 діб
для імітації річної гіпертермії у всіх групах температуру по-
вітря підтримували на рівні 28°С. У 7- і 35-денному віці було
проведено забій середніх за живою масою особин — по 5 і
6 голів, їх розкриття і препарування внутрішніх органів — за
загальноприйнятою методикою. Визначено, що середня жива
маса добових бройлерів була в межах 50,3–53,6 г. Середній
критерій якості “Оптістарт +” дорівнює 9,3 бала при нормі не
менше 8,9 бала. Однорідність за живою масою при відхи-
ленні від середньої ± 3% у всіх групах становила 100%. Ви-
значено, що у курчат 3-ї групи тонкий кишечник був довшим
на 3,2 і 3,7%, ніж у курчат у групах 1 і 2, але відносна маса
кишечника була більшою у групі 2 на 0,2 і 0,4% відповідно.
Отже, встановлено, що температура повітря 35°С протягом
12 і 24 годин на четверту добу вирощування сприяла підви-
щенню стійкості курчат до температури 28°С в 29–35 днів за
рахунок більшої всмоктувальної поверхні кишечнику.
УДК 636.5.084.52:636.598
2016.3.284. ПЕРЕПЕЛИНА ФЕРМА З НУЛЯ
/ Зора В. //
Наше птахівництво. — 2016. — № 4. — С. 30–31.
Перепелина ферма, перепели утримання та годівля.
Наведено результати наукових досліджень та розроблено
модульну ферму для утримання перепелів. Приміщення
розділене на три блоки: кліткове утримання несучок і бать-
ківського поголів’я, підлогове утримання молодняку та інкуба-
торій. Несучок і батьківське поголів’я утримують у кліткових
батареях, молодняк — на підлозі. Посадку птиці в клітки
проводять у віці 30 діб і експлуатують до 8 місяців. Отже,
встановлено, що модульна перепелина ферма призначена
для виробництва трьох видів продукції: яєць для споживання,
яєць для інкубації та м’яса птиці. За попередніми розрахун-