Упрощенная HTML-версия
63
№ 3 (69), 2016
2016.3.275.
групи ВБ
?
ВБ, на 2,74% і на 0,86% — тварин груп ВБ
?
Л
і Д
?
П відповідно. Найвищий показник співвідношення
м’яса до сала встановлено у свиней групи ВБ
?
ВБ (1:0,53).
Отже, порівняльна оцінка забійних і м’ясних якостей свиней
різних генотипів показала, що кращі результати за забійними
показниками та морфологічним складом туш мали свині по-
єднання П
?
Д. Помісні тварини характеризувалися більшим
вмістом вологи в м’ясі (74,78%).
УДК 636.4
2016.3.271. ЕФЕКТ ПОЄДНАНОСТІ ПОМІСНИХ БАТЬКІВ-
СЬКИХ ПАР НА ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ СВИНЕЙ
/
Пелих B.Г., Ушакова C.В. // Вісник аграрної науки. — 2016. —
№ 1. — С. 49–51. — Бібліогр.: 10 назв.
Свині, схрещування, селекція, підбір пар, м’ясна продук-
тивність.
Проведено оцінку відгодівельних і м’ясних властивостей
свиней та визначено ефект поєднаності помісних батьківських
пар. Дослідження проводили в умовах ТОВ “Фрідом Фарм
Бекон” Херсонської області. Використовували чистопорідних
свиней ВБ
?
ВБ — контроль і помісних тварин двох варі-
антів схрещування (ВБ
?
Л.)
?
(Д.
?
П.) і (ВБ
?
Л.)
?
(П
?
Д.).
Для визначення відгодівельних ознак досліджено 150 гол.
свиней, забійні властивості оцінено на 12 гол. тварин. За від-
годівельними властивостями виявлено перевагу свиней гру-
пи (ВБ
?
Л.)
?
(Д.
?
П.) щодо тварин контрольної групи та по-
єднання (ВБ
?
Л.)
?
(П.
?
Д.) за віком досягнення живої маси
100 кг на +16,52 доби (Р<0,001) і +3,78 доби, за середньодобо-
вим приростом на відгодівлі — на +84,79 г (Р<0,001) і +19,47 г
відповідно. Найменші витрати кормів на одиницю приросту
були у свиней групи (ВБ
?
Л.)
?
(Д.
?
П.), що менше за показ-
ники чистопорідних тварин на –0,24 к. од. (Р<0,001) і генотипу
(ВБ
?
Л.)
?
(П.
?
Д.) на –0,05 к. од. Встановлено, що наймен-
шу товщину шпику 15,75 мм і найбільшу площу “м’язового
вічка” 42,65 см мали свині поєднання (ВБ
?
Л.)
?
(П.
?
Д.).
Найбільший ефект поєднаності виявлено у групи (ВБ
?
Л.)
?
(Д.
?
П.) 138,87%. Дослідженнями встановлено, що для
реалізації ефекту гетерозису найкращим було поєднання
(ВБ
?
Л.)
?
(Д.
?
П.), що підтверджено оцінкою відгодівельних
і м’ясних властивостей нащадків та ефектом поєднаності
батьківських пар.
УДК 636.4
2016.3.272. ГОДІВЛЯ ПОРОСЯТ ЖИВОЮ МАСОЮ 12–
20 КГ ЗА ІНТЕНСИВНОГО ВИРОБНИЦТВА СВИНИНИ
/
Ризничук І.Ф. // Вісник аграрної науки. — 2016. — № 8. —
С. 20–25. — Бібліогр.: 10 назв.
Поросята, годівля, комбікорм, конверсія корму, поживні
речовини корму.
Вивчали вплив повнораціонного комбікорму для поросят
великої білої породи і ландрас живою масою 12–20 кг з
мінімальною нормою концентрації кальцію і фосфору та
підвищеною — лізину, метіонін+цистину і треоніну на зміну
живої маси поросят у віці 41–60 діб, а також ефективність
використання корму. Для досягнення означеної мети було
розроблено рецепт повнораціонного комбікорму і білково-
вітамінно-мінеральної добавки (БВМД) для поросят живою
масою 12–20 кг з мінімальною нормою концентрації кальцію
і фосфору та підвищеною — концентрації лізину, метіонін +
цистину і треоніну. Визначали зміну живої маси поросят та
конверсію комбікорму на 1 кг приросту поросят. Експери-
ментальну частину досліджень проведено в умовах ТОВ
“Владівське Подвір’я” Іванівського р-ну Одеської обл. Вироб-
ництво БВМД здійснено у ТОВ “Українські технології в годівлі
тварин” Овідіопольського р-ну Одеської обл. Годівлю поросят
у віці 41–60 діб проводили повнораціонним комбікормом для
поросят живою масою 12–20 кг з мінімальною нормою кон-
центрації кальцію і фосфору та підвищеною — концентрації
лізину, метіонін+цистину і треоніну. При цьому норму концент-
рації лізину збільшено від 9 до 10 г, метіоніну з цистином —
від 6 до 6,5 г, треоніну — від 6,5 до 7 г. Установлено, що за
використання повнораціонного комбікорму для поросят живою
масою 12–20 кг з підвищеною нормою концентрації лізину,
метіоніну+цистину і треоніну у 60-добовому віці забезпечуєть-
ся одержання мінімальної живої маси поросят на рівні 20 кг
за середньодобового приросту 400 г, спостерігається також
тенденція до зменшення витрат повнораціонного комбікорму
за період годівлі поросят у віці 41–60 діб від 15 до 14 кг та
зниження конверсії комбікорму на 1 кг приросту поросят від
1,9 до 1,75 кг порівняно з використанням повнораціонного
комбікорму зі стандартним умістом зазначених амінокислот.
УДК 636.4
2016.3.273. СЕЛЕКЦІЙНА ОЦІНКА ПРОДУКТИВНОСТІ
СВИНЕЙ ЗАРУБІЖНОГО ПОХОДЖЕННЯ
/ Зєльдін В.Ф. //
Вісник аграрної науки. — 2016. — № 8. — С. 33–37. — Біб-
ліогр.: 10 назв.
Свині, селекція, ландрас, йоркшир, продуктивність сви-
ней, племінна цінність.
Визначали рівень продуктивності свиней ірландського по-
ходження порід ландрас та йоркшир в умовах спецгоспу з
виробництва свинини ТОВ “Експерт-агротрейд” Дніпропетров-
ської області з подальшим формуванням у стаді економічно
доцільних генеалогічних структур свиней, системи розведення
і добору молодняку модельного типу будови тіла та продук-
тивності для відтворення стада. Племінні властивості вивчали
на 238 свиноматках породи ландрас і 270 породи йоркшир
ірландського походження. Встановлено, що частка тварин
провідної групи в породі йоркшир становить 29,5, ландрас —
24,6%. Генеалогічна структура маточного поголів’я в обох
породах умовно представлена 7 родинами тварин, з яких
найчисельнішими є родина Rima (йоркшир) та Hueberg (лан-
драс), відповідно 52,1 та 34,2% від загальної кількості тварин.
Середній рівень багатоплідності свиноматок породи йоркшир в
умовах безвигульного утримання — 10,3±0,53 поросяти. Визна-
чено, що коливання багатоплідності серед різних генеалогічних
груп — у межах 9,9 ± 0,25–10,8±0,31. Середній бонітувальний
бал у групі (n=69) становив 3,81±0,049 за лімітів показника
3,74±0,049–3,85±0,201, що відповідає класу “еліта”. Проте
під час оцінки тварин за методом BLUP (best linear unbiased
prediction) установлено більшу диференціацію щодо рівня їх
племінної цінності у групах. Так, у батьківських лініях серед-
нє значення індексу BLUP становило 103,88±2,59 з лімітами
62,11–152,44, у материнських лініях відповідно 97,24±2,37
(49,95–156,61). Установлено співвідношення максимального і
мінімального значення індексу BLUP в батьківських (2,45:1) і
у материнських (3,14:1) лініях, що загалом підтверджує факт
різкої невирівняності маточного поголів’я в цих структурних
групах стада за рівнем племінної цінності тварин породи йорк-
шир. Результатами досліджень підтверджено доцільність за-
стосування індексної методики визначення загальної племінної
цінності свиней та окремих ознак їхньої продуктивності.
УДК 636.4
2016.3.274. ВІДТВОРЮВАЛЬНА ЗДАТНІСТЬ СВИНЕЙ ЗА-
ЛЕЖНО ВІД ПОРОДИ ТА ПЛЕМІННОГО ГОСПОДАРСТВА
/
Войтенко С. // Тваринництво України. — 2016. — № 6. —
С. 24–28. — Бібліогр.: 13 назв.
Свині, породи свиней, відтворювальна здатність, мінли-
вість показників, кращі стада, диференціація порід.
Наведено характеристику розповсюджених в Україні порід
свиней за показниками відтворювальної здатності. Опрацьо-
вані дані по 112 племінних стадах, у тому числі — 63 стада
великої білої породи, 4 — дюрок, 25 — ландрас, 4 — п’єтрен,
5 — полтавської м’ясної, 4 — української м’ясної та 7 — чер-
воної білопоясої. Доведено, що свиноматкам племінних стад
у межах однієї породи властива різна багатоплідність і маса
однієї голови при відлученні (табл.), але навіть кращі з них
не проявляють максимальної продуктивності і значно посту-
паються показникам тварин зарубіжних фірм. Оцінка порід
за показниками відтворювальної здатності засвідчила, що
як материнську форму при схрещуванні краще використову-
вати свиноматок великої білої породи й ландрас, але лише
з окремих племінних стад цих порід. Визначено, що вдос-
коналення багатоплідності свиноматок у племінних стадах
певним чином узгоджується із технологічними процесами,
а не методами селекції, про що свідчать коефіцієнти мінли-
вості та кореляції ознак.
УДК 636.4
2016.3.275. РОСТ И РАЗВИТИЕ МОЛОДНЯКА СВИНЕЙ
ПРИ ИСПОЛЬЗОВАНИИ В КОМБИКОРМАХ ФЕРМЕНТНЫХ
ПРЕПАРАТОВ
/ Данилова Н.В. // Аграрная наука. — 2016. —
№ 7. — С. 24–25. — Библиогр.: 5 назв.
ТВАРИННИЦТВО. Свинарство
УДК 636.4