Упрощенная HTML-версия
62
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2016.3.267.
ТВАРИННИЦТВО. Свинарство
УДК 636.4
?
14,7 см, вівцематок — 11,5 см. Серед них густововнові —
35 та 33%, а з підвищеною густотою — 58 та 56% відповідно.
Настриг її у баранів-плідників
?
7,5 кг (чисте волокно — 4,7),
вівцематок — 4,5 кг (2,8).
УДК 636.39(477)
2016.3.267. МАЙБУТНЄ КОЗОРОЗВЕДЕННЯ В УКРАЇНІ
/
Трухачова І. // Тваринництво сьогодні. — 2016. — № 5. —
С. 60–63.
Козівництво в Україні, земельний кодекс, ферми кіз.
Надаються поради власника ферми “Поліські кози” щодо
перспективного розвитку козівництва в Україні. Зазначено,
що петрогліфи Кам’яної Могили свідчать про розведення
цінних господарських тварин (кіз) на теренах давньої України
ще 23 тис. років тому. Нині ж вітчизняне козівництво не має
належного розвитку. Навіть відсутні навчальні програми і
навчальні курси з козівництва в сучасних агроколеджах та
агроуніверситетах. Проте в Україні існує юридична база
“Земельного кодексу” (розд. 4, ст. 121) про те, що кожен
громадянин має право приватизувати 2 га землі для ве-
дення господарства. Тобто дбайливому і працьовитому
господарю це достатньо для заможного і вільного творчого
життя. Кози — тварини цілорічного випасу, дають цінну про-
дукцію: молочну, м’ясну, лій, шкіру. Необхідно враховувати
свій національний потенціал господарювання, зокрема з
породотворення кіз, та переймати досвід інших країн, які
пишаються своїм козівництвом. Для гармонійного благо-
получчя тварин рекомендується сумісне утримання коней і
кіз, що сприяє їх кращій життєдіяльності та господарюванню
власника ферми.
УДК 636.39:637.12.072
2016.3.268. САНІТАРНА ЯКІСТЬ КОЗИНОГО МОЛОКА
ЗА ВИКОРИСТАННЯ ГОМЕОПАТИЧНИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ
ДОЇННЯ
/ Зажарська Н.М., Ряба А.О. // Науково-технічний
бюлетень Державного науково-дослідного контрольного ін-
ституту ветеринарних препаратів та кормових добавок і Інсти-
туту біології тварин. — Л., 2016. — Вип. 17, № 1. — С. 72–
77. — Бібліогр.: 9 назв. Шифр 547349.
Козине молоко, препарати гомеопатичні, доїння кіз, со-
матичні клітини, бактеріальне обсіменіння молока.
Для експерименту обрали три гомеопатичні препарати
для обробки вим’я кіз, які найчастіше застосовують коровам.
Зокрема, мазь “Дбайлива доярочка” (на основі екстракту ро-
машки, гліцерину, вітаміну А і Е, крем “Зорька” (флоралізин —
фосфоліпіди, поліненасичені жирні кислоти, вітаміни А і Е),
а також гель “Ніжнодій” (екстракт хвої, олія з кукурудзи та
насіння гарбуза, гліцерин). Результати досліджень засвідчи-
ли, що у кіз, яким застосовували мазь “Дбайлива доярочка”,
надій молока збільшився майже у 2 рази. За використання
крему “Зорька” він підвищився на 15,8%, при збільшенні
вмісту жиру у молоці від 2,97 до 3,39%. Кількість соматич-
них клітин у молоці наприкінці досліду (тривалість 2 тижні)
знизилась у всіх піддослідних (за мазі “Дбайлива доярочка”
найбільше, у 3 рази) групах кіз, окрім контрольної. Бактері-
альне осіменіння перших порцій молока також зменшилось.
Зокрема при обробці вим’я маззю “Дбайлива доярочка” — на
71,6%, кремом “Зорька” — на 85,4% та гелем “Ніжнодій” — на
82,1% порівняно з початком досліду. За використання крему
“Зорька” спостерігалось збільшення кількості проб молока з
відсутністю росту колоній від 20% до 80%.
636.4 Свинарство
Науковий референт — РУЧКО Т.В.
Науковий консультант — академік НААН РИБАЛКО В.П.
УДК 636.4
2016.3.269. ВПЛИВ ЧАСУ ОПОРОСУ НА РЕПРОДУКТИВ-
НІ ЯКОСТІ СВИНОМАТОК
/ Гераніна Л.А. // Вісник Степу: зб.
наук. пр. / Кіровоград. ін-т АПВ. — Кіровоград, 2016. — Вип.
13. — С. 113–115. — Бібліогр.: 4 назви. Шифр 547519.
Свиноматки, велика біла порода свиней, репродуктивні
якості, поросята.
Досліджували вплив часу опоросу свиноматок на репродук-
тивні якості в умовах племзаводу ДП “ДГ “Елітне” Кіровоград-
ської ДСГДС. Для проведення досліджень було сформовано
дві групи свиноматок великої білої породи (по 10 голів у
кожній), аналогів за віком та умовами утримання і годівлі.
До І дослідної групи належали свиноматки, що поросились у
нічні години доби. В ІІ дослідну групу входили матки, опороси
яких здійснювались у денні години. Встановлено, що більший
відсоток загиблих поросят було зафіксовано у І дослідній
групі — 5 голів (4,6%), у ІІ — 1 голова (0,9%). Кількість мерт-
вонароджених поросят у контрольній і дослідній групах була
на одному рівні — по 5 голів. Таким чином, у нічні години
доби, як правило, існує більша ймовірність загибелі поросят
після народження, що пов’язано з відсутністю оператора
свинарника-маточника і гіршим доглядом за тваринами, ніж
у денні години. Визначено, що багатоплідність піддослідних
тварин І групи становила в середньому 10,7 поросяти, ІІ —
11,2 поросяти; маса гнізда при народженні відповідно 12,8 кг
і 13,3 кг. Збереженість потомства до відлучення у ІІ групі —
95,5%, у І — 90,6%, або на 4,9% нижча. Встановлено, що у
ІІ групі середній показник живої маси гнізда поросят при від-
лученні становив 179,3 кг, а жива маса 1 поросяти — 16,8 кг,
що відповідає вимогам 1 класу та еліта. У І групі відповідно:
9,7 голови, 167,2 кг і 17,5 кг, тварини відповідають стандар-
там 1 класу. Встановлено, що маса гнізда при народженні,
кількість поросят при відлученні і маса гнізда при відлученні,
як закономірність, знаходились у прямій залежності від кіль-
кості поросят при народженні і мали тісний взаємозв’язок
відповідно r=0,97, 0,88, 0,81. Високий зв’язок спостерігався
також між масою гнізда при народженні, кількістю поросят
при відлученні та масою гнізда при відлученні, r=0,887, 0,656.
Аналогічна ситуація відносно репродуктивних показників та
часу опоросу свиноматок склалася і в ІІ групі. Кореляція між
даними показниками також має тісний зв’язок r=0,96, 0,84,
0,92 та r=0,88, 0,92. Між часом опоросу та репродуктивними
якостями кореляція була відсутня, як у І так і ІІ групах, тобто
показники продуктивності не залежали від часу опоросу
свиноматок, за виключенням такого показника, як мертво-
народжені та загиблі поросята.
УДК 636.4
2016.3.270. М’ЯСНА ПРОДУКТИВНІСТЬ СВИНЕЙ У ДВО-
ПОРОДНОМУ СХРЕЩУВАННІ
/ Ушакова С.В. // Вісник Степу:
зб. наук. пр. / Кіровоград. ін-т АПВ. — Кіровоград, 2016. —
Вип. 13. — С. 118–120. — Бібліогр.: 7 назв.
Свині, м’ясна продуктивність, схрещування, селекція.
З метою отримання високоякісної свинини вивчали м’ясні
якості свиней з використанням кращих сучасних генотипів,
завезених в Україну. Дослідження проводилися в умовах ТОВ
“Фрідом Фарм Бекон” Херсонської області. Для досліджень
були відібрані чистопорідні матки великої білої породи —
контроль і поєднання велика біла
?
ландрас ( ВБ
?
Л), дюрок
?
п’єтрен ( Д
?
П) і п’єтрен
?
дюрок ( П
?
Д). Встановлено,
що помісні нащадки поєднань порід дюрок і п’єтрен проявили
кращі результати серед усіх досліджуваних груп та відносно
аналогів великої білої породи. Найменшою товщиною шпи-
ку характеризувалися свині групи П
?
Д (16,25 мм). Це на
5,5 мм менше, ніж у аналогів контрольної групи (P<0,05) та на
4,25 мм і 1,5 мм — ніж у тварин поєднань ВБ
?
Л і Д
?
П
відповідно. Найбільшу площу “м’язового вічка” мали помісні
свині груп П
?
Д і Д
?
П, які вірогідно (Р<0,05) перевищува-
ли за даним показником чистопорідних свиней великої білої
породи на 6,4 см
2
і 6,02 см
2
, і нащадків поєднання ВБ
?
Л
на 5,15 см
2
і 4,77 см
2
відповідно. Більш важкі окости мали
свині поєднання П
?
Д, які вірогідно (Р<0,05) перевищували
показники, отримані від чистопородних свиней великої білої
породи на 1,05 кг або 9,52%. Максимальним виходом м’яса
характеризувалися свині поєднання П
?
Д (63,06%), які на
5,13% (Р<0,05) перевищували показники свиней контрольної