Стр. 61 - rj_2016_03

61 № 3 (69), 2016
2016.3.266.
Вівці аскан. тонкорунні, відгодівля баранців, жирова тка-
нина баранців, відлучення ягнят у 2,5 міс., концкорми баран-
цям, зерносуміш неподрібнена, мікроелементи, утримання
ягнят стійлове.
Дослідження проведено у ДП ДГ “Асканія-Нова” Чаплин-
ського р-ну Херсонської обл. на баранцях таврійського типу
асканійської тонкорунної породи (n=36), вирощених за вдос-
коналеною ресурсоощадною технологією у період підсису.
Запропоновано технологію інтенсивної відгодівлі ягнят, яка
забезпечила зростання кількості внутрішньом’язового жиру у
найдовшому м’язі спини на 9,18%, умісту в підшкірній жировій
тканині моно- та поліненасичених жирних кислот (пальміто-
олеїнової — на 0,26%, олеїнової — на 5,12, лінолевої — на
1,28, ліноленової — на 0,39 та арахідонової — на 0,12%). На-
ведено показники м’ясної продуктивності та кількості жиру в
тушах піддослідних баранців 6,5-місячного віку (передзабійна
ж.м. за нагулу — 39,4±0,37 кг та за інтенсивної відгодівлі —
44,5±0,63; маса парної туші — 15,5±0,25 та 18,6±0,26 кг;
внутрішнього жиру — 0,7±0,03 та 1,1±0,12 відповідно). Роз-
глянуто температуру плавлення жиру, а також компонентний
склад жирних кислот підшкірного жиру.
УДК 636.32/.38.034:637.12:637.115
2016.3.263. ТЕХНОЛОГИЯ МАШИННОГО ДОЕНИЯ ОВЦЕ-
МАТОК С ДАЛЬНЕЙШЕЙ ПЕРЕРАБОТКОЙ ОВЕЧЬЕГО
МОЛОКА / Горлова А.Д., Яковчук В.С., Денисова В.Д. //
Вівчарство та козівництво: фах. темат. наук. зб. — Нова Ка-
ховка, 2015. — Вип. 1. — С. 165–175. — Библиогр.: 9 назв.
Шифр 547183.
Вівцематки, машинне доїння овець, переробка овечого
молока, бринза, молоко овець, заквасочні бактеріальні
культури.
Представлено результати експериментальних досліджень
на вівцематках таврійського типу асканійської тонкорунної по-
роди (ДП ДГ “Асканія-Нова”) щодо використання на них нових
технічних засобів доїння. Запропонована технологія машин-
ного доїння (МД) і переробки молока (ПМ) на основі вете-
ринарних вимог включає: утримання і годівлю дійних вівце-
маток, підготовку їх до МД на 2-станковій доїльній установці
лінійного типу, продуктивність якої до 120 гол./год. При цьому
здійснюється моніторинг якості молока та його бактеріальної
забрудненості, з подальшою ПМ у розсільну бринзу з вико-
ристанням заквасочних культур болгарського виробництва
фірми “LACTINA” та молокозгортуючого ферменту “Mucor
miechei” і японського мікробіального реніну “Meito”, а також
вітчизняного сичужного ферменту. Розроблено технологіч-
не устаткування для формування і самопресування сирної
маси. Водночас проводиться моніторинг якості розсільних
формованих сирів (бринзи). В усьому забезпечуються вете-
ринарні вимоги, підвищення технологічності процесу доїння,
значне прискорення терміну привчання вівцематок до МД
при самостійному заходженні до станку на 2–3 доби. Від-
значено низькі показники металоємності технічних засобів
(0,8 кг/гол./год), малу габаритність, простоту використання
порівняно з існуючими аналогами у світі. Одержане молоко
і сири за якістю відповідають вимогам ДСТУ та євростан-
дартам.
УДК 636.32/.38.082.2(477.72)
2016.3.264. ПРОДУКТИВНІСТЬ ПЕРЕЯРОК ТАВРІЙСЬКО-
ГО ТИПУ РІЗНИХ ЛІНІЙ / Антонець О.Г., Кравченко А.Ф. //
Вівчарство та козівництво: фах. темат. наук. зб. — Нова
Каховка, 2015. — Вип. 1. — С. 147–153. — Бібліогр.: 5 назв.
Шифр 547183.
Вівці племзаводу ДП ДГ “Асканійське”, лінії овець, пере-
ярки таврійського типу, вовна, селекція овець, жива маса
овець.
Представлено результати досліджень у племзаводі ДП ДГ
“Асканійське” (2014 р., Каховський р-н, Херсонська обл.). У
278 переярок таврійського типу овець різних ліній (224, 227,
369, 0058, 0517, 1577, 1444, Е7470) визначено селекційні
ознаки: живу масу, довжину штапелю, масу руна, вихід і на-
стриг чистої вовни та діаметр волокон. Наведені показники
свідчать про високу продуктивність цих овець: жива маса —
63,7–69,8 кг, довжина штапелю — 10,5–11,4 см, настриг
немитої вовни — 7,11–8,05 кг, чистої вовни — 4,14–5,15 кг,
діаметр волокон — 22,8–24,3 мкм. Кількість переярок із сор-
тиментом вовни 70-ї якості — 24 гол. (8,6%), 64-ї — 128 гол.
(46,1%), 60-ї — 91 гол. (32,7%), з пониженою (58 і 56) — 32 гол.
(12,6%). Зі зниженням якості вовни жива маса овець збіль-
шується від 63,8 до 66,0 кг, довжина штапелю — від 10,6
до 11,2 см, настриг немитої вовни — від 7,44 до 8,0 кг, ви-
хід чистого волокна — від 60,09 до 62,45%, настриг чистої
вовни — від 4,46 до 5,05 кг. Зазначено, що овець із сорти-
ментом вовни 80 і 70-ї якості, будуть використовувати для
збільшення селекційної групи тварин з тонкою вовною, а із
60-ї якості і грубішої вовни — для створення масиву овець
з поліпшеними м’ясними показниками. Селекційна робота
спрямовуватиметься на потоншання вовни в межах однієї
брадфордської якості і поліпшання якісних характеристик з
метою її типізації. Для поповнення стада вівцематок реко-
мендується використовувати переярок і ярок різних ліній з
поєднаними високими продуктивними показниками.
УДК 636.32/.38.082.454.2
2016.3.265. РЕПРОДУКТИВНІ ЯКОСТІ БАГАТОПЛІДНИХ
ВІВЦЕМАТОК ІНТЕНСИВНИХ ТИПІВ АСКАНІЙСЬКОЇ М’Я-
СО-ВОВНОВОЇ ПОРОДИ З КРОСБРЕДНОЮ ВОВНОЮ /
Польська П.І., Калащук Г.П. // Вівчарство та козівництво:
фах. темат. наук. зб. — Нова Каховка, 2015. — Вип. 1. —
С. 123–136. — Бібліогр.: 5 назв. Шифр 547183.
Вівці багатоплідні, репродуктивність овець, годівля
овець, вовна кросбредна, вівці інтенсивних типів (АМВ).
Дослідження проведено в ДГ ІТСР “Асканія-Нова” в ма-
лочисельних популяціях інтенсивних типів овець методом
поглибленої селекції у 1978–2014 рр. за нестабільних умов
годівлі — 32–100% до норми. У результаті поглибленої син-
тетичної селекції упродовж 6 поколінь за умов достатнього
(100%) і задовільного (80%) рівня годівлі одержано 155, або
72,4% багатоплідних вівцематок (БВ). За наступні 6 поколінь
при низькому (52–68%) і екстремальному (32–48%) рівні
годівлі, чисельність БВ знизилась у 2–10,7 раза і становила
59 голів (27,6%). Упродовж 12 поколінь БВ за нестабільних
умов годівлі відтворили по 3–4 ягнят. За сприятливих умов
годівлі (СУГ) середня жива маса ягняти становила 4,3 кг, а
за екстремальних (ЕУГ) — 2,9 кг. У 2014 р. при СУГ від 10
вівцематок із живою масою 77,3 кг одержано 30 ягнят, ж.м.
яких ? 4,9 кг. Максимальна ж.м. трійнят становила 18,4 кг
(баранця — 6,2 і двох ярочок по 6,0 та 6,2 кг) або 21,9%
живої маси 7-річної асканійської чорноголової вівцематки —
84,0 кг. Максимальний сумарний середньодобовий приріст
за період підсису трійневих баранців, відтворених 10-річною
асканійською кросбредною вівцематкою за СУГ, становив
909 г. При цьому ж.м. збільшилась від народження (4,3 кг)
до відлучення — на 22,7 кг, або в 5,3 раза. Доведено доціль-
ність поєднання селекційних і технологічних прийомів при
100% збереженні трійневого приплоду. У таблицях наведено
унікальні результати селекції, які свідчать про необмежені
генетичні і технологічні можливості щодо поліпшення репро-
дуктивних якостей вівцематок.
УДК 636.32/.38:637(477.85)
2016.3.266. ПРОДУКТИВНІ ОСОБЛИВОСТІ ОВЕЦЬ БУ-
КОВИНСЬКОГО ТИПУ АСКАНІЙСЬКОЇ М’ЯСО-ВОВНОВОЇ
ПОРОДИ ОВЕЦЬ ІЗ КРОСБРЕДНОЮ ВОВНОЮ В УМОВАХ
ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ /
Лесик О.Б., Черномиз Т.О., Похивка М.В. // Вівчарство та
козівництво: фах. темат. наук. зб. — Нова Каховка, 2015. —
Вип. 1. — С. 89–97. — Бібліогр.: 4 назви. Шифр 547183.
Вівці буковинський тип АМВ, баранина, бринза, вовна
кросбредна, Чернівецька обл.
Відзначається, що вівці буковинського типу асканійської м’я-
со-вовнової породи (БтАМВ) міцної конституції, добре присто-
совані до вологого клімату Буковини. Вівцематкам притаман-
на висока відтворювальна здатність (заплідненість — 93,6%,
вихід ягнят з високою життєздатністю на 100 маток — 137,6%)
та молочна продуктивність (за 137 днів доїння — 116,6 кг
молока, 25 кг бринзи, частка прибутку з молока ? 60%, м’яса
в живій масі ? 45%, вовни ? 3,0%). Барани-плідники БтАМВ
мають 95,0 кг ж.м., вівцематки — 57,9 кг, що перевершує ви-
моги для елітних тварин племрепродукторів. Вовна в овець
біла, однорідна, еластична, вирівняна з чітко вираженою
звивистістю і за всіма якісними характеристиками відповідає
вимогам до кросбредної. У баранів-плідників довжина вовни
ТВАРИННИЦТВО. Вівчарство. Козівництво УДК 636.32/.39