Упрощенная HTML-версия
60
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2016.3.258.
ТВАРИННИЦТВО. Вівчарство. Козівництво
УДК 636.32/.39
Найкращі результати одержано у корів 2-ї дослідної групи,
яким вводили комплекс карбоксилатів, у складі якого був
германій, мідь, манган та хром. Заплідненість у них стано-
вила 86,6%, що вище за контроль на 46,6 та 26,6%, ніж у 1-й
дослідній групі. Це пояснюється тим, що карбоксилати мають
позитивний вплив на запліднення яйцеклітини та імплантацію
ембріона в матку корови.
УДК 636.22/.28.084.11:612.015.3
2016.3.258. ГОДІВЛЯ КОРІВ ДО ОТЕЛЕННЯ ТА ПРОФІ-
ЛАКТИКА ПОРУШЕНЬ ОБМІНУ РЕЧОВИН
/ Ярошенко М. //
Тваринництво сьогодні. — 2016. — № 2. — С. 51–55.
Молочне скотарство, корови сухостійні, нетелі, раціони
корів, обмін речовин у корів, годівля корів, кетоз у корів,
парез післяродовий, гіпокальціємія, отелення корів.
Описано механізм обміну речовин в організмі тільних і
лактуючих корів та профілактику його порушень шляхом
раціональної годівлі (РГ). Зауважується, що для уникнення
захворювання на кетоз, уже із самого початку необхідно
правильно спланувати РГ сухостійних корів та нетелей.
Наприкінці попередньої лактації вгодованість тварини має
становити 3–3,5 бала. Для цього, ближче до кінця лактації,
відповідно до зниження продуктивності, у раціоні зменшують
частку концентрованих кормів і замінюють їх більшою кіль-
кістю структурних елементів — соломою та сіном; велику
увагу приділяють мінеральному обміну. Водночас, важливо
забезпечити раціони захищеними жирами та ін. кормовими
добавками, що не призводять до ожиріння. Концентрація
енергії в раціоні за раннього сухостою має бути
?
5,5 МДж
чистої енергії лактації на 1 кг сухої речовини; рівень сирого
протеїну — 110–125 г відповідно. Таким чином, концентрація
енергії в кормі знижується, однак його об’єм має залишатись
високим. Не можна скорочувати раціон за об’ємом спожитої
сухої речовини, інакше на початку наступної лактації тварини
також не зможуть їсти більше, ніж їм буде потрібно. Отже,
зменшення об’єму раціону за сухою речовиною впродовж
сухостою зумовить погіршення енергетичного балансу на
початку наступної лактації, що, у свою чергу, збільшить ри-
зик розвитку кетозу. Деталізується організація раціонів для
корів у різні періоди їх продуктивності, зокрема у найбільш
складний період — транзитний (із 3-го тижня до лактації
та перші кілька тижнів після нього). Конкретизуються при-
чини виникнення післяродового парезу, гострої гіпокаль-
ціємії у корів, зумовлені несбалансованою неправильною
годівлею.
УДК 636.234.1.034.082.232
2016.3.259. ПЛЕМІННА ЦІННІСТЬ БУГАЇВ-ПЛІДНИКІВ ЗА
РОЗВИТКОМ ПОЄДНАНИХ ОЗНАК У ЇХНІХ ДОЧОК
/ Під-
пала Т., Бондар С. // Тваринництво України. — 2016. —№ 6. —
С. 18–23. — Бібліогр.: 13 назв.
Молочне скотарство, бугаї-плідники (голштини), племін-
на цінність бугаїв, селекція ВРХ.
Дослідження проведено в господарстві ТОВ “Колос 2011”
Очаківського р-ну Миколаївської обл. на 110 гол. корів (укр.
червона молочна — 30 гол., укр. червоно-ряба молочна —
37, укр. чорно-ряба молочна — 43 гол.). Наведено молочну
продуктивність корів — дочок бугаїв голштинської породи: Ма-
нікс Ет Ред 7355175, Вайр Ред 8531255, Б. Спі Ет 6860836 —
лінія Старбака 352790.79; Белісар Ет Ред 365235897 — лінія
Хановера Ред 1629391.72; В.Х. Маркос 131801949 — лінія
Маршала 1492290977.95; В. Аладін Ет 7317441 — лінія Чіфа
1427381.62. Встановлено, що використання дослідних бугаїв-
плідників голштинської породи сприяє високому рівню мо-
лочної продуктивності у нащадків. Середній надій на корову
у 2015 р. становив 7711 кг молока. Найвищими показниками
надою характеризувались дочки плідників: Манікс Ет Реда
7355175, Белісар Ет Реда 365235897, В. Аладін Ета 7317441.
Серед оцінених бугаїв-плідників найбільшою кількістю ко-
рів-дочок, які поєднують високі показники продуктивності і
відтворної здатності (група 1-1), характеризувався бугай Б.
Спі Ет 6860836, якому присвоєно 1-шу категорію племінної
цінності.
УДК 636.293.2:575
2016.3.260. ПОПУЛЯЦІЙНО-ГЕНЕТИЧНИЙ МОНІТОРИНГ
УКРАЇНСЬКОЇ ПОПУЛЯЦІЇ БУЙВОЛІВ (
BUBALUS BUBALIS
)
ЗІ 11 МІКРОСАТЕЛІТНИМИ ЛОКУСАМИ ДНК
/ Гузєєв Ю.В.,
Мельник О.В., Гладирь О.О., Зінов’єва Н.А. // Технологія ви-
робництва і переробки продукції тваринництва: зб. наук. пр. —
Біла Церква, 2016. — № 1(125). — С. 88–95. — Бібліогр.: 15
назв. Шифр 547536.
Буйволи, генетичний моніторинг буйволів, мікросате-
літні локуси, алелі.
Генетичний моніторинг проведено у 2007–2008 рр. на водя-
них буйволах (64 гол.) української популяції. Ідентифіковано
73 алельні варіанти та визначено частоти, з якими вони зу-
стрічались. Середня кількість алелів на локус становила 6,55.
Фактична гетерозиготність (ФГ) коливалась у межах від 0,26
(BM2113) до 0,980 (INRA023), теоретично очікувана (ТОГ) ста-
новила від 0,291 (BM2113) до 0,753 (TGLA227). Перевищення
середнього значення ФГ над ТОГ свідчить про наявність над-
лишку гетерозиготних генотипів у популяції. В середньому за
11 локусами (ВМ1818, ВМ2113, ВМ1824, INRA023, ILST006,
ETH10, ETH185, ETH225, SPS115, TGLA126, TGLA227) ін-
декс фіксації становив 5,5%. Загалом за половиною із до-
сліджуваних локусів зафіксовано надлишок гетерозиготних
генотипів. Найвищим він був за локусом TGLA126 — 34,2%.
Максимальний дефіцит гетерозигот зафіксовано за локусом
ВМ1818 — 27,3%. Зроблено висновок, що незважаючи на
те, що генетичне дослідження української популяції буйволів
проводили за мікросателітними локусами, рекомендова-
ними для дослідження ВРХ, ефективність їх використання
виявилася надзвичайно високою і становила понад 99%.
Найменш ефективним виявився ВМ2113, водночас ефек-
тивність використання локусу INRA023 становила 96%.
636.32/.39 Вівчарство. Козівництво
Науковий референт — КАРГІНА О.В.
Науковий консультант — член-кореспондент НААН ЖУКОРСЬКИЙ О.М.
УДК 636.32/.38.033
2016.3.261. ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СИСТЕМ
ОЦІНКИОВЕЧИХ ТУШВ УКРАЇНІ ТАЄС
/ Седіло Г.М., Вовк С.О.,
Петришин М.А. // Вівчарство та козівництво: фах. темат.
наук. зб. — Нова Каховка, 2015. — Вип. 1. — С. 137–146. —
Бібліогр.: 9 назв. Шифр 547183.
Баранина, козлятина, оцінка туш овець і кіз, стандарти
на м’ясо овець і кіз, сортовий розруб туш.
В Україні ще досі діють колишні “радянські” стандарти на
баранину. З метою наближення існуючих стандартів до су-
часних міжнародних, прийнято ДСТУ ЕЕК ООН ECE/TRADE
308-2007 “Баранина. Туші та відруби. Настанови щодо по-
стачання і контролювання якості”. Стандарт пропонує між-
народні специфікації щодо ліній розрубу туш. Цим стандар-
том повинні користуватись експортери баранини. Крім того,
в Інституті тваринництва степових районів “Асканія-Нова”
розроблено національні стандарти, гармонізовані з між-
народними: ДСТУ “М’ясо — баранина і козлятина в тушах.
Технічні умови”, ДСТУ “М’ясо — баранина і козлятина у від-
рубах. Технічні умови”. Інформацію представлено у таблицях
і рисунках.
УДК 636.32/.38.033.084.522
2016.3.262. ВПЛИВ ВІДГОДІВЛІ ТА НАГУЛУ НА ЯКІСНІ
ПОКАЗНИКИ ЖИРОВОЇ ТКАНИНИ БАРАНЧИКІВ АСКАНІЙ-
СЬКОЇ ТОНКОРУННОЇ ПОРОДИ
// Вісник Степу: зб. наук. пр. /
Кіровоград. ін-т АПВ. — Кіровоград, 2016. — Вип. 13. —
С. 120–124. — Бібліогр.: 16 назв.