Упрощенная HTML-версия
57
№ 3 (69), 2016
2016.3.247.
УДК 636.22/.29
ТВАРИННИЦТВО. ВРХ. Скотарство
Кемпбелл Дж. (США) // Ветеринарна практика. — 2016. —
№ 9. — С. 34–35.
Коні спортивні, кінцівки коней, лікувальні методики коней,
кров коней (плазма і сироватка).
Повідомляється, що за останнє 10-ліття з’явились значні
перспективи застосування препаратів на основі сироватки
і плазми крові, які демонструють значний клінічний ефект,
зменшуючи запалення, прискорюючи відновлення тканин
та послаблюючи стрес, пов’язаний з підготовкою та змаган-
нями коней. Розглянуто найпрогресивніші методики щодо
застосування збагаченої тромбоцитами плазми (PRP), білка-
антагоніста рецепторів інтерлейкіну-1 (IRAP) та пероральної
терапії біологічно активними білками сироватки крові ВРХ.
Терапію за PRP-технологією застосовують для лікування
гострих уражень м’яких тканин і травм зв’язок. Вона включає
відбір власної крові коня і фільтрацію плазми для знижен-
ня кількості еритроцитів і лейкоцитів та концентрування
тромбоцитів до рівня вищого, ніж у цільній крові. Збагачену
тромбоцитами плазму вводять тварині в місце ураження для
покращання відновлення тканин. Терапія IRAP передбачає
лікування коней із запаленням суглобів або легкого та по-
мірного ступеня остеоартриту.
УДК 636.1:636.09:616.98:616.155.194
2016.3.244. АНАЛІЗ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОЇ БАЗИ З
ЛІКВІДАЦІЇ ТА ПРОФІЛАКТИКИ ІНФЕКЦІЙНОЇ АНЕМІЇ КО-
НЕЙ У ДЕЯКИХ РОЗВИНЕНИХ КРАЇНАХ
/ Кривошия П.Ю.,
Кот Л.Б., Романко М.В. // Ветеринарна біотехнологія: бюле-
тень. — К., 2016. — Вип. 28. — С. 114–125. — Бібліогр.: 20
назв. Шифр 547672.
Конярство за кордоном, анемія коней інфекційна.
Висвітлюються сучасні підходи щодо профілактики ін-
фекційної анемії коней у розвинених країнах світу: Вели-
кобританії, США, Німеччині, Франції, Італії та Австралії.
Проаналізовано методи діагностики, заходи профілактики
і ліквідації захворювання. Основним методом діагностики є
реакція дифузної преципітації (тест Коггінса), який у деяких
випадках (за сумнівних результатів 1-го тесту, обстеженні
особливо цінних коней) доповнюється альтернативними
методами: ПЛР та імуноблотинг. Проте можливе ширше за-
стосування інших методик за умови їх модифікації в напрямі
спрощення та здешевлення з урахуванням точності, надій-
ності та швидкості постановки. Зазначено, що в США (серед
інших розвинених країн) найбільш детально відпрацьовано
нормативно-правову базу щодо взаємодії власників хворих
коней і ветеринарної служби. Розглянуто порядок запрова-
дження та скасування обмежувальних заходів та проведення
досліджень коней на інфекційну анемію.
УДК 636.13.046.2.082.2
2016.3.245. НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ГЕНОФОНДУ
УКРАЇНСЬКОЇ ВЕРХОВОЇ ПОРОДИ
/ Ткачова І.В. // Вісник
аграрної науки. — 2016. — № 8. — С. 26–32. — Бібліогр.: 14
назв.
Коні (укр. верхова), генофонд коней, жеребці-плідники,
кобили маточних родин, селекція коней, історія укр. верхо-
вих коней.
У 2015 р. виповнилося 70 років від початку створення і
25 років від апробації і затвердження унікальної вітчизняної
породи коней спортивного призначення — української верхо-
вої (УВ). Проаналізовано основні історичні етапи селекції та
визначено заходи і методи удосконалення породи на пер-
спективу. Наведено динаміку генеалогічної структури коней
УВ породи (1986, 2000, 2015 рр.). Відзначено, що станом на
01.01.2015 р. в Україні зареєстровано 25 суб’єктів племінної
справи з розведення коней УВ породи, у т.ч. 7 кінних заводів
та 18 племінних репродукторів, поголів’я — 1368 гол. Програ-
ма селекції до 2020 р. передбачає чистопорідне розведення
у напрямі поліпшення селекційних ознак, помірне викорис-
тання міжпорідного схрещування з кращими представниками
вихідних та інших спортивних порід світового генофонду на
рівні прилиття крові. Умовна кровність помісних коней за
вихідними породами не має перевищувати 3/4, за іншими
поліпшувальними породами відповідного типу — 1/2. Для
збереження генетичного різноманіття у породі в найближчі
роки планується виділення не менше 5 продовжувачів кожної
лінії та апробовування 2 нових генеалогічних ліній: Рауф-
больда та Еола. У породі продовжено позитивну тенденцію
розвитку маточних родин, збільшення кількості гніздових
кобил у маточному складі породи. Племінне ядро до 2020 р.
має становити не менше 800 чистопорідних кобил. Вказано
особливо цінні кобили генотипу.
636.22/.29 ВРХ. Скотарство
Науковий референт — КАРГІНА О.В.
Науковий консультант — член-кореспондент НААН ЖУКОРСЬКИЙ О.М.
УДК 636.22/.28.033.082.13
2016.3.246. ГЕНЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ ПЛІДНИКІВ ВЕЛИ-
КОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ ВОЛИНСЬКОЇ М’ЯСНОЇ ПОРОДИ
У БАНКУ ГЕНЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ ТВАРИН ІНСТИТУТУ
РОЗВЕДЕННЯ І ГЕНЕТИКИ ТВАРИН ім. М.В. ЗУБЦЯ НААН
/
Подоба Б.Є., Джус П.П., Сидоренко О.В., Добрянська М.Л.,
Вишневський Л.В., Кузебна Н.М., Янко Т.С., Копилова К.В. //
Вісник аграрної науки. — 2016. — № 7. — С. 34–37. — Біб-
ліогр.: 10 назв.
М’ясне скотарство, ВРХ (волин. м’ясна), генофонд ВРХ,
гени калпаїну і тиреоглобуліну, лінії ВРХ, бугаї-плідники,
спермобанк ВРХ.
Представлено генеалогічну характеристику плідників во-
линської м’ясної породи ВРХ (ПВМ ВРХ). У банку генетичних
ресурсів тварин Ін-ту зберігається 6232 дози сперми від 13
ПВМ ВРХ, які представляють лінії Буйного 3042, Цебрика
3888, Ямба 3066, Красавчика 3004, Сонного 3307, Кактуса
9828. За спектром еритроцитарних антигенів у них є певна
різноманітність. Виявлено носіїв відносно рідкісного у ВРХ
антигену М (плідник Бобер 2477). За системою EAS наявний
генетичний матеріал з антигенами V, V’, H”, V”, за системою
EAC спостерігається помірна варіабельність факторів груп
крові. Наведено типи крові ПВМ ВРХ, генотипи бугаїв за
маркерами CAPN 1530 i TG 5 генів калпаїну і тиреоглобуліну.
За локусом CAPN 1530 гена калпаїну, асоційованого з ніж-
ністю м’яса, найбільш поліморфною є лінія Ямба 3066, а за
результатами типування локусу TG 5 гена тиреоглобуліну —
лінія Красавчика 3004. Частота бажаного алеля G гена кал-
паїну серед досліджуваних тварин становила 0,654, а бажа-
ного алеля Т гена тиреоглобуліну — 0,269.
УДК 636.22/.28.033.082.13:636.061.8
2016.3.247. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ЖИВОЇ МАСИ
У ТВАРИН СІРОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ТА ОКРЕМИХ М’ЯСНИХ ПО-
РІД
/ Резнікова Ю.М. // Практичні результати та методичні
аспекти досліджень з розведення, генетики та біотехнології
у тваринництві: матеріали XIV Всеукр. наук. конф. моло-
дих учених та аспірантів, присвяч. пам’яті академіка УААН
В.П. Бурката. — Чубинське, 2016. — С. 54–55.
ВРХ (Дніпропетровської і Львівської обл.), м’ясне ско-
тарство, селекція м’ясної худоби, вікова динаміка живої
маси ВРХ.
Дослідження проведено у стадах ДП ДГ “Поливанівка”
Магдалинівського р-ну Дніпропетровської обл. та СФГ “Клен”
Жовківського р-ну Львівської обл. на маточному поголів’ї сірої
української (279 гол.), світлої аквітанської (42 гол.), україн-
ської (159 гол.) та поліської (100 гол.) м’ясних порід ВРХ.
Вивчено динаміку живої маси: у новонароджених тварин, у
віці 210 днів, 8, 12, 15, 18 місяців, 2, 3, 4 та 5 років. Вста-
новлено, що тварини у віці 210 днів поліської м’ясної (ПМ)
та сірої української (СУ) порід характеризуються найвищою
та найнижчою живою масою, яка становила 212,1±1,28 кг та
173,3±0,98 кг відповідно. Аналоги світлої аквітанської (СА)
мали ж.м. 191,1±2,61 кг, а української м’ясної (УМ) —